Ухвала

від 27.08.2014 по справі 814/4073/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4073/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Пірога С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №000952201,-

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районні м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №0000952201.

В обґрунтування позову зазначено, що ДПІ у Ленінському районні м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мостобудівельний загін № 73». За результатами здійснення перевірки відповідачем складено Акт за № 984/22-100/30126124 від 26.04.2013 року про результати документальної позапланово виїзної перевірки TOB «Мостобудівельний загін № 73» (ЄДРПОУ 30126124) з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат по взаємовідносинам з TOB «УК ТРАНССЕРВІС» (код ЄДРПОУ 37474819), TOB «СПЕЦМОНТАЖ - СВ» (код ЄДРПОУ 34707148) за III квартал 2011 року, та TOB «ПРОМИСЛОВА СПІЛКА БАЛТИМОР» (код ЄДРПОУ 37212696) за III квартал 2010 року (надалі - Акт), згідно з висновком якого встановлено порушення підприємством п. 198.1., п. 198.3., абз. 1. п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість за III квартал 2010 року, III квартал 2011 року всього у сумі 221 112,52 грн., а саме:

- за вересень 2010 року - занижено на 27 516,07 грн.,

- за липень 2011 року - занижено на 3 914,63 грн.,

- за вересень 2012 року - занижено на 189 681,82 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №0000952201, яким встановлено порушення п. 198.1., п.198.3., абз. 1. п.198.6. ст. 198 ПК України та визначено позивачеві суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 276391,25грн. (двісті сімдесят шість тисяч триста дев'яносто одна грн. 25 коп.), з яких 221113,00 грн. - основний платіж та 55278,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000952201 від 17.05.2013 року та висновки по акту перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, суперечать нормам чинного податкового законодавства та фактичним даним бухгалтерського та податкового обліку підприємства, в зв'язку з чим звернувся до суду.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року адміністративний позов ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0000952201 від 17.05.2013 року.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Пірога С.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Ленінському районні м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мостобудівельний загін №73» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «УК Трансервіс», ТОВ «Спецмонтаж - СВ» за ІІІ квартал 2011 року, та ТОВ «Промислова спілка Балтімор» за ІІІ квартал 2010 року.

За результатами здійснення перевірки Відповідачем складено Акт (а.с.16-57) позапланової виїзної перевірки за № 984/22-100/30126124 від 26.04.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мостобудівельний загін № 73») з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «УК Трансервіс», ТОВ «Спецмонтаж - СВ» за ІІІ квартал 2011 року, та ТОВ «Промислова спілка Балтімор» за ІІІ квартал 2010 року (далі - Акт), яким встановлено порушення п.198.1., п. 198.3., абз. 1. п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість за ІІІ квартал 2010 року, ІІІ квартал 2011 року всього у сумі 221112,52 грн., а саме: за вересень 2010 року занижено на 27 516,07 грн., за липень 2011 року занижено на 3 914,63 грн., за вересень 2012 року занижено на 189 681,82 грн..

На підставі Акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000952201 від 17.05.2013 року, яким встановлено порушення п. 198.1., п.198.3., абз. 1. п. 198.6. ст. 198 ПК України та визначено позивачеві суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 276 391,25 грн., з яких 221 113,00 грн. - основний платіж та 55 278,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (далі - Рішення).

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що суми по розрахункам з ТОВ «Промислова спілка Балтімор», ТОВ «Спецмонтаж - СВ» та ТОВ «УК Трансервіс» у відповідних звітних періодах були правомірно включені ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» до складу податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, та, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду, виходить з наступного.

Вирішуючи питання щодо правомірності висновку відповідача стосовно господарських операції щодо придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей, відображених в податковій накладній №458 від 14.09.2010 року, виданій ТОВ «Промислова спілка Балтімор», суд першої інстанції зазначив наступне.

Товарно-матеріальні цінності згідно податкової накладної № 458 від 14.09.2010 року поставлені позивачеві для виконання договору № 01/09/10 від 01.09.2010 року, укладеного між ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» та ТОВ «Промислова спілка Балтімор» на виготовлення та поставку залізобетонних конструкцій, що не заперечується представником відповідача.

Крім того, реальність отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, визначених в податковій накладній № 458 від 14.09.2010 року в межах договору поставки №01/09-2010 від 01.09.2010 року, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_2 - начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ТОВ «Мостобудівельний загін № 73».

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна № 458 від 14.09.2010 року, на підставі якої було визначено суму податкового кредиту, виписана та оформлена відповідно до вимог п. 201.1. статті 201 ПК України, що не заперечується відповідачем. Відповідно до приписів п. 201.10. статті 201 ПК України, податкова накладна являється підставою для нарахування суми податку, які відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, господарські операції між ТОВ «Промислова спілка Балтімор» та ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» підтверджені наступними документами: договіром поставки № 01/09-2010 від 01.09.2010 року; видатковою накладною № 458 від 14.09.2010 року; податковою накладною № 458 від 14.09.2010 року; актом звірки взаєморозрахунків між підприємствами станом на 31.10.2010 року, що підтверджує проведення відповідних розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності, а саме проведено взаємозалік на суму поставленого товару (165 096,41 грн.).

Крім того, реальність переміщення товарно-матеріальних цінностей відповідно з видатковою накладною № 458 від 14.09.2010 року від постачальника ТОВ «Промислова спілка Балтімор» до ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» та подальше їх використання в господарській діяльності (виготовлення рам опорних та фундаментального блоку) підприємством позивача підтверджується документами, в тому числі і товарно-транспортними накладними.

Установчі документи ТОВ «Промислова спілка Балтімор», свідоцтво про державну реєстрацію скасовані або анульовані не були. На момент укладання договору поставки та проведення розрахунків за поставлений товар, не було прийнято рішень стосовно скасування державної реєстрації або припинення юридичної особи, що не заперечується Сторонами по справі.

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що вчинені ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» господарські операції з ТОВ «Промислова спілка Балтімор» спричинили реальні зміни майнового стану підприємства позивача як платника податків, відбулись відповідні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, в розумінні ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом першої інстанції вірно встановлено, що придбані у вказаного суб'єкта господарювання товари в подальшому використані позивачем в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності як платника податку, а саме виготовлення рам опорних та фундаментального блоку, що підтверджується відповідними документами.

Отже, укладений ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» з ТОВ «Промислова спілка Балтімор» договір поставки є реальним, таким, що виконаний в повному обсязі та відповідає вимогам цивільного, господарського та податкового законодавства, а придбаний позивачем у ТОВ «Промислова спілка Балтімор» товар в подальшому використаний позивачем в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності як платника податку.

Вирішуючи питання щодо правомірності висновку відповідача про господарські операції щодо придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей (отриманням послуг), відображених в податкових накладних, видаткових накладних та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) за правовідносинах з ТОВ «Спецмонтаж - СВ», здійснені на підставі договору поставки № МЗ-73/190 від 06.05.2011 року, суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Підтвердженням реальності отримання підприємством позивача товарно-матеріальні цінності та отриманням наданих послуг підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3 - головного енергетик ТОВ «Мостобудівельний загін № 73», які були надані в судовому засіданні.

Податкові накладні № 2 від 12.05.2011 року, № 6 від 20.06.2011 року, № 1 від 01.07.2011 року, № 20 від 11.07.2011 року, № 7 від 21.07.2011 року, № 12 від 28.07.2011 року, № 6 від 18.08.2011 року, № 7 від 22.08.2011 року, на підставі яких було визначено суму податкового кредиту, виписані та оформлені відповідно до вимог п. 201.1. статті 201 ПК України, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до приписів п. 201.10. статті 201 ПК України, податкова накладна являється підставою для нарахування суми податку, які відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, господарські операції між ТОВ «Спецмонтаж - СВ» та ТОВ «Мостобудівельний загін №73» підтверджені документально.

Судом першої інстанції було враховано, що установчі документи ТОВ «Спецмонтаж - СВ», свідоцтво про державну реєстрацію та первинні документи визнані недійсними, скасовані або анульовані не були. На момент укладання договору поставки та проведення розрахунків за поставлений товар, не було прийнято рішень стосовно скасування державної реєстрації або припинення юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2013 року за вих. № 658 позивачем направлено на адресу ТОВ «Спецмонтаж - СВ» лист з проханням підтвердити фактичне місцезнаходження підприємства, ведення господарської діяльності та подачу відповідної звітності до податкового органу за місцем реєстрації підприємства.

29.10.2013 року за вх. № 547 на адресу позивача надійшов лист за вих. № 28/09 від 28.10.2013 року від ТОВ «Спецмонтаж - СВ», яким останній повідомив про фактичне здійснення господарської діяльності з моменту реєстрації (2006 рік) по день надання відповідної відповіді. Крім, того ТОВ «Спецмонтаж - СВ» підтвердив фактичне знаходження підприємства за юридичною адресою та те, що підприємство своєчасно та в повній мірі відповідно до діючого законодавства України подає відповідну звітність та здійснює відповідні платежі до ДПІ у Центральному районі, управління статистики, управління пенсійного фонду.

Вчинені ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» господарські операції з ТОВ «Спецмонтаж - СВ» спричинили реальні зміни майнового стану підприємства позивача як платника податків, відбулись відповідні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Дані доводи позивача не заперечуються відповідачем.

Придбані у вказаного суб'єкта господарювання товари в подальшому використані позивачем в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності як платника податку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що укладений ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» з ТОВ «Спецмонтаж - СВ» договір поставки є реальним, таким, що виконаний в повному обсязі та відповідає вимогам цивільного, господарського та податкового законодавства, а придбаний позивачем у ТОВ «Спецмонтаж - СВ» товар в подальшому використаний в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності як платника податку.

Вирішуючи питання щодо правомірності висновку відповідача стосовно Господарської операції щодо придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей, відображених в видаткових накладних та податкових накладних, виданих ТОВ «УК Трансервіс» при виконанні договору поставки, за якими ТОВ «УК Трансервіс» поставив і передав у власність позивачеві товар, а ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» прийняв цей товар та оплатив його, суд першої інстанції виходив з того, що товар був фактично поставлений ТОВ «УК Трансервіс» та прийнятий ТОВ «Мостобудівельний загін № 73», що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактури та платіжними дорученнями.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Реальність отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей підтверджується показаннями свідка ОСОБА_2 - начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ТОВ «Мостобудівельний загін № 73», які були надані в судовому засіданні.

Податкові накладні № 29 від 01.09.2011 року, № 31 від 02.09.2011 року, № 32 від 05.09.2011 року, № 38 від 07.09.2011 року, № 39 від 08.09.2011 року, № 53 від 15.09.2011 року, на підставі яких було визначено суму податкового кредиту, виписані та оформлені відповідно до вимог п. 201.1. статті 201 ПК України, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до приписів п. 201.10. статті 201 ПК України, податкова накладна являється підставою для нарахування суми податку, які відносяться до податкового кредиту.

З вищезазначених положень ПК України вбачається, що при визначенні податкового кредиту в обов'язковому порядку повинні включатися суми, які підтверджені відповідними податковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що господарські операції між ТОВ «УК Трансервіс» та ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» підтверджені необхідними документами.

Крім того, реальність переміщення товарно-матеріальних цінностей відповідно з видатковими накладними від постачальника ТОВ «УК Трансервіс» до ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» та подальше їх використання в господарській діяльності підприємством позивача (будівництво об'єкта: «Завершення реконструкції автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ км. 163+500 - км. 165+500, Миколаївська область») підтверджується відповідними документами.

Судом першої інстанції також було враховано, що установчі документи ТОВ «УК Трансервіс», свідоцтво про державну реєстрацію та первинні документи визнані недійсними, скасовані або анульовані не були. На момент укладання договору поставки та проведення розрахунків за поставлений товар, не було прийнято рішень стосовно скасування державної реєстрації або припинення юридичної особи,.

Вчинені ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» господарські операції з ТОВ «УК Трансервіс» спричинили реальні зміни майнового стану підприємства позивача як платника податків, відбулись відповідні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, в розумінні ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом першої інстанції встановлено, що придбані у вказаного суб'єкта господарювання товари в подальшому використані позивачем в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності як платника податку, а саме будівництво об'єкта: «Завершення реконструкції автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ км. 163+500 - км. 165+500, Миколаївська область», що підтверджується документами та не спростовано відповідачем.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з тим, що укладений ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» з ТОВ «УК Трансервіс» договір поставки є реальним, таким, що виконаний в повному обсязі та відповідає вимогам цивільного, господарського та податкового законодавства, а придбаний у ТОВ «УК Трансервіс» товар в подальшому використаний позивачем в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності як платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 16 та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців створено Єдиний державний реєстр, відомості з якого є відкритими і загальнодоступними.

Відповідно до ст. 18 цього закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що на момент укладання договорів поставки, поставки товарів та отримання оплати за них ТОВ «Промислова спілка Балтімор», ТОВ «Спецмонтаж - СВ» та ТОВ «УК Трансервіс» були зареєстрованими, не припиненими та не виключеними з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців .

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ «Промислова спілка Балтімор», ТОВ «Спецмонтаж - СВ» та ТОВ «УК Трансервіс» мали господарську правосуб'єктність.

Крім того, ТОВ «Промислова спілка Балтімор», ТОВ «Спецмонтаж - СВ» та ТОВ «УК Трансервіс» перебували на податковому обліку в органах державної податкової служби та мали право на виписку та видачу первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Можливі порушення ТОВ «Промислова спілка Балтімор», ТОВ «Спецмонтаж - СВ» та ТОВ «УК Трансервіс» або його контрагентами (постачальниками) порядку здійснення господарської діяльності не можуть впливати на результати діяльності ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» та не можуть бути підставою для притягнення підприємства до відповідальності оскільки будь - яка юридична відповідальність особи відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер.

Податкове законодавство не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його постачальників або зобов'язували платника податків контролювати дотримання контрагентами норм законодавства, тим більше його дотримання тими суб'єктами господарської діяльності в ланцюгу поставки, з якими ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» жодним чином не мало будь - яких господарських відносин (зазначені в Акті перевірки) .

Суд першої інстанції вірно зазначив, що сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який можливо порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Крім того, платник податку позбавлений можливості здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками в ланцюгу поставки вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що суми по розрахункам з ТОВ «Промислова спілка Балтімор», ТОВ «Спецмонтаж - СВ» та ТОВ «УК Трансервіс» за наявності відповідних підстав та з урахуванням вищезазначених вимог Податкового кодексу України правомірно були включені ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» до складу податку на додану вартість, у відповідних звітних періодах.

Відтак, наявні підстави для задоволення позову ТОВ «Мостобудівельний загін №73».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №000952201.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов