Ухвала

від 04.12.2014 по справі 820/12247/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2014р. м. Київ К/800/48519/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Юрченко В.П.

Суддів Блажівської Н.Є.

Бухтіярової І.О.

секретар судового засідання Іванов Д.О.,

розглянувши відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2014р.

та .ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 09.2014 р.

у спразі № 820/12247/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська пивна компанія - Холод»

до Західної об'єднаної державної податкової Інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2014р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 р. задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська пивна компанія - Холод» до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, визнано протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки стосовно нього з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Грант Тайм» за період лютий - листопад 2013 р., та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства; визнано протиправним та скасовано наказ Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 21267 від 05.06.14 р. про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.07.14 р. № 0002712203 про зменшення від'ємного значення ПДВ за квітень 2013 р. на суму 42757.0 грн., № 0002702203 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1721025,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 430256,25 грн., № 0002722203 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 1768848,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 442212,0 грн. і № 0002742203 від 11.07.2014 р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1721025,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 860512, 5 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що прийняті без дотримання норм матеріального та процесуального права, та відмовити в задоволені позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом № 1267 від 05.06.14 р. призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Харківська пивна компанія Холод». Правовою підставою прийняття наказу зазначено доповідну записку заступника начальника Західної ОДПІ м.Харкова та п.п. 20.1.1, 20.1.4 п.п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.1 п.п.78.1 ст. 78, ст. 79, п.п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу Україна.

Прийняттю даного наказу передували запити відповідача № 5869/10/20-33-22-03-14/2л від 14.05,14 р.; відповідь підприємства № 51/05-14 від 29.05.14 р. з письмовими поясненнями та додатками документів первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про незаконність наказу та дій податкового органу щодо проведення перевірки зазначаючи наступне.

Підпунктом 78.1.1 п.п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України зазначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запит.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлено статтею 79 цього кодексу, а саме; документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, підтверджуються висновки судів про відсутність підстав для видання спірного наказу та відповідно для проведення невиїзної документальної перевірки, що не спростовано відповідачем в суді касаційної інстанції, оскільки платником податку на письмовий запит податкового органу у встановлений законодавством строк направлено запитувані документи та відповідь.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, дотримуючись норм процесуального права, правильно зазначив, що факти виконання податкового законодавства, які встановлені під час перевірки, та правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень підлягають самостійному дослідженню та відповідній оцінці. Дослідивши укладені позивачем з ТОВ "Грант Тайм" договори щодо їх реальності виконання, та використання отриманих за ними послуг (робіт) у власній господарській діяльності, суд правильно дійшов до висновку про незаконність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Як зазначено вище, відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Грант Тайм" за період лютий - листопад 2013 р., та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства, за результатами якої був складений акт № 2308/20-33-22-03-07 34567219 від 03.07.14 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого було завищено від'ємне значення ПДВ у березні 2013 р. на суму 42757,0 грн. та занижені зобов'язання по ПДВ. шо підлягає сплаті, на загальну суму 1768848,0 грн.; п. 44,1 ст. 44, п. 14.1.27, п. 14.1.36, п, 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, шо призвели до заниження зобов'язань по податку на прибуток на суму 1721025,0 грн.

На підставі акту перевірки прийнято спірні податкові повідомлення-рішення -від 10.07.14 р. № 0002712203 про зменшення від'ємного значення ПДВ за квітень 2013 р. на суму 42757,0 грн., № 0002702203 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1721025,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 430256,25 грн., № 0002722203 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 1768848,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 442212,0 грн. і № 0002742203 від 11.07.2014 р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1721025,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 860512,5 грн.

Підставою для такого висновку слугували твердження відповідача про нереальність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "Грант Тайм", та відповідно неправильне формування податкового кредиту та витрат.

Судом апеляційної інстанції встановлено, шо основним видом діяльності ТОВ «Харківська пивна компанія - Холод» є оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, здійснення ремонту і технічного обслуговування електронного й оптичного устаткування; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; установлення і монтаж машин і устаткування; діяльність посередника у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Матеріалами справи підтверджено, шо позивачем укладено договір № 010213-1 від 01.02.13 р. з ТОВ Грант Тайм" (виконавець), предметом якого є виготовлення інформаційного рекламного матеріалу способом офсетного друку; поширення (розсилка) відповідно адресної програми рекламної інформації. Фактичне виконання договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт (послуг) від 28.02.13 р. та податковою накладною № 993 від 28 02 13 р.

Крім того, позивач уклав з ТОВ "Грант Тайм" договір № 010213-2 від 01.02,13 р., предметом якого є виконання комплексу робіт: збірка та упаковка комплектів; монтаж розливних колонок; збірка і упаковка комплектів розливних колонок; вантажно-розвантажувальні роботи; розміщення, кріплення, упаковка вантажу на дерев'яних палетах. Також, позивач уклав з ТОВ "Грант Тайм" (виконавець) договір № 010213-3 від 20.02.13 р., про надання послуг з виготовлення та/або розповсюдження реклами/послуги та оренди, монтажу та демонтажу рекламо носіїв. Фактичне виконання договорів підтверджується актами здачі-прийняття послуг та робіт, документами про розміщення зовнішніх рекламних матеріалів на орендованих у виконавця рекламних площах.

Відповідно до підпункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, шо підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, шо витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного період, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, шо не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Підпунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, шо об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, шо передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

д) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Аналіз вищенаведених вимог податкового законодавства свідчить, що правильність податкового обліку залежить від наявності належним чином оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Вимоги до них встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», якою передбачено, шо підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, шо дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, суд правильно дійшов висновку, що позивачем надано суду документи , первинного обліку, шо містять всі необхідні реквізити і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договору, що надає позивачу право на формування податкового кредиту та витрат по господарських операціях з контрагентами.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223. 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08,2014р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 р.

у справі № 820/12247/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.П. Юрченко

Судді Н.Є.Блажівська

І.О.Бухтіярова