Ухвала

від 02.12.2014 по справі 815/4444/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р. Справа № 815/4444/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В. при секретаріДанюк А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю туристична агенція "Пальміра Тревел Інсентів" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.03.2014 року № 0000302203, -

встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю туристична агенція "Пальміра Тревел Інсентів" (надалі по тексту - позивач або ТОВ ТА "Пальміра Тревел Інсентів") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2014 року № 0000302203.

Суд першої інстанції своєю постановою від 01 вересня 2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "товариства з обмеженою відповідальністю туристична агенція "Пальміра Тревел Інсентів" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.03.2014 року № 0000302203, - задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 04.03.2014 року № 0000302203.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 05.02.2014 року по 11.02.2014 року посадовою особою відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ ТА "Пальміра Тревел Інсентів" код ЄДРПОУ - 33386195 з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Ферко", код ЄДРПОУ - 31681342 та ТОВ "Вторметекспорт", код ЄДРПОУ - 30127924 їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від № 1113/15-53-22-3/33386195 від 14.02.2014 року "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ ТА "Пальміра Тревел Інсентів" код ЄДРПОУ - 33386195, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Ферко", код ЄДРПОУ - 31681342 та ТОВ "Вторметекспорт", код ЄДРПОУ - 30127924 їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2013 року", відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 186.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму 283 333,00 грн. у вересні 2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.03.2014 року № 0000302203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 425 000,00 грн., у тому числі за основним платежем - 283 333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 141 667,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження, передбаченої п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, до ГУ Міндоходів в Одеській області. 26.05.2014 року ГУ Міндоходів в Одеській області винесло рішення № 1190/10/15-32-10-02-07 про результати розгляду первинної скарги, а 27.06.2014 року Міністерство доходів і зборів винесло рішення № 11570/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги, якими податкове повідомлення - рішення від 04.03.2014 року № 0000302203 залишено без змін, а скарги ТОВ ТА "Пальміра Тревел Інсентів" - без задоволення.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Пальміра Тревел Інсентів" оскаржило його в судовому порядку, вимагаючи його скасування.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2009 року між TOB ТА "Пальміра Тревел Інсентів" та TOB "Серв'є Україна" укладено Угоду про надання послуг по організації ділових поїздок №01-01-09-ПК/К, яка відповідно до пункту 9.1 діє до моменту поки її сторони не розірвуть її.

Пунктом 2.1 вказаної угоди визначено, що TOB ТА "Пальміра Тревел Інсентів" зобов'язується надавати TOB "Серв'є Україна" послуги з організації та підготовки бізнес-поїздок ( подорожей), в тому числі, послуги з організації автотранспортного перевезення.

Згідно пункту 2.4 Угоди факт надання послуг оформлюється актом наданих послуг.

На підтвердження надання послуг на підставі вищезазначеної угоди у вересні 2013 року позивачем надано акти наданих послуг.

TOB ТА "Пальміра Тревел Інсентів" (Замовник), діючи як представник TOB "Серв'є Україна" на підставі та на виконання угоди за дорученням останнього за його рахунок та від свого імені, уклало з TOB "Ферко" (Виконавець) договори про надання послуг №31/08/201ЗТР від 31.08.2013 року, №02/09/2013ТР від 02.09.2013 року та з TOB "Вторметекспорт" (Виконавець) договір про надання послуг №15/08/2013ТР від 15.08.2013 року.

Згідно з пунктом 1 вищезазначених договорів про надання послуг, в порядку та на умовах, визначених цими договорами, Виконавці зобов'язуються протягом вересня 2013 року надавати за плату транспортні послуги, а саме: забезпечити протягом вказаного вище періоду наявність вільного (-их) та придатного (-их) для вантажних перевезень по Україні транспортного(-их) засобу (-ів), згідно з потребами Замовника, що визначаються окремо, які укомплектовані кваліфікованим екіпажем, паливно-мастильними матеріалами та іншим необхідним обладнанням; здійснювати або організовував ати здійснення протягом вказаного вище періоду навантажувально-розвантажувальні роботи згідно з письмовими або усними зверненнями Замовника.; виконати інші роботи, пов'язані із перевезенням вантажів. Замовник зобов'язується оплатити послуги.

Про підтвердження виконання умов вищезазначених договорів та надання послуг за ними свідчать первинні бухгалтерські документи, а саме: завдання на перевезення; акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг).

На суми вартості наданих послуг контрагентами позивача ТОВ "Ферко" та ТОВ "Вторметекспорт" були оформлені податкові накладні. Вказані податкові накладні були зареєстровані в Реєстрі податкових накладних.

Таким чином з вищевикладеного вбачається, що позивачем було виконано всі зобов'язання, які покладено Цивільним кодексом України за договорами про надання послуг.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ "Ферко" та ТОВ "Вторметекспорт" у загальному розмірі 283 333,00 грн., включені позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних ТОВ ТА "Пальміра Тревел Інсентів", які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за вересень 2013 року.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, перевіряючі дійшли висновку про завищення ТОВ ТА "Пальміра Тревел Інсентів" податкового кредиту за вересень 2013 року на суму 283 333,00 грн., зокрема, на підставі матеріалів актів ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ферко" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року" від 13.11.2013 року № 1854/26-59-22-01/31681342 та "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Вторметекспорт" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року" від 18.11.2013 року № 1936/22-01/30127924.

У вищевказаних актах податкова інспекція дійшла висновків про: порушення ТОВ "Ферко" вимог п.п. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16, п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, ст. 93 Цивільного кодексу України, ст. 1, ст. 9, ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року підлягає зменшенню " 0"; документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Вторметекспорт" з СГД - постачальниками та СГД - покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

На підставі вищезазначених актів, відповідач у акті перевірки від № 1113/15-53-22-3/33386195 від 14.02.2014 року зазначив, що вбачаються факти відсутності реальності здійснення господарської операції ТОВ ТА "Пальміра Тревел Інсентів" із ТОВ "Ферко" та ТОВ "Вторметекспорт", проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, мають ознаки фіктивності, операції здійснюються через ланцюг посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру та якими не підтверджуються реальність здійснення фінансово-господарської діяльності.

Судова колегія з даними висновками не погоджується та зазначає, що в акті перевірки висновки про відсутність фінансово-господарської діяльності за укладеними ТОВ ТА "Пальміра Тревел Інсентів" з його контрагентами ТОВ "Ферко" та ТОВ "Вторметекспорт" правочинами ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, то за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 02.09.2010 року № К-23029/07.

Податковим органом фактично зроблений висновок, що ТОВ "Ферко" та ТОВ "Вторметекспорт" здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

У своїх висновках податковий орган вважає, що контрагенти позивача фактично не здійснювали господарської діяльності, а лише документували операції із товаром.

При цьому, актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо фіктивності діяльності ТОВ "Ферко" та ТОВ "Вторметекспорт" не підтверджено жодними доказами, а позивач правомірно, у відповідності з вимогами чинного законодавства уклав господарські договори з ТОВ "Ферко" та ТОВ "Вторметекспорт".

Слід зазначити, що лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які, на думку відповідача, порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагентів.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Таким чином, Податковий кодекс України не встановлює обов'язку позивача при визначенні податкового кредиту здійснювати надмірну сплату ПДВ до бюджету. Позивач як покупець товарів (робіт, послуг) не сплачує при придбанні товару (робіт, послуг) ПДВ до бюджету, а сплачує такий податок у складі ціни товару постачальникам таких товарів (робіт, послуг). Саме це є умовою при визначенні відшкодування покупця. Припущення відповідача про невиконання постачальниками третього ланцюга постачання - контрагентами ТОВ "Ферко" та ТОВ "Вторметекспорт" зобов'язання зі сплати податку до бюджету не є підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, який виконав усі передбачені Податковим кодексом України умови щодо його отримання.

Податковим кодексом України не встановлена обумовленість між підтвердженням сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) та віднесенням позивачем до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг). Закон не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від належного виконання постачальником або контрагентами постачальника своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податку на додану вартість до державного бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, позивач не має правових підстав перевіряти чи включена контрагентами постачальника сума податку на додану вартість від реалізованих товарів (робіт, послуг) до складу податкових зобов'язань.

Натомість, ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Як встановлено вище, зобов'язання за договорами між ТОВ ТА "Пальміра Тревел Інсентів" та ТОВ "Ферко", ТОВ "Вторметекспорт" виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 04.03.2014 року № 0000302203, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю туристична агенція "Пальміра Тревел Інсентів" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.03.2014 року № 0000302203, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк