Постанова

від 04.09.2014 по справі 2а-2006/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2006/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

прокурор Федоренко В.О.

пр-к апелянта Муха С.І.

пр-к позивача Лещенко О.О.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів -Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів -Центральний офіс з обслуговування великих платників, Державної податкової інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000224110/0, №0000214110/0 -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до суду з адміністративним позовом ( з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 06 лютого 2009 року № 0000214110/0, № 0000224110/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2008 року працівником ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим проведена документальна невиїзна перевірка Кримської електроенергетичної системи ДП «НЕК «Укренерго» (ідентифікаційний код 23451484) по взаємовідносинам з МПП «Ассо» (ідентифікаційний код 30342684) за період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р., за результатами якої складений

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт від 17.11.2008р. № 8350/23-2/23451584, згідно якого встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) та пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення структурним підрозділом позивача валових витрат в 2006 році на загальну суму 3 871 887, 50 грн. (в т.ч. у 2-му кварталі 2006 року - 220 937, 50 грн., у 3-му кварталі 2006 року - 1 087 170, 00грн., у 4-му кварталі 2006 року - 2 563 780, 00 грн.) та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 775 575, 49 грн. (в т.ч. за березень 2006 року на суму 22 093, 75 грн., за квітень 2006 року - 109 315, 99 грн., за травень 2006 року - 243 320, 00 грн., за червень 2006 року - 22 093, 75 грн., за липень 2006 року - 109 316, 00 грн., за жовтень 2006 року - 202 378, 00 грн., за листопад 2006 року - 54 000, 00 грн., за грудень 2006 року - 13 058, 00 грн.).

На підставі Акту Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.02.2009 року:

- за № 0000214110/0, яким відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, за порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, визначило ДП «НЕК «Укренерго» суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають в державній власності (код платежу 11020100) у розмірі 5 807 831, 25 грн., в т.ч. 3 871 887, 50 грн. - основний платіж, 1 935 943, 75 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0000224110/0, яким відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно пп. 17.1.3 і пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, за порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, визначило ДП «НЕК «Укренерго» суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, послуг (код платежу 14010100) у розмірі 1 551 150, 98 грн., в т.ч. 775 575, 49 грн. - основний платіж, 775 575, 49 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

23 лютого 2006 року на адресу ДП «НЕК «Укренерго» надійшов лист СДПІ від 23.02.2009 р. № 2217/10/41-111, в якому податкова інспекція повідомила підприємство про помилкове направлення податкових повідомлень-рішень від 06.02.2009р. № 0000214110/0 і № 0000224110/0 із сумами податкових зобов'язань у розмірі 5 807 831, 25 грн. та 1 551 150, 98 грн., та одночасно додала податкові повідомлення-рішення з аналогічними датами та реєстраційними номерами, аналогічного змісту, але зі зменшеними сумами податкових зобов'язань, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 06.02.2009 р. № 0000214110/0 на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 935 943, 76 грн. (в т.ч. 967 971, 88 грн. - за основним платежем, 967 971, 88 грн. - штрафні санкції);

- податкове повідомлення-рішення від 06.02.2009р. № 0000224110/0 на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 163 363, 24 грн. (в т.ч. 775 575, 49 грн. - за основним платежем, 387 787, 75 грн. - штрафні санкції).

Податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржувалися в судовому порядку. Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2009 року у справі № 2а-2006/09/2670, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2010 року, в задоволенні позову ДП «НЕК «Укренерго» відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2013 року (№ К-22696/10) ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2010 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2009 року по справі № 2а-2006/09/2670 скасовано, а вказану справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

При цьому, в своїй ухвалі Вищий адміністративний суд України вказував на те, що судами не досліджено обставин щодо реального характеру господарських операцій з придбання обладнання, не оцінено первинних бухгалтерських документів, складених під час здійснення господарських операцій, доводів позивача, залишено поза увагою, що зафіксовані в рамках кримінальної та господарської справ обставини щодо фіктивного підприємництва засновника МПП «Ассо» стосувалися періоду з листопада 1999 року по 31.12.2005, тоді як спірні валові витрати та податковий кредит формувалися позивачем протягом 2006 року.

Тобто, при новому розгляді справи суду слід було встановити реальність здійсненої господарської операції з придбання товару (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності.

Розглядаючи справу на підставі наявних в матеріалах справи доказах, та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю, а доводи контролюючого органу необґрунтованими, оскільки товарність та реальність здійснених господарських операцій підтверджувалася наданими позивачем документами первісного бухгалтерського обліку.

Колегія судді не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» ( далі -Закон №283/97-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1. п.5.2. Закону №283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно приписів абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Разом з тим, пунктом 1.7 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпунктом.

Згідно ж до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Судом першої інстанції встановлено, що в 2006 році між Кримською електроенергетичною системою ДП «НЕК «Укренерго» (Замовник), в особі директора Плакіди В.Т., і суб'єктом господарської діяльності - Малим приватним підприємством «Ассо» (Постачальник), в особі директора Лазніка С.Д., були укладені письмові договори поставок, а саме:

- договір від 13.03.2006р. № 101/21 щодо поставки дизельної електростанції Olympian GEH275-1500 об/хв, 50Гц, 380/220 В, 250 кВА/200 кВТ в режимі тривалого джерела живлення (далі - електростанція), 2006 року випуску. Вартість електростанції (в комплекті з додатковим обладнанням та супутніми роботами і послугами) становить 265 125, 00 грн., в т.ч. ПДВ 44 187, 50 грн.;

- договір від 13.04.2006р. № 148/14 щодо поставки дев'яти обмежувачів перенапруг типу PEXLIM P198-XH245 з електронними лічильниками спрацювання з дистанційним зчитуванням типу Excount II фірми АВВ (далі - продукція), 2006 року виписку. Вартість продукції становить 358 344, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 59 724, 00 грн.;

- договір від 14.04.2006р. № 149/21 щодо поставки чотирьох батарей статичних конденсаторів типу QPlus фірми АВВ, 30 МВар, 35 кВ в комплекті з портативним ємкісним мостом СВ 10 та катушками індуктивності (далі - продукція)(з урахуванням додаткової угоди від 18.10.2006р. № 534/21), 2006 року виписку. Вартість продукції становить 2 919 840, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 486 640, 00 грн.;

- договір від 14.04.2006р. № 150/14 щодо поставки п'ятнадцяти обмежувачів перенапруг типу PEXLIM P288-XV362 з електронними лічильниками спрацювання з дистанційним зчитуванням типу Excount II, з приладами дистанційного зчитування типу Excount II та персональним комп'ютером зі спеціальним програмним забезпеченням для пристрою II (повна версія) фірми АВВ (далі - продукція), 2006 року виписку. Вартість продукції становить 953 448, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 158 908, 00 грн.;

- договір від 16.10.2006р. № 527/21 щодо поставки пристроїв захисту батарей статичних конденсаторів типу REF541AB118AAAA виробництва фірми АВВ, 30 МВар, 35 кВ в комплекті з портативним ємкісним мостом СВ 10 та катушками індуктивності (далі - продукція)(з урахуванням додаткової угоди від 18.10.2006р. № 534/21), 2006 року виписку. Вартість продукції становить 156 696, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 26 116, 00 грн.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх зобов'язань за спірними правочинами (поставка товарів і відповідно оплата вартості таких товарів) за вказаними Договорами поставки позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів: договору поставки від 13.03.2006р. № 101/21 та специфікації № 1 до нього, накладної від 30.06.2006р. № 641 на суму 265 125, 00 грн. (з ПДВ); договору поставки від 13.04.2006р. № 148/14 та специфікацій № 1 і № 2 до нього, накладної від 20.07.2006р. № 642 на суму 358 344, 00 грн. (з ПДВ), акта про прийняття устаткування від 20.07.2006р. № 44; договору поставки від 14.04.2006р. № 149/21 та специфікацій № 1 і № 2 до нього, додаткової угоди від 18.10.2006р. № 534/21 до цього договору, витратних накладних, датованих жовтнем і листопадом 2006 року, на загальну суму 2 919 840, 00 грн. (з ПДВ), актів про приймання устаткування, датованих жовтнем і листопадом 2006 року; договір поставки від 14.04.2006р. № 150/14 та специфікацій № 1 і № 2 до нього, накладної від 20.07.2006р. № 643 на суму 953 448, 00 грн. (з ПДВ); договору від 16.10.2006р. № 527/21 та специфікації № 1 до нього; витратних накладних, датованих груднем 2006 року, на загальну суму 156 696, 00 грн. (з ПДВ), актів про приймання устаткування, датованих груднем 2006 року; платіжних доручень Кримської ЕС, датованих березнем, квітнем, травнем, червнем, липнем, жовтнем, листопадом і груднем 2006 року з відомостями про здійснення переказу сум коштів на рахунок МПП «Ассо» за поставлені товари (вартість товарів з ПДВ), всього в сумі 4 653 453, 00 грн. (з ПДВ), та з відмітками банку про здійснення вказаних платежів.

Додатково позивачем було надано суду першої інстанції акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.12.2006р., фотозображень спірного придбаного обладнання, введеного в експлуатацію позивачем; акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єктів позивача, датованих листопадом і груднем 2006 року.

Разом з тим, здійснення господарських операції на виконання укладених позивачем з контрагентом договорів не підтверджуються первісними документами бухгалтерського обліку, зокрема: прибутковими накладними; товарно-транспортними накладними та подорожніми листами, які б підтверджували спосіб та факт поставки товару.

На вимогу суду апеляційної інстанції позивачем зазначені документи не надано.

Так, відповідно до умов зазначених договорів Постачальник доставляє обладнання Замовнику на ПС «Джанкой»/ПС «Бахчисарай»/ПС «Сімферопіль»/ПС «Феодосія» власним транспортом. Разом з обладнанням передається технічна документація заводу-виробника. Приймання обладнання здійснюється шляхом оформлення акта приймання-передачі та товарної і податкової накладних.

Згідно наданих актів про прийняття устаткування (а.с.56,57,60-65 т.3) відсутнє посилання на супровідний транспортний документ (ТТН).

В акті № 38 зазначається, що товар прибув за накладною № 641 від 29.06.06 року, в той час , як накладна № 641 (додаток 1 а.с.24) датована 30.06.2006 року.

В Акті від 05.11.2006 року (а.с.62 т.3) про прийняття устаткування за рахунком № 648 від 02.11.2006 року відправником зазначено «АББ ЛТД» м.Київ, а постачальником МЧП «АССО».

Згідно видаткової накладної № 648 від 02.11.2006 року (а.с.31 Додаток № 1) відправником зазначено МГП «АССО».

Докази про укладення договору між позивачем та «АББ ЛТД» відсутні та не надано доказів укладення договору транспортування між «АББ ЛТД» та МЧП «АССО» щодо цієї поставки.

Згідно Акту про приймання устаткування від 13.10.2006 року (а.с. 60 т.3) за рахунком № 644, № 645 від 13.10.2006 року відправником також вказано «АББ ЛТД» м.Київ, постачальником - МЧП «АССО», в той час як на видаткових накладних № 644 та № 645 від 13.10.2006 року (а.с. 27-28 Додаток № 1) відправник МЧП « АССО».

В Акті приймання устаткування від 02.11.2006 року (а.с.61 т.3) за накладною № 647 від 02.11.2006 року та в накладній (а.с.30 Додаток № 1) зазначено різні особи, які від імені позивача приймали товар. Документи щодо передачі та внутрішнього руху товару відсутні.

Довіреності на матеріально-відповідальних осіб та журнал реєстрації виданих довіреностей позивачем суду не надано.

Також не надано документи, що підтверджують прийняття та розвантаження обладнання. Замість вказаної документації надано суду апеляційної інстанції документи щодо монтажу обладнання та технічну документацію (паспорт), складену його ж фахівцями.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що факт реальності виконання господарських зобов'язань за договорами поставки, саме з Малим приватним підприємством «Ассо» не підтверджується об'єктивними доказами та не просліджується за первісною бухгалтерською документацією.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів відповідача що, зазначені вище господарські операції позивача мали безтоварний характер, а нарахування відповідачем податкових зобов'язань позивачу за оскаржуваними податковими повідомленнями -рішеннями - правомірними.

Відповідно до п. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Оскільки, судом першої інстанції при розгляді справи порушені норми процесуального та матеріального права , висновки суду не ґрунтуються на наявних в справі доказах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів -Центральний офіс з обслуговування великих платників - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 05.09. 2014 р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.