Постанова

від 10.09.2014 по справі 813/1534/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року Справа № 876/6452/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

представника позивача Рубля Б.Я., Держицького І.Р.,

Давидовича М.І.,

представника відповідача Чижевського М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Проммонтаж СУ-27» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі за його позовом до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Проммонтаж СУ-27» (далі - ТОВ «Проммонтаж СУ-27») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області (далі - Миколаївська МДПІ) від 21.01.2012 року № 0000042321 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 82300,16 грн., з яких 67879,33 грн. за основним платежем та 14420,83 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі № 813/1534/13-а у задоволенні позову було відмовлено.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржено позивачем ТОВ «Проммонтаж СУ-27», який у апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове про задоволення його позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Фірма Володар» і ТОВ «Граньстройінвест» надано первинні бухгалтерські документи, зокрема податкові накладні, договори, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт. Вказує, що всі документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.

Оскільки товариством для формування податкового кредиту було використано видані податкові накладні ПП «Фірма «Володар» та ТОВ «Граньстройінвест», які оформлені без порушень вимог ст. 201 ПК України, то вимога щодо надання договору ПП «Фірма «Володар» та довідки про вартість виконаних робіт немає правового обґрунтування.

Представники позивача у ході апеляційного розгляду підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду обґрунтованість доводів апелянта заперечив, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що первинні документи, представлені позивачем в обґрунтування своїх тверджень, хоча і оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», однак не відображають реального характеру господарських операцій, що відбулись між ТОВ «Проммонтаж СУ-27» та ТОВ «Граньстройінвест» і ПП «Фірма «Володар».

Позивачем не представлені документи, які б підтверджували проведення взаєморозрахунків за виконані роботи (платіжні відомості) та подальше використання наданих контрагентами робіт у господарській діяльності. Крім того, позивачем не представлено договору, укладеного з ПП «Фірма «Володар», та довідки про вартість виконаних робіт.

Позивачем не спростовано висновків податкового органу про те, що його контрагенти не мали реальної можливості виконати монтажні роботи у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, виробничих потужностей, основних засобів, необхідних для виконання такого виду робіт, тощо.

Крім того, суд враховує, що відносно ПП «Фірма «Володар» та ТзОВ «Граньстройінвест» розглядаються кримінальні справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що правочини між ТОВ «Проммонтаж СУ-27» та ТОВ «Граньстройінвест» і ПП «Фірма «Володар» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а вчинені з метою незаконного формування податкового кредиту.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, лише частково відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, у ході проведеної Миколаївською МДПІ позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Проммонтаж СУ 27» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Фірма «Володар» за травень 2011 року та з ТзОВ «Граньстройінвест» за вересень 2011 року, результати якої оформлено актом № 3/2200/01415683 від 04.01.2013 року, податковим органом було виявлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК), що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, яке оспорюються у рамках даної справи.

На переконання апеляційного суду, суть даного публічно-правового спору зводиться у обґрунтованості висновків податкового органу щодо безтоварності господарських відносин ТОВ «Проммонтаж СУ 27» з контрагентами ПП «Фірма «Володар» та ТОВ «Граньстройінвест».

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абз. 1 п. 44.1 ст. 44 ПК).

Згідно з положеннями п. 198.1. ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього, Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна (ст. 201 ПК).

Як випливає зі змісту пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт наданих послуг є витратами операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

На переконання апеляційного суду, системний аналіз вказаних правових норм вказує на те, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції, а предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для формування валових витрат, виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як слідує з матеріалів справи, Миколаївською МДПІ при проведенні перевірки діяльності ТОВ «Проммонтаж СУ-27» використано відомості, зазначені в акті ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 31.01.2012 року № 72/23-1/31988783 «Про неможливість проведення перевірки ПП «Фірма «Володар» (код ЄДРПОУ 31988783) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та кредит за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року.

Директором, бухгалтером та засновником приватного підприємства є одна особа - громадянка Російської Федерації ОСОБА_6, яка не проживає на території України та дала пояснення працівникам податкового органу 14.12.2011 року про те, що у серпні-вересні 2010 року взяла участь у реєстрації ПП «Фірма «Володар» без мети займатися фінансово-господарською діяльністю. У подальшому ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності цього підприємства вона не мала та будь-яких документів цього підприємства вона не складала та не підписувала.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 617 від 28.09.2011 року НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області підпис директора ПП «Фірма «Володар» гр. ОСОБА_6, проставлений в договорі № 134 про визнання електронних документів від 29.04.2011 року, укладеному між ПП «Фірма «Володар» та ДПІ у Вишгородському районі, виконаний не громадянкою ОСОБА_6, а іншою особою.

При цьому судом встановлено, що 31.05.2011 року між ТОВ «Проммонтаж СУ-27» та ПП «Фірма «Володар» укладено договір б/н, відповідно до умов якого останній виконує механічно-монтажні роботи на об'єкті ТзОВ «Карпатнафтохім».

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Проммонтаж СУ-27» в травні 2011 року отримало від ПП «Фірма Володар» послуги на загальну суму 61200 грн., в т.ч. ПДВ - 10200 грн. (акт виконаних робіт б/н від 31.05.2011 року на загальну суму 61200 грн., в т.ч. ПДВ - 10200 грн., податкова накладна № 189 від 31.05.2011 року на загальну суму 61200 грн., в т.ч. ПДВ - 10200 грн.).

На час підписання акту перевірки існувала кредиторська заборгованість в сумі 61200 грн.

ПДВ згідно з отриманими податковими накладними (податкова накладна № 189 від 31.05.2011 року на загальну суму 61200 грн., в т.ч. ПДВ - 10200 грн.) включено до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року.

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність між сумою задекларованого податкового зобов'язання ПП «Фірма «Володар» та сумою податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Проммонтаж СУ-27» за травень 2011 року в сумі 10200 грн.

Також, Миколаївською МДПІ використано відомості, зазначені в акті ДПІ у Вишгородському районі Київської області 13.02.2012 року № 280/23-1/37649152 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Граньстройінвест» (ЄДРПОУ 37649152) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 13.04.2011 року по 31.12.2011 року». Так, податковим органом встановлено, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 80-0263 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Медіа-ТрейдУкраїна» (ЄДРПОУ 34819946) за ст. 212 ч. 3 КК України та від 19.01.2012 року порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі ТОВ «Граньстройінвест», з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяно велику матеріальну шкоду держав, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. На момент проведення перевірки первинні та інші документи ТОВ «Граньстройінвест» відсутні, за адресою вказаною в реєстраційних документах, а саме: 7330, с. Димер вул. Шевченка, буд. 28, підприємство не знаходиться. Також, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за період з 13.04.2011 року по 31.12.2011 року, що свідчить про те, що правочини між ТзОВ «Граньстройінвест» та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

Миколаївською МДПІ встановлено, що між ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Проммонтаж СУ-27» укладено договори № 16 та № 17 від 12.09.2011 року, згідно з якими ТзОВ «Граньстройінвест» повинно виконати монтажні роботи на об'єктах ТОВ «Карпатнафтохім» та ТОВ «Кроно-Україна».

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Проммонтаж СУ-27» у вересні 2011 року отримало від ТОВ «Граньстройінвест» послуги на загальну суму 346076 грн., в т.ч. ПДВ - 57679,33 грн. (акти виконаних робіт за вересень 2011 року, податкова накладна № 42 від 09.09.2011 року на загальну суму 41076 грн., в т.ч. ПДВ - 6846 грн., податкова накладна № 173 від 28.09.2011 року на загальну суму 305000 грн., в т.ч. ПДВ - 50833,33 грн.).

Оплату за отримані послуги проведено в безготівковій формі з розрахункового рахунку. ПДВ згідно з отриманими податковими накладними включено до реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2011 року. За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність між сумою задекларованого податкового зобов'язання ТОВ «Граньстройінвест» та сумою податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Проммонтаж СУ-27» за вересень 2011 року в розмірі 57679,33 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду, що вступив у законну силу, відносно посадових осіб ПП «Фірма «Володар» чи ТОВ «Граньстройінвест» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво),а сам факт порушення кримінальної справи не може бути доказом незаконності дій позивача та фіктивності згаданих угод.

Окрім того, податковим органом не було встановлено доказів обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Податковим органом не заперечується фактичне проведення робіт, зазначених у відповідних первинних документах позивача.

Невиконання контрагентами позивача зобов'язання щодо сплати ПДВ до бюджету не є підставою для позбавлення його права на відшкодування цього податку за умови виконання передбачених законом умов для такого відшкодування.

Відтак, за умови наявності належним чином оформлених податкових накладених та актів виконаних робіт, реального виконання робіт, за які було здійснено часткову оплату у безготівковій формі, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апелянта про те, що висновки податкового органу про безтоварний характер господарських операцій між позивачем ТОВ «Проммонтаж СУ-27» та його контрагентами ПП «Фірма «Володар» чи ТОВ «Граньстройінвест» побудовані на припущеннях, що в силу приписів ч. 2 ст. 71 КАС України є неприпустимим, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення МДПІ від 21.01.2012 року № 0000042321 слід вважати протиправним і скасувати.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Проммонтаж СУ-27» задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі № 813/1534/13-а та прийняти нову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області від 21 січня 2012 року № 0000042321.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Проммонтаж СУ-27» 1235 (одна тисяча двісті тридцять п'ять) грн. 71 коп. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Постанова у повному обсязі складена 12 вересня 2014 року.