Ухвала

від 02.09.2014 по справі 2а-14010/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року м. Київ К/800/62130/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Муравйов О.В. Цвіркун Ю.І. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 р.

у справі № 2а-14010/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед»

до Івано-Франківської митниці, Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень та рішення про результати розгляду скарги,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед» (далі - позивач, ТОВ «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед») звернулось до суду з позовом до Івано-Франківської митниці (далі - відповідач-1), Державної митної служби України (далі - відповідач-2) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень та рішення про результати розгляду скарги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу Державна митна служба України, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Івано-Франківською митницею проведено планову виїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед» за період з 05.05.2009 р. по 05.05.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 27.06.2012 р. №0008/12/20600000/0034078038.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: ст.ст. 81, 186, 189 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 24111,30 грн., з них ввізне мито - 735,71 грн., ПДВ - 23375,59 грн.; ст.ст. 205, 206 Митного кодексу України 2002 року, положення Додатку B.3 до Конвенції про тимчасове ввезення від 26.06.2000 та наказу Державної митної служби України від 28 березня 2000 року № 173 «Про затвердження Порядку щодо застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення)», що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 338430,24 грн.; неправильно класифіковано відходи проводів, кабельні мережі згідно з вимогами УКТЗЕД, які повинні класифікуватись не як відходи міді за кодом згідно з УКТЗЕД 7404009900 (ставка ввізного мита 0%), а як брак готових кабельних мереж чи напівготових кабельних мереж за кодом згідно з УКТЗЕД 8544300098 (ставка ввізного мита 2%), що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 53046,18 грн., з яких 44205,12 грн. - ввізне мито, а 8841,06 грн. - ПДВ; вимог товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.01 № 2371-ІП «Про Митний тариф України» (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 30.12.10 № 1561, які вступили в дію з 14.01.11, зокрема Пояснень до розділів VII, XV, XVI, до товарних позицій 4016, 7318, 8208, 8537,8479 УКТЗЕД при здійсненні митного оформлення товарів за кодом згідно з УКТЗЕД 8479908000 (ставка ввізного мита 0%), що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 511,55 грн., з яких 426,27 грн. - ввізне мито, а 85,28 грн. - ПДВ; п.8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 № 1766, в частині надання документів для підтвердження транспортних витрат та порушення вимог пунктів 5, 6, 7 частини 2 статті 267 Митного кодексу України в редакції 2002 року, в частині, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 6857,39 грн., з яких 6454,09 грн. - ПДВ, а 403,30 грн. - ввізне мито.

На підставі акта перевірки Івано-Франківською митницею прийнято податкове повідомлення форми «Р» від 02.10.2012 р. № 100, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у загальному розмірі 63979,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 45549,15 грн. та за штрафними санкціями - 18429,85 грн. та податкове повідомлення форми «Р» від 02.10.2012 р. № 101, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 763230,80 грн., в т.ч. за основним платежем - 371187,84 грн. та за штрафними санкціями - 392042,96 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.02.2008 року між Компанією «Тайко Елкторнікс Чехія с.р.о.» (Чеська Республіка), як замовником, та ТОВ «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед», як виконавцем, був укладений Контракт про переробку давальницької сировини №2-2008/AUT (надалі - Контракт №2-2008/AUT), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується переробити давальницьку сировину замовника та виготовити з сировини автомобільне електротехнічне обладнання, а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію вільну від будь-яких дефектів та оплатити вартість роботи, виконаної виконавцем, в строки та на умовах визначених цим контрактом.

Між Компанією «Тайко Електорнікс Чехія с.р.о.» (Чеська Республіка), як постачальником, та ТОВ «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед», як замовником, був укладений Контракт про тимчасовий ввіз №1-2008/AUT-ТІ від 25.05.2008 р. (надалі - Контракт №1-2008/ AUT-ТІ), предметом якого є операції по ввезенню багатообертової тари, з наступним її вивезенням призначеної для транспортування давальницької сировини та виробів з неї.

З даного Контракту №1-2008/AUT-ТІ вбачається, що оскільки постачальник багатообертової тари є одночасно замовником і постачальником давальницької сировини відповідно до контракту про переробку давальницької сировини з ТОВ «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед» за № 2-2008/AUT від 20.02.2008 р., то давальницька сировина поставляється у зворотній тарі. Багатообертова тара є власністю постачальника.

Давальницька сировина переміщувалася на митну територію України в паперових коробках, на паперових, дерев'яних та пластмасових котушках, на дерев'яних палетах.

Також судами встановлено, що позивачем не здійснювалися митні оформлення упаковки, в якій переміщувалася давальницька сировина, згідно Контракту №2-2008/AUT, що підтверджено даними у графах 35, 38 у оформлених позивачем ВМД типу ІМ 51 про однакову вагу «нетто» «брутто» та даними графи 40 у оформлених ВМД типу ЕК0, в якій зазначаються реквізити ВМД, згідно яких товари ввозилися в митному режимі тимчасового ввезення.

Між позивачем, як продавцем, та ТОВ «Віза-Вторма», як покупцем, були укладені договори купівлі вторинної сировини №17/03/10 від 01.03.2010 р., №02/01/11 від 04.01.2011 р. та №03/01/2012 від 03.01.2012 р., на виконання умов якого позивачем поставлено та реалізовано ТОВ «Віза-Вторма» використану тару (макулатуру, відходи з поліетилену, ламані дерев'яні відходи) загальною вартістю 116142,20 грн.

Згідно з вимогами Графи 31 Підрозділу 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. №307, у ВМД зазначаються точні відомості про товар, які є в наявності, зокрема, відомості, необхідні для класифікації товару (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 ВМД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення): наприклад, комплектність або завершеність (зібраний/незібраний), кількісний та якісний склад (матеріал, речовина, суміш, сполука тощо), основні властивості товару (призначення, розмір, розфасування, пакування тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 186 Митного кодексу України декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ст.189 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; 2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України; 3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Статтею 206 Митного кодексу України була передбачена можливість отримання дозволу на тимчасове ввезення на митну територію України упаковки без розкриття змісту цього поняття.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-УІ, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. При цьому частиною третьої даної статті встановлено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Стаття 2 Конвенції про тимчасове ввезення (далі - Конвенція), що ратифікована Законом України від 24.03.2004 р. № 1661-ІУ та набула чинності для України 22.09.2004 р., передбачає, що відповідно до положень цієї Конвенції, кожна із Договірних Сторін зобов'язується надавати згоду на тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів), зазначених у Додатках до цієї Конвенції.

Згідно зі статтею 1 Додатку В.3 до Конвенції (Додаток щодо контейнерів, піддонів, упаковки, зразків та інших товарів, що ввозяться в рамках торгової операції) термін «упаковка» означає всі вироби та матеріали, які служать або призначені служити у тому стані, в якому вони ввозяться, для упаковування, захисту, розміщення і кріплення або розділення товарів, за винятком пакувальних матеріалів, таких як солома, папір, скловолокно, стружка тощо, у разі, якщо товари ввозяться навалом.

При цьому в коментарях Всесвітньої митної організації (далі - ВМО) до Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 25.09.1973 в Рекомендаціях до Спеціального додатку G «Тимчасовий ввіз» зазначається, що положення Додатка В.3 до Конвенції застосовується до упаковки, яка придатна для повторного використання, а також зазначено, що папір в аркушах не відноситься до упаковочних матеріалів і не може бути придатним для повторного використання.

Відповідно до статті 3 Конвенції про створення Ради митного співробітництва, що набула чинності для України 10.11.1992, до функцій Ради митного співробітництва (первинна назва ВМО) належить, зокрема, розробка рекомендацій, що забезпечують однакове тлумачення і застосування конвенцій, укладених у результаті роботи Ради.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач був зобов'язаний провести належним чином митне оформлення зазначеної вище пакувальної тари, зі справлянням усіх належних податків та зборів.

Частиною 1 статті 40 Митного кодексу України було встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ч.1 ст. 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

У разі ввезення товарів на митну територію України митний контроль закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Для того, щоб здійснювати розпорядження без митного контролю товарами, пропущеними через митний кордон України, вони мають знаходитись у вільному обігу на митній території України.

Серед митних режимів, вичерпний перелік яких встановлювався ст. 185 Митного Кодексу України, ввезення товарів на митну територію України для вільного обігу передбачали лише режими «імпорт» та «реімпорт».

Відповідно до ст. 229 Митного Кодексу України переробка на митній території України - митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

Згідно з ч.1 ст. 186 Митного Кодексу України декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.

На підставі Контракту №1-2008/АUТ-ТІ позивачем у митному режимі тимчасового ввезення товарів з умовним повним звільненням від оподаткування здійснено митне оформлення по 1063 ВМД типу ІМ 31.

При цьому у жодній з оформлених ВМД типу ІМ 31 на підставі Контракту №1-2008/АUТ-ТІ не заявлено, що в митному режимі тимчасового ввезення переміщується «багатообертова тара».

Митне оформлення такої тари позивач здійснював по ВМД ІМ 31, заявляючи у графі 37 ВМД процедуру переміщення 3100 GЕ00, що згідно з Класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 12.12.2007 № 1048, відповідає тимчасовому ввезенню (вивезенню) контейнерів, піддонів, упаковок, етикеток і марок акцизного збору відповідно до положень Додатку В.З до Конвенції про тимчасове ввезення.

У розділі 1 «Тимчасовий ввіз» Спеціального додатка G Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, укладеної 18 травня 1973 року у місті Кіото (набрала чинності 25 вересня 1974 року), визначено, що дозвіл на тимчасовий ввіз з повним умовним звільненням від мита та податків повинен надаватися стосовно товарів, перерахованих у додатках до «Конвенції про тимчасове ввезення» (Стамбульська Конвенція) від 26 червня 1990 року, в тому числі: контейнери, піддони, упаковки, зразки та інші товари, що ввозяться в рамках торгової операції, згадані у додатку В.3. При цьому у коментарях Всесвітньої митної організації до Кіотської конвенції в Рекомендаціях до Спеціального додатку G «Тимчасовий ввіз» зазначено, що положення Додатку В.3 до «Конвенції про тимчасове ввезення» застосовується до упаковки, яка придатна для повторного використання, а також зазначено, що папір в аркушах не відноситься до упаковочних матеріалів і не може бути придатним для повторного використання.

Як встановлено судами, в межах Контракту №1-2008/АUТ-ТІ позивачем ввозилися: «котушки пластмасові білого кольору, призначені для транспортування проводів», код згідно з УКТЗЕД 3923409000, «піддони плоскі дерев'яні для пакування продукції», код згідно з УКТЗЕД 4415202000, «ящик пластмасовий, призначений для зберігання нарізаних коаксіальних проводів, без кришки», код згідно з УКТЗЕД 3923100000, «кришки пластмасові прямокутної форми, призначені для закривання ящиків», код згідно з УКТЗЕД3923509000, «пластикова прокладка в листах для перекладання та закривання продукції в пластмасових ящиках», код згідно з УКТЗЕД3926909100, новий, такий, що не був у використанні «папір для пакування продукції в аркушах, розміри: 575x375мм, 375x275мм» за кодами згідно з УКТЗЕД 4805309000, 4823200000, 4823908000.

Також встановлено, що «коробок з гофрованого картону», які призначені для пакування готової продукції, код згідно з УКТЗЕД 4819100000, фактично ввозяться новими, такими, що не були у використанні, в розгорнутому вигляді і призначені для упакування готових виробів з подальшим заклеюванням «скетчем».

Відповідно до умов Конвенції (стаття 1, 2) не підлягають поміщенню в митний режим тимчасового ввезення товари: «папір для пакування продукції в аркушах», код згідно з УКТЗЕД 4805309000, «папір для пакування продукції розміром 375x2755мм», код згідно з УКТЗЕД 4823200000, «папір для пакування продукції розміром 375x275мм», код згідно з УКТЗЕД 4823908000, «коробки з гофрованого картону», код згідно з УКТЗЕД 4819100000, оскільки вони ввезені позивачем для упакування готової продукції новими, не бувшими у використанні і за своєю придатністю не є упаковкою для вторинного використання, про що засвідчує відсутність зворотнього її ввезення на митну територію України для переміщення давальницької сировини.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до вимог УКТЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-111.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТЗЕД, затверджені наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 № 1561.

Відповідно до Примітки 8 (а) до розділу XV «Недорогоцінні метали та вироби з них», термін «відходи і брухт» означає металеві відходи і брухт, одержані у процесі виробництва або механічного оброблення металів, і металеві вироби, які остаточно не придатні для використання за призначенням унаслідок поломки, розрізів, зношення або інших причин.

Поясненнями до товарної позиції УКТЗЕД 7404 визначено, що положення Пояснень до товарної позиції 7204 стосовно відходів і брухту, поширюються з внесенням відповідних змін і на цю товарну позицію, крім мідної окалини і мідних залишків.

Поясненнями до товарної позиції УКТЗЕД 7404 визначено, що до цієї товарної позиції не включаються вироби, які після ремонту чи реконструкції або без них можуть бути використані для виконання ними колишніх функцій чи пристосовані для інших цілей; також не включаються вироби, що можуть бути перероблені в інші товари без того, щоб їх спочатку відновили як первинний метал.

Відповідно до пояснень до товарної позиції 8544, ця позиція включає проводи ізольовані (включаючи емальовані чи анодовані), кабелі (включаючи коаксіальні) та інші ізольовані електричні провідники із з'єднувальними деталями або без них; кабелі волокно-оптичні, складені з волокон з індивідуальними оболонками, незалежно від того, зібрані вони чи ні з електричними провідниками або з'єднувальними пристроями. До цієї товарної позиції також відносяться провід, кабель навіть якщо вони відрізані за довжиною або оснащені з'єднувальними деталями (наприклад, штепсельні вилки та розетки, наконечники, гнізда, муфти або клеми) з одного чи обох кінців. До цієї товарної позиції також включаються проводи і т.д. описаних вище типів і складених у комплекти (наприклад, багатожильні кабелі для приєднання свічок запалювання автомобілів до розподільника).

Відповідно до ч.1 ст. 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (стаття 267 Кодексу).

Пунктом 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 (чинною на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що довідка підприємства-перевізника, що подається декларантом для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, обов'язково повинна містити реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства

З довідок підприємства-перевізника вбачається, що вони не відповідають вимогам вищезазначеного порядку, оскільки в них відсутні реквізити товаротранспортних документів, на підставі яких здійснювались перевезення товарів. У зв'язку з цим на підставі вказаних довідок не можливо здійснити ідентифікацію наданої перевізником послуги з перевезення вантажу по відповідній ВМД.

Згідно зі ст. 267 Митного кодексу України витрати на транспортування після ввезення не включаються до митної вартості лише за умови виділення ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Як встановлено судами, акти приймання-виконання робіт, надані ТОВ «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед», не підтверджують заявлені відомості щодо витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед» відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді О.В. Муравйов

Ю.І. Цвіркун