Постанова

від 05.09.2014 по справі 815/4444/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4444/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.03.2014 року № 0000302203, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» (надалі по тексту - позивач або ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2014 року № 0000302203.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2013 року, за результатами якої складено акт № 1113/15-53-22-3/33386195 від 14.02.2014 року, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.03.2014 року № 0000302203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 425 000,00 грн., у тому числі за основним платежем - 283 333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 141 667,00 грн. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийнято на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях на позов, зокрема зазначивши, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення є законним.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що в період з 05.02.2014 року по 11.02.2014 року відповідно до вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-УІ на підставі наказу від 30.01.2014 року за № 230, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області посадовою особою відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів» код ЄДРПОУ - 33386195 з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Ферко», код ЄДРПОУ - 31681342 та ТОВ «Вторметекспорт», код ЄДРПОУ - 30127924 їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від № 1113/15-53-22-3/33386195 від 14.02.2014 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів» код ЄДРПОУ - 33386195, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Ферко», код ЄДРПОУ - 31681342 та ТОВ «Вторметекспорт», код ЄДРПОУ - 30127924 їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2013 року», відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 186.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму 283 333,00 грн. у вересні 2013 року (а.с. 12-20 том І).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.03.2014 року № 0000302203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 425 000,00 грн., у тому числі за основним платежем - 283 333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 141 667,00 грн. (а.с. 21 том І).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження, передбаченої п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, до ГУ Міндоходів в Одеській області. 26.05.2014 року ГУ Міндоходів в Одеській області винесло рішення № 1190/10/15-32-10-02-07 про результати розгляду первинної скарги, а 27.06.2014 року Міністерство доходів і зборів винесло рішення № 11570/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги, якими податкове повідомлення - рішення від 04.03.2014 року № 0000302203 залишено без змін, а скарги ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів» - без задоволення.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Пальміра Тревел Інсентів» оскаржило його в судовому порядку, вимагаючи його скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що у перевіряємий період ТОВ «Пальміра Тревел Інсентів» мало господарські взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт».

Судом встановлено, що 01.01.2009 року між TOB ТА «Пальміра Тревел Інсентів» та TOB «Серв'є Україна» укладено Угоду про надання послуг по організації ділових поїздок №01-01-09-ПК/К, яка відповідно до пункту 9.1 діє до моменту поки її сторони не розірвуть її (а.с. 34-38 том І).

Пунктом 2.1 вказаної угоди визначено, що TOB ТА «Пальміра Тревел Інсентів» зобов'язується надавати TOB «Серв'є Україна» послуги з організації та підготовки бізнес-поїздок ( подорожей), в тому числі, послуги з організації автотранспортного перевезення.

Згідно пункту 2.4 Угоди факт надання послуг оформлюється актом наданих послуг.

На підтвердження надання послуг на підставі вищезазначеної угоди у вересні 2013 року позивачем надано акти наданих послуг №50913-ТС від 11.09.2013 р. на суму 113280,30 грн., в тому числі ПДВ 18880,05 грн., №100913-НС від 13.09.2013 р. на суму 80000,00 грн., в тому числі ПДВ 13333,33 грн., №40913-ТС від 19.09.2013 р. на суму 30516,80 грн., в тому числі ПДВ 5086,13 грн., №190913-ТС від 20.09.2013 р. на суму 627795,88 грн., в тому числі ПДВ 104632,65 грн., №18/09ТО від 25.09.2013 р. на суму 54584,50 грн., в тому числі ПДВ 9097,42 грн., №300913-ТС від 30.09.2013 р. на суму 976412,02 грн., в тому числі ПДВ 162735,34 грн. (а.с. 42-46 том І), які, зокрема, були надані перевіряючому під час проведення перевірки, що підтверджується інформацією викладеною у акті перевірки.

Судом встановлено, що приймаючи до уваги положення вищезазначеної угоди, а також акти наданих послуг, TOB ТА «Пальміра Тревел Інсентів» (Замовник), діючи як представник TOB «Серв'є Україна» на підставі та на виконання угоди за дорученням останнього за його рахунок та від свого імені, уклало з TOB «Ферко» (Виконавець) договори про надання послуг №31/08/201ЗТР від 31.08.2013 року, №02/09/2013ТР від 02.09.2013 року та з TOB «Вторметекспорт» (Виконавець) договір про надання послуг №15/08/2013ТР від 15.08.2013 року (а.с. 47-58 том І).

Згідно з пунктом 1 вищезазначених договорів про надання послуг, в порядку та на умовах, визначених цими договорами, Виконавці зобов'язуються протягом вересня 2013 року надавати за плату транспортні послуги, а саме: забезпечити протягом вказаного вище періоду наявність вільного (-их) та придатного (-их) для вантажних перевезень по Україні транспортного(-их) засобу (-ів), згідно з потребами Замовника, що визначаються окремо, які укомплектовані кваліфікованим екіпажем, паливно-мастильними матеріалами та іншим необхідним обладнанням; здійснювати або організовував ати здійснення протягом вказаного вище періоду навантажувально-розвантажувальні роботи згідно з письмовими або усними зверненнями Замовника.; виконати інші роботи, пов'язані із перевезенням вантажів. Замовник зобов'язується оплатити послуги.

Про підтвердження виконання умов вищезазначених договорів та надання послуг за ними свідчать первинні бухгалтерські документи, а саме: завдання на перевезення (а.с. 5-72 том ІІ); акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг): №1/09-13 від 12.09.2013 р., №2/09-13 від 20.09.2013 р., №3/09-13 від 30.09.2013 р., №4/09-13 від 30.09.2013 р., №5/09-13 від 30.09.2013 р., №6/09-13 від 30.09.2013 р., №7/09-13 від 30.09.2013 р., №8/09-13 від 30.09.2013 р., №9/09-13 від 30.09.2013 р., №10/09-13 від 30.09.2013 р., №11/09-13 від 30.09.2013 р., №12/09-13 від 30.09.2013 р., №13/09-13 від 30.09.2013 р., №14/09-13 від 30.09.2013 р., №15/09-13 від 30.09.2013 р., №16/09-13 від 30.09.2013 р., складені TOB ТА «Пальміра Тревел Інсентів» та TOB «Фєрко», а також: №1/09-13 від 01.09.2013 р., №2/09-13 від 04.09.2013 р., №3/09-13 від 06.09.2013 р., №4/09-13 від 08.09.2013 р., №5/09-13 від 10.09.2013 р., №6/09-13 від 13.09.2013 р., №7/09-13 від 17.09.2013 р., №8/09-13 від 19.09.2013 р., №9/09-13 від 21.09.2013 р., №10/09-13 від 22.09.2013 р., №11/09-13 від 23.09.2013 р., №12/09-13 від 24.09.2013 р., №13/09-13 від 25.09.2013 р., №14/09-13 від 26.09.2013 р., №15/09-13 від 27.09.2013 р., №16/09-13 від 28.09.2013 р., №17/09-13 від 29.09.2013 р., №18/09-13 від 30.09.2013 р., складені TOB ТА «Пальміра Тревел Інсентів» та TOB «Вторметекспорт»; податкові накладні: №158 від 12.09.2013 р., №159 від 20.09.2013 р., №160 від 30.09.2013 р., №143 від 30.09.2013 р., №144 від 30.09.2013 р., №145 від 30.09.2013 р., №146 від 30.09.2013 р., №147 - від 30.09.2013 р., №148 від 30.09.2013 р., №149 від 30.09.2013 р., №150 від 30.09.2013 р., №151 від 30.09.2013 р., №152 від 30.09.2013 р., №153 від 30.09.2013 р., №154 від 30.09.2013 р. №155 від 30.09.2013 р., виписані TOB «Ферко» та №177 від 01.09.2013 р., №178 від 04.09.2013 р., №386 від 06.09.2013 р., №387 від 30.09.2013 р., №388 від 10.09.2013 р., №389 від 13.09.2013 р., №390 від 17.09.2013 р., №391 від 19.09.2013 р., №392 від 21.09.2013 р., №393 від 22.09.2013 р., №394 від 23.09.2013 р., №395 від 24.09.2013 р., №396 від 25.09.2013 р., №397 від 26.09.2013 р., №398 від 27.09.2013 р., №399 від 28.09.2013 р., №400 від 29.09.2013 р., №401 від 30.09.2013 р., виписані TOB «Вторметекспорт» (а.с. 59-126 том І).

На суми вартості наданих послуг контрагентами позивача ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» були оформлені податкові накладні (а.с. 93-126 том І). Вказані податкові накладні були зареєстровані в Реєстрі податкових накладних.

Таким чином з вищевикладеного вбачається, що позивачем було виконано всі зобов'язання, які покладено Цивільним кодексом України за договорами про надання послуг.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» у загальному розмірі 283 333,00 грн., включені позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів», які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за вересень 2013 року.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, перевіряючі дійшли висновку про завищення ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів» податкового кредиту за вересень 2013 року на суму 283 333,00 грн., зокрема, на підставі матеріалів актів ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ферко» (код за ЄДРПОУ 31681342) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року» від 13.11.2013 року № 1854/26-59-22-01/31681342 та «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року» від 18.11.2013 року № 1936/22-01/30127924.

У вищевказаних актах податкова інспекція дійшла висновків про: порушення ТОВ «Ферко» вимог п.п. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16, п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, ст. 93 Цивільного кодексу України, ст. 1, ст. 9, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року підлягає зменшенню « 0»; документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Вторметекспорт» з СГД - постачальниками та СГД - покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

На підставі вищезазначених актів, відповідач у акті перевірки від № 1113/15-53-22-3/33386195 від 14.02.2014 року зазначив, що вбачаються факти відсутності реальності здійснення господарської операції ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів» із ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт», проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, мають ознаки фіктивності, операції здійснюються через ланцюг посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру та якими не підтверджуються реальність здійснення фінансово-господарської діяльності.

Суд з даними висновками не погоджується та зазначає, що в акті перевірки висновки про відсутність фінансово-господарської діяльності за укладеними ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів» з його контрагентами ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» правочинами ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів між ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів» із ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт», предметів даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів акт перевірки не містить. При цьому, надані позивачем в ході судового розгляду справи документи підтверджують дійсність всіх операцій і правильність податкового обліку ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів».

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 02.09.2010 року № К-23029/07.

Податковим органом фактично зроблений висновок, що ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

У своїх висновках податковий орган вважає, що контрагенти позивача фактично не здійснювали господарської діяльності, а лише документували операції із товаром.

При цьому, актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В свою чергу, судом встановлено, що укладаючи у серпні-вересні 2013 року договри про надання послуг з даним товариствами, позивач правомірно виходив з наступного:

а) станом на дату укладення договорів ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не перебували в стані припинення;

б) станом на дату укладення договорів ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» перебували на обліку в органах доходів і зборів та не мали податкового боргу;

в) директорами ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» були надані всі передбачені законодавством статутні та реєстраційні документи, зокрема: статут товариства, виписка про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо фіктивності діяльності ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» не підтверджено жодними доказами, а позивач правомірно, у відповідності з вимогами чинного законодавства уклав господарські договори з ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт».

Тобто встановлені вище обставини та надані позивачем докази підтверджують, що контрагенти позивача виконали прийняті на себе зобов'язання. ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» в обумовлені в договорах строки надало послуги відповідно до завдань позивача, надали податкові накладні, а позивач прийняв та оплатив вартість отриманих послуг.

Наявність договорів, завдань на перевезення, податкових накладних, актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), фактичне надання послуг є переконливим доказом відсутності з боку позивача порушень податкового законодавства.

Перелічені документи свідчать, що сторонами вказаних вище правочинів, були дотриманні норми чинного законодавства, протиправний умисел, при укладанні правочинів, був відсутній, правочини були реальними і вчинялися за всіма правилами укладання договорів, були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому, висновки відповідача є повністю необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам.

Суд вважає, що лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які, на думку відповідача, порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагентів.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Таким чином, Податковий кодекс України не встановлює обов'язку позивача при визначенні податкового кредиту здійснювати надмірну сплату ПДВ до бюджету. Позивач як покупець товарів (робіт, послуг) не сплачує при придбанні товару (робіт, послуг) ПДВ до бюджету, а сплачує такий податок у складі ціни товару постачальникам таких товарів (робіт, послуг). Саме це є умовою при визначенні відшкодування покупця. Припущення відповідача про невиконання постачальниками третього ланцюга постачання - контрагентами ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» зобов'язання зі сплати податку до бюджету не є підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, який виконав усі передбачені Податковим кодексом України умови щодо його отримання.

Податковим кодексом України не встановлена обумовленість між підтвердженням сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) та віднесенням позивачем до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг). Закон не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від належного виконання постачальником або контрагентами постачальника своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податку на додану вартість до державного бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, позивач не має правових підстав перевіряти чи включена контрагентами постачальника сума податку на додану вартість від реалізованих товарів (робіт, послуг) до складу податкових зобов'язань.

Натомість, ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Як встановлено судом вище, зобов'язання за договорами між ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів» та ТОВ «Ферко», ТОВ «Вторметекспорт» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, доводи податкового органу щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів» на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і фіктивності угод, укладених між вказаними сторонами не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами, і повністю спростовуються матеріалами справи.

Позивач сформував податковий кредит з урахуванням положень ст.198 Податкового кодексу України, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів» отримало податкові накладні від підприємств, що значилися в Єдиному реєстрі підприємств та платників податку на додану вартість. Послуги придбані від контрагентів позивача були використані в подальшому позивачем у його власній господарській діяльності. Отже, судом встановлені обставини, які у своїй сукупності свідчать про безумовну дійсність правочинів, фактичність господарських операцій між ТОВ ТА «Пальміра Тревел Інсентів» та ТОВ «Ферко», ТОВ «Вторметекспорт», їх правомірність і прозорість. При цьому, на користь своїх висновків податковий орган не надав жодного доказу і не обґрунтував їх.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 04.03.2014 року № 0000302203, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «товариства з обмеженою відповідальністю туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.03.2014 року № 0000302203, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 04.03.2014 року № 0000302203.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 05 вересня 2014 року.

Суддя С.О. Cтефанов