Ухвала

від 03.09.2014 по справі 820/11531/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 р.Справа № 820/11531/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2014р. по справі № 820/11531/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс"

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 року за №0000122200, яким підприємству позивача збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 104952,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2014р. по справі №820/11531/14 вимоги позивача були задоволені. Скасовано податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.02.2014 року за №0000122200, винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс".

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2014р. по справі №820/11531/14 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 17.01.2014 р. №12/20-20-22-08/30957466, в якому зроблені висновки про порушення податкового законодавства : 1) господарська діяльність ТОВ "Інтерфакт-плюс" по взаємовідносинам з ТОВ ВКФ "Тага" за серпень 2013 року має ознаки нереальності здійснення; 2) п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого відповідачем зроблено висновок про заниження податку на додану вартість за серпень 2013 року на загальну суму 69968,10 грн.

В акті перевірки посадовими особами Нововодолазької ОДПІ зроблені висновки, що ТОВ "Інтерфакт-плюс" безпідставно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, нараховані (сплачені) у складі вартості придбаного товару у ТОВ ВКФ "Тага" серпні 2013 року.

Фактичною підставою для таких висновків щодо ТОВ ВКФ "Тага" відповідач вважає наявність акту ДПІ у м. Суми ГУ Міндоходів від 11.12.2013 за №2048/2204/37524707 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Тага" (код ЄДРПОУ 37524707) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарських операціях з ТОВ "Техно-Еліт", код ЄДРПОУ 35847508 за період з 01 серпня 2013 року по 31 серпня 2013 року, яким не підтверджується факт реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ ВКФ "Тага" щодо придбання товару у ТОВ "Техно-Еліт" у серпні 2013 року з подальшою реалізацією товару на адресу підприємств-покупців та, як наслідок, відсутність у ТОВ "Інтерфакт-плюс" факту реального вчинення господарських операцій із ТОВ ВКФ "Тага".

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Між ТОВ "Інтерфакт -плюс" з ТОВ ВКФ "Тага" укладено договір поставки вугілля №000027 від 01.04.2013 року (а.с. 46-48).

На виконання умов договору поставки вугілля, укладеного між зазначеними сторонами, ТОВ ВКФ "Тага" виписані податкові та видаткові накладні, на підставі яких ТОВ "Інтерфакт-плюс" включило до складу податкового кредиту у серпні 2013 року суму ПДВ у розмірі 69968 грн. (а.с. 49-64; 76-92).

Копії зазначених накладених надавались ТОВ "Інтерфакт-плюс" у ході перевірки перевіряючим фахівцям Нововодолазькій ОДПІ разом з усіма іншими копіями первинних документів, оформленими згідно чинного законодавства.

Усі первині документи не мають недоліків, оформлені належним чином за формою та змістом, виписані реально існуючим суб'єктом господарювання та підписані уповноваженими на те особами, тим самим підтверджують формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Інтерфакт-плюс" по взаємовідносинах з ТОВ ВКФ "Тага".

Первинні документи свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність ТОВ ВКФ "Тага", податкові накладні відповідають вимогам поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарської операції з ТОВ ВКФ "Тага".

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались в безготівковій формі, а саме: шляхом перерахування грошових коштів ТОВ "Інтерфакт-плюс" на розрахунковий рахунок продавця, про що свідчать платіжні доручення № 54 від 02.08.2013, №661 від 29.08.2013 р., № 654 від 23.08.2013р., № 651 від 22.08.2013 р., № 618 від 15.08.2013 р., № 604 від 12.08.2013 р., № 603 від 12.08.2013р., № 602 від 09.08.2013 р., № 591 від 07.08.2013 р., № 578 від 02.08.2013 р., № 576 від 01.08.2013 року.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, за визначенням п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Вимоги до податкової накладної встановлено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Отже для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Висновки посадових осіб Нововодолазької ОДПІ щодо порушення ТОВ "Інтерфакт-плюс" положень Податкового кодексу України внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у складі вартості вугілля у ТОВ ВКФ "Тага" ґрунтуються на припущеннях та спростовуються документами наявними у ТОВ "Інтерфакт-плюс".

Отримання товару, за умовами укладеного договору між підприємством позивача та ТОВ ВКФ "Тага" підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 94-109).

Позивачем до матеріалів справи надані копії подорожніх листів, які також свідчать про переміщення придбаного у ТОВ ВКФ "Тага" підприємством позивача товару (а.с. 122-140).

Згідно з підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до пункту 201.10 статті 200 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При перевірці ТОВ "Інтерфакт-плюс" до Нововодолазької ОДПІ були надані пояснення та копії первинних документів щодо документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ ВКФ "Тага" за серпень 2013 року. Ці документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують здійснення господарської операції щодо придбання ТОВ "Інтерфакт-плюс" вугілля у ТОВ ВКФ "Тага".

Слід зазначити, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємством-контрагентом. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Формування платником податку витрат підприємства та податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також використання отриманих за договорами товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності.

У разі, якщо контрагентом-продавцем ТОВ ВКФ "Тага" було порушено норми податкового законодавства, то це тягне за собою правові наслідки у вигляді відповідальності виключно для зазначеного суб'єкта господарювання, оскільки чинним законодавством не передбачено наслідків таких порушень для іншої юридичної особи, тобто ТОВ "Інтерфакт-плюс".

Крім того, законом на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки дотримання постачальником вимог податкового чи іншого законодавства.

Отже, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право платника на формування податкового кредиту від податкового стану іншої особи.

Таким чином ТОВ "Інтерфакт-плюс" правомірно включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в складі вартості вугілля, придбаного у продавця ТОВ ВКФ "Тага" відповідно до первинних документів та вимог чинного законодавства.

Відповідно до додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, ТОВ "Інтерфакт-плюс" було відображено обсяги придбання вугілля від ТОВ ВКФ "Тага" та задекларовано податкового кредиту з ПДВ за серпень 2013 року в сумі 69968,00 грн.

Відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за укладеним договором №000027 від 01.04.2013 року, податковим органом не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірного договору, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірним договором, вчинений правочин об'єктивно не був потрібен для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірним правочином було відображено лише в документообігу, а фактично господарські операції не відбувались і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірного правочину - відповідач до суду не подав.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2014р. по справі № 820/11531/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.