Рішення

від 06.12.2010 по справі 04/28-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "06" грудня 2010 р. по справі № 04/28-11

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного підприємства "Лада 2000"

до Прилуцької сільської ради Ківерцівського району

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос"

третя особа на стороні позивача що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Луцької міської ради

про визнання недійсними рішень та договору оренди

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1 - директор, ОСОБА_2, дов. №б/н від 25.05.2010р., ОСОБА_3, дов. №б/н від 25.05.2010р.

від відповідача 1: ОСОБА_4, дов. №97 від 15.06.2010р.

від відповідача 2: ОСОБА_5, дов. №2 від 06.04.2010р.

від третьої особи: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін та третьої особи роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Лада 2000" звернулося з позовом до Прилуцької сільської ради Ківерцівського району, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос", третя особа на стороні позивача що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Луцької міської ради про визнання незаконним (недійсним) рішення Прилуцької сільської ради №7/12 від 18.06.2003р. про надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Аргос", площею 1,15га ріллі із земель с.Прилуцьке під будівництво автомобільної стоянки, рішення Прилуцької сільської ради №34/10 від 04.12.2009р. про затвердження містобудівного обгрунтування розташування об’єкту - тимчасової стоянки на період забудови житлового комплексу по вул.Богуна, 1б в с.Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області; договору оренди від 15.06.2007р., укладеного між Прилуцькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргос", зареєстрованого у Державному реєстрі земель за №040709400006.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.12.1998р. виконавчим комітетом Луцької міської ради винесено рішення № 633 "Про надання земельної ділянки в постійне користування", яким затверджено розроблений проект відводу земельної ділянки площею 1,6 га, що розташована по вул. Гордіюк у м. Луцьку (по вул. Богуна, 1 б в с. Прилуцьке) для надання її в постійне користування приватному підприємству "Лада-2000" та надано останньому в постійне користування зазначену земельну ділянку для подальшого розміщення автомобільної стоянки і автосервісного центру з видачею відповідного Державного акту. На підставі зазначеного рішення 25.04.2000р. приватному підприємству "Лада-2000" видано Державний акт на право постійного користування землею.

Станом на сьогоднішній день дане рішення є чинним, не скасованим, жодних судових рішень щодо визнання останнього незаконним немає.

У зв'язку із тим, що Прилуцька сільська рада на підставі рішень Ківерцівської районної ради Волинської області від 24.12.1993р. №13/7 та від 18.12.1998р. №4/10 про встановлення меж сільських населених пунктів Ківерцівського району, вважає, що спірна земельна ділянка по вулиці Гордіюк в м.Луцьк (вул.Богуна в с.Прилуцьке) входить в межі Прилуцької сільської ради, і не належить до земель міста Луцька, то станом на сьогоднішній день існують два чинних рішення (Луцької міської ради і Прилуцької сільської ради) щодо однієї земельної ділянки за вищезазначеною адресою.

Звертається з клопотанням від 08.09.2010р. про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Аргос" вчиняти будь-які дії щодо відчуження, застави земельної ділянки, що розташована в с.Прилуцьке по вул.Богуна, 1б (в м.Луцьку по вул.Гордіюк, 32), проведення на ній будівельних та інших різноманітних робіт, а також вчинення будь-яких дій щодо користування земельною ділянкою до винесення судового рішення господарським судом Волинської області та набрання останнім законної сили.

Клопотання судом відхилене як необгрунтоване відповідно до вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аргос" у відзиві від 05.10.2010р. позов заперечує, вказує, що статтею 10 («Компетенція міських ОСОБА_2 народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин») Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990 р. з подальшими змінами та доповненнями) та статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» («Повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища»), положення яких діяли на момент прийняття виконавчим комітетом Луцької міської ради спірного рішення за № 633 від 29.12.1998 р. «Про надання земельної ділянки в постійне користування» та видачі Державного акту на право постійного користування землею від 25.04.2000р., визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі регулювання земельних відносин на їх території належать, зокрема, питання щодо надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею; передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, додержанням земельного законодавства; припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною; погодження будівництва жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд на земельних ділянках, що перебувають у власності або користуванні; вирішення земельних спорів у межах своєї компетенції; вирішення інших питань у галузі земельних відносин у межах своєї компетенції.

Статті 7 та 19 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990 р. з подальшими змінами та доповненнями) зазначають, що у постійне користування земля надається ОСОБА_2 народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям; спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам. Сільські, селищні ОСОБА_2 народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства; індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів. ОСОБА_6 народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

В даному випадку, враховуючи зазначені положення чинного на той час законодавства, відсутність передбачених законом власних (самоврядних) та відповідних делегованих повноважень, виконавчий комітет Луцької міської ради був позбавлений будь-якого права та підстав на прийняття рішення щодо надання в постійне користування земельних ділянок будь-яким суб'єктам господарювання.

Таким чином, приймаючи рішення від 18.06.2003 року № 7/12 «Про надання земельної ділянки», Прилуцька сільська рада діяла в межах своїх повноважень, коли у виконавчого комітету Луцької міської ради не було жодних підстав для розпорядження спірною земельною ділянкою.

По-друге: Дана земельна ділянка, про яку іде спір, розташована поза межами міста Луцька та входить до складу земель села Прилуцьке Луцького району, що підтверджується проектом встановлення меж сільських населених пунктів, затвердженим рішенням Ківерцівської районної ради № 13/7 від 24.12.1993 р. Межі Прилуцької сільської ради, передбачені проектом, затверджені рішенням Ківерцівської районної ради «Про встановлення меж сільських населених пунктів» № 4/10 від 18.12.1998 р., що відповідає вимогам ст. 65 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року).

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області від 03.11.2006 р. також стверджується те, що виконавчим комітетом Луцької міської ради в 2000 році приватному підприємству «Лада-2000» видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ВЛ № 000098 для розміщення автомобільної стоянки та сервісного центру на земельній ділянці площею 1,23 га, котра знаходиться в межах Прилуцької сільської ради.

Також підтвердженням того, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах Прилуцької сільської ради, є листи від департаменту містобудування та управління держкомзему у місті Луцьку.

По-третє: ПП "Лада 2000" звернулося до суду з даним позовом у вересні 2010 року.

На час прийняття оскаржуваного рішення (18.06.2003 року) строки позовної давності регулювалися Цивільним кодексом України 1963 року, ст. 71 (в редакції Закону від 11.07.1995 року) загальний строк позовної давності встановлюється в три роки. Ст. 257 чинного з 01.01.2004 року ЦК України загальний строк позовної давності встановлюється в три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ПП „Лада 2000" дізналася про наявність оспорюваних рішень 14.11.2006 року (ухвала господарського суду про відкриття провадження у справі), де виступала у справі відповідачем.

Отже, з дня прийняття оскаржуваного рішення та звернення ПП «Лада 2000» до суду, минуло більше трьох років.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На запит суду надійшов лист №06-03-14/2807 від 05.09.2010р. від головного управління Держкомзему у Волинській області, де зазначається, що згідно інформації управління Держкомзему у м.Луцьку, кадастровий номер земельної ділянки ПП «Лада 2000» по вул.Гордіюк в м.Луцьку згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ВЛ № 000098 від 25.04.2000р. - № 538-0710100000:33:025:0013.

Згідно інформації управління Держкомзему у Ківерцівському районі, кадастровий номер земельної ділянки ТзОВ «Аргос» по вул.Богуна, 16 в с.Прилуцьке згідно договору оренди від 15.06.2007 р. - № 040709400006-0721885801:01:001:0760, 0721885801:01:001:0761.

В судовому засіданні 12.10.2010р. ТзОВ "Аргос" звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з тим, що 30 квітня 2010 року Господарський суд Волинської області виніс ухвалу про відкриття провадження у справі № 05/52-11 за позовом ТзОВ „Аргос" до Виконавчого комітету Луцької міської ради, приватного підприємства „Лада 2000", третя особа: Прилуцька сільська рада Ківецівського району Волинської області про визнання недійсним рішення.

Предметом судового розгляду у вищезазначеній справі є визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради „Про надання земельної ділянки в постійне користування ПП "Лада 2000" та державного акту на право постійного користування землею від 25.04.2000 року.

Вказує, що оскільки, справа № 05/52-11 є первиною, тому неможливе правильне вирішення даної справи.

Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання, виходячи із змісту ст.79 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

В даному випадку суд не вбачає неможливості розгляду справи 04/28-11 до вирішення справи №05/52-11, враховуючи те, що неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

На запит суду надійшов лист від Волинської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» №2484/01-24 від 20.10.2010р., де зазначено, що в державному реєстрі земель Ківерцівського районного відділу договір оренди землі площею 1,1496 га, що знаходиться по вул.Богуна в с.Прилуцьке, наданій в користування ТзОВ "Аргос" зареєстрований за номером № 04070940006 від 15.06.2007 року терміном на 45 років, Кадастровий номер № 0721885801010010760 (1,098га), № 0721885801010010761 (0,0516 га). Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, будівництво та обслуговування житлових комп.

В державному реєстрі земель Луцького міськрайонного відділу зареєстрована земельна ділянка на праві постійного користування за: ПП "Лада-2000" за адресою вул.Гордіюк, державний акт ІІ-ВЛ №000098, реєстраційний номер 538 від 25.04.2000р., площа 12300 кв.м. Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування автостоянки.

Вказано, що інші кадастрові документи в Луцькому міськрайонному відділі не зберігаються.

Виконавчий комітет Луцької міської ради у поясненні №186/01-10 від 02.11.2010р. зазначає, що на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 29 грудня 1998 року № 633 приватному підприємству «Лада 2000» надано у постійне користування земельну ділянку для розміщення автостоянки та сервісного центру по вул. Гордіюк у місті Луцьку.

Відповідно до ч.3 ст. 3 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві ОСОБА_6 народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Рішенням Луцької міської ради від 24.06.1998 року № 2/14 виконавчому комітету Луцької міської ради були делеговані повноваження по вирішенню питань регулювання земельних відносин.

Генеральний план міста Луцька затверджений ОСОБА_7 Міністрів Української РСР від 1980 р.

Рішенням Луцької міської ради від 24.06.2009 № 42/1 «Про затвердження Генерального плану міста Луцька» затверджено новий Генеральний план міста Луцька, відповідно до якого спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Луцька.

Приймаючи оскаржувані рішення, відповідач фактично розпорядився землями міста Луцька, чим перевищив свої повноваження.

Вказує, що надати технічну документацію з виготовлення державного акту ІІ-ВЛ № 000098 не має можливості, оскільки вона відсутня в відділі державного кадастру управління Держкомзему у м. Луцьку.

Позов приватного підприємства «Лада 2000» вважає підставним та таким, що підлягає задоволенню.

Долучає до матеріалів справи копію рішення Луцької міської ради від 24.06.2009 № 42/1 «Про затвердження Генерального плану міста Луцька».

ПП «Лада 2000» звертається до суду з клопотанням №2 від 01.11.2010р., де вказує, що згідно ст.63 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.90) визначено, що до земель міста належать всі землі в межах міста.

Межа міста - зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель іншого призначення і визначається проектом планіровки та забудови міста або техніко-економічним обґрунтуванням розвитку міста.

Межа міста встановлюється і змінюється в порядку, що визначається Верховною ОСОБА_7 України.

Відповідно до Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів Державного комітету земельних ресурсів України від 26.08.97р. № 85, між Луцькою міською радою, в особі міського управління земельних ресурсів і Прилуцькою сільською радою Ківерцівського району Волинської області у 2003 році виконано підготовчі роботи щодо інвентаризації земель, тобто проведено перевірку адміністративних меж між радами. З даних документів вбачається, що дана земельна ділянка відноситься до меж міста Луцька (додається). З даним фактом погодились Луцький міський голова, начальник Луцького міського управління земельних ресурсів, начальник Луцького міського управління містобудування і архітектури, голова Ківерцівської районної державної адміністрації, Прилуцький сільський голова, начальник відділу земельних ресурсів Ківерцівського району і начальник управління містобудування і архітектури Ківерцівського району.

Долучає до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу права постійного користування земельною ділянкою від 28.12.98р.; договору №237 на виконання робіт від 30.12.98р.; розрахунку грошової оцінки землі; договору №8/99 на виконання інженерно-технічних робіт 29.03.99р.; довідки від 14.02.00р., погодження адміністративних меж між радами.

Позивачем долучений до матеріалів справи висновок експертного дослідження ПП "Експерт Інвест" №22 від 18.11.2010р. за зверненням ПП "Лада - 2000" про проведення експертного дослідження земельної ділянки на вул.Гордіюк в м.Луцьк Волинської області, згідно з яким існує накладення меж земельної ділянки ТзОВ "Аргос" згідно договору оренди землі від 15.06.2007р., зареєстрованого у Волинській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 15.06.2007р. за №040709400006 на межі земельної ділянки ПП "Лада-2000" згідно державного акту на право постійного користування землею ІІ-ВЛ №000098 від 25.04.2000р. в центральній частині землекористувань. Площа накладення складає 0,8741га.

В судовому засіданні 30.11.2010р. оголошено перерву згідно ст.77 ГПК України до 02.12.2010р. до 14:10хв. для виклику в судове засідання представника головного управління Держкомзему у Волинській області та представлення технічної документації по присвоєнню кадастрового номера та викопіровки з генплану.

В судовому засіданні 02.12.2010р. взяли участь начальник відділу державного земельного кадастру управління Держкомзему у місті Луцьку Волинської області ОСОБА_8 та начальник відділу землеустрою, моніторингу та охорони земель Головного управління Держкомзему у Волинській області ОСОБА_9

Начальник відділу державного земельного кадастру управління Держкомзему у місті Луцьку Волинської області ОСОБА_8 у поясненні від 02.02.2010р. вказав, що ПП "Лада" земельну ділянку було надано в 2000р. та видано державний акт на право постійного користування землею.

Представники сільської ради (які працювали в 2003р.) знали, що дана земельна ділянка була надана у постійне користування у зв’язку з виникненням скарги будівництва автозаправної станції.

Виниклі непорозуміння на той час були вирішені шляхом переговорів. Було вирішено представниками Ківерцівської районної ради, Прилуцької сільської ради з однієї сторони та Луцької міської ради, що частиною земельної ділянки користується підприємство "Аргос", а іншою користується ПП "Лада-2000".

Якщо розглянути графічні матеріали розташування, то дана ділянка обмежена вулицями, які відносяться до м.Луцька: це вулиця Гордіюк, індивідуальні забудови по вул.Гущанській та торгово-офісний комплекс по вул.Єршова.

Стверджує, що спір іде за одну і ту ж саму земельну ділянку.

Зазначає, що підтвердити вище сказане документально не має можливості.

Начальник відділу землеустрою, моніторингу та охорони земель Головного управління Держкомзему у Волинській області ОСОБА_9 у поясненні від 02.02.2010р. вказав, що земельна ділянка по вул.Богуна, 1-б в с.Прилуцьке Ківерцівського району, яка перебуває в оренді ТзОВ "Аргос" та земельна ділянка з адресою вул.Гордіюк м.Луцька, яка перебуває в користуванні ПП "Лада-2000" є однією і тією ж (ділянки накладаються і розміщені в одному місці).

Спір виник по причині того, що облік земель в межах міста вівся незалежно від обліку земель в межах Прилуцької сільської ради Ківерцівського району.

Відведення згаданої земельної ділянки ТзОВ "Аргос" проведено на основі розробленого проекту відведення земельної ділянки із земель Прилуцької сільської ради Ківерцівського району. Земельна ділянка відносилась до земель згаданої сільської ради згідно розробленої документації по встановленню територій рад народних депутатів Ківерцівського району, розробленої Земпроектом (Волинським філіалом) в 1992-1994роках.

Матеріали, на підставі яких спірна ділянка відносилась би до земель міста Луцька, йому невідомі. Компетенція міської ради поширюється в межах території міста Луцька. Межі міста встановлюються на підставі проекту встановлення меж населеного пункту за постановою Верховної ради України. Межі міста Луцька встановлювались в 1974 році. З тих пір зміна меж міста Луцька в установленому законом порядку не проводилась.

Щодо спору між ТзОВ "Аргос" і ПП "Лада-2000", йому стало відомо під час розгляду спору між Прилуцькою сільською радою Ківерцівського району та Луцькою міською радою в судовому порядку.

Позивач у клопотанні №4 від 02.12.2010р. долучив до матеріалів справи копії свідоцтва №1119 на ім'я ОСОБА_10 щодо зайняття експертною діяльністю, генплану влаштування автостоянки та будівництва автосервісного центру м. Луцьк, вул. Гордіюк на замовлення ПП «Лада 2000», технічного звіту уточнення меж земельної ділянки м. Луцьк, вул. Гордіюк, технічного звіту по топографо-геодезичних роботах для проекту відведення земельної ділянки під автостоянку та сервісний центр..

Представник виконавчого комітету Луцької міської ради у клопотанні від 02.12.2010р. у спростування доводів відповідача 2 долучає до матеріалів справи копію державного акту, завіреного відділом державного земельного кадастру, а також рішення Луцької міської ради народних депутатів від 24.06.1998р. №2/14 "Про делегування повноважень міської ради міському виконавчому комітету".

В судовому засіданні 02.12.2010р. оголошено перерву згідно ст.77 ГПК України до 06.12.2010р. до 15:00год. для ознайомлення з матеріалами, поданими безпосередньо в судовому засіданні.

В судовому засіданні 06.12.2010р. відповідач 1 долучає до матеріалів справи витяг з карти до проекту встановлення меж сільських населених пунктів Прилуцької сільської ради 1993р.

Відповідач 2 у поясненнях по справі від 06.12.2010р. зазначає порядок надання земельних ділянок у постійне користування з посилкою на ст.22 ЗК України (в редакції 1992р.) та порядок присвоєння кадастрових номерів з посилкою на Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Держкомзему від 02.07.2003 № 174 та зареєстрований в Мін'юсті 25.07.2003 за № 641/7962.

Долучає до матеріалів справи копію викопіювання з генплану населеного пункту с.Прилуцьке Ківерцівського району; викопіювання з плану землекористування СГВК "Прилуцьке" с.Прилуцьке Ківерцівського району (додаток до акта вибору земельної ділянки під будівництво автостоянки).

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та представників головного управління Держкомзему у Волинській області та Волинської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

29.12.1998р. виконавчим комітетом Луцької міської ради винесено рішення № 633 "Про надання земельної ділянки в постійне користування", яким затверджено розроблений проект відводу земельної ділянки площею 1,6 га, що розташована по вул.Гордіюк у м. Луцьку (по вул. Богуна. 1 б в с. Прилуцьке) для надання її в постійне користування приватному підприємству "Лада-2000" та надано останньому в постійне користування зазначену земельну ділянку для подальшого розміщення автомобільної стоянки і автосервісного центру з видачею відповідного Державного акту. На підставі зазначеного рішення 25.04.2000р. приватному підприємству "Лада-2000" було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ВЛ №000092.

Згідно ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу Української РСР (в редакції на час виникнення спірних правовідносин (в редакції від 5 травня 1993 року)) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними ОСОБА_6 народних депутатів.

Форми державних актів затверджуються Верховною ОСОБА_6 України.

Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ВЛ №000092 від 25.04.2000р. зареєстровано в ОСОБА_3 записів державних актів на право постійного користування землею за №538.

Таким чином, на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою у позивача виникло право постійного користування земельною ділянкою площею 1,6 га, що розташована по вул.Гордіюк у м. Луцьку.

Станом на сьогоднішній день рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради №633 від 29.12.1998р. є чинним.

18.06.2003р. Прилуцькою сільською радою за рішенням № 7/12 вказана земельна ділянка була передана ТОВ "Аргос" в оренду під будівництво автомобільної стоянки. На підставі даного рішення 15.06.2007р. між Прилуцькою сільською радою та ТОВ "Аргос" укладено договір оренди, що зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 040709400006.

04.12.2009р. Прилуцькою сільською радою рішенням №34/10 було затверджено ТзОВ Аргос" містобудівне обґрунтування розташування об'єкту - тимчасової автостоянки на період до забудови житлового комплексу по вул.Богуна, 1-б в с.Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні ТОВ "Аргос", згідно договору оренди від 15.06.2007р.

Позивач стверджує накладення меж земельної ділянки ТзОВ "Аргос" на межі земельної ділянки ПП "Лада-2000" в центральній частині землекористувань, в обгрунтування долучає Висновок експертного дослідження ПП "Експерт Інвест" №22 від 18.11.2010р. за зверненням ПП "Лада - 2000" про проведення експертного дослідження земельної ділянки на вул.Гордіюк в м.Луцьк Волинської області.

Накладення меж вказаних земельних ділянок підтверджують у поясненнях, відібраних в судовому засіданні 02.12.2010р., начальник відділу державного земельного кадастру управління Держкомзему у місті Луцьку Волинської області ОСОБА_8 та начальник відділу землеустрою, моніторингу та охорони земель Головного управління Держкомзему у Волинській області ОСОБА_9

Підтвердженням накладення меж земельних ділянок свідчать і судові спори між сторонами (справи господарського суду Волинської області №7/81-11А, 05/52-11, (№9/41-11), №04/28-11).

Тобто, станом на сьогоднішній день існують два чинних рішення (Луцької міської ради і Прилуцької сільської ради) щодо однієї земельної ділянки за вищезазначеною адресою.

Позивач вважає порушеними свої права землекористувача, оспорює рішення Прилуцької сільської ради №7/12 від 18.06.2003р. про надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Аргос", площею 1,15га ріллі із земель с.Прилуцьке під будівництво автомобільної стоянки, рішення Прилуцької сільської ради №34/10 від 04.12.2009р. про затвердження містобудівного обгрунтування розташування об’єкту - тимчасової стоянки на період забудови житлового комплексу по вул.Богуна, 1б в с.Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області та договір оренди від 15.06.2007р., укладений між Прилуцькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргос", зареєстрований у Державному реєстрі земель за №040709400006.

Відповідно до статей 13, 14, пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України правовий режим власності та користування землею визначається законами України. Правовий режим власності означає врегулювання нормами закону земельних відносин, порядку та умов поділу земель на категорії, правове визначення форм власності на землю, порядку набуття і здійснення права власності, а також права постійного чи тимчасового землекористування щодо управління землями тощо, реалізацію та позбавлення цього права, функції, компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування.

Набуття громадянином права власності на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, в загальному порядку, визначеному статтею 118 Кодексу, не передбачає встановлення обмеження щодо строків набуття цього права. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 2 квітня 2002 року N 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (Рішення Конституційного суду України у справі (Справа N 1-17/2005) за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22.09.2005 року №5-рп/2005).

Перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою встановлений статтею 141 ЗК України.

Зазначений у статті перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти не можуть розглядатися як підстава припинення права користування земельною ділянкою. Примусове припинення права на земельну ділянку здійснюється судовими органами, як зазначено в статті 143 ЗК України.

Поза межами підстав, визначених у названій статті, дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб’єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права, не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою (п.3.3 Рекомендацій Президії ВГСУ " Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства " від 02.02.2010р. №04-06/15).

Статтею 116 ЗК України (п.5) визначено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Кодексом.

Із п. 8 ОСОБА_7 Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" вбачається, що вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними. У разі пред'явлення до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування позову про незаконність припинення права землекористування через відсутність судового рішення про вилучення земельної ділянки відповідач вправі пред'явити зустрічний позов про таке вилучення, а суд має розглянути його разом із первинним позовом.

Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 ЗК перелік підстав для цього є вичерпним.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оспорюваними рішеннями фактично припинено право користування позивача поза межами підстав, визначеними законодавчо.

Знаходження частини земельної ділянки у користуванні іншої особи передбачало її вилучення і тільки після цього передачу в оренду.

Вказана правова позиція відображена у судових актах Верховного Суду України (постанови №8/65 від 13.02.2007р., від 09.03.2010р.), Вищого господарського суду України (постанови №11/5057 від 07.07.2009р., №11/342 від 15.06.2010р., Вищого адміністративного суду України (ухвала №К-17618/07 від 02.09.2009р., постанова №К-5320/07 від 21.01.2009р.).

Суд не приймає твердження відповідача 2, що позивач не набув права користування на земельну ділянку в силу ст.22 ЗК Української РСР за редакцією від 13.03.1992р. у зв’язку з відсутністю проекту землеустрою та невстановленням меж земельної ділянки в натурі, оскільки зі змісту ст.ст. 22, 23 ЗК УРСР видачі державного акту передувало встановлення землевпорядною організацією меж земельної ділянки в натурі, що вбачається зі змісту державного акту серії ІІ-ВЛ №000092 від 25.04.2000р., який містить схему земельної ділянки та визначення суміжних землекористувачів (а.с. 15-17).

Прилуцькій сільській раді було відомо про те, що Луцькою міською радою в 2000році ПП "Лада-2000" видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ВЛ №000092, що знайшло відображення у Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства Волинської облдержадміністрації від 03.11.2006р.

Про це стверджує у поясненні, відібраному в судовому засіданні 02.12.2010р., начальник відділу державного земельного кадастру управління Держкомзему у місті Луцьку Волинської області ОСОБА_8

Рішення Прилуцької сільської ради №7/12 від 18.06.2003р. було опротестоване районною прокуратурою як таке, що суперечить діючому законодавству (мотивація - ділянка надана в постійне користування в 2000році ПП "Лада-2000") (а.с. 57-60).

У випадку належності цих земель до земель територіальної громади с.Прилуцьке, компетенція щодо їх вилучення визначається ч.3 ст.149 ЗК України.

Досліджені судом докази свідчать, що порядку вилучення земельної ділянки у ПП "Лада-2000" сільською радою дотримано не було, а відтак оспорювані рішення Прилуцької сільської ради №7/12 від 18.06.2003р. про надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Аргос", площею 1,15га ріллі із земель с.Прилуцьке під будівництво автомобільної стоянки, №34/10 від 04.12.2009р. про затвердження містобудівного обгрунтування розташування об’єкту - тимчасової стоянки на період забудови житлового комплексу по вул.Богуна, 1б в с.Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області та договір оренди від 15.06.2007р., укладений між Прилуцькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргос", зареєстрований у Державному реєстрі земель за №040709400006, не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують права та охоронювані законом інтереси землекористувача.

Твердження відповідачів 1, 2 щодо належності спірної земельної ділянки Прилуцькій сільській раді не спростовують висновку суду щодо порушень вимог земельного законодавства при наданні в користування земельної ділянки ТзОВ "Аргос" без вилучення її у попереднього користувача - ПП "Лада-2000" згідно зі ст.ст. 116, 141, 143, 149, 152 ЗК України.

Не приймає суд твердження відповідача 2 щодо пропуску строку позовної давності, як таке що є власним тлумаченням законодавства та спростовано змістом п.4 ст.268 ЦК України, згідно якої позовна давність не поширюється, зокрема, на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Твердження відповідача 2 щодо питання чи виникло у позивача право користування спірною земельною ділянкою, чи перебуває вона у фактичному користуванні позивача та чи обліковувалась за позивачем на підставі даних земельного кадастру, не спростовує висновки суду щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою згідно з чинним Державним актом на право постійного користування землею лише з підстав, передбачених законодавством, а надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні - лише після вилучення її в порядку, передбаченому Земельним Кодексом України та припинення наявного права користування.

Статтею 19 Конституції України та ст.3 ЦК України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

В силу ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги є підставними і підлягають до задоволення.

Вимога про відшкодування судових витрат позивачем не пред’являлась і судом не розглядалась.

Господарський суд, керуючись ст. 13, 14, 19, 92 Конституції України, ст.ст. 3, 21, 268 ЦК України, ст.ст. 116, 141, 143, 149, 152 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III, ст.ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати незаконним (недійсним) рішення Прилуцької сільської ради №7/12 від 18.06.2003р. "Про надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Аргос".

3. Визнати незаконним (недійсним) рішення Прилуцької сільської ради №34/10 від 04.12.2009р. "Про затвердження містобудівного обгрунтування розташування об’єкту - тимчасової стоянки на період забудови житлового комплексу по вул.Богуна, 1б в с.Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області".

4. Визнати недійсним договір оренди землі від 15.06.2007р., укладений між Прилуцькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргос", зареєстрований у Державному реєстрі земель за №040709400006.

Суддя Філатова С. Т.