Постанова

від 11.09.2014 по справі 04/28-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Справа № 04/28-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кравчука Г.А., суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Сибіги О.М. розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: позивача, відповідача-1, третьої особи: не з'явились, повідомлені належно, відповідача-2: Красун В.В. - дов. від 12.08.14, Сафулько С.Ф., дов. від 22.08.14, Поліщук А.П. - дир.,

касаційну скаргуПриватного підприємства "Лада 2000" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 19.03.14 у справі№04/28-11 Господарського суду Волинської області за позовомПриватного підприємства "Лада 2000" до третя особа 1. Прилуцької сільської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" Виконком Луцької міської ради провизнання недійсними рішень та договору оренди землі Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 27.08.14 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Кравчука Г.А. - головуючого, Гоголь Т.Г., Сибіги О.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.08.14 розгляд справи відкладався до 11.09.14.

Приватне підприємство "Лада 2000" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Прилуцької сільської ради і Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" про визнання незаконними (недійсними) рішень Прилуцької сільської ради №7/12 від 18.06.03 "Про надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Аргос" та №34/10 від 04.12.09 "Про затвердження містобудівного обґрунтування розташування об'єкту - тимчасової стоянки на період забудови житлового комплексу по вул.Богуна, 16 в с.Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області"; а також визнання недійсним договору оренди землі від 15.06.07, укладеного між відповідачами у справі. Позивач посилався на те, що оспорювані рішення ради та договір оренди порушують його права, як користувача земельної ділянки. При цьому, він вказував на те, що рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.12.98 №633 "Про надання земельної ділянки в постійне користування" було надано позивачеві спірну земельну ділянку в постійне користування для подальшого розміщення автомобільної стоянки і автосервісного центру, а 25.04.00 на підставі вказаного рішення Луцькою міською радою йому видано державний акт на право постійного користування землею.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.12.10 (суддя Філатова С.Т.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.11 (судді: Коломис В.В., Огороднік К.М., Мельник О.В.) позов задоволено повністю. Суд дійшов висновку про порушення прав позивача як землекористувача спірної земельної ділянки. При цьому, судом було враховано, що рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.12.98 №633 позивачу надано в постійне користування спірну земельну ділянку та видано йому на підставі цього рішення державний акт на право постійного користування землею від 25.04.00; вказані рішення і державний акт є чинними. Суд також визнав, що Прилуцькою сільською радою не було дотримано порядку вилучення спірної земельної ділянки у ПП "Лада 2000".

Вказані судові акти за касаційною скаргою ТОВ "Аргос" були переглянуті Вищим господарським судом України та постановою від 27.04.11 залишені без змін.

Товариство обмеженою відповідальністю "Аргос" 29.08.13 звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою про перегляд рішення господарського суду від 06.12.10 за нововиявленими обставинами, в якій просило скасувати зазначене рішення та відмовити у позові. При цьому, скаржник, як на нововиявлені обставини, посилався на факт незаконності рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.12.98 №633 та державного акта на право постійного користування землею від 25.04.00, що встановлено рішенням Господарського суду Волинської області від 17.04.13 у справі №903/290/13 та постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.05.12 у справі №2а-7622/110308 (2/0308/844/2012), які набрали законної сили.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 17.09.13, з урахуванням додаткового рішення від 03.10.13, (суддя Черняк Л.О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" про перегляд рішення Господарського суду Волинської області від 06.12.10 задоволено. Скасовано за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 06.12.10. В позові відмовлено. Місцевий господарський суд установив, що наведені позивачем обставини є нововиявленими, вони спростовують факти, покладені в основу оскаржуваного судового рішення.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.14 (судді: Олексюк Г.Є., Гудак А.В., Філіпова Т.Л.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Приватне підприємство "Лада 2000" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 06.12.10 (з урахуванням додаткового рішення від 03.10.13) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.14 та відмовити у задоволені заяви відповідача-2 про перегляд судового рішення від 06.12.10 за нововиявленими обставинами. Скаржник посилається на порушення судами приписів статі 84 та частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України та наголошує на відсутності нововиявлених обставин.

Від відповідача-2 судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить судові акти у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від відповідача-1 надійшов відзив на касаційну скаргу про залишення без змін судових актів у справі, а касаційної скарги - без задоволення. Водночас він просив розглянути справу за відсутності його представників.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників відповідача-2, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів законодавства, відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи предметом даного судового розгляду є вимога Приватного підприємства "Лада 2000" заявлена до Прилуцької сільської ради і Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" про визнання незаконними (недійсними) рішень Прилуцької сільської ради №7/12 від 18.06.03 "Про надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Аргос" та від 04.12.09 №34/10 "Про затвердження містобудівного обґрунтування розташування об'єкту - тимчасової стоянки на період забудови житлового комплексу по вул.Богуна, 16 в с. Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області"; а також визнання недійсним договору оренди землі від 15.06.07, укладеного між відповідачами у справі. Позивач посилався на те, що оспорювані рішення і договір порушують його права, як користувача спірної земельної ділянки, оскільки за рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.12.98 №633 йому було надано цю земельну ділянку в постійне користування та 25.04.00 видано державний акт на право постійного користування нею. Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.12.10, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.11 і постановою Вищого господарського суду України від 27.04.11, ці вимоги були задоволені. Товариство обмеженою відповідальністю "Аргос" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду від 06.12.10 за нововиявленими обставинами. В якості нововиявлених обставин заявник посилався на факт незаконності рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.12.98 №633 та державного акта на право постійного користування землею від 25.04.00, а відтак і невиникнення у ПП "Лада 2000" права користування спірною земельною ділянкою. Ці факти встановлені рішенням Господарського суду Волинської області від 17.04.13 у справі №903/290/13 та постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.05.12 у справі №2а-7622/110308 (2/0308/844/2012), що набрали законної сили. Відповідно до приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України). Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Скасовуючи за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 06.12.10, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргос" в заяві про перегляд судового рішення обставини є нововиявленими, вони існували на час розгляду справи, не були відомі заявникові, є істотними та впливають на вирішення даного спору по суті. Як вже зазначалося позивач звернувся з позовом про визнання незаконними (недійсними) рішень Прилуцької сільської ради №7/12 від 18.06.03, №34/10 від 04.12.09, якими було надано у користування ТОВ "Аргос" земельну ділянку та затверджено містобудівне обґрунтування розташування на ній тимчасової стоянки. Також позивач просив визнати недійсним договір оренди спірної земельної ділянки від 15.06.07, укладений між відповідачами - Прилуцькою сільською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргос". За приписами статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права і інтереси. Тобто підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам законодавства і визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача. За приписами частини 1 статті 116 та частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування (оренди) земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини 2 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції чинні на момент укладення спірного договору) право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права. Господарські суди установили, що факти встановлені у вказаних судових актах (рішення Господарського суду Волинської області від 17.04.13 у справі №903/290/13, постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.05.12 у справі №2а-7622/110308 (2/0308/844/2012), котрі набрали законної сили) спростовують обставини покладені в основу рішення місцевого господарського суду від 06.12.10; вони мають істотне значення для даної справи, не могли бути відомі заявникові на час вирішення цього спору, оскільки були встановлені лише при вирішенні спорів у справах №903/290/13, №2а-7622/110308 (2/0308/844/2012). Господарськими судами було установлено відсутність у позивача права користування спірною земельною ділянкою, а відтак і факту порушення його прав оспорюваними рішеннями і договором. Згідно з приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Зважаючи на викладене та на встановлені обставини справи, висновок судів про відсутність підстав для визнання недійсними спірних рішень і договору, як і задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, колегією суддів визнається правомірним. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та визнаються непереконливими, оскільки не спростовують встановленого у цій справі господарськими судами.

З огляду на зазначене, підстав для скасування переглянутої постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.14 у справі №04/28-11 залишити без змін.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Лада 2000" - без задоволення.

Головуючий Г.Кравчук

Судді Т.Гоголь

О.Сибіга