Постанова

від 28.08.2014 по справі 804/2537/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 р. Справа № 804/2537/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання - Тоноян А.К., за участю: позивача - представника позивача - представника відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, Мащенко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Дніпродзержинської міської ради, Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення від 28.01.2010 року №884-46/У, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.01.2013 року надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Дніпродзержинської міської ради, Управління Держкомзему у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення від 28.01.2010 року №884-46/У, зобов'язання вчинити певні дії.

15.02.2013 року ухвалою суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

24.04.2013 року було задоволено клопотання представника відповідача, допущено правонаступництво та замінено первинного відповідача - Управління Держкомзему у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області його правонаступником - Відділом Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 18.06.2013 року даний адміністративний позов було залишено без розгляду.

18.02.2014 року на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Дніпродзержинської міської ради, Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення від 28.01.2010 року №884-46/У, зобов'язання вчинити певні дії - для продовження судового розгляду даної адміністративної справи.

20.02.2014 року ухвалою суду було прийнято до свого провадження дану адміністративну справу суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду - Рищенко А.Ю. та призначено справу до судового розгляду.

22.07.2014 року позивачем було надано уточнений адміністративний позов із позовними вимогами до Дніпродзержинської міської ради, Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», відповідно до якого просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.01.2010 року №884-46/У про передачу у власність гр. ОСОБА_6 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,608 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, та про передачу у власність гр. ОСОБА_7 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку;

- визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,608 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, який виданий Дніпродзержинською міською радою ОСОБА_6 на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.01.2010 року №884-46/У;

- визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, який виданий Дніпродзержинською міською радою ОСОБА_7 на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.01.2010 року №884-46/У;

- виключити відомості про ОСОБА_7 із Державного земельного кадастру як про власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку;

- виключити відомості про ОСОБА_6 із Державного земельного кадастру як про власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,608 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку;

- зобов'язати Відділ Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» розробити нову технічну документацію для приватизації земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, згідно чинного законодавства, зі складанням актів встановлення та узгодження відповідним органом ділянки (з підписами сусідніх землекористувачів та затверджений відповідним органом місцевого самоврядування).

Свої позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що Дніпродзержинською міською радою було прийнято протиправне рішення від 28.01.2010 року №884-46/У про передачу у власність гр. ОСОБА_6 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,608 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, та про передачу у власність гр. ОСОБА_7 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, на підставі якого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були видані Державні акти на право власності на зазначені земельні ділянки. Позивач вважає вищевказане рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому посилається на те, що є власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_3. Та влітку 2009 року позивач звернувся до Дніпродзержинської міської ради із заявою про приватизацію земельної ділянки, на якій розташоване належне йому нерухоме майно для безоплатного оформлення та видачі йому акту на право приватної власності на земельну ділянку за вказаною адресою. Проте, у відповідь на його заяву надходили листи щодо зупинення дії норми постанови Кабінету Міністрів України №844 від 05.08.2009 року, що передбачає безкоштовну приватизацію землі, яку фінансує держава. Отже, сплатив відповідні послуги та надав суду копії відповідних платіжних документів. У травні місяці 2012 року між сторонами по справі виник конфлікт у травні 2012 року з приводу користування суміжними земельними ділянками. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили позивача, що частина земельної ділянки, якою користується позивач, належить їм на праві приватної власності. На думку позивача, третіми особами фактично було здійснено самозахват території земельної ділянки, яка, як він вважає, належить йому на прав власності. Тому, звертається до суду із даним позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.01.2010 року №884-46/У, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити певні дії. Адже оскаржуваним рішенням Дніпродзержинської міської ради були передані у власність третім особам відповідно земельні ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,608 га та по АДРЕСА_2, площею 0,600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, на підставі якого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були видані Державні акти на право власності на зазначені земельні ділянки.

Під час судового засідання позивач та його представник підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі та пояснили обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Представник відповідача - Дніпродзержинської міської ради - у судове засідання не з'явився та надав клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того, надав свої письмові заперечення проти даного адміністративного позову, відповідно до яких зазначив про те, що позивач не надав суду належних документів, що засвідчують його право власності на спірні земельні ділянки. При тому, що у ради відсутні відомості щодо набуття ОСОБА_3 права власності на зазначені земельні ділянки чи право користування такими. Отже, відповідач - Дніпродзержинська міська рада - жодним чином не порушив законних прав позивача, прийнявши оспорюване рішення. А вирішення інших позовних вимог не належить до компетенції адміністративного суду.

Представник відповідача - Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» - під час судового засідання також заперечував проти задоволення даного адміністративного позову, зазначивши, що дії філії були правомірними та такими, що відповідали вимогам чинного законодавства України.

Треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судове засідання не з'явились, заперечували проти задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі, надавши суду свої письмові пояснення.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

Предметом доказування в даній адміністративній справі є правомірність/протиправність винесеного Дніпродзержинською міською радою рішення від 28.01.2010 року №884-46/У, а також дій відповідача щодо видання Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, дій щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру про власників земельних ділянок, а також доцільність зобов'язання Відділу Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» щодо розроблення нової технічної документації для приватизації спірних земельних ділянок.

Так, в ході судового розгляду справи судом було встановлено, що 28.01.2010 року Дніпродзержинською міською радою було прийнято рішення за №884-46/У про передачу у власність гр. ОСОБА_6 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,608 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, та про передачу у власність гр. ОСОБА_7 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, на підставі якого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були видані оспорюванні Державні акти на право власності на зазначені земельні ділянки.

За поясненнями позивача, з 27.09.1985 року він є власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_3, право власності на який останній набув на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці, площею 600 кв. м., яка була виділена ОСОБА_8 на підставі рішення від 18.09.1962 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради «Про відвід земельних ділянок робітникам та службовцям для індивідуального житлового будівництва». Із плану земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3, виданого 18.07.1990 року Дніпродзержинським БТІ №4981, вбачається, що такий має розмір 30 метрів на 20 метрів і межує зі земельними ділянками, розташованими по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, по куткам без зазору, тобто наявність будь-якого проходу, воріт або калитки між земельними ділянками планом не передбачено. У 2009 році ОСОБА_3 вирішив приватизувати земельну ділянку, на якій розташоване належне йому нерухоме майно і влітку 2009 року звернувся до Дніпродзержинської міської ради для безоплатного оформлення та видачі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3. У квітні 2012 року позивач дізнався про те, що у зв'язку із відсутністю фінансування, роботи щодо безоплатних оформлення та видачі громадянам державних актів на право власності на земельні ділянки були призупинені, а 15.02.2011 року протестом Генеральної прокуратури України дію постанови Кабінету Міністрів України №844 від 05.08.2009 року, якою передбачено безкоштовну приватизацію землі за кошт держави, зупинено. Маючи намір отримати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, 28.04.2012 року він надав документи на отримання кадастрового номеру на земельну ділянку, а 10.05.2012 року оплатив ТОВ «Дніпроземресурси» його послуг за розробку технічної документації для отримання державного акту на землю. На підтвердження таких відомостей надав суду копії квитанцій про сплату послуг за розробку технічної документації. З 1985 року позивач користується земельною ділянкою, площею 600 кв. м., розташованою по АДРЕСА_3. Згідно Генерального плану на цій земельній ділянці, крім житлового будинку також знаходяться і інші належні будівлі та споруди на користування земельною ділянкою. За його словами, сусіди - ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що мають процесуальний статус третіх осіб при розгляді даної адміністративної справи, протягом останніх років постійно порушували його право на користування земельною ділянкою і без його згоди.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2012 року між позивачем та третіми особами по справі виникла суперечка з приводу користування суміжними земельними ділянками. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили позивача, що частина земельної ділянки, якою користується позивач, належить їм на праві власності.

Для з'ясування вказаних обставин, позивач звернувся із заявою до відділу Держземагенства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області.

Листом від 18.06.2012 року №1/01-1103 відділ Держземагенства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області повідомив позивача про те, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0608 га передана у власність ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування жилого будинку на підставі оспорюваного рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.01.2010 року № 884-46/У. ОСОБА_6 отримав державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. Також земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0600 га була передана у власність ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування жилого будинку на підставі того ж рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.01.2010 року №884-46/У. ОСОБА_7 отримав державний акт на право власності на дану земельну ділянку. Відповідні підтверджуючі право приватної власності третіх осіб на спірні земельні ділянки за вказаними адресами письмові докази є наявними у матеріалах справи та є належними доказами в розумінні положень ст.ст.69, 70, 71 КАС України.

Також на вимогу суду представником Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області були надані суду копії документів, які є в наявності та розпорядженні у відділу щодо спірних земельних ділянок, а саме: технічна документація із землеустрою площею 0,0608 га гр. ОСОБА_6 (м. Дніпродзержинськ, АДРЕСА_1), арх.№394Б-9, технічна документація із землеустрою площею 0,0600 га гр. ОСОБА_7 (м. Дніпродзержинськ, АДРЕСА_2), арх.№395Б-11, державні акти на право власності на земельну ділянку, видані гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 При цьому відділ Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області зазначив, що документи на ім'я ОСОБА_3 щодо безоплатної приватизації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, не оформлювалися і в архіві відділу на цей час не знайдено.

Позивач зворотного під час судового розгляду справи суду не довів, не надав підтверджуючих його твердження щодо приватизації суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, доказів, письмових документів.

Хоча за нормою ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що 28.01.2010 року радою було прийнято спірне рішення за №884-46/У, то відповідно слід зазначити, що за нормами ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України (у чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Як вже зазначалось раніше, вище зазначеним рішенням земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0608 га передана у власність ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування жилого будинку, та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0600 га була передана у власність ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). А на його підставі у березні 2010 року оформлені та видані державні акти на право власності на земельну ділянку відповідно. Тобто, фактично своє право у приватизації земельної ділянки треті особи реалізували та 28.01.2010 року радою прийнято оспорюване рішення. Усі необхідні документи відділ Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області суду надав.

За ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При цьому ст.140 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку, а саме: підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д) конфіскація за рішенням суду;

е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.43 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: в тому числі вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Порядок складання державного акта, що засвідчує право власності на земельні ділянки визначений Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах за №43 від 04.05.1999 року (далі - Інструкція, чинна на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами).

Так, відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.9, 2.10, 2.14 розділу 2 вказаної Інструкції роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності:

- підготовчі роботи;

- встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки;

- складання кадастрового плану земельної ділянки;

- заповнення бланка державного акта.

Підготовчі роботи включають:

- підготовку виписки з рішення відповідної ради або державної адміністрації про передачу у власність або надання у постійне користування земельної ділянки;

- аналіз договору купівлі-продажу земельної ділянки або іншого правоустановного документа, що посвідчує перехід права власності на землю;

- аналіз матеріалів проекту відведення земельної ділянки;

- підготовка виписки з земельно-облікових документів про площу земельної ділянки;

- аналіз висновку державного органу земельних ресурсів про наявні обмеження на використання земельної ділянки (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності);

- аналіз висновку органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки;

- підбір планово-картографічних матеріалів та збирання інформації про опорну геодезичну мережу;

- проведення рекогносцирування по зовнішній межі земельної ділянки.

Заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів здійснюється з використанням комп'ютерної техніки.

До державного акта на право власності на земельну ділянку, що видається товариствам всіх видів або співвласникам, обов'язково додається затверджений список членів даного товариства або співвласників.

Державний акт на право власності на земельну ділянку складається у двох примірниках, підписується посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів, голова (керівник) органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади та особа, що здійснила реєстрацію акта. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою складається у двох примірниках, підписується посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів та голова місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Тобто, аналіз вищевикладеного показує, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Технічна документація із землеустрою розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У свою чергу ст.28 Закону України «Про землеустрій» визначає, що розробники документації із землеустрою мають право:

а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою;

б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати;

в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом;

г) авторства на створену ними документацію із землеустрою;

ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою;

д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування;

е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою зобов'язані:

а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою;

б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;

в) виконувати всі умови договору.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

При цьому відділом Держземагентства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області була надана суду для огляду та в якості доказів належного дотримання вимог закону, відповідна технічна документація із землеустрою щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з урахуванням якої і було винесено оскаржуване рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.01.2010 року за №884-46/У. Отже, жодних порушень вимог чинного законодавства України під час виконання своїх функцій Дніпродзержинською міською радою, Дніпропетровською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» порушено не було, протилежного факту під час судового розгляду справи підтверджено також не було. З урахуванням чого суд приходить до висновку, що вказане рішення ради є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.

Крім того, у зв'язку із відсутністю у позивача правовстановлюючого документа на земельну ділянку по АДРЕСА_3, а лише наявність у нього документа на право власності на домоволодіння виключає наявність порушення його прав на оспорювану земельну ділянку. На думку суду зазначення цих позовних вимог є передчасним до вирішення цивільного спору щодо даних земельних ділянок в позасудовому або судовому порядку.

Тому, позовні вимоги ОСОБА_3 щодо визнання незаконним та скасувати рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.01.2010 року №884-46/У про передачу у власність гр. ОСОБА_6 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,608 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, та про передачу у власність гр. ОСОБА_7 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку; визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,608 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, який виданий Дніпродзержинською міською радою ОСОБА_6 на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.01.2010 року №884-46/У; визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, який виданий Дніпродзержинською міською радою ОСОБА_7 на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.01.2010 року №884-46/У - є такими, що задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про виключення відомостей про ОСОБА_7 із Державного земельного кадастру як про власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку; виключення відомостей про ОСОБА_6 із Державного земельного кадастру як про власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,608 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, то суд зазначає, що такі також задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що у відповідності до положень ст.ст.193, 194, 204 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється законом.

На момент внесення до Державного земельного кадастру спірних відомостей чинними були вимоги Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 року №15 (у відповідній чинній редакції, далі - Положення №15).

Так, відповідно до п. 1 - п. 7 Положення №15, державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обґрунтування розмірів плати за землю.

Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Державний земельний кадастр ведеться за єдиною для України системою на базі нормативних документів, затверджуваних Держкомземом.

Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом та його територіальними органами, які здійснюють його формування, ведення, збереження і забезпечують доступ до відповідної інформації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру є державне підприємство «Центр державного земельного кадастру».

Держкомзем забезпечує постійне вивчення потреби в земельно-кадастровій інформації.

Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних робіт, ґрунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань, реєстрацією права власності на землю, права користування землею і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням ґрунтів, зонуванням територій населених пунктів та економічною оцінкою земель. Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечується використанням аерокосмічних зйомок та застосуванням методів дистанційного зондування земної поверхні.

Документація державного земельного кадастру ведеться по територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областей, Республіки Крим і України в цілому з урахуванням природно-сільськогосподарського і лісогосподарського районувань та функціонального зонування територій населених пунктів.

До земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народногосподарську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому. Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди.

Земельно-кадастрова документація ведеться згідно з інструкцією ведення державного земельного кадастру, затверджуваною Держкомземом.

Таким чином, аналіз вищевикладених норм чинного на момент винесення спірного рішення законодавства України показує те, що включення як і виключення даних з Державного земельного кадастру на момент включення спірних відомостей до такого належало до компетенції Держкомзему та його територіальних органів, які здійснюють його формування, ведення, збереження і забезпечують доступ до відповідної інформації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру визначено державне підприємство «Центр державного земельного кадастру». З огляду на що, у суду відсутні підстави для задоволення вищевказаних позовних вимог.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відділу Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» розробити нову технічну документацію для приватизації земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, згідно чинного законодавства, зі складанням актів встановлення та узгодження відповідним органом ділянки (з підписами сусідніх землекористувачів та затверджений відповідним органом місцевого самоврядування), то така також не підлягає задоволенню, з огляду на її безпідставність та передчасність. Адже вище судом було визначена та обґрунтована правомірність винесення рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.01.2010 року №884-46/У про передачу про передачу у власність гр. ОСОБА_6 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,608 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, та про передачу у власність гр. ОСОБА_7 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, на підставі якого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були видані оспорюванні Державні акти на право власності на зазначені земельні ділянки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Дніпродзержинської міської ради, Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення від 28.01.2010 року №884-46/У, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 03.09.2014 року.

Суддя А.Ю. Рищенко