Постанова

від 21.08.2014 по справі 804/11670/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 р. Справа № 804/11670/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представники позивача - Лозовий О.А., Бондаренко Л.В.

представник відповідача - Басова О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок Агро-Соя» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок Агро-Соя» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової

інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Агро-Соя», результати якої оформлені Довідкою від 21.07.2014 № 139/04-10-22-02/38685500 про результати зустрічної звірки ТОВ «ТБ Агро-Соя» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків за період березень 2014 року;

- визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової

інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області щодо внесення до інформаційних баз даних Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області відомостей про результати проведеної зустрічної звірки, яка оформлена Довідкою від 21.07.2014 № 139/04-10-22- 02/38685500 про результати зустрічної звірки ТОВ «ТБ Агро-Соя» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків за період березень 2014 року;

- відшкодувати на користь Позивача з Державного бюджету суму судового

збору.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податковим органом без наявних на то підстав проведено зустрічну звірку за результатами якої складено довідку від 21.07.2014 № 139/04-10-22-02/38685500 «Про результати зустрічної звірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агро-Соя» (код за ЄДРПОУ 38685500) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками Податків за період березень 2014 року», а тому дії податкового органу з проведення заходів зустрічної звірки, формування в довідці висновків та коригування показників податкової звітності позивача є протиправними.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та доданих матеріалах.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до суду письмові заперечення на позов в обґрунтування яких зазначив, що висновки податкового органу грунтується на тому, що при формуванні свого податкового кредиту, позивач мав взаємовідносини з контрагентами з приводу поставки продукції відповідно до укладених договорів, при цьому до перевірки первинні документи, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій були надані не в повному обсязі, а саме не було надано рахунки та свідоцтво ГМО. На наданих для перевірки товарно-транспортних накладних відсутня печатка автомобільного перевізника. Не представлено акти виконаних вантажно-розвантажувальних робіт для того щоб ці роботи були визнані виконаними. До перевірки не надано доручення на одержання вантажу, оформлене на водія- експедитора, так як ТТН - видатковий документ, що не може замінити доручення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі за текстом - Західно-Донбаська ОДПІ, або відповідач) було складено довідку від 21.07.2014 № 139/04-10-22-02/38685500 «Про результати зустрічної звірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агро-Соя» (код за ЄДРПОУ 38685500) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками Податків за період березень 2014 року» (надалі за текстом - ТОВ «ТБ Агро-Соя», або позивач).

В довідці зроблено висновок:

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під

визначення ст. 180 п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 14.1.36. ст. 14, 14.1.231. ст. 14 пунктом 44.1 статті 44 п.185.1. ст.185, п.п.187.1 ст.187 п.188.1 ст.188 п.198.1 п.198.2 п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено розмір податкового зобов'язання за березень 2014 року на суму ПДВ 1516,623 тис. грн. та завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 1368,544 тис. грн. за березень 2014 року.

За результатами висновків довідки податкові повідомлення-рішення відповідачем позивачу не направлялись.

З діями відповідача з проведення заходів зустрічної звірки суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України - органи ДПС мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу ДПС і повинен місти ти перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому

законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- для визначення рівня звичайних цін па товари (роботи, послуги) під час

проведення перевірок;

- виявлено недостовірніcть даних, що ластяться у податкових деклараціях, поданих

платником податків;

- щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків

податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

- у разі проведення зустрічної звірки;

- в інших випадках, визначених ПКУ.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п.73.5. ст.73 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 (надалі за текстом - Порядок), визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Відповідно до п.2 Порядку, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими піл час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно п.4 Порядку, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Пунктом 6 Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що на стає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку;

Згідно п. 7 Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби. Довідка особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, Західно-Донбаською ОДПІ на адресу ТОВ «ТБ Агро-Соя» було направлено запит (отриманий позивачем 02.07.2014р.) від 25.06.2014 за № 15773/10/04-10-15-01-17 про надання документів та письмових пояснень.

Підставою для надіслання запиту зазначено про отримання Західно-Донбаською ОДПІ податкової інформації, щодо виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення ТОВ «ТБ Агро-Соя» норм податкового, валютного та іншого законодавства по факту придбання товарів та подальшої їх реалізації за період з 01.03.2014 по 31.03.2014р.

З вищезазначеного запиту вбачається, що відповідачем не наведено конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачу, а вказано лише загальний перелік фінансово-господарської документації без переліку контрагентів які мали взаємовідносини з позивачем.

Незважаючи на відсутність переліку конкретної документації, позивачем 15.07.2014р. супровідним листом за № 150701 було надано до Західно-Донбаською ОДПІ письмові пояснення з фінансово-господарською документацією стосовно взаємовідносин за період з 01.03.2014 по 31.03.2014р. (договори постачання, купівлі-продажу; накладні; податкові накладні; видаткові накладні та інше).

В судовому засіданні представниками позивача для огляду було надано ввесь пакет документів перелічених у супровідному листі за № 150701 від 15.07.2014р., а також надано: рахунки, акти виконаних вантажно-розвантажувальних робіт, доручення на одержання вантажу.

Щодо відсутності печатки автомобільного перевізника на деяких товарно-транспортних накладних, суд вважає, що цей недолік не може бути підставою для невизнання господарських взаємовідносин з певним контрагентом, як і відсутність свідоцтва ГМО.

Як уже зазначалось, на підставі отриманих від позивача документів Західно-Донбаською ОДПІ було складено довідку про результати зустрічної звірки № 139/04-10-22-02/38685500 від 21.07.2014, яку ТОВ «ТБ Агро-Соя» отримано 25.07.2014 року.

Необхідно визначити, що за своїм змістом довідка не відповідає як результату перевірки так і зустрічної звірки, так як в довідці не встановлено жодного порушення при перевірці первинних бухгалтерських документів ТОВ «ТБ Агро-Соя».

Також, довідка не містить жодного посилання на підтвердження чи не підтвердження господарських відносин з контрагентами. Але виходячи з висновків довідки - посадовими особами відповідача в порушення вимог діючого законодавства фактично було проведено перевірку замість звірки та зроблені висновки щодо порушення податкового законодавства, тоді як за результатами зустрічної звірки порушення податкового законодавства не встановлюються.

Таким чином, документ, що має назву «довідка», отриманий позивачем, юридично не є актом перевірки та не є довідкою про проведення зустрічної звірки. У зв'язку з чим порушені права ТОВ «ТБ Агро-Соя» як платника податків, передбачені п. 17.1.6, 17.1.7 Податкового кодексу України щодо захисту своїх прав під час проведення перевірок та можливість оскарження рішень контролюючого органу.

У разі складання контролюючим органом у відповідності з нормами ПКУ актів перевірок або інших документів (довідок про проведення зустрічних перевірок) їх висновки не підлягають оскарженню, так як не несуть в собі юридичних наслідків для платника податків. Але висновки, викладені відповідачем у довідці є за своєю суттю нічим іншим, як висновками складеними за результатами перевірки, які здійснюються податковим органом з метою контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а не з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, чим є по суті зустрічна звірка.

Тому, суд вважає, що дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача, результати якої оформлені довідкою, здійснені не на підставі та не у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, а тому є протиправними.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України - під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряє мого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Судом встановлено, що реальність здійснення господарських відносин ТОВ «ТБ Агро-Соя» з його контрагентами за період з 01.03.2014 по 31.03.2014р. підтверджується наданими в судовому засіданні для огляду первинними документами: договорами, актами здачі-прийняття робіт, актами надання послуг, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними документами, ТТН та іншими.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що проведені господарські операції позивача є цілком прозорими та фактично здійсненими, мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Також, як підтвердив представник відповідача - Західно-Донбаська ОДПІ здійснила внесення до інформаційних баз даних Західно-Донбаської ОДПІ відомостей про результати проведеної зустрічної звірки, яка оформлена Довідкою від 21.07.2014р. № 139/04-10-22- 02/38685500 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «ТБ»Агро-Соя» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків за період березень 2014 року»

Відповідно до пп. 4.1.3 п. 4.1ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Згідно п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 192.3. ст. 192 ПК України визначено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 58 ПК України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та її підсистемах даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Самостійна зміна відповідачем в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та її підсистемах даних податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Також, спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

Згідно п. 2, 7, 13 Наказу Міністерство доходів і зборів України N 765 від 05.12.2013р. «Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2014р. за № 217/24994, визначено, що цим Порядком встановлюється механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

Контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи.

Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державна податкова служба України від 14.06.2012 року № 516 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та її підсистемах, формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

З урахуванням викладеного, дії податкового органу по внесенню до інформаціонної бази даних відомостей, зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та її підсистемах даних можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Таким чином, дії відповідача по внесення до інформаційних баз даних Західно-Донбаської ОДПІ відомостей про результати проведеної зустрічної звірки, яка оформлена Довідкою від 21.07.2014р. № 139/04-10-22- 02/38685500 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «ТБ»Агро-Соя» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків за період березень 2014 року» було здійснено у спосіб, що суперечить закону, адже позивачем уточнююча декларація не подавалась, податкові повідомлення-рішення на час здійснення коригування податковим органом не приймались, а тому підстави для здійснення такого коригування у податкового органу були відсутні.

Отже, вказані дії відповідача свідчать про протиправність дій останнього щодо внесення до інформаційної бази даних відомостей ТОВ «ТБ Агро-Соя», коригування показників податкової звітності на підставі вищезазначеної довідки, у зв'язку з цим виникла необхідність їх відновлення.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду, яка викладена в ухвалі від 13 лютого 2013 року по справі № К/9991/74156/12.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету.

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 75 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 487 від 04.08.2014р., тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок Агро-Соя» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій - задовольнити.

Визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Агро-Соя», результати якої оформлені Довідкою від 21.07.2014р. № 139/04-10-22-02/38685500 «Про результати зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок Агро-Соя» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків за період березень 2014 року».

Визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення до інформаційних баз даних Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відомостей про результати проведеної зустрічної звірки, яка оформлена Довідкою від 21.07.2014р. № 139/04-10-22- 02/38685500 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «ТБ»Агро-Соя» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків за період березень 2014 року».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок Агро-Соя» (код ЄДРПОУ 38685500) витрати по сплаті судового збору у розмірі 75 грн. сплачені ТОВ «Торговий Будинок Агро-Соя» згідно платіжного доручення № 487 від 04.08.2014р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде викладений протягом п'яти днів.

Суддя Е.О. Юрков