Постанова

від 10.09.2014 по справі б-27/30-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року Справа № Б-27/30-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М., суддів:Коваленка В. М., Короткевича О.Є.(доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року та ухвалуГосподарського суду Харківської області від 17.03.2011 року у справі№ Б-27/30-10 за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харків доПриватного підприємства "Компанія Ладья" пробанкрутство, за участю представників: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2011 року (суддя Мамулай О. О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства банкрута та припинено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Компанія Ладья".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року (головуючий суддя: Здоровко Л. М., судді: Плахов О. В., Шутенко І. А.) ухвалу господарського суду Харківської області від 17.03.2011 року у справі № Б-27/30-10 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" не погодилось з рішеннями суду та звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою з посиланням на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та містить висновки, які не відповідають обставинам справи. Зокрема скаржник стверджує, що останнього позбавили права на звернення до суду з кредиторськими вимогами та під час реалізації майна банкрута порушено норми матеріального права, що є наслідком визнання угод купівлі-продажу майна боржника недійсним.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

11.02.2010 року з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі-Закон) порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Компанія Ладья".

24.02.2010 року постановою господарського суду Харківської області визнано Приватне підприємство "Компанія Ладья" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора банкрута.

17.03.2011 року ухвалою господарського Харківської області від 17.03.2011 року затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс підприємства банкрута та припинено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Компанія Ладья".

03.06.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського Харківської області від 17.03.2011 року.

За результатами апеляційного перегляду ухвали суду від 17.03.2011 року вказане рішення у справі № Б-27/30-10 залишено без змін судом апеляційної інстанції як законне та обґрунтоване.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Отже, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника або у разі виявлення кредиторських вимог ліквідатором, так як провадження здійснюється за спрощеною процедурою передбаченою ст. 52 Закону. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як це передбачено вимогами ст. 106 ГПК України.

Отже судом апеляційної інстанції повинно бути встановлено наявність порушених прав та законних інтересів особи, яка не була залучена до участі у справі.

Проте судом апеляційної інстанції не встановлено наявність порушених прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", що призвело до прийняття незаконного та передчасного рішення.

Окрім того судом апеляційної інстанції в постанові зазначено, що на дату затвердження судом першої інстанції ліквідаційного звіту та балансу, ані ТОВ "ОТП Банк", ані ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ліквідатора та суду з кредиторським вимогами не звертались, матеріали справи не містили доказів наявності заборгованості банкрута перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

Відповідно до статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі статті 111 7 ГПК України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятий судом апеляційної інстанції у справі судовий акт не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року у справі № Б-27/30-10 скасувати та направити справу на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Б. М. Поляков

Судді: В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич