Ухвала

від 14.01.2014 по справі 9101/40838/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2014 рокусправа № 2а-0870/976/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року

у справі № 2а-0870/976/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурс-Трейд»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від 30.06.10 № 0003202302/0, № 0003212302/0, від 31.08.10 № 0003202302/1, № 0003212302/1, від 19.11.10 № 0006222302/2, № 0003212302/2,-

встановиВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроресурс-Трейд» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 30.06.10 № 0003202302/0, № 0003212302/0, від 31.08.10 № 0003202302/1, № 0003212302/1, від 19.11.10 № 0006222302/2, № 0003212302/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача відсутня кредиторська заборгованість перед ТОВ «СК-Тавр» по виданих простих векселях у розмірі 1171330,00 грн., оскільки вказані векселі були повернені позивачу в рахунок оплати за договором про відступлення права вимоги від 02.07.2008, укладеним з ТОВ «СпецВторМет», що виключає факт заборгованості позивача перед ТОВ «СК-Тавр». Також позивач зазначає, що ним правомірно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання транспортних послуг від ПП «Нова-Тор», оскільки вказані витрати підтверджені транспортною документацією, що підтверджує фактичне перевезення вантажів, до того ж у позивача наявні договори з іншими підприємствами, що підтверджують факт використання транспортних послуг у господарській діяльності. Позивач наголошує, що у нього відсутні правові підстави для коригування валових витрат на суму списаної кредиторської заборгованості за придбані у ТОВ «Хендлерсталь» товари, за якою минув строк позовної давності, оскільки вказане передбачено Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, наявність у позивача податкових накладних, договорів щодо перевезення вантажу автомобільним транспортом, талонів замовника, товарно-транспортних накладних свідчить про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 68400,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2011 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.48), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та постановити нове судове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що сума заборгованості позивача перед ТОВ «СК-Тавр» залишилась нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, а відтак вказана заборгованість підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги та має бути включена до складу валових доходів. Відповідач вказує, що позивачем не доведено використання отриманих від ПП «Нова-Тор» транспортних послуг для здійснення придбання або продажу товару у зв'язку з відсутністю певної документації та інформації в актах щодо транспортного засобу, яким здійснено перевезення, дати здійснення перевезення, пункту навантаження та пункту розвантаження товару, в актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) не зазначено відстань перевезень, тобто відсутня конкретизація відстані від пункту відправки до пункту призначення, внаслідок чого позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання вищевказаних транспортних послуг. Також відповідач зазначає, що позивачем не включено до складу валових витрат, витрати по яких фактично не понесені, а саме: не включено суму кредиторської заборгованості, яка є безнадійною по постачальнику ТОВ «Хендлерсталь». До того ж, перевіркою встановлено безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 68400,00 грн. з операцій, пов'язаних з придбанням транспортних послуг, оскільки зв'язок вказаних послуг з господарською діяльністю позивача не доведений.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Запорізький виробничий комбінат «Спецзагпром», код за ЄДРПОУ 32297838, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт №98/23-2/32297838 від 15.06.2010.

Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів учасників №7-з від 16.07.2010 ТОВ «Запорізький виробничий комбінат «Спецзагпром» змінило назву на ТОВ «Євроресурс-Трейд».

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

п.1.22, абз.3 п.п.1.22.1 абз.1 п.1.25 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 865045,00 грн., у тому числі 1 квартал 2009 р. - 203298,00 грн., півріччя 2009 р. - 203298,00 грн., 3 квартали 2009 р. - 462701,00 грн., 2009 рік - 865045,00 грн.

пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 68400,00 грн., в тому числі по періодах: за листопад 2009 року у сумі 22000,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 46400,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0003202302/0 від 30.06.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1124983,70 грн., в тому числі за основним зобов'язанням - 865045,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 259938,70 грн.;

№0003212302/0 від 30.06.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 102600,00 грн., в тому числі за основним платежем - 68400,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 34200,00 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач здійснив їх адміністративне оскарження, за результатами якого скарга залишена без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення №0003202302/1 від 31.08.2010 та №0003212302/1 від 31.08.2010, які не змінили визначених до сплати сум податкових зобов'язань.

Позивач подав повторну скаргу на спірні податкові повідомлення-рішення до ДПА у Запорізькій області, за результатами розгляду якої було прийняте рішення №12627/7/75020, яким скарга була задоволена частково, податкові повідомлення-рішення від 30.06.2010 №0003202302/0, від 31.08.2010 №0003202302/1 скасовані в частині 83773 грн. податку на прибуток, нарахованого за рахунок зменшення валових витрат на суму дебіторської заборгованості ТОВ «Віга Стіл», та відповідно в частині 16 754,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та повідомлення - рішення з податку на додану вартість були залишені без змін.

У зв'язку з вказаним рішенням, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0006222302/2 від 19.11.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1024456,10 грн., у тому числі за основним платежем - 781272,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 243184,10 грн. та податкове повідомлення-рішення №0003212302/2 від 19.11.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 102600,00 грн., в тому числі за основним платежем - 68400,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34200,00 грн.

У подальшому, позивач оскаржив спірне рішення податкового органу до ДПА України, за результатами розгляду якої скарга залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо не включення до складу валових витрат суми кредиторської заборгованості перед ТОВ «СК-Тавр» по виданих простих векселях у розмірі 1171330,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2005 між позивачем (Покупець) та ТОВ «СК-Тавр» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №23/03-05, за умовами якого Продавець продає, а Покупець приймає феронікель ВН-5М (надалі - товар) на умовах, викладених у цьому договорі. Пунктом 2.2 договору визначено, що сума договору складає 6500000,00 грн. Відповідно до п.4.2. договору Покупець сплачує вартість товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця відповідні грошові кошти протягом 5 банківських днів з моменту приймання товару. При цьому, за згодою сторін можливі інші види та порядок розрахунків, які не заборонені чинним законодавством, зокрема, розрахунок векселями (п.4.3 договору).

Так, відповідно до умов договору, позивач здійснив розрахунок з ТОВ «СК-Тавр» вексельним шляхом, а саме: передав ТОВ «СК-Тавр» прості векселі на загальну суму 1171329,96 грн., дата складення векселів 28.12.2005, 19.08.2005, 30.09.2005, дата погашення - за пред'явленням.

У подальшому, держателем вищевказаних простих векселів став ТОВ «СпецВторМет», який на виконання договору про відступлення права вимоги від 02.07.2008 передав означені векселі позивачу, що підтверджується актом приймання-передачі векселів від 07.07.2008.

Отже, зважаючи на викладене, станом на 07.07.2008 ТОВ «СК-Тавр» вже не був держателем вказаних вище векселів і не мав права на пред'явлення позивачу грошових вимог за ними.

Відповідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст.606 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції, прості векселі передані позивачу, внаслідок чого останній став держателем векселів, а тому колегія суддів доходить висновку, що вексельне зобов'язання позивача припинилося в силу статті 606 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів також вказує, що посилання відповідача на те, що строк позовної давності за виданими позивачем векселями настав у 3 та 4 кварталах 2009 році, не підтверджується матеріалами справи, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 34 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі від 07.06.1930 переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

В статті 70 Конвенції визначено, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Таким чином, виходячи з зазначеного вище векселедержатель має право заявити позови за векселями до акцептанта переказного чи векселедавця простого векселя протягом трьох років з дати настання строку платежу.

Отже, зважаючи на річний строк пред'явлення векселів до платежу та трирічний строк позовної давності, загальна строк для стягнення з позивача заборгованості за векселями становить чотири роки з дня їх видачі.

Виходячи з наведеного, оскільки прості векселі були видані позивачем ТОВ «СК-Тавр» 19.08.2005 зі строком позовної давності до 19.08.2009, 30.09.2005 - зі строком позовної давності до 30.09.2009, 28.12.2005 - зі строком позовної давності до 28.12.2009, отже станом на дату повернення векселів позивачу (07.07.2008) термін позовної давності щодо стягнення заборгованості за векселями не закінчився, а посилання відповідача на визнання ТОВ «СК-Тавр» банкрутом відповідно до постанови господарського суду Запорізької області від 29.12.2009 у справі №12/193/09 правомірно не прийнято судом першої інстанції до уваги, з огляду на те, що на дату судового рішення підприємство не було векселедержателем та не мало права на стягнення заборгованості за ними.

Таким чином, з огляду на той факт, що за позивачем у 3-4 кварталах 2009 року не обліковувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ «СК-Тавр», отже вказана заборгованість не може бути визнана як безповоротна фінансова допомога, що, як наслідок, виключає порушення позивачем п.1.22, абз.3 пп.1.22.1, абз.1 п.1.25 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо віднесення позивачем до складу валових витрат транспортних витрат на загальну суму 342000 грн., колегія суддів повідомляє наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР).

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР).

Отже, задля правомірного формування валових витрат, вищевказані витрати повинні бути підтверджені первинними, розрахунковими документами, на підставі яких платником податків здійснюється відображення господарської операції в податковому обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2009 між позивачем (Відправник) та ПП «Нова-Тор» (Перевізник) укладено договір перевезення вантажу та надання послуг із завантаження та розвантаження вантажу №08/10-09, відповідно до якого Перевізник бере на себе зобов'язання доставити власним автомобільним транспортом, а саме: МАЗ 437041, державний номер АР 8697, відповідно до договору оренди №19/11-08, укладеного з ВАТ «Запорізький завод резино-гумових виробів» від 19.11.2008, довірений йому Відправником вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, видати вантаж уповноваженій на його одержання особі, а Відправник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу, відповідно до п.4.2 цього договору. Згідно з п.1.3 цього договору здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовник оформлюються Актом приймання-передачі послуг, який підписується повноваженими представниками сторін та скріплюється печатками. Відповідно до п.1.6 пункт навантаження та відправлення вантажу знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Каліброва, 15, а відповідно до п.1.7 договору - пункт призначення вантажу: згідно подорожніх листів та талонів відправника. Загальна вартість послуг складає 132000,00 грн., у т. ч. ПДВ 22000,00 грн. (п.4.2 договору).

01.12.2009 між позивачем (Відправник) та ПП «Нова-Тор» (Перевізник) укладений договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №01/12-09, за умовами якого Перевізник бере на себе зобов'язання доставити власним автомобільним транспортом, а саме: ГАЗ 330210, державний номер 02581 НР, ГАЗ 330210, державний номер АР 0270 АЕ, відповідно до договору оренди №19/11-08, укладеного з ВАТ «Запорізький завод резино-гумових виробів» та МАЗ 437041, державний номер АР 8697, відповідно до договору оренди №19/11-08, укладеного з ВАТ «Запорізький завод резино-гумових виробів» від 19.11.2008, довірений йому Відправником вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, видати вантаж уповноваженій на його одержання особі, а Відправник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу, відповідно до п.4.2 цього договору. Згідно з п.1.3 цього договору здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовник оформлюються Актом приймання-передачі послуг, який підписується повноваженими представниками сторін та скріплюється печатками. Відповідно до п.1.6 пункт навантаження та відправлення вантажу знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Каліброва, 15, а відповідно до п.1.7 договору - пункт призначення вантажу: згідно подорожніх листів та талонів відправника. Загальна вартість послуг складає 278400,00 грн., у т. ч. ПДВ 46400,00 грн. (п.4.2 договору).

Факт належного виконання сторонами вказаних вище договорів підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000067 від 30.11.2009 р. на загальну суму 132000,00 грн. та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000073 від 31.12.2009 р. на загальну суму 278400,00 грн.

Виконання сторонами вищевказаних договорів підтверджується також належним чином оформленими товарно-транспортними накладними, талонами замовника та податковими накладними: №143 від 31.12.2009 на загальну суму 278400,00 грн., в т. ч. ПДВ 46400,00 грн. та №129 від 30.11.2008 на загальну суму 132000,00 грн., в т. ч. ПДВ 22000,00 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою та третьою статті 9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищенаведені документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів, зокрема зміст господарських операцій, їх вартість, та посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій та при цьому не визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

Також, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи також підтверджується факт пов'язаності отриманих від ПП «Нова-Тор» транспортних послуг із господарською діяльністю позивача, а саме: договором підряду на будівництво № 16/11-09 від 16 листопада 2009 року, укладеного з Управлінням капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації, за умовами якого позивач виконує будівельно-монтажні роботи з реконструкції каналізації по вул.Незалежності, 1, 3 м. Василівка, Запорізької області та договором № 212/2/ТГО-400/09 від 04 червня 2009 року, укладеного з КП «Теплопостачання міста Одеси» на заміну пальникових пристроїв на котлах № 1-4 НИИСТУ-5 котельної Нефтяников, 10, м. Одеса.

З огляду на наявність належним чином оформлених первинних документів та пов'язаність отриманих послуг із господарською діяльністю позивача, колегія доходить висновку про правомірність формування позивачем валових витрат по господарській операції з ТОВ «Нова-Тор» на загальну суму 342000,00 грн.

Щодо включення до складу податкового кредиту у грудні 2006 року суми ПДВ у розмірі 68 400 грн. по вказаних господарських операцій з ТОВ «Нова-Тор», колегія суддів вказує наступне.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2. статті 7 Закону №168 передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Отже, Законом №168/97-ВР чітко передбачено, що податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту за умови, що вона складена особою, зареєстрованою як платник податку.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних та пов'язаність отриманих за договорами транспортних послуг у господарській діяльності позивача, колегія суддів доходить висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 68400,00 грн.

Щодо включення до складу валових витрат кредиторської заборгованості перед ТОВ «Хендлерсталь» у сумі 813 192 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2006 році між позивачем та ТОВ «Хендлерсталь» виникли господарські взаємовідносини, за якими позивач придбав продукцію виробничо-технічного призначення на загальну суму 813 191,67 грн. Вказана сума включена до складу валових витрат підприємства, проте не була оплачена, внаслідок чого у позивача утворилась кредиторська заборгованість перед ТОВ «Хендлерсталь» у сумі 813 191,67 грн. (без ПДВ). Також, матеріалами справи підтверджується, що строк позовної давності для стягнення ТОВ «Хендлерсталь» з позивача кредиторської заборгованості минув та після закінчення вказаного строку позивачем включено вказану заборгованість до складу валових доходів у сумі 975830,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. У подальшому, як свідчать матеріали справи, постановою господарського суду Запорізької області у справі №25/13/08 від 17.01.2008 ТОВ «Хендлерсталь» визнано банкрутом та скасовано його державну реєстрацію з 17.07.2009.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону №334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону абз.4 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334/94-ВР).

Відповідно до пп. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Закону №334/94-ВР платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону №334/94-ВР.

Таким чином, позивачем у повній відповідності до вимог діючого законодавства було віднесено суму кредиторської заборгованості перед ТОВ «Хендлерсталь» у сумі 813 191,67 грн. до складу валових доходів, оскільки Закон №334/94-ВР не містить вимог щодо обов'язку платника податків зменшувати загальну суму валових витрат в податкових періодах, по закінченню строків позовної давності, на суму такої заборгованості.

Отже, зважаючи на те, що сума у розмірі 813 191,67 грн. була включена позивачем до складу валових витрат та господарська операція з ТОВ «Хендлерсталь» безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю позивача, а діючі норми законодавства не передбачають обов'язку платника податків зменшувати загальну суму валових витрат в податкових періодах, по закінченню строків позовної давності, на суму такої заборгованості, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність порушення Позивачем п.1.22, абз.3 пп.1.22.1, п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року у справі № 2а-0870/976/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко