Ухвала

від 11.09.2014 по справі 808/8527/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2014 рокусправа № 808/8527/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

за участю:

представника відповідача: Радової С.О.

представника позивача: Дерманської К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі №808/8527/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2013 року ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002391504 від 18.06.2013, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 092 500 грн. 00 коп. та нараховано штрафні санкції у розмірі 523 125 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що підприємством були виконані усі вимоги Податкового кодексу щодо формування податкового кредиту, визначення від'ємного значення, як різниці між сумою податкових зобов'язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту, та, як наслідок, виникнення права на бюджетне відшкодування. Також позивач посилається на безпідставність висновків відповідача про те, що поставка товару (насіння соняшника) позивачу товариством «Агроінвест» є не першою поставкою, а С/г ТОВ «ДІЯ» не є виробником цього товару. Позивач посилається на те, що С/г ТОВ «ДІЯ» є безпосереднім виробником придбаного соняшнику, а ТОВ «Агроінвест» є підприємством, яке придбало у виробника товар та здійснило першу поставку цього товару позивачу, у зв'язку з чим спірні господарські операції правомірно оподатковувались податком на додану вартість у розмірі 20%, а позивач правомірно відніс суми ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Агроінвест» до складу податкового кредиту. В подальшому, соняшник було перероблено, а олію реалізовано на експорт, тобто товар було використано у власній господарській діяльності ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД». Крім того, право позивача на бюджетне відшкодування не може ставитись у пряму залежність від дотримання вимог податкового законодавства контрагентами та фактичної сплати ними сум ПДВ до бюджету.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002391504, прийняте 18.06.2013 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД»

зменшено бюджетне відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 2 092 500грн. по декларації за серпень 2012 року (вх.№9057180321 від 19.09.2012) та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 523 125грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку ДПІ, свідчать про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині формування розміру від'ємного значення, що призвело до його завищення, і як наслідок, завищення суми бюджетного відшкодування. В обґрунтування правомірності висновків фахівців ДПІ, відповідач посилається на акт ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя №3/22-1421/37595668 від 05.06.2013р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СТ Агроінвест».

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 13.06.2013р. по 18.06.2013р. повноважними особами ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «СТ Агроінвест» за період з 01.06.2012 по 30.04.2013р., за результатами якої складено акт №883/15-04/36020655 від 18.06.2013р. (т.1, а.с.63-90) (далі по тексту - Акт перевірки).

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення ТОВ «МПК ЛТД»:

1. п.198.6, п.198.4, п.198.2 ст.198, п.201.1 ст.201, п.15 підрозділу 2 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України та п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено від'ємне ПДВ у сумі 2092500 грн. 00 коп., у т.ч.: червень 2012 року - 2 092 500грн.;

2. п.198.6, п.198.4, п.198.2 ст.198, п.201.1 п.200.14 ст.201, п.15 підрозділу 2 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України та п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ «МПК ЛТД» завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок у сумі 2 092 500грн., у т.ч.: серпень 2012 року - 2 092 500грн.

На підставі висновків Акту перевірки №883/15-04/36020655 від 18.06.2013р. ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013р. №0002391504, яким ТОВ «МПК ЛТД» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2092500 грн. 00 коп. по декларації за серпень 2012 року (вх.№9057180321 від 19.09.2012) та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 523125 грн. 00 коп. (т.1, а.с.8-9, 62).

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на необґрунтованість висновків, які викладені в Акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами пп.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Як вбачається з Акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, висновки податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтуються на наступному.

ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя отримано листом №2208/7/22-1411/1007 від 05.06.2013 акт від ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя №3/22-1421/37595668 від 05.06.2013 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СТ Агроінвест», з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків С/г ТОВ «ДІЯ» (ЄДРПОУ 30508228), їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень, травень, червень 2012 року, яким не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «СТ Агроінвест» з С/г ТОВ «ДІЯ» за період травень, червень 2012 року.

Від Токмацької ОДПІ Запорізької області отримано акт від 16.05.2013р. №484/22/30508228 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання СТОВ «ДІЯ» за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. з питань виконання вимог податкового законодавства, щодо фінансово-господарських взаємовідносин з наступними підприємствами: ТОВ «Заготозерно-Лошкарівка» та Аграрним фондом України за фактом придбання, зберігання та продажу зерна пшениці врожаю 2008 року 5-го класу та за період з 01.04.2010р. по 22.04.2013р. з питань виконання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», яким встановлено що СТОВ «ДІЯ» не є сільськогосподарським підприємством у розумінні п.209.6 ст.209 ПКУ та не має права знаходитись на спеціальному режимі оподаткування у розумінні п.2 ст.209 ПК України та відповідно декларувати податкові зобов'язання з ПДВ по спеціальній декларації щодо реалізації сільськогосподарської продукції.

Матеріали попередньої перевірки СТОВ «ДІЯ», оформлені актом Верхньодніпровської МДПІ від 03.12.2012р. №273/222-30508228, за період з 01.01.2011р. по 31.07.2012р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ДП з ІІ «Сантрейд» та ТОВ «СТ Агроінвест», в ході якої встановлено порушення п.209.2, п.209.6 ст.209, ст.185, ст.188, п.187.1 ст.187 СТОВ «ДІЯ» невірно визначено об'єкт оподаткування ПДВ, що в свою чергу призвело до заниження ПДВ по загальній декларації за період з 01.09.2011р. по 31.07.2012р. на загальну суму 21 621 845грн. Фахівцями було встановлено неможливість виростити готову продукцію (соняшник), у зв'язку з чим у С/г ТОВ «ДІЯ» відсутнє право на виписування податкових накладних за ставкою 20%. Також встановлено відсутність підстав для пільгового режиму оподаткування з 01.09.2011р., відповідно з цього періоду підприємство повинно сплачувати податки на загальних підставах (а.с.76).

З цих підстав, посилаючись не відсутність у ТОВ «СТ Агроінвест» та С/г ТОВ «ДІЯ» права на виписування податкових накладних за ставкою 20% (згідно п.15 підрозділу 2 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України, так як С/г ТОВ «ДІЯ» не є виробником та не здійснювало перше постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарським підприємствам, а ТОВ «СТ Агроінвест» не є кінцевим споживачем придбаної продукції, на стор.21 Акту перевірки, податковий орган зазначив, що ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» не мав права на віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ податкові накладні виписаних постачальником ТОВ «СТ Агроінвест» на загальну суму 2 092 500грн., що призвело до завищення розміру від'ємного значення і, як наслідок завищення суми бюджетного відшкодування (а.с.80-83).

При цьому податковий орган на стор.22 Акту перевірки зазначив, що сума ПДВ у розмірі 2 092 500грн. по взаємовідносинам з ТОВ «СТ Агроінвест» заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок згідно декларації за серпень 2013 року та відшкодовано 19.10.2013 згідно платіжного доручення №816 (а.с.84).

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» вимог податкового законодавства, Акт перевірки №883/15-04/36020655 від 18.06.2013р. не містить.

Таку позицію ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя суд вважає необґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ «СТ Агроінвест», на підставі яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість

Так, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано довадами апеляційної скарги, 14.06.2012 між ТОВ «СТ Агроінвест» (Продавець) та ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (Покупець) укладено Договір постачання №М317. Згідно з п.1.2-1.3 даного Договору товаром, купівля-продаж якого здійснюється відповідно до цього Договору, є соняшник врожаю 2011 року, який передається за умовами EXW - ТОВ «Заготзерно-Новогупаловка», Запорізька область, Вільнянський район, ст.Новогупалівка, вул.Хлібна, 3 (т.1, а.с.167-170).

Відповідно до п.1.4 вказаного Договору №М317 від 14.06.2012, моментом виконання зобов'язань Продавця з передачі товару є момент вручення товару Покупцю, що підтверджується підписом уповноваженої особи Покупця на примірнику належним чином оформленої видаткової накладної.

На підтвердження виконання ТОВ «СТ Агроінвест» Договору постачання №М317 від 14.06.2012 позивачем до суду надано: Видаткові накладні №119 від 14.06.2012, №121 від 15.06.2012 з підписами осіб, які одержали товар за довіреностями (т.1, а.с.177-178); Податкові накладні, виписані ТОВ «СТ Агроінвест» за №19 від 14.06.2012, №21 від 15.06.2012 з підтвердженнями їх реєстрації (т.1, а.с.180-183).

Фактична наявність товару, придбаного позивачем у ТОВ «СТ Агроінвест» підтверджується Складськими квитанціями на зерно серії АУ №485623 (№476 від 14.06.2012) та серії АУ серії №485627 (№480 від 15.06.2012), оформленими зерновим складом - ТОВ «Заготзерно-Новогупалівка», Картками аналізу зерна до них (т.1, а.с.171-174).

Переміщення цього товару підтверджується Товарно-транспортними накладними, згідно яких вантажовідправником є ТОВ «Заготзерно-Новогупалівка», вантажоодержувачем - ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД». Пунктом розвантаження у Товарно-транспортних накладних зазначено м.Вільнянськ, а фактичним одержувачем соняшнику згідно штампу «ВАГОВА» є ТОВ «Агропроінвест 08» (ЄДРПОУ 35834331) (т.2, а.с.13-147).

Судом досліджені Рахунки на оплату: №109 від 14.06.2012, №111 від 15.06.2012 виставлені ТОВ «СТ Агроінвест» позивачу для оплати за товар, одержаний за Договором постачання №М317 від 14.06.2012 (т.1, а.с.175-176). Надано до суду Виписки ПАТ «ПУМБ», ПАТ ПІБ у м.Запоріжжі про перерахування ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» грошових коштів ТОВ «СТ Агроінвест» з призначенням платежу: за насіння соняшнику (т.1, а.с.184-198).

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи. Згідно Акту перевірки (а.с.83), під час перевірки на вимогу посадових осіб органу ДПС надавалися всі наявні первинні документи. Зауваження до форми і змісту первинних документів в Акті перевірки відсутні.

Отже, усі документи були в розпорядженні перевіряючих, проте податковий орган надав перевагу висновкам актів перевірки контрагентів позивача, не зазначаючи підстав невизнання наданих позивачем первинних документів.

На підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності, позивачем надано Договір №М39 на переробку давальницької сировини, укладений 03.01.2012 ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (Замовник) з ТОВ «Агропроінвест 08» (Виконавець), предметом якого є виготовлення Виконавцем з належного Замовнику давальницької сировини: насіння соняшнику, - готову продукцію - соняшникову олію, макуху соняшникову, а Замовник зобов'язаний прийняти продукцію і сплатити вартість послуг з її виробництва (т.2, а.с.153-157).

Відповідно до п.1.3 вказаного Договору №М39 від 03.01.2012 переробка сировини Виконавцем буде здійснюватись на його виробничих потужностях за адресою: Запорізька область, м.Вільнянськ, пер.Матросова, 22. Згідно з п.2.4 названого Договору №М39 від 03.01.2012 вага сировини, яка передана Замовником для умов виконання цього договору зазначається в Акті приймання-передавання сировини.

Судом досліджені Акти приймання-передавання соняшнику, завірені печатками ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» та ТОВ «Агропроінвест 08» (т.2, а.с.168-203).

Відповідно до Реєстрів прийняття на зберігання за період 01.07.2012-31.08.2012 та за період 2 квартал 2012 року за всіма країнами до ТОВ НП «Термінал-Укрхарчзбутсировина» від ТОВ «Агропроінвест 08» (як відправника) надходила олія рослинна постачальника ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» згідно накладних (т.2, а.с.217-218, 229-230).

Позивачем надано до суду Оборотно-сальдові відомості по рахунку 201 за червень-серпень 2012 року; по рахунку 26 за червень-вересень 2012 року; по рахунку 206 за червень-серпень 2012 року, за якими оприбутковувались: соняшник, макуха соняшникова, олія соняшникова (т.2, а.с.231-238).

В подальшому, згідно наданих контрактів та вантажно-митних декларацій, олію соняшникову врожаю 2011 року було реалізовано на експорт. (т.2 а.с.204-212, 219-224)

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що проведені господарські операції мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. На виконання укладеного договору було поставлено товар, видано рахунки на оплату і податкові накладні, здійснено оплату в безготівковій формі. Суми за зазначеними рахунками та податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Фактично, не заперечуючи проти реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «СТ Агроінвест», ДПІ посилається лише на порушення ТОВ «СТ Агроінвест» та С/г ТОВ «ДІЯ» вимог абз.1 пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме виписування податкових накладних за ставкою 20%.

Так, відповідно до абз.1 пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в редакції чинній на час здійснення господарських операцій між ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» та ТОВ «СТ Агроінвест», тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств-виробників.

Таким чином, наведеною нормою права визначені підстави, за яких зернові та технічні культури, визначені товарними позиціями 1001-1008, 1205 та 1206 згідно з УКТ ЗЕД, не звільняються від оподаткування податком на додану вартість, і такими підставами є:

1) перше постачання такого товару сільськогосподарськими підприємствами-виробниками

2) постачання такого товару підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств-виробників.

Відповідачем, на якого в силу приписів ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не надано суду доказів, які б свідчили про те, що Сільськогосподарське ТОВ «ДІЯ» на час здійснення спірних господарських операції не було сільськогосподарським підприємством-виробником товару та що спірний товар було вироблено саме цим підприємством. Як наслідок, відповідачем не доведено, що постачання спірного товару від ТОВ «СТ Агроінвест» (підприємства, яке придбало у виробника спірний товар) до ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» є не першим.

Натомість, позивачем надано до суду свідоцтво №100201443 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства ТОВ «ДІЯ» суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, згідно якого, видами діяльності СТОВ «ДІЯ» відповідно до КВЕД є:

01.11.0 вирощування зернових та технічних культур

01.41.2 надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту

01.13.0 вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів

Вказане свідоцтво не було анульовано в установленому законом порядку, а акти перевірки вказаного підприємства, а так само і посилання на акт перевірки ТОВ «СТ Агроінвест», на які посилається ДПІ в Акті перевірки №883/15-04/36020655 від 18.06.2013 не свідчать про порушення позивачем норм податкового законодавства під час формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «СТ Агроінвест».

Суд апеляційної інстанції вважає за можливе прийняти до уваги й висновки, викладені в Постанові про закриття кримінального провадження від 26.11.2013 винесену слідчим з ОВС другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області, у зв'язку з відсутністю у діяннях службових осіб ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.209 Кримінального кодексу України, в якому зазначено про можливість С/г ТОВ «ДІЯ» у 2011 році здійснити вирощування соняшника у орієнтованій кількості 4000 тонн, в той час як кількість соняшника, поставленого на ТОВ «СТ Агроінвест» у червні 2012 року складала 3100 тонн. (т.3, а.с.99-102).

Вказана постанова у сукупності з іншими доказами, наданими та дослідженими судом, дозволяє дійти висновку про те, що Акт перевірки не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції вірно зазначив й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

А згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на висновки акту перевірки ТОВ «СТ Агроінвест», натомість, вказаним підставам для визначення спірних податкових зобов'язань, судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі №808/8527/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 12.09.2014р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко