Постанова

від 28.08.2014 по справі 804/10927/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 р. Справа № 804/10927/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представника позивача представника відповідача Скиба В.В. Баранник О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Українсько-Польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод Квазар" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0005482205 від 02.07.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Українсько-Польське товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Завод Квазар» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУМ у Дніпропетровській області в якому просить визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у визнанні порушення Українсько-Польським товариством з обмежені відповідальністю з іноземними інвестиціями «Завод «Квазар» строків розрахунків іноземній валюті з 18.04.2014 р. по 22.04.2014 р., визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0005482205 від 02.07.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при формуванні висновків акту перевірки використані власні суб'єктивні припущення, які не підтверджені документами та граничні строки розрахунків за товари не були порушенні позивачем, оскільки він звернувся до Міжнародного комерційного арбітражу, а тому прийняте на підставі акту перевірки рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з мотивів викладених у письмових запереченнях та зазначив, що податковий орган діяв у межах повноважень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Українсько-Польське товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Завод Квазар» як платник податків перебуває на обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції ГУМ у Дніпропетровській області як платник податків.

На підставі наказу №428 від 18.06.2014р. та направлення №000395 від 19.06.14р. на проведення перевірки, виданих Дніпропетровською ОДПІ, згідно п. 20.1 ст.20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ та на підставі повідомлення ПАТ КБ «ПриватБанк» від 05.05.14 р. №Г-31.0.0.0/1-12303 (вхідний №3729/10 від 13.05.14 р. Дніпропетровської ОДПІ) про порушення УП ТОВ з II «Завод «Квазар» строків розрахунків в іноземній валюті по зовнішньоекономічному експортному контракту №1/1 від 22.04.2011р. з нерезидентом ООО "Квазар"-м. Краснодар, Російська Федерація, за період з 18.04.14р. по 22.04.14р., проведена документальна позапланова виїзна перевірка.

За результатами перевірки складений Акт від 02 липня 2014 року №402/22-05/30597674 « Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Українсько - Польського Товариства з Обмеженою Відповідальністю З II «Завод «Квазар» код за ЄДРПОУ - 30597674, з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортному контракту №1/1 від 22.04.2011р. з нерезидентом ООО "Квазар"-м. Краснодар, Російська Федерація, за період з 18.04.14р. по 22.04.14р.».

При цьому, в Акті перевірки від 02 липня 2014 року зазначено, що позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення: ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р. (зі змінами та доповненнями), внаслідок ненадходження валютної виручки від нерезидента по зовнішньоекономічному експортному контракту №1/1 від 22.04.2011р. з нерезидентом ООО «Квазар» м. Краснодар, Російська Федерація, за період з 18.04.14р. по 22.04.14р.. Станом на 23.04.14р. заборгованість не погашена, валютні цінності не повернуті та незаконно знаходяться за межами України.

На підставі висновків Акту перевірки Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція ГУМ у Дніпропетровській області прийняла податкове повідомлення-рішення №0005482205 від 02.07.2014 року, яким Українсько-Польському товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Завод Квазар» визначено грошове зобов'язання у розмірі 6 490,97 грн..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача та його висновків на підставі якого винесено спірний акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Українсько-Польським товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Завод «Квазар» укладено експортний контракт №1/1 від 22.04.2011 року з нерезидентом ООО «Квазар» м. Краснодар, Російська Федерація на експорт товару оприскувачі переносні з ручним приводом без двигуна для сільського господарства. Валютою контракту є Євро. Загальна сума контракту 500 000 евро.

Умови поставки - СРТ згідно правил Інкотернс 2010- м. Краснодар, Російська Федерація. Умови оплати - протягом 45 днів від дати митної очистки товару. Строк дії контракту до його повного виконання сторонами.

На виконання умов контракту Товариством на користь нерезидента ООО «Квазар» 21.01.2014 р. здійснено поставку товару згідно належним чином оформленої ВМД на суму 27 787,50 євро. Строк оплати за товар 17.04.2014 року.

На даний час нерезидентом з його вини умови контракту не виконані, валютні цінності не отримані.

Таким чином у підприємства Українсько-Польським товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Завод «Квазар» виникла про строчена дебіторська заборгованість на суму 27 787,50 євро внаслідок не надходження валютної виручки від нерезидента.

Так, відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Згідно зі ст. 17 параграфу 2 Розділу III «Арбітражне провадження» Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 17.04.2007 № 18 (1), провадження у справі порушується постановою голови Міжнародного комерційного арбітражного суду про прийняття справи до провадження по факту подання до Міжнародного комерційного арбітражного суду належним чином оформленої позовної заяви, оплаченої реєстраційним збором у відповідності до Положення про арбітражні збори та витрати. Днем подання позовної заяви вважається день його отримання Міжнародним комерційним арбітражним судом, а при відправленні позовної заяви поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства за місцем відправлення.

З системного аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що дата звернення резидента з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та пеня за їх порушення не сплачується.

Так, Товариством подано позовну заяву до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України 17.04.2014 року про стягнення з нерезидента 27 787,50 євро., що підтверджується поштовим чеком та поштовим описом від 17.04.2014 року, постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про прийняття справи до провадження від 23.04.2014 року та повісткою №1708/14-6 від 15 липня 2014 року по справі №161р/2014, що містяться в матеріалах адміністративної справи.

Отже, нарахування пені згідно ч.2 ст. 4 Закону №185/94-ВР зупинилось з 17.04.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, на думку суду податковим органом було безпідставно зроблені висновки щодо порушення позивачем вимог Закону № 184/94-ВР в частині порушення строків проведення розрахунків у іноземній валюті по контракту № 1/1 від 22.04.2011, оскільки позивач вчасно звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України щодо стягнення недоплаченої суми контракту нерезидентом.

Аналогічну позицію Верховного Суду України зазначено ним в листі від 01.05.2012 р. «Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях,прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС України , за 2010-2011 p.p.» та постанові від 07.02.2011 року по справі №21-63а10.

Також, суд відхиляє посилання представника відповідача на постанови Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обовязкового продажу надходжень в іноземній валюті», яким встановлено 90-денний строк щодо розрахунків, оскільки позивачем в межах 90 календарних днів звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. В тому числі у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу (ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач, як суб'єкти владних повноважень, не надав обґрунтованих пояснень та доказів щодо правомірності прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення №0005482205 від 02.07.2014 року.

Щодо позовних вимог визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у визнанні порушення Українсько-Польським товариством з обмежені відповідальністю з іноземними інвестиціями «Завод «Квазар» строків розрахунків іноземній валюті з 18.04.2014 р. по 22.04.2014 р., суд зазначає, що акт перевірки та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення податкових зобов'язань, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Оцінка акту перевірки, в тому числі й оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10 вересня 2013 року.

Отже, зазначенні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги - частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Українсько-Польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод Квазар" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0005482205 від 02.07.2014 року - задовольнити часткового.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005482205 від 02.07.2014 року Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В іншій частині відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Українсько-Польського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Завод Квазар"(код ЄДРПОУ 30597674) судові витрати у розмірі 291 (двісті дев'яносто одна) гривня 42 копійки.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко