Ухвала

від 08.12.2015 по справі 804/3822/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2015 рокусправа № 804/3822/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі №804/3822/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про скасування припису №4-1939-11-3 від 03.03.2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ (далі по тексту - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі по тексту - Відповідач), в якому просило визнати незаконним та скасувати припис №4-1939-11-3 від 03.03.2014 року. (т.1, а.с.3-12)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що при складанні припису, посадовими особами відповідача не були враховані зауваження, які були додані до акту перевірки та є його невід'ємним додатком. Крім того, порушення викладені в акті та приписі є такими, що не відповідають дійсності, оскільки не підтверджені належним чином через нездійснення вимірювання або збору проб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-1939-11-3 від 03.03.2014 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції у зв'язку із ненаданням належної оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржену постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що на момент перевірки підприємством не було надано у повному обсязі інформації та копій документів, що розглядаються в ході інспекційного заходу, у тому числі, договори на передачу та утилізацію всіх видів відходів з підтверджуючими документами щодо своєчасної їх передачі. Згідно матеріалів інвентаризації на підприємстві утворюється 23 види відходів, договори на передачу та утилізацію яких не було укладено. Таким чином, винесений припис №4-1939-11-3 від 03.03.2014 року є законним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

У поданих до суду письмових запереченнях позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Представники відповідача у судовому засіданні, апеляційні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржувану постанову суду.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених належних та допустимих доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ здійснює свою діяльність на підставі статуту,зареєстрованого Новомосковською райдержадміністрацією Дніпропетровської області від 23.02.2012р. №12091050009005130, та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 30.11.2009р. серії А01№ 289172. Підприємство здійснює діяльність з виробництва пінополіуретану. Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 06.02.2014р. по 25.02.2014р., на підставі наказу від 30.12.2013р. №2009-П та направлення від 30.12.2013р. №4-12604-11-3 проведено планову перевірку дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, результати якої оформлено актом від 25.02.2014 року. (надалі - Акт перевірки) (т.1, а.с. 15-35). Позивач, скориставшись своїм правом передбаченим ст.10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності 27.02.2014 року за вих.№39 надав в письмовій формі заперечення до Акту перевірки органу державного нагляду (контролю), які є невід'ємною його частиною, відповідно до порядку №464. На підставі Акту перевірки від 25.02.2014 року, відповідачем 03.03.2014 року винесено винесено припис №4-1939-11-3 та з метою усунення порушень природоохоронного законодавства приписано: дотримуватись вимог природоохоронного законодавства України при здійснені діяльності підприємства; проектну документацію з розділом ОВНС "Реконструкція існуючих будівель та споруд з виробництва шампуню і миючих засобів літ. А2-1 і ангару літ. В-1 під цех з виробництва пінополіуретану..." погодити згідно вимог чинного законодавства; при здійсненні діяльності підприємства дотримуватись проектних рішень та вимог висновку екологічної експертизи; провести інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства; діяльність підприємства, пов'язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснювати за наявністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; дотримуватись умов надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; організувати ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря, водоспоживання та водовідведення; статистичну звітність складати відповідно з вимогами чинного законодавства; розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку здійснювати відповідно з вимогами чинного законодавства; розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції та погодити в установленому порядку; запровадити контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти стічних вод і забруднюючих речовин; вирішити питання щодо збирання, очищення та відведення стічних (дощових, снігових) вод з території підприємства; не припускати скидання стічних (дощових, снігових) вод з території підприємства по рельєфу місцевості; розробити інвентаризацію відходів відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві; визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві, та погодити згідно вимог чинного законодавства ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; розробити та погодити згідно вимог чинного законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві, та нормативи питомих показників утворення відходів; діяльність пов'язану з утворенням та розміщення відходів здійснювати за наявності дозволу на розміщення відходів, ліміту на утворення та розміщення відходів (або декларації про утворення відходів) та дозволу на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами; розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) та погодити згідно вимог чинного законодавства; розробити та погодити згідно вимог чинного законодавства реєстровані картки ОУВ; забезпечити ведення первинного поточного обліку відходів, що утворюються на підприємстві, за формою 1-ВТ, згідно вимог чинного законодавства; забезпечити передачу відходів з метою їх подальшої утилізації спеціалізованим організаціям відповідно з вимогами чинного законодавства; зберігання та видалення відходів здійснювати відповідно до вимог екологічної безпеки; здійснювати моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів; надати на розгляд до Держекоінспекції висновок санітарно-хімічних та токсикологічно-гігієнічних досліджень відходів та підтверджуючі документи щодо своєчасної передачі відходів. (т.1, а.с. 44-47)

Позивач, не погоджуючись з даним приписом, звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що діяльність позивача направлена на налаштування технології в процесі реконструкції об'єкту та здійснюються підготовчі дії для майбутнього виробництва з моменту введення в експлуатацію, а отже діяльність Товариства на момент перевірки не призводить до утворення відходів, тому ведення поточного обліку кількості відходів здійснюється з 0 показниками, що не є порушенням.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю в сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів врегульована Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за №18/16034 (далі - Порядок №464). За правилами частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом , з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом , також звертається у порядку та строки, встановлені законом , до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. Відповідно до пункту 4.22. Порядку на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Згідно із частиною восьмою статті 7 Закону № 877-V припис це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку. Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Мінприроди, який здійснював перевірку (пункт 4.23 Порядку №464). При цьому, строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців (пункт 4.25. Порядку). Стаття 11 Закону №877 встановлює обов'язки суб'єкта господарювання, відповідно до яких він повинен виконувати вимоги органу державного нагляду щодо усунення виявлених порушень у встановлені строки. Невиконання приписів тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у встановленому законом порядку.

Зі змісту зазначених положень вбачається, що припис про усунення порушень природоохоронного законодавства є індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень, що містить обов'язкові до виконання вимоги та складається у випадку виявлення порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, підставою для винесення припису є встановлення конкретного порушення окремим суб'єктом, яке необхідно усунути протягом визначеного державним інспектором строку, що не може перевищувати 6 місяців. При цьому в приписі має бути зазначена окрема дія, яку повинен вчинити суб'єкт господарювання для усунення виявленого порушення. Припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких Підприємство повинно дотримуватися повсякчасно протягом всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу.

Проте, пункти 1, 3, 5, 6, 13, 17, 22, 23 спірного припису не містять будь-якого терміну їх виконання, а встановлюють строк - "Постійно", що не відповідає вимогам, встановленим Порядком №464.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, пункт припису №8 містить термін виконання - "до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом", пункт № 9 - " 40 днів з моменту закінчення звітного періоду", що також суперечить пункту 4.25 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Між тим, в Акті перевірки зазначаються порушення ст.ст. 26-29 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 7, 14, 39 ЗУ "Про екологічну експертизу", оскільки відсутній висновок державної екологічної експертизи, тому пункт 2 припису зобов'язує підприємство до Держекоінспекції окремий висновок державної екологічної експертизи по проекту.

Щодо вимог, зазначених у пункті 2 припису, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи підприємство здійснило комплексну експертизу проектної документації, в тому числі розділу ОВНС та отримано позитивний експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом конструкція існуючих будівель та споруд з виробництва шампуню та миючих засобів під цех з виробництва пінополіуретану та будівництво цеху сировини і цеху визрівання пінополіуретану з допоміжними приміщеннями по вул. Терновій, 3-Б та вул. Береговій, 230-А на території Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська №04-1949-13 від 25.09.2013 року, виданого Філією "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" у Дніпропетровській області. (т.1, а.с. 53-57)

Екологічна експертиза в Україні, відповідно до статті 1 Закону України "Про екологічну експертизу" - це вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, як це встановлено статтею 13 Закону України "Про екологічну експертизу".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про екологічну експертизу", встановлено, що експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно зі статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності, до проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об'єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, як вбачається з еколого-експертної оцінки розділу проекту оцінка впливів на навколишне середовище (ОВНС) (матеріалів оцінки та звіту про оцінку і громадського обговорення) експерт з питань, екології Філії ДП УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА у Дніпропетровській області при підготовці проектру оцінки керувався, зокрема, ДБН А.2.2-1-2003 Проектування .

Відповідно до вказаних ДБН А.2.2-1-2003, дані будівельні норми встановлюють порядок розроблення матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів промислового та цивільного призначення (далі - планована діяльність), основні вимоги до складу й змісту цих матеріалів. Додаткові вимоги щодо складу матеріалів ОВНС об'єктів зі специфічними умовами будівництва, а також при ліквідації наслідків аварій і катастроф, консервації й ліквідації підприємства, будинків і споруд визначаються в окремих відомчих нормативних документах. Норми є обов'язковими для органів державного управління, контролю і експертизи, місцевого й регіонального самоврядування, підприємств, організацій і установ незалежно від форм власності і відомчої належності в фізичних осіб, котрі здійснюють свою діяльність у межах України.

Згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2.-10:2012 "Постанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво" за результати розгляду проектів будівництва об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, видається експертний звіт і додаток, які мають бути обов'язково підписані у тому числі відповідальним експертом з питань екології та скріплені печаткою із зазначенням серії та номеру кваліфікаційного сертифікату.

Відповідно до частини п'ятої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається.

Таким чином, експертом з питань екології Філії ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" у Дніпропетровській області при проведенні комплексної експертизи проекту був наданий аналіз оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації за видами діяльності Товариства, як об'єктом підвищеної екологічної небезпеки. (т.1, а.с.48-52)

Отже, п.2 оскаржуваного припису, яким відповідач зобов'язав надати до Держекоінспекції окремий висновок державної екологічної експертизи по проекту є безпідставним та необґрунтованим, у зв'язку з тим, що підприємство вже має аналогічний висновок але іншої форми.

Крім того, про безпідставність проведення державної екологічної експертизи свідчить те, що об'єкт позивача не підлягає екологічній експертизі, оскільки він відсутній в переліку об'єктів державної екологічної експертизи згідно ст. 14 ЗУ Про екологічну експертизу .

Перелік об'єктів, які підлягають державній екологічній експертизі, визначений у статті 14 ЗУ Про екологічну експертизу , є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність та необґрунтованість вимог пункту 2 оскаржуваного припису, щодо отримання окремого висновку державної екологічної експертизи по проекту Реконструкція існуючих будівель та споруд з виробництва шампуню та миючих засобів під цех з виробництва пінополіуретану та будівництво цеху сировини і цеху визрівання пінополіуретану з допоміжними приміщеннями по вул.Терновій, 3-Б та вул.Береговій, 230-А на території Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська.

Стосовно п.4 оскажуваного припису Провести інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Під час апеляційного перегляду справи, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у 2013 році, на підприємстві були проведені роботи по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу (Звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин TOB "ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ" Проммайданчик Виробництво пінополіуретану, розроблені ПП "ЕКОПРОЕКТ-КМ", зареєстровані у Департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації лист №513/0/261-14 від 23.01.2014 року та були розроблені документи, що обґрунтовують обсяги викидів, погоджені Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом № 1122/0/261-14 від 06.02.2014 року. За результатами проведених робіт було одержано Дозвіл № 1210136300-47 зі строком дії з 04.02.2014 року до 04.02.2019 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ". Роботи проводились по договору зі спеціалізованою організацією ПП "ЕКОПРОЕКТ-КМ", яка здійснює свою діяльність з розробки вищенаведених документів, виданого Міністерством екології та природних ресурсів, інвентаризація була проведена у відповідності з "Инструкцией о содержании и порядке составления шкета о проведении инвентаризации выбросов загрязняющих веществ на предприятии", РНД 211.2.3.014-95, К., 1995р. з урахуванням фактичного виробництва підприємства. Матеріали для підприємства були розроблені відповідно до "Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців", Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 108 від 09.03.2006 р.

Доводи апеляційної скарги відповідача, в яких він зазначає, що згідно матеріалів інвентаризації викидів ТОВ ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ процеси визрівання та дозрівання блоків ППУ супроводжуються викидом толуілендиізоціанату, відведення якого передбачено здійснювати через витяжну вентиляцію цеху з виробництва ППУ, за візуальним оглядом виробничих та допоміжних приміщень підприємства встановлено, що дозрівання блоків ППУ здійснюється на дільниці сировини, що зафіксовано у акті перевірки. Також, відповідно до проектної документації, викиди пилу ППУ, що не вловився рециркуляційним агрегатом карусельної різальної машини, передбачено здійснювати через витяжну вентиляцію цеху різки та пакування ППУ, яка так є окремим джерелом викиду не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на те, що спростовуються веденням підприємством журналів ПОД-1 Журнал обліку стаціонарних джерел забруднення і їх характеристик та ПОД-3 Журнал обліку роботи газоочисних та пиловловлюючих установок, ведення яких підтверджено матеріалами справи по джерелу №1 та джерелу №2, по журналу №3 та джерелу №4 не ведуться, оскільки, як на об'єкті немає організованих джерел викидів, що підтверджується дозволом №1210136300 на викиди. (т.1, а.с.81-91, 134-147)

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем наддавались документи по інвентаризації інспектору Держекоінспекції Чорній С.С., що в свою чергу підтверджується наявній у матеріалах справи розпискою про отримання оригіналів документів. (т., а.с.117)

Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено факт порушення позивачем ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря та ст. 24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , а отже суд апеляційної інстанції вважає скасування п.4 оскаржуваного припису законним та правомірним.

Щодо водоспоживання та водовідведення, скидання вод у водні об'єкти, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи власником приміщень ТОВ Гранд-С укладено договір №1022 на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, ним здійснюється облік забору та використання вод, погодження проекту питомих балансових вод, ведеться контроль за якістю і кількістю скинутих вод, проводиться звітування перед відповідними органами. (т.1, а.с.104-107)

Як втановлено судом першої інстанції та не заперечується довадами апеляційної скарги, позивач в ході проведення перевірки надавав копії вищезазначеного договору, а також копію звіту про використання води за 4 квартад 2013 року ТОВ Гранд-С , копії листів Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів щодо узгодження розрахункової потреби у воді від 04.02.2013 року №ВР/573, від 13.05.2013р. №ВР/1237, від 31.01.2014р. №ВР/319 (згідно листу №22 від 11.02.2014р.) (т.1, а.с.116)

В свою чергу, позивач відшкодовує ТОВ Гранд-С витрати з послуг водопостачання та водовідведення, як це передбачено умовами договору №24/02-12 від 24.02.2012 року про оренду нежитлових приміщень. (т.1, а.с. 154-161)

Крім того, як вбачається зі змісту погодженої проектної документації, вода не використовується у виробництві, тому необхідність в оформленні питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення, ведення первинного поточного обліку у підприємства не виникає, стічні води не утворюються, що унеможливлює порушення з боку позивача.

Більш того, з проектної документації (розділ ОВНС) вбачається, що підприємство організувало: поверхневий стік відводиться з території площею 0,46 га. Річний обсяг поверхневого стоку становить 294,49 м3. Після будівництва нових будівель загальна водозбібна площа та річний обсяг водозбірної площі не збільшиться. Дощові та талі води самопливом надходять у існуючий резервуар із зливоприймальними решітками для осадження завислих речовин (пісок, ґрунт та ін) та деструкції нафтопродуктів біопрепаратом Десна , що забезпечує 99% сорбцію масел та нафтопродуктів, що спливають. Ступінь очищення стрічних вод від завислих речовин складає 80%, від нафтопродуктів - 99%. Після очищення стоки відводяться в існуючу зливову каналізацію.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення позивачем 10.04.2014 року був укладений договір з КП Дніпроводоканал .(т.1, а.с.10-107)

З цих підстав, колегія суддів вважає, що доводи відповідача з цього питання не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Щодо складання статистичної звітності відповідно з вимогами чинного законодавства, здійснювати в повному обсязі розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку відповідно з вимогами чинного законодавства, суд апеляційної зазначає, що відповідно до п. 250.1 ст. 250 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу.

За таких обставин, платники екологічного податку складають окремо за кожний звітний квартал (не наростаючим підсумком) з урахуванням вимог п.250.10 ст. 250 ПКУ податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1010, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення цього місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів.

Таким чином, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, на момент здійснення перевірки звітний квартальний період ще не настав, а відтак, порушень зазначених у п.п.8,9 оскаржуваного припису з боку позивача немає, з цих підстав дані пункти підлягають скасуванню.

Відносно порушень у сфері поводження з відходами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 № 187/98-ВР, відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

Судом встановлено, що на підприємстві у лютому 2014 року була проведена робота по інвентаризації відходів у (відповідності з фактичним виробництвом, а також з урахуванням потенційного утворення відходів на наступний рік. Результати інвентаризації (Звіт про інвентаризацію відходів та розрахунок граничних показників утворення відходів для TOB "ВІСТА БРЕНД КОМПАНІ") були погоджені в Департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровська обласна державна адміністрація листом №2150/0/261-14 від 27.02.2014 р..

У відповідності з ПКМУ № 2034 від 01.11.1999 р. "Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів" - інвентаризація відходів це комплекс разових організаційно-технічних заходів з виявлення, ідентифікації, опису і реєстрації відходів, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення і обстеження місць утворення відходів і об'єктів поводження з ними.

Так, визначення складу і властивостей видів відходів визначається Тимчасовим класифікатором токсичних промислових відходів і методичними рекомендаціями по визначенню класу токсичності промислових відходів (затверджений Мінздоров'я СРСР 13.05.1987 №4286-87, ДКНТ СРСР 05.05.1987), яким визначається й клас небезпеки.

Матеріалами справи підтверджується, що у процесі підприємства не утворюються технологічні відходи, склад і властивість яких повинні підтверджуватись. Проінвентаризовані види відходів (23 джерела) є відпрацьованими матеріалами, а отже, з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язку з визначення складу і властивостей цих відходів у підприємства не виникає.

Системний аналіз Постанови КМ України №2034 від 01.11.1999 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку і паспортизації відходів" та Наказу Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки №41 від 17.02.1999р. "Про затвердження форми реєстрової картки об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та Інструкції щодо її складання" дає можливість визначити однаковий підхід складання технічних паспортів відходів та реєстрової картки ОУВ, та зазначає, що їх повинні складати тільки власники ОУВ та ООУВ.

Із наявних у справі матеріалів слідує, що підприємство на підставі договорів, залучає Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАСЛА" ЄДРПОУ 34736912, ліцензія серія AB № 487686 зі строком дії 23.09.2009р. - 23.09.2014р.) та ТОВ "ДНІПРОКОМУНТРАНС" надати послуги по збиранню, перевезенню, зберіганню відходів, які будуть утворюватись в процесі виробництва, про що укладено договори. (т.1, а.с. 92-97) Крім того, на підприємстві ведеться облік відходів та пакувальних матеріалів та тари, що підтверджується матеріалами справи. (т.1, а.с. 149153)

Листом Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління від 27.03.2014 року №02.2/1974 підтверджено за результатами огляду щодо розрахунку класу небезпеки відходів металевої тари з під сировини (ТДІ та поліоти) у відповідності до вимог ДСанПіД 2.2.7.029-99, клас небезпеки як четвертий (малонебезпечний). (т.1, а.с.132)

Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. №1218 "Про затвердження Порядку розроблення, затвердження перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів" до категорій власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, належать: власники відходів як вторинної сировини, які провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів; власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. №1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів".

Зокрема, власники відходів, зазначені в абзаці третьому цього пункту, подають щороку через дозвільні центри, центри надання адміністративних послуг декларацію про відходи (додаток 3). Реєстрація декларацій про відходи здійснюється на безоплатній основі. Декларації про відходи передаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. № 1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів" критерієм включення об'єкта утворення відходів в Реєстр є показник загального утворення відходів. До реєстру включаються об'єкти, для яких показник загального утворення відходів перевищує граничне значення (Пгз), що дорівнює 1000 умовних одиниць на рік.

Отже, як свідчить розрахунок відходів позивача - інвентаризація промислових і побутових відходів, які взято на облік департаментом екології та природних ресурсів, що підтверджується листом Департаменту, показник загального утворення відходів підприємства є меншим за 1000 умовних одиниць, тому позивач відноситься до категорії власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

Крім того, позивачем, була подана Декларація про утворення відходів для реєстрації, відповідно до статті 7 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та на виконання Розпорядження голови облдержадміністрації від 25.07.2013 року №Р-603/0/3-13 (зі змінами та доповненнями), яку було зареєстровано за №296, що підтверджується листом Департаменту екології та природних ресурсів, який міститься в матеріалах справи. (т.1, а.с.63-66)

При цьому, під час судового розгляду справи встановлено, що діяльність Товариства направлена на налаштування технології в процесі реконструкції об'єкту та здійснюються підготовчі дії для майбутнього виробництва з моменту введення в експлуатацію, готової продукції не має, а отже діяльність позивача не призводить поки що до утворення відходів, а отже ведення поточного обліку кількості відходів здійснюється з 0 показниками, що не є порушенням чинного законодавства України.

Як встановлено частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкти владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 11 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до положень статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області не доведено правомірність прийнятого оскаржуваного припису, як при розгляді справи у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції, відповідачем не спростовані заявлені позивачем твердження та надані докази, а отже не доведено факт порушення позивачем природоохоронного законодавства України.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 41 , 158 , 160 , 167 , 195 , 196 , 198 , 199 , 200 , 205 , 206 , 212 , 254, КАС України , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі № 804/3822/14- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України .

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко