Ухвала

від 23.10.2014 по справі 810/3951/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3951/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Євро-Альянс» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Євро-Альянс» (надалі за текстом - «ПП ВКФ «Євро-Альянс») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001161501 від 24.02.2014 року, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 153 000 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі за текстом - «Білоцерківська ОДПІ»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що у період з 03.02.2014 р. по 07.02.2014 р. посадовцями Білоцерківської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПП ВКФ «Євро-Альянс» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад та грудень 2013 року.

Результати перевірки оформлено актом № 238/15-2/32456418 від 07.02.2014 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2013 року на 61 922 грн. та за грудень 2013 року на 91 078 грн.

Такий висновок обґрунтовано наступним.

ПП ВКФ «Євро-Альянс» були подані податкові декларації з податку на додану вартість разом із додатками, зокрема, за листопад 2013 року від 17.12.2013 № 9081281196, у якій задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, у розмірі 61 922 грн. та за грудень 2013 року від 16.01.2014 № 9087379404, у якій задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 91 078 грн.

Разом з тим, під час перевірки відповідачем не надані вантажні митні декларації, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість у листопаді 2013 р. в сумі 304 162 грн. та у грудні 2013 р. в сумі 103 325 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Білоцерківська ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001161501 від 24.02.2014 року, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 153 000 грн.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції, за наслідками дослідження первинних документів, дійшов висновку про правомірність формування ПП ВКФ «Євро-Альянс» податкового кредиту.

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, на підтвердження обґрунтованості віднесення сум податку до складу податкового кредиту позивачем було надано копії: акта здачі-прийому виконаних робіт № 1618 від 27.11.2013 року, актів надання послуг № 1557 від 21.11.2013 р., № 1594 від 03.12.2013 року, № 1526 від 05.11.2013 року, № 1526 від 31.10.213 року, рахунків на оплату № OG13-1618 від 27.11.2013 р., № 1557 від 14.11.213 року, № 1594 від 28.11.213 року, вантажних митних декларацій, податкових накладних № 412 від 05.11.2013 року, № 11 від 04.11.2013 року, № 82 від 20.11.2013 року, № 123 від 28.11.2013 року, № 6935 від 30.11.2013 року, № 442 від 21.11.2013 року, № 6 від 04.11.2013 року, № 33 від 26.11.2013 року, № 71 від 18.11.213 року, № 133 від 27.11.2013 року, № 120 від 27.11.2013 року, № 1, 3 від 02.12.2013 року, № 464 від 03.12.2013 року, № 33, 35, 27,31 від 04.12.2013 року, № 34,38 від 09.12.2013 року, товарно-транспортних накладних серії 011ЄА від 20.11.2013 року, серії 012ЄА від 02.12.2013 року, серії 009ЄА від 04.11.2013 року, банківських виписок, платіжних доручень, оборотно-сальдових відомостей.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ПП ВКФ «Євро-Альянс» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 04 листопада 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.