Постанова

від 28.08.2014 по справі 810/3951/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2014 року 810/3951/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Євро-Альянс» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Євро-Альянс» (далі - ПП ВКФ «Євро-Альянс» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Білоцерківська ОДПІ або відповідач), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.08.2014, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2014 №0001161501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на письмовий запит податкового органу надані письмові пояснення та копії усіх витребуваних документів. Поряд з цим, оригінали первинних документів податковим органом не витребовувались.

З огляду на зазначене позивач вважає, що твердження відповідача про відсутність у позивача первинних документів, що підтверджують достовірність нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад та грудень місяці 2013 року не відповідають дійсності.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 27.08.2014 не з'явились. Водночас, матеріали справи містять письмові клопотання сторін про розгляд справи за відсутності їх уповноважених представників.

Керуючись положеннями частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПП ВКФ «Євро-Альянс», ідентифікаційний код 32456418, місцезнаходження: 09153, Київська обл., Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Радянська, буд. 29/6, зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 08.05.2003. Як платник податків позивач узятий на податковий облік у податковому органі з 26.05.2003 за № 9/2.

Позивач з 27.05.2003 зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100153043, яке видане 08.12.2008 Білоцерківською ОДПІ (а.с.37).

Видами діяльності ПП ВКФ «Євро-Альянс» є оптова торгівля хімічними продуктами; виробництво іншої продукції н.в.і.у.; будівництво житлових і нежитлових будівель; електромонтажні роботи; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля.

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що позивачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість разом із додатками, зокрема, за листопад 2013 року від 17.12.2013 № 9081281196, у якій задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації) у розмірі 61922,00 грн. та за грудень 2013 року від 16.01.2014 № 9087379404, у якій задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації) у розмірі 91078,00 грн. (а.с.54-58).

У грудні місяці 2013 року Білоцерківською ОДПІ було направлено позивачеві письмовий запит від 23.12.2013 № 4766/10/15-2 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року (а.с.23, 24).

На вказаний запит податкового органу позивачем були надані письмові пояснення від 13.01.2014, які отримані відповідачем 13.01.2014, про що свідчить дата на штемпелі вхідної кореспонденції на першому аркуші пояснень, копії: вантажно-митної декларації від 04.11.2013, виписок по розрахунковому рахунку позивача, податкових та видаткових накладних (а.с.20, 21).

Крім цього, у січні місяці 2014 року Білоцерківською ОДПІ було направлено позивачеві письмовий запит від 22.01.2014 № 403/10/15-2 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року (а.с.28, 29).

На вказаний запит податкового органу позивачем були надані письмові пояснення від 04.02.2014, які отримані відповідачем 07.02.2014, про що свідчить дата на штемпелі вхідної кореспонденції на першому аркуші пояснень, копії: вантажно-митної декларації від 02.12.2013, виписок по розрахунковому рахунку позивача, податкових та видаткових накладних, оборотних відомостей по рахунках №№ 281, 311, 361, 632, фінансового звіту станом на 31.12.2013 (а.с.25-27).

Разом з цим, у період з 03.02.2014 по 07.02.2014 на підставі наказу від 03.02.2014 №159 посадовою особою Білоцерківської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПП ВКФ «Євро-Альянс» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад та грудень місяці 2013 року.

За результатами перевірки складений акт від 07.02.2014 № 238/15-2/332456418 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2013 року у розмірі 61922,00 грн. та за грудень 2013 року у розмірі 91078,00 грн.

Як вбачається із змісту Акта перевірки, висновок податкового органу про завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів.

В обґрунтування правомірності спірного рішення відповідач вказав, що позивачем не надано до перевірки оригіналів документів, які підтверджують достовірність нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад та грудень місяці 2013 року, а саме, виданих та отриманих податкових накладних, платіжних документів, які засвідчують факт оплати за отримані товари (послуги), договорів на придбання товарно-матеріальних цінностей, матеріалів щодо транспортування товарів, вантажно-митних декларацій та інших документів.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Білоцерківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 24.02.2014 № 0001161501, згідно з яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 153000,00 грн., у тому числі за листопад 2013 року у розмірі 61922,00 грн. та за грудень 2013 року у розмірі 91078,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

З 01.01.2011 обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до положень пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з положеннями пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як вбачається із змісту Акта перевірки, з метою вручення направлення та наказу на проведення перевірки, а також проведення перевірки посадовими особами відповідача було здійснено виїзд за юридичною адресою ПП ВКФ «Євро-Альянс», а саме: 09153, Київська обл., Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Радянська, буд. 29/6 та встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням, про що складено відповідний акт та направлено запит на встановлення місцезнаходження підприємства.

Тобто, відповідачем фактично була проведена не документальна виїзна перевірка, а позапланова невиїзна документальна перевірка. Оскільки перевірку було проведено за відсутності платника, позивач був позбавлений можливості надати оригінали документів, які відповідно до даних акта перевірки визнано відповідачем як такі, що відсутні.

Поряд з цим, як вбачається із матеріалів справи, копії таких документів первинного бухгалтерського та податкового обліку перебували у розпорядженні суб'єкта владних повноважень, оскільки були представлені як додатки до копій відповідей на запити відповідача.

Саме у зв'язку із непред'явленням позивачем у ході проведення фактично невиїзної перевірки оригіналів документів, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Разом з цим, суд констатує те, що відповідачем не було вчинено жодних дій, направлених на отримання від позивача таких оригіналів.

Як вже зазначалось судом, позивачем на запит податкового органу надані письмові пояснення та копії первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують достовірність та правильність нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад та грудень місяці 2013 року.

Надання позивачем письмових пояснень та копій вказаних документів відповідачем не заперечувалось.

Однак, як вбачається із змісту Акта перевірки, пояснення відповідача та надані копії первинних документів відповідачем до уваги не взято.

Як вбачається із приєднаних до матеріалів справи копій та оглянутих у ході розгляду справи оригіналів первинних документів, а саме: реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, оборотно-сальдових відомостей за жовтень, листопад та грудень місяці 2013 року, виписок по розрахунковому рахунку позивача, платіжних доручень, вантажно-митних декларацій від 04.11.2013 та від 02.12.2013, податкових накладних, документів що підтверджують транспортування товарів (актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, міжнародних товарно-транспортних накладних), інвойсів, пакувальних листів, вони містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили та доказовості (а.с.61-132).

У ході розгляду справи представник відповідача жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів не висловив. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідач суду не надав.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість позивача чи його контрагента були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, позивач та його контрагент були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового кодексу України.

Статус позивача та його контрагента, як платників податку на додану вартість, не заперечувався сторонами.

Відповідач не заперечував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентом позивача, відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1401/18696.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Водночас, докази подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та не були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 24.02.2014 № 0001161501.

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Євро-Альянс» понесені судові витрати у формі судового збору у розмірі 436 (чотириста тридцять шість) грн. 92 коп. згідно квитанції від 22.05.2014 № 13331.1.4.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Постанову складено у повному обсязі та підписано - 28.08.2014