Постанова

від 22.05.2014 по справі 804/3822/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 р. Справа № 804/3822/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.С. за участю: представника позивача представника відповідача Сергєєва М.Ш. Курбацької А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста бренд компані" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про скасування припису №4-1939-11-3 від 03.03.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якому просить визнати незаконним та скасувати припис №4-1939-11-3 від 03.03.2014 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, у період із 06.02.2014 року по 25.05.2014 року Державна екологічна інспекції у Дніпропетровській області склала акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами об'єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ». На підставі вищезазначеного акту перевірки, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області виданий припис від 03.03.2014 року №4-1939-11-3, згідно якого винесено 24 пункти для обов'язкового виконання у встановлений термін. Вважає, викладені в Акті та Приписі висновки є такими, що не відповідають дійсності, є надуманими та жодним чином не підкріплені фактами, а тому припис підлягає скасуванню в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечувала, зазначивши, що припис від 03.03.2014 року відносно підприємства винесено у відповідності до чинного законодавства. Просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

На підставі Наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 30.12.2013 року № 2009-П та направлення на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30.12.2013 року № 4-12604-11-3 (термін проведення з 06.02.2014 року по 25.02.2014 року) Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ», за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, яким встановленні порушення природоохоронного законодавства.

На Акт перевірки позивачем наданні заперечення, які є його невід'ємною частиною, відповідно до Порядку №464.

Так, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області, 03.03.2014 року на підставі висновків акту перевірки об'єкту Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ», було винесено припис №4-1939-11-3 та з метою усунення порушень природоохоронного законодавства приписано: дотримуватись вимог природоохоронного законодавства України при здійснені діяльності підприємства; проектну документацію з розділом ОВНС «Реконструкція існуючих будівель та споруд з виробництва шампуню і миючих засобів літ. А2-1 і ангару літ. В-1 під цех з виробництва пінополіуретану...» погодити згідно вимог чинного законодавства; при здійсненні діяльності підприємства дотримуватись проектних рішень та вимог висновку екологічної експертизи; провести інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства; діяльність підприємства, пов'язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснювати за наявністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; дотримуватись умов надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; організувати ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря, водоспоживання та водовідведення; статистичну звітність складати відповідно з вимогами чинного законодавства; розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку здійснювати відповідно з вимогами чинного законодавства; розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції та погодити в установленому порядку; запровадити контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти стічних вод і забруднюючих речовин; вирішити питання щодо збирання, очищення та відведення стічних (дощових, снігових) вод з території підприємства; не припускати скидання стічних (дощових, снігових) вод з території підприємства по рельєфу місцевості; розробити інвентаризацію відходів відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві; визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві, та погодити згідно вимог чинного законодавства ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; розробити та погодити згідно вимог чинного законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві, та нормативи питомих показників утворення відходів; діяльність пов'язану з утворенням та розміщення відходів здійснювати за наявності дозволу на розміщення відходів, ліміту на утворення та розміщення відходів (або декларації про утворення відходів) та дозволу на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами; розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) та погодити згідно вимог чинного законодавства; розробити та погодити згідно вимог чинного законодавства реєстровані картки ОУВ; забезпечити ведення первинного поточного обліку відходів, що утворюються на підприємстві, за формою 1-ВТ, згідно вимог чинного законодавства; забезпечити передачу відходів з метою їх подальшої утилізації спеціалізованим організаціям відповідно з вимогами чинного законодавства; зберігання та видалення відходів здійснювати відповідно до вимог екологічної безпеки; здійснювати моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів; надати на розгляд до Держекоінспекції висновок санітарно-хімічних та токсикологічно-гігієнічних досліджень відходів та підтверджуючі документи щодо своєчасної передачі відходів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Положенням Про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 454/2011визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України і Міністра, а також цим Положенням.

Основними завданнями Держекоінспекції України зокрема є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464 (надалі - Порядок №464) визначено, що цей Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Так, згідно пункту 4.22. Порядку встановлено, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно пункту 4.25. Порядку строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців. У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання, що перевірявся, може звернутись до органу Держекоінспекції для їх продовження з обґрунтуванням та підтверджуючими документами, оформленими належним чином.

Таким чином, суд зазначає, що припис органу державного нагляду (контролю) - Державної екологічної інспекції - виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень в термін, що не повинен перевищувати строк шість місяців.

Однак, з припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-1939-11-3 вбачається, що пункти 1, 3, 5, 6, 13, 17, 22, 23 не містять будь-якого терміну їх виконання, а встановлюють строк - «Постійно», суд доходить висновку, що в цій частині вказаний припис винесено з перевищенням терміну встановленого Порядком №464.

Крім того, пункт припису №8 містить термін виконання - «до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом», пункт № 9 - « 40 днів з моменту закінчення звітного періоду», що також суперечить пункту 4.25 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Інспекторами в Акті зазначається порушення ст.ст. 26-29 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 7, 14, 39 ЗУ «Про екологічну експертизу», оскільки відсутній висновок державної екологічної експертизи, тому пункт 2 припису зобов'язує підприємство до Держекоінспекції окремий висновок державної екологічної експертизи по проекту.

Судовим розглядом справи встановлено, що підприємство здійснило комплексну експертизу проектної документації, в тому числі розділу ОВНС та отримано позитивний експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом конструкція існуючих будівель та споруд з виробництва шампуню та миючих засобів під цех з виробництва пінополіуретану та будівництво цеху сировини і цеху визрівання пінополіуретану з допоміжними приміщеннями по вул. Терновій, 3-Б та вул. Береговій, 230-А на території Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська №04-1949-13 від 25.09.2013 року, виданого Філією «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» у Дніпропетровській області.

Екологічна експертиза в Україні, відповідно до статті 1 Закону України «Про екологічну експертизу» - це вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Статтею 13 Закону України «Про екологічну експертизу» встановлено, здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про екологічну експертизу», встановлено, що експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно зі статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності, до проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об'єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При підготовці еколого-експертної оцінки розділу проекту оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС) (матеріалів оцінки та звіту про оцінку і громадського обговорення), експерт з питань, екології Філії ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» у Дніпропетровській області керувався, зокрема, ДБН А.2.2-1-2003 «Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд» (надалі за текстом - ДБН А.2.2-1-2003).

Відповідно до вказаних ДБН А.2.2-1-2003, дані будівельні норми встановлюють порядок розроблення матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів промислового та цивільного призначення (далі - планована діяльність), основні вимоги до складу й змісту цих матеріалів. Додаткові вимоги щодо складу матеріалів ОВНС об'єктів зі специфічними умовами будівництва, а також при ліквідації наслідків аварій і катастроф, консервації й ліквідації підприємства, будинків і споруд визначаються в окремих відомчих нормативних документах. Норми є обов'язковими для органів державного управління, контролю і експертизи, місцевого й регіонального самоврядування, підприємств, організацій і установ незалежно від форм власності і відомчої належності в фізичних осіб, котрі здійснюють свою діяльність у межах України.

Згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2.-10:2012 «Постанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» за результати розгляду проектів будівництва об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, видається експертний звіт і додаток, які мають бути обов'язково підписані у тому числі відповідальним експертом з питань екології та скріплені печаткою із зазначенням серії та номеру кваліфікаційного сертифікату.

Відповідно до частини п'ятої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається.

Отже, експертом з питань екології Філії ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» у Дніпропетровській області при проведенні комплексної експертизи проекту був наданий аналіз оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації за видами діяльності Товариства, як об'єктом підвищеної екологічної небезпеки.

Також про відсутність підстав для проведення державної екологічної експертизи свідчить також наступне:

Державній екологічній експертизі не підлягає об'єкт позивача, оскільки він відсутній в переліку об'єктів державної екологічної експертизи згідно статті 14 ЗУ «Про екологічну експертизу», до якого відносяться: державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей економіки; проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування; документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення; проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища; документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу; документація щодо генетично модифікованих організмів, що призначаються для використання у відкритій системі. Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Таким чином, висновок Інспекції про отримання окремого висновку державної екологічної експертизи по проекту «Реконструкція існуючих будівель та споруд з виробництва шампуню та миючих засобів під цех з виробництва пінополіуретану та будівництво цеху сировини і цеху визрівання пінополіуретану з допоміжними приміщеннями по вул. Терновій, 3-Б та вул. Береговій, 230-А на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська» є необґрунтованим.

Відносно вимог щодо коригування матеріалів інвентаризації викидів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу (стаття 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Як вбачається з матеріалів справи, у 2013 році, на підприємстві були проведені роботи по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу (Звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин TOB «ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ» Проммайданчик Виробництво пінополіуретану, розроблені ПП «ЕКОПРОЕКТ-КМ», зареєстровані у Департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації лист №513/0/261-14 від 23.01.2014 року та були розроблені документи, що обґрунтовують обсяги викидів, погоджені Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом № 1122/0/261-14 від 06.02.2014 року. За результатами проведених робіт було одержано Дозвіл № 1210136300-47 зі строком дії з 04.02.2014 року до 04.02.2019 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ». Роботи проводились по договору зі спеціалізованою організацією ПП «ЕКОПРОЕКТ-КМ», яка здійснює свою діяльність з розробки вищенаведених документів, виданого Міністерством екології та природних ресурсів, інвентаризація була проведена у відповідності з «Инструкцией о содержании и порядке составления шкета о проведении инвентаризации выбросов загрязняющих веществ на предприятии», РНД 211.2.3.014-95, К., 1995р. з урахуванням фактичного виробництва підприємства.

Обґрунтовуючи матеріали для підприємства були розроблені відповідно до «Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців», Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 108 від 09.03.2006 р..

При цьому, представником відповідача зазначено, що згідно матеріалів інвентаризації викидів ТОВ «ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ» процеси визрівання та дозрівання блоків ППУ супроводжуються викидом толуілендиізоціанату, відведення якого передбачено здійснювати через витяжну вентиляцію цеху з виробництва ППУ, за візуальним оглядом виробничих та допоміжних приміщень підприємства встановлено, що дозрівання блоків ППУ здійснюється на дільниці сировини, що зафіксовано у акті перевірки. Також, відповідно до проектної документації, викиди пилу ППУ, що не вловився рециркуляційним агрегатом карусельної різальної машини, передбачено здійснювати через витяжну вентиляцію цеху різки та пакування ППУ, яка так є окремим джерелом викиду, однак, належних та допустимих доказів таких викидів до суду не надано.

Ведення первинного поточного обліку у сфері охорони атмосферного повітря передбачає ведення журналів ПОД-1 «Журнал обліку стаціонарних джерел забруднення і їх характеристик» та ПОД-3 «Журнал обліку роботи газоочисних та пиловловлюючих установок», як підтверджено матеріалами справи по джерелу№1 та джерелу№2 журнали ведуться, по джерелу№3 та джерелу №4 не ведеться, оскільки на об'єкті немає організованих джерел викидів, що підтверджуються дозволом № 1210136400 на викиди.

Таким чином, враховуючи викладене вище, порушень ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст.24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» позивач не допускав.

Щодо водоспоживання та водовідведення, скидання вод у водні об'єкти слід зазначити, що власником приміщень ТОВ «Гранд-С» укладено Договір № 1022 на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, ним здійснюється облік забору та використання вод, погодження проекту питомих балансових вод, ведеться контроль за якістю і кількістю скинутих вод, проводиться звітування перед відповідними органами.

Так, в ході перевірки позивач надав копії вказаного договору, копія звіту про використання води за 4 квартал 2013 р. ТОВ «Гранд-С»; копії листів Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів щодо узгодження розрахункової потреби у воді від 04.02.2013р. № ВР/573, від 13.05.2013р. № ВР/1237, від 31.01.2014р. № ВР/319. (згідно листу № 22 від 11.02.2014р.). В свою чергу позивач відшкодовує ТОВ «Гранд-С» витрати з послуг водопостачання та водовідведення, визначені згідно договору оренди нежитлових приміщень.

За змістом погодженої проектної документації визначено, що вода не використовується у виробництві, тому необхідності в оформленні питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення, ведення первинного поточного обліку у підприємства не виникає, стічні води не утворюються, що не може слугувати порушенням.

Як вбачається з проектної документації (розділ ОВНС) підприємство організувало: «поверхневий стік відводиться з території площею 0,46 га. Річний обсяг поверхневого стоку становить 294,49 м3. Після будівництва нових будівель загальна водозбірна площа та річний обсяг водозбірної площі не збільшаться. Дощові та талі води самопливом надходять у існуючий резервуар із зливоприймальними решітками для осадження завислих речовин (пісок, ґрунт та ін.) та деструкції нафтопродуктів біопрепаратом «Десна», що забезпечує 99% сорбцію масел та нафтопродуктів, що спливають. Ступінь очищення стічних вод від завислих речовин складає 80%, від нафтопродуктів - 99%. Після очищення стоки відводяться в існуючу зливову каналізацію.

В тому числі позивачем укладений договір від 10.04.2014 року з КП «Дніпроводоканал» на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Щодо складання статистичної звітності відповідно з вимогами чинного законодавства, здійснювати в повному обсязі розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку відповідно з вимогами чинного законодавства, слід зазначити, що відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VІ, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу.

Платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів (пп. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ).

Згідно із п. 250.5 ст. 250 ПКУ платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Таким чином, платники екологічного податку складають окремо за кожний звітний квартал (не наростаючим підсумком) з урахуванням вимог п. 250.10 ст. 250 ПКУ податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1010, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення - у разі здійснення викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти. за місцем розміщення спеціально відведених для цього місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів.

Таким чином, на момент здійснення перевірки звітний квартальний період ще не настав.

Відносно порушень у сфері поводження з відходами.

Як визначено Законом України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР, відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

Так, на підприємстві у лютому 2014 року була проведена робота по інвентаризації відходів у (відповідності з фактичним виробництвом, а також з урахуванням потенційного утворення відходів на наступний рік. Результати інвентаризації (Звіт про інвентаризацію відходів та розрахунок граничних показників утворення відходів для TOB «ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ») були погоджені в Департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровська обласна державна адміністрація листом №2150/0/261-14 від 27.02.2014 р..

У відповідності з ПКМУ № 2034 від 01.11.1999 р. «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів» - інвентаризація відходів це комплекс разових організаційно-технічних заходів з виявлення, ідентифікації, опису і реєстрації відходів, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення і обстеження місць утворення відходів і об'єктів поводження з ними.

Визначення складу і властивостей видів відходів визначається Тимчасовим класифікатором токсичних промислових відходів і методичними рекомендаціями по визначенню класу токсичності промислових відходів (затверджений Мінздоров'я СРСР 13.05.1987 №4286-87, ДКНТ СРСР 05.05.1987), яким визначається й клас небезпеки.

У процесі підприємства не утворюються технологічні відходи, склад і властивість яких повинні підтверджуватись. Проінвентаризовані види відходів (23 джерела) є відпрацьованими матеріалами, а отже обов'язку з визначення складу і властивостей цих відходів у підприємства не виникає.

Ведення паспорту відходів та реєстрових карток ОУВ регулюються Постановою КМ України №2034 від 01.11.1999 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку і паспортизації відходів» та Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки №41 від 17.02.1999р. «Про затвердження форми реєстрової картки об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та Інструкції щодо її складання».

Аналіз зазначених нормативно-правових актів визначає однаковий підхід - технічні паспорти відходів та реєстрові картки ОУВ повинні складати тільки власники ОУВ та ООУВ.

Згідно п.2 вказаного Порядку №2034 ідентифікація відходів - віднесення відходів до певних категорій та класифікаційних груп, виходячи з їх походження, складу, стану, небезпеки для довкілля, здоров'я людини, технологічних можливостей утилізації, знешкодження.

Паспортизація відходів - процес послідовного збирання, узагальнення та зберігання відомостей про кожний конкретний вид відходів, їх походження, технічні, фізико-хімічні, технологічні, екологічні, санітарні, економічні та інші показники, методи їх вимірювання і контролю, а також про технології їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Відповідно до п.5 вказаного Порядку №2034, державна статистична звітність про відходи ведеться за встановленими уніфікованими формами відповідно до державного класифікатора ДК 010-98 "Класифікатор управлінської документації", ДК 005-96 "Класифікатор відходів" та номенклатурою відходів.

Так, підприємство на підставі договорів, що містяться в матеріалах справи залучає Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСЛА» ЄДРПОУ 34736912, ліцензія серія AB № 487686 зі строком дії 23.09.2009р. - 23.09.2014р.) та ТОВ «ДНІПРОКОМУНТРАНС» надати послуги по збиранню, перевезенню, зберіганню відходів, які будуть утворюватись в процесі виробництва, про що укладено договори. На підприємстві ведеться облік відходів та пакувальних матеріалів та тари, що підтверджується матеріалами справи. Згідно листа Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління від 27.03.2014 року №02.2/1974 підтвердило за результатами огляду щодо розрахунку класу небезпеки відходів металевої тари з під сировини (ТДІ та поліоти) у відповідності до вимог ДСанПіД 2.2.7.029-99, клас небезпеки як четвертий (малонебезпечний).

Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. №1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» до категорій власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, належать: власники відходів як вторинної сировини, які провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів; власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. №1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів».

При цьому, власники відходів, зазначені в абзаці третьому цього пункту, подають щороку через дозвільні центри, центри надання адміністративних послуг декларацію про відходи (додаток 3). Реєстрація декларацій про відходи здійснюється на безоплатній основі. Декларації про відходи передаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. № 1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів» критерієм включення об'єкта утворення відходів в Реєстр є показник загального утворення відходів. До реєстру включаються об'єкти, для яких показник загального утворення відходів перевищує граничне значення (Пгз), що дорівнює 1000 умовних одиниць на рік.

Як свідчить розрахунок відходів позивача - інвентаризація промислових і побутових відходів, які взято на облік департаментом екології та природних ресурсів, що підтверджується листом Департаменту, показник загального утворення відходів підприємства є меншим за 1000 умовних одиниць, а тому позиваче відноситься до категорії власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

Позивачем, була подана Декларація про утворення відходів для реєстрації, відповідно до статті 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та на виконання Розпорядження голови облдержадміністрації від 25.07.2013 року №Р-603/0/3-13 (зі змінами та доповненнями), яку було зареєстровано за №296, що підтверджується листом Департаменту екології та природних ресурсів, який міститься в матеріалах справи.

В тому числі, діяльність Товариства направлена на налаштування технології в процесі реконструкції об'єкту та здійснюються підготовчі дії для майбутнього виробництва з моменту введення в експлуатацію, а отже діяльність Товариства на момент перевірки не призводить що до утворення відходів, а отже ведення поточного обліку кількості відходів здійснюється з 0 показниками, що не є порушенням.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 30.03.2014 року № 4-1939-11-3 про усунення порушень природоохоронного законодавства винесено на підставі протиправних висновків відповідача та у зв'язку з цим його не може бути виконано в повному обсязі, зазначений припис підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення припису від 03.03.2014 року за №4-1939-11-3, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат, слід здійснити згідно з вимогами ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста бренд компані" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області за №4-1939-11-3 від 03.03.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста Бренд Компані" (код ЄДРПОУ 36793092) судові витрати у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко