Постанова

від 05.09.2014 по справі 815/4650/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/4650/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Овідіопольського управління водного господарства до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0002692202, 0002752202, 0002712202, 0002742202, 0002792202, 0002732202, 0002702202, 0002722202, 0002812202, 0002772202, 0002782202, 0002762202 від 05.08.2014 року, -

В С Т А Н О В И В :

Овідіопольське управління водного господарства (надалі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№0002692202, 0002752202, 0002712202, 0002742202, 0002792202, 0002732202, 0002702202, 0002722202, 0002812202, 0002772202, 0002782202, 0002762202 від 05.08.2014 року.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю, за результатами яких 18.07.2014 року було складено акти: №№ 1162/15-21-22-02/26210628, 1163/15-21-22-02/26210628, 1164/15-21-22-02/26210628, 1165/15-21-22-02/26210628, 1166/15-21-22-02/26210628, 1167/15-21-22-02/26210628, 1168/15-21-22-02/26210628, 1169/15-21-22-02/26210628, 1170/15-21-22-02/26210628, 1171/15-21-22-02/26210628, 1172/15-21-22-02/26210628, 1173/15-21-22-02/26210628, на підставі яких були винесені податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів): №0002692202 на суму 170 грн., №0002752202 на суму 1020 грн., №0002712202 на суму 1020 грн., № 0002742202 на суму 1020 грн., №0002792202 на суму 1020 грн., №0002732202 на суму 1020 грн., №0002702202 на суму 1020 грн., №0002722202 на суму 1020 грн., №0002812202 на суму 1020 грн., №0002772202 на суму 1020 грн., №0002782202 на суму 1020 грн., №0002762202 на суму 1020 грн. На думку позивача, у зв'язку з тим, що подання декларацій здійснюється в один період та фактично є одним звітом, який складається з подання 14 декларацій по кожній сільській та селищній раді на загальну площу земель Овідіопольського УВГ - 210,2 га. згідно державного акту, та враховуючи, те що податкові повідомлення-рішення винесені однією датою, тобто 05.08 2014 року - застосування штрафних санкцій передбачених пунктом 120.1 статті 120 Податкового Кодексу України за повторність вчинених дій є незаконним.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що в ході камеральних перевірок даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в актах перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Овідіопольске управління водного господарства зареєстровано 12.06.2012 року Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області, номер запису 1 543 105 0001 000830 та перебуває на обліку в ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області як платник податків.

Згідно з п. 1.1. Положення про Овідіопольське управління водного господарства, затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 27.03.2012 року № 141, Овідіопольське управління водного господарства у відповідності з положенням є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України.

Майно та кошти управління є державною власністю, закріплене за ним і, належить йому на праві оперативного управління. Фінансування Управління здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

З урахуванням викладеного та на підставі п.п. 282.1.3 п. 282.1 ст. 282 ПК України, яким встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування утворені відповідно до законів України які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів користуються пільгами, щодо сплати податку, Овідіопольське управління водного господарства користується пільгою зі сплати податку на землю, код пільги 13050026, найменування 39№378/961 ЗР від 19.09.96, п.3. ст.12.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових декларація (розрахунках) платника податків.

Судом встановлено, що 25.02.2014 року від Овідіопольського управління водного господарства до ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області надійшло 12 звітів «Податкові декларації з плати за землю» за період 2014 рік: № 1400006545, № 1400006548, № 1400006551, № 1400006554, № 1400006558, № 1400006562, № 1400006566, № 1400006570, № 1400006573, № 1400006579, №1400006582, № 1400006585.

На підставі п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України відповідачем було проведено камеральні перевірки податкової звітності з плати за землю за період 2014 рік, за результатами яких були складені акти про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю від 18.07.2014 року за №№ 1162/15-21-22-02/26210628, 1163/15-21-22-02/26210628, 1164/15-21-22-02/26210628, 1165/15-21-22-02/26210628, 1166/15-21-22-02/26210628, 1167/15-21-22-02/26210628, 1168/15-21-22-02/26210628, 1169/15-21-22-02/26210628, 1170/15-21-22-02/26210628, 1171/15-21-22-02/26210628, 1172/15-21-22-02/26210628, 1173/15-21-22-02/26210628, відповідно до висновків яких встановлено порушення позивачем вимог п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 глави 2 розділу ІІ, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання податкової звітності з плати за землю (а.с. 22-34).

На підставі зазначених актів за встановлені вище порушення відповідачем згідно із п. 54.3 ст. 54 та п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України винесені податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем: земельний податок з юридичних осіб від 05.08.2014 року №0002692202 на суму 170 грн., №0002752202 на суму 1020 грн., №0002712202 на суму 1020 грн., № 0002742202 на суму 1020 грн., №0002792202 на суму 1020 грн., №0002732202 на суму 1020 грн., №0002702202 на суму 1020 грн., №0002722202 на суму 1020 грн., №0002812202 на суму 1020 грн., №0002772202 на суму 1020 грн., №0002782202 на суму 1020 грн., №0002762202 на суму 1020 грн. (а.с. 39-50).

Не погодившись з прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями, Овідіопольське управління водного господарства оскаржило їх в судовому порядку, вимагаючи визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке, зокрема, полягає у поновленні судом порушених суб'єктивних прав юридичних осіб, адміністративний суд виходить з того, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень, суд виходив з приписів ч. 3 ст.2 КАС України та дійшов висновку про правомірність оскаржуваних рішень та необґрунтованість позовних вимог Овідіопольського управління водного господарства, виходячи з наступного.

В Овідіопольському управлінні водного господарства у постійному користуванні знаходяться земельні ділянки загальною площею 210,2 га., що розташовані на території усього Овідіопольського району та закріплені за ним згідно Державного акту на право постійного користування землею Серії ОД-ІВ №Р-2ВІ від 08.04.1996 року (а.с. 18-19).

Згідно ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно ст.206 цього Кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно п.15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 9 Податкового кодексу України плата за землю належать до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності.

Платником плати за землю відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України є власник земельної ділянки, земельної частки (паю), а також землекористувач.

При цьому, відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п.286.2 ст.286 Податкового Кодексу України (далі ПК України) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як встановлено судом вище, в ході проведення вищезазначених камеральних перевірок поданої позивачем 25.02.2014 року податкової звітності з плати за землю за період 2014 рік, встановлено, що останнім в порушення вищезазначених вимог Податкового кодексу України було несвоєчасно (граничний термін подання - 20.02.2014 року) подано податкову звітність з плати за землю, а саме 12 податкових декларацій з плати за землю за період 2014 рік: № 1400006545, № 1400006548, № 1400006551, № 1400006554, № 1400006558, № 1400006562, № 1400006566, № 1400006570, № 1400006573, № 1400006579, №1400006582, № 1400006585. Зазначені обставини під час судового розгляду справи представником позивача не спростовувались.

При цьому, суд критично відноситься до тверджень та посилань позивача про намагання здійсненням ним відправки вищезазначених декларацій з плати за землю ще 28.01.2014 року, а також щодо повторних спроб по відправці декларацій здійснених 17, 18, 19 та 20 лютого, які закінчились невдало у зв'язку із нестабільною роботою сервісу, оскільки, на думку суду, вказані обставини не звільняють позивача від податкового обов'язку платника податків, покладеного на нього Конституцією та законами України щодо обчислення, декларування та сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені податковим законодавством чинним на момент виникнення спірних правовідносин та не спростовують факти допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства.

Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З огляду на викладене та встановлені вище обставини, суд дійшов аналогічного за актами камеральних перевірок висновку щодо порушення позивачем вимог п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 глави 2 розділу ІІ, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України в результаті несвоєчасного подання податкової звітності з плати за землю. Отже нарахування останньому податковим органом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями є правомірним та узгоджується з вимогами з п. 54.3 ст. 54, п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

При таких обставинах суд вважає висновки відповідача обґрунтованими, а прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені податковою інспекцією обґрунтовано, в межах компетенції та у спосіб, що передбачений Конституцією та законодавством України, що регулює спірні правовідносини. При цьому звернення позивача з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів суд оцінює, як обраний спосіб ухилення від відповідальності за встановлені порушення.

З огляду на викладене, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Овідіопольського управління водного господарства до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0002692202, 0002752202, 0002712202, 0002742202, 0002792202, 0002732202, 0002702202, 0002722202, 0002812202, 0002772202, 0002782202, 0002762202 від 05.08.2014 року, - залишити без задоволення.

Стягнути з Овідіопольського управління водного господарства (код ЄДРПОУ 26210628, адреса: 67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Одеська, 2) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 645,20 гривень (одна тисяча шістсот сорок п'ять грн. 20 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 05 вересня 2014 року.

Суддя С.О. Cтефанов

Адміністративний позов Овідіопольського управління водного господарства до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0002692202, 0002752202, 0002712202, 0002742202, 0002792202, 0002732202, 0002702202, 0002722202, 0002812202, 0002772202, 0002782202, 0002762202 від 05.08.2014 року, - залишити без задоволення.

Стягнути з Овідіопольського управління водного господарства (код ЄДРПОУ 26210628, адреса: 67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Одеська, 2) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 645,20 гривень (одна тисяча шістсот сорок п'ять грн. 20 коп.).