Ухвала

від 03.09.2014 по справі 820/12247/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 р.Справа № 820/12247/14

Головуючий 1 інстанції: Самойлова В.В.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.

при секретарі Зарицька Т.В.

за участю:

представників позивача - Титов Р.В., Андрієвська О.В.

представника відповідача - Іхненко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2014р. по справі № 820/12247/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська пивна компанія - Холод»

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод", звернувсь до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати протиправними дії Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки стосовно нього з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Грант Тайм" (код 38123047) за період лютий - листопад 2013 р., та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства; визнати протиправним та скасувати наказ Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1267 від 05.06.14 р. про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки стосовно нього з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Грант Тайм" (код 38123047) за період лютий - листопад 2013 р., та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.07.14 р. № 0002712203 про зменшення від'ємного значення ПДВ за квітень 2013 р. на суму 42757,0 грн., № 0002702203 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1721025,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 430256,25 грн., № 0002722203 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 1768848,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 442212,0 грн. і № 0002742203 від 11.07.2014 р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1721025,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 860512,5 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.14 р. по справі № 820/12247/14 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.14 р. по справі № 820/12247/14 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що керівником Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області був винесений наказ № 1267 від 05.06.14 р. про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Грант Тайм" (код 38123047) за період лютий - листопад 2013 р. та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства у зв'язку з надходженням доповідної записки заступника начальника Західної ОДПІ управління податкового аудиту від 21.05.14 р.

Прийняттю даного наказу передували запити відповідача № 5869/10/20-33-22-03-14/2л від 14.05.14 р.; відповідь підприємства № 51/05-14 від 29.05.14 р., в яких на запит органу податкової служби була надана інформація та витребувані документи в повному обсязі. Жодних зауважень щодо надання документів в наказі не зазначено.

На підставі наказу № 1267 від 05.06.14 р. відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірки підприємства позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Грант Тайм" (код 38123047) за період лютий - листопад 2013 р., та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства, за результатами якої був складений акт № 2308/20-33-22-03-07/34567219 від 03.07.14 р., де були зафіксовані порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого було завищено від'ємне значення ПДВ у березні 2013 р. на суму 42757,0 грн. та занижені зобов'язання по ПДВ, що підлягає сплаті, на загальну суму 1768848,0 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 14.1.27, п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, що призвели до заниження зобов'язань по податку на прибуток на суму 1721025,0 грн. Вказаний акт перевірки став підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції процитував зміст ст. 71 КАС України, п. 75.1.2 ст. 75, п. 78.1.1 ст. 78, ст. 42 ПК України і зазначив, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплину строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Зважаючи на те, що позивачем була надано відповідь на письмовий запит податкового органу з необхідними документами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позапланова перевірка відповідачем була призначена всупереч приписам п. 78.1.1 ст. 78 ПК України, що унеможливлює прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки, а тому оскаржуваний наказ та дії відповідача по проведенню вищезазначеної перевірки не можуть вважатися правомірними.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що твердження позивача про те, що ним на запит органу ДПС були надані всі витребувані документи та пояснення не відповідає дійсності, оскільки підприємством не були надані документи, що свідчать про використання придбаних послуг у господарській діяльності (п.13 запиту) та відомості про відображення проведених операцій в податковому обліку (п. 7 запиту).

Колегія суддів вважає доцільним вказати на те, що відповідно приписам п. 78.1.1 ст. 78 ПК України, з посиланням на який була призначена та проведена перевірка позивача, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Проте які факти стосовно позивача були виявлені і покладені в підґрунтя направленого запиту та прийнятого наказу на перевірку, відповідач ні у вказаних документах, ні в поясненнях представника відповідача в судовому засіданні не наведені.

Також в постанові суду вказано на те, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства є відсутність факту реального вчинення ним господарських операцій з його контрагентом - ТОВ "Грант Тайм" за договорами від 01.02.13 р. № 010213-1 та № 010213-2, предметом яких є надання послуг, № 010213-3 на рекламне обслуговування та оренду рекламних місць, з чим суд першої інстанції не може погодитися. При цьому в постанові були процитовані ст. 134, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, ст. 1, п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і зазначено, що укладені між позивачем та вищевказаним контрагентом правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

За висновками суду першої інстанції виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4 ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". При цьому «відповідна» (яка саме не вказано) сторона жодних зауважень до них не мала. А від так, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Також, суд першої інстанції визнав безпідставним посилання відповідача на акт №1057/2659/22-02/38123047 від 16.04.14 р. стосовно контрагента позивача, який не може бути взятий судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки одного суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання, оскільки чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент позивача не виконав своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Наведені обставини стали підставою для висновків суду першої інстанції про незаконність оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає доцільним вказати на те, що при ухваленні оскарженої постанови суд першої інстанції жодним чином не дослідив укладені позивачем з ТОВ "Грант Тайм" договори, не з'ясував реальність їх виконання, використання отриманих за ними послуг (робіт) у власній господарській діяльності, що свідчить про не виконання судом вимог ч. 3 ст. 159 КАС України.

Як вбачається з залученого до матеріалів договору № 010213-1 від 01.02.13 р., укладеного позивачем (замовник) з ТОВ "Грант Тайм" (виконавець), його предметом є виготовлення інформаційного рекламного матеріалу способом офсетного друку з необхідною після друкарською обробкою (рекламних листівок, брошур, каталогів) з інформацією про товари, що реалізуються замовником; поширення (розсилка) відповідно Адресної програми рекламної інформації в інтересах замовника (за додатковою угодою з замовником). Вид продукції, її кількість, ціна визначаються належним чином оформленими додатками до договору. Договором передбачено також те, що до початку робіт замовник підписує роздруківку оригінал-макету.

В додатковій угоді № 1 від 01.02.13 р. наведений перелік поліграфічної продукції - каталогів 4-х найменувань по 2000 екземплярів кожний, загальною вартістю 476359,2 грн. (ПДВ 79393,2 грн.). В даному документи передбачено, що для виконання робіт з виготовлення рекламного матеріалу замовник не пізніш 04.02.13 р. передає виконавцю зразки зображення товару і необхідну документацію. Як наполягає позивач, актом здачі-прийняття робіт (послуг) від 28.02.13 р. були прийняті роботи по виготовленню рекламної продукції на вищевказану суму, а податковий кредит по вказаній операції був сформований на підставі податкової накладної № 993 від 28.02.13 р.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що формування валових витрат та податкового кредиту можливо лише у випадку використання товарів або робіт у власній господарській діяльності суб'єкта підприємницької діяльності. За даними перевірки та бухгалтерської довідки позивача, основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням. Також підприємство може здійснювати ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; установлення і монтаж машин і устаткування; діяльність посередника у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Слід відмітити, що ні в акті перевірки, ні в подальших документах відповідач не спростовує факт виготовлення виконавцем рекламної продукції та її передачі позивачу. А оскільки відповідно приписам п. 138.10.3 ст. 138 ПК України до витрат відповідного звітного періоду включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), позивач мав право віднести сплачені за договором № 010213-1 від 01.02.13 р. з ТОВ "Грант Тайм" кошти до витрат та податкового кредиту.

Позивачем з ТОВ "Грант Тайм" був укладений договір № 010213-2 від 01.02.13 р., предметом якого є виконання комплексу робіт, склад і обсяг яких вказані у специфікації. Також в договорі узгоджений комплекс виконуваних виконавцем робіт: збірка та упаковка комплектів; монтаж розливних колонок; збірка і упаковка комплектів розливних колонок; вантажно-розвантажувальні роботи; розміщення, кріплення, упаковка вантажу на дерев'яних палетах.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивач надав специфікації № 1 від 01.02.13 р., в якій вказані роботи на загальну суму 733616,86 грн. (ПДВ 122269,48 грн.); № 2 від 19.02.13 р., в якій вказані роботи на загальну суму 645349,7 грн. (ПДВ 107558,28 грн.); № 3 від 28.02.13 р., в якій вказані роботи на загальну суму 2555264,07 грн. (ПДВ 425877,35 грн.); № 4 від 11.03.13 р., в якій вказані роботи на загальну суму 428851,01 грн. (ПДВ 71475,17 грн.); № 5 від 29.03.13 р., в якій вказані роботи на загальну суму 597372,54 грн. (ПДВ 99562,09 грн.); № 6 від 19.04.13 р., в якій вказані роботи на загальну суму926384,4 грн. (ПДВ 154397,4 грн.); № 7 від 13.05.13 р., в якій вказані роботи на загальну суму 297721,0 грн. (ПДВ 49453,5 грн.); № 8 від 11.06.13 р., в якій вказані роботи на загальну суму 573104,7 грн. (ПДВ 95517,45 грн.); № 9 від 24.06.13 р., в якій вказані роботи на загальну суму 30746,52 грн. (ПДВ 5124,42 грн.); № 10 від 02.07.13 р., в якій вказані роботи на загальну суму 611427,84 грн. (ПДВ 101904,64 грн.); № 11 від 15.07.13 р., в якій вказані роботи на загальну суму 195738,0 грн. (ПДВ 32623,0 грн.); № 12 від 01.08.13 р., в якій вказані роботи на загальну суму 876609,0 грн. (ПДВ 146101,5 грн.); № 13 від 25.11.13 р., в якій вказані роботи на загальну суму 58828,8 грн. (ПДВ 9804,8 грн.). Перелічені у специфікаціях роботи мали виконуватися за адресою: АРК, м. Красноперекопська, вул. Індустріальна, 21. Також в них вказано, що комплектуючі для виконання робіт передаються позивачем виконавцю за актом прийому-передачі.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що позивачем до матеріалів справи надані документи (договір № 27938 від 23.10.12 р., укладений з ТОВ «Нова пошта») на підтвердження того, що комплектуючі, які повинні використовуватися виконавцем, були доставлені за адресою: АРК, м. Красноперекопська, вул. Індустріальна, 21, де за договором оренди з ФОП Куренковим Є.Є. № 010413 від 01.04.13 р. використовується складське приміщення площею 299 кв. м.

До матеріалів справи позивачем надані акти здачі-прийняття робіт від 20.03.13 р., від 31.05.13 р., від 28.06.13 р., від 28.08.13 р., які мають підтверджувати виконання вантажно-розвантажувальних робіт по розвантаження вантажу за адресою: м. Харків, вул. Золочівська, 1, де за договором оренди № 006-03/0-1а від 01.03.09 р. з ТОВ «УПК-Арматура» позивач використовує складські приміщення площею 50,0 кв. м.

Ні в акті перевірки, ні в подальших документах відповідач не вказує яким чином, коли і ким досліджувалась можливість здійснення виконавцем робіт, а тільки зазначено, що до перевірки не надавалися заявки. Наведене свідчить про те, що висновки перевіряючих зроблені на припущеннях і без дослідження фактичних обставин.

У період, що перевірявся, позивачем (замовник) з ТОВ "Грант Тайм" (виконавець) був укладений договір № 010213-3 від 20.02.13 р., предметом якого є надання виконавцем послуг з виготовлення та/або розповсюдження реклами/послуги та оренди, монтажу та демонтажу рекламо носіїв (у вигляді постерів на конструкціях рекламних щитів (білбордерів) відповідно додатків до цього договору, в яких також узгоджуються порядок та терміни надання реклами або рекламних матеріалів, розповсюдження та/або виготовлення реклами, її об'єм, види рекламних засобів та вартість послуг. Договором також передбачено, що послуги виконавцем надаються після отримання від замовника заявки, а їх виконання оформлюється актами наданих послуг.

До матеріалів справи позивачем надані додатки від 20.02.13 р. № 1 про розміщення зовнішніх рекламних матеріалів на орендованих у виконавця рекламних площах у м. Києві на загальну суму 369058,8 грн. (ПДВ 61509,8 грн.) у період з 01.03.13 р. по 30.04.13 р.; № 3 про розміщення зовнішніх рекламних матеріалів на орендованих у виконавця рекламних площах у м. Донецьку на загальну суму 226944,0 грн. (ПДВ 37824,0 грн.) у період з 01.03.13 р. по 30.04.13 р.; № 5 про розміщення зовнішніх рекламних матеріалів на орендованих у виконавця рекламних площах у м. Луганську на загальну суму 94560,0 грн. (ПДВ 15760,0 грн.) у період з 01.03.13 р. по 30.04.13 р.; № 7 про розміщення зовнішніх рекламних матеріалів на орендованих у виконавця рекламних площах у м. Сімферополі на загальну суму 92809,64 грн. (ПДВ 15468,027 грн.) у період з 01.03.13 р. по 30.04.13 р.; № 9 про розміщення зовнішніх рекламних матеріалів на орендованих у виконавця рекламних площах у м. Дніпропетровську на загальну суму 168000,0 грн. (ПДВ 32500,0 грн.) у період з 01.03.13 р. по 30.04.13 р.; № 11 про розміщення зовнішніх рекламних матеріалів на орендованих у виконавця рекламних площах у м. Ужгороді на загальну суму 71760,0 грн. (ПДВ 11960,0 грн.) у період з 01.03.13 р. по 30.04.13 р.; № 13 про розміщення зовнішніх рекламних матеріалів на орендованих у виконавця рекламних площах у м. Житомирі загальною вартістю 67200,0 грн. (ПДВ 11200,0 грн.) у період з 01.03.13 р. по 30.04.13 р.; № 2, № 4, № 6, № 8, № 10, № 12, № 14 про виготовлення постеру для білборду вартістю 91020,0 грн. (ПДВ 15170,0 грн.), 59040,0 грн. (ПДВ 9840,0 грн.), 24600,0 грн. (ПДВ 4100,0 грн.), 29520,0 грн. (ПДВ 4920,0 грн.), 61500,0 грн. (ПДВ 10250,0 грн.), 24600,0 грн. (ПДВ 4100,0 грн.), 24600,0 грн. (ПДВ 4100,0 грн.) відповідно.

На підтвердження надання послуг по розміщенню зовнішньої реклами за договором № 010213-3 від 20.02.13 р. позивач надав акт здачі-прийняття робіт від 30.04.13 р. на загальну суму 1432212,44 грн. (ПДВ 238702,07 грн.).

Колегія суддів вважає доцільним вказати на те, що в Законі України «Про рекламу» визначено, що рекламний щит, білборд (англ. billboard) - термін використовується для опису виду зовнішньої реклами, яка встановлюється вздовж трас, вулиць. Білборд - це закріплена на опорі рама, оббита листами оцинкованої сталі або фанери, що покриті атмосферостійкими речовинами; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

У вказаному Законі передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власниками та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Вказуючи на порушення позивачем вимог податкового законодавства при виконанні вказаного договору, відповідач зазначив лише відсутність рахунків-фактур та заявок. Проте відсутність або неналежне оформлення вказаних документів не може свідчить про неправомірність формування по даній операції витрат та податкового кредиту. Про інші підстави для виключення з витрат та податкового кредиту сум по даній операції відповідач не вказує ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі. Також відповідач не спростовує факту виготовлення та розміщення рекламних матеріалів за вище переліченими адресами.

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано.

Також колегія суддів вважає доцільним вказати на те, що з пояснень представника відповідача в судовому засіданні випливає, що порушення позивачем вимог податкового законодавства пов'язується виключно з негативною інформацією, отриманою від ДПІ Шевченківського району м. Києва, стосовно ТОВ "Грант Тайм". Проте обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту (слід розуміти і валових витрат) у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції прийняв загалом правильне рішення, колегія суддів не виявила підстав для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.14 р. по справі № 820/12247/14.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2014р. по справі № 820/12247/14 - залишити без задоволення.

Постанову Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2014р. по справі № 820/12247/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська пивна компанія - Холод» до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С. Судді (підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 04.09.2014 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя Н.С. Водолажська