Постанова

від 16.09.2014 по справі 916/2838/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р.Справа № 916/2838/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Величко Т.А.,

суддів Таран С.В., Жеков В.І. (на підставі розпорядження №569 від 15.09.2014р.)

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Хомяк О.З., Пеліван Є.К.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю „Арцизький завод залізобетонних виробів"

на рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2014р.

у справі № 916/2838/14

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю „Арцизький завод залізобетонних виробів"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю „Арцизький завод залізобетонних виробів" про стягнення надлишково виплаченої пенсії гр.. ОСОБА_3 в сумі 13 993,69грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсійна справа гр.. ОСОБА_3 включена до списку некоректних пенсійних справ, в яких відповідно до п.2 ст.41 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати є довідка про заробітну плату, до якої включено суми, що перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Проведеною в 2010р. зустрічною перевіркою щодо правильності зазначених в довідці сум зарплати, виданої Арцизьким заводом залізобетонних виробів, встановлено розбіжності між сумами заробітної плати, занесеними в довідку та фактичним нарахуванням за 1987р.-1991р. Керівництвом заводу було неправильно зазначено суму фактично виплачених сум заробітної плати гр. ОСОБА_3, в результаті чого зайво нарахована сума пенсії за цей період склала 13993,69грн. (протокол від 29.10.2012р.)

Таким чином сума переплати пенсії гр. ОСОБА_3 має бути відшкодована страхувальником, який надав недостовірні відомості про розмір заробітної плати гр. ОСОБА_3, що враховується при обчисленні пенсії.

Також позивач просив визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду із даною заявою, поновити цей строк, з посиланням на розгляд в судовому порядку справи №2-а-60/11 за позовом гр. ОСОБА_3 до УПФУ в в Арцизькому районі про повернення безпідставно утриманих на підставі рішення комісії зі стягнення пенсії та грошової допомоги №235 від 15.11.2010р., суми пенсій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2014р. порушено провадження у справі за даним позовом.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.08.2014р. (суддя Оборотові О.Ю.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю „Арцизький завод залізобетонних виробів" на користь Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області - 13 993,69грн. надлишково виплаченої суми пенсії; 1827 грн. - судового збору.

Судове рішення мотивоване доведеністю матеріалами справи, що надмірна виплата сум пенсій відбулася внаслідок видачі відповідачем недостовірної довідки, в якій ним було вказано завищені розміри заробітної плати гр. ОСОБА_3, що враховується при обчисленні пенсій. Ці обставини свідчать про те, що завдана шкода у вигляді переплати пенсії в розмірі 13993,69 грн. відбулася внаслідок неправильних дій відповідача за його вини. Отже, відшкодування завданої УПФУ шкоди за нормами ст. 101 ЗУ „Про пенсійне забезпечення" повинно бути покладено на відповідача.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ТДВ „Арцизький завод залізобетонних виробів" просить скасувати рішення господарського суду, відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи скаржника ґрунтуються на правильному застосуванні господарським судом положень ст.. 223 ГК України та ст.. 257 ЦК України. Передбачений ст.. 257 ЦК України строк позовної давності пропущено позивачем без поважних причин. Помилкові дії позивача щодо визначення порядку та суб'єкта відповідальності не можна вважати поважними причинами при застосуванні строків позовної давності, до того ж, суд навіть не зазначив в рішенні про те, що відновлює позивачу пропущений строк позовної давності.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки та заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників відповідача, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (о/р 118157) призначена пенсія по віку з 18.07.1994 відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" зі скороченням пенсійного віку згідно ст.26 Закону України „Про зайнятість населення" в Управлінні праці та соціального захисту населення. Для призначення пенсії заявником було надано особисто: заяву на призначення пенсії від 18.07.1994 № 1633; трудову книжку, з якої зроблено копію та завірено підписом і печаткою УПСЗН; клопотання про достроковий вихід на пенсію (№ 47 від 18.07.1994р), видане Арцизьким центром зайнятості; довідку з райвійськкомату від 18.07.1994 № 4/403; - довідку про заробітну плату за період з 01.01.1987 по 31.12.1991р. (без зазначення дати та №) видану Арцизьким заводом залізобетонних виробів. Довідка про заробітну плату взята спеціалістами УПСЗН до розгляду 18.07.1994р. при обчисленні пенсії без проведення зустрічної перевірки. Призначена пенсія виплачувалась своєчасно. На підставі спільного наказу Управління праці та соціального захисту населення Арцизької райдержадміністрації та Арцизького районного відділу Пенсійного фонду від 08.05.2002 № 43/4 „Про передачу функцій з призначення і виплати пенсій управлінню Пенсійного фонду України" управлінню Пенсійного фонду України в Арцизькому районі передано функції з призначення та виплати пенсій з 01.07.2002р. По акту прийому - передачі від 25.06.2002 передано діючих пенсійних справ 14551, у тому числі й пенсійну справу ОСОБА_3 У зв'язку з введенням в дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 1058-ІV) з 01.01.2004 розмір пенсії громадянину ОСОБА_3 перераховано за нормами ст.8 п.2 та ст.43 п.1 Закону 1058-ІV на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходились на час перерахунку в пенсійній справі. Розмір пенсії перераховувався в автоматичному режимі у зв'язку зі змінами прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" у 2004-2010 роках.

Згідно пп. „в" п.38 Постанови правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 „Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" орган, що призначає пенсію, має право перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість видачі документів підприємствами, установами та організаціями.

Пенсійна справа громадянина ОСОБА_3 включена до списку некоректних пенсійних справ (лист головного управління від 13.07.2010 № 924/04), в яких відповідно до п.2 ст.41 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати є довідка про заробітну плату, до якої включено суми, що перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

У жовтні 2010 року Управління пенсійного фонду України в Арцизькому районі проведено зустрічну перевірку щодо правильності зазначених у довідці сум заробітної плати, виданої Арцизьким заводом ЗБВ. В результаті перевірки встановлено розбіжності між сумами заробітної плати, які занесені в довідку про заробітну плату та фактичним нарахуванням за 1987 рік (+ 0,00010) 1988 рік (-0,00001), 1990 рік (+0,00004), 1991 рік (- 0,66481) (акт перевірки від 28.10.2010 № 209) Керівництво ВАТ "Арцизький завод ЗБВ" погодилось з результатами перевірки та надало нову довідку про заробітну плату (вих. .№ 144 від 15.11.2010) із зазначенням фактично виплачених сум заробітної плати відповідно до книг по нарахуванню заробітної плати. Пенсійну справу приведено у відповідність згідно діючого законодавства з дати запровадження обмеження з 01.01.2004р. по 30.11.2010р., в результаті якого визначено суму зайво нарахованої пенсії у розмірі 13993,69 грн., протокол від 29.10.2012р.

Згідно вимог ст. 50 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, яка передбачає порядок утримання надміру виплачених сум пенсій, та відрахування з пенсій, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку Управлінням Пенсійного фонду України в Арцизькому районі було винесено рішення № 235 від 15.11.2010р. про стягнення переплати пенсії за період з 01.12.2003р. по 30.11.2010р. та з 01.12.2010р. з пенсії ОСОБА_3 щомісяця проводилося утримання надміру виплаченої суми пенсії у розмірі 20%.

31.01.2011 року гр. ОСОБА_3 звернувся до Арцизького районного суду Одеської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про визнання нечинним рішення про стягнення переплат пенсії.

Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 11.02.2011 року позов гр. ОСОБА_3 задоволено повністю; визнано нечиним рішення комісії УПФУ в Арцизькому районі зі стягнення переплат пенсії та грошової допомоги №235 від 15.11.2010 року про стягнення з позивача 13993,69 грн. в якості переплати пенсії за період з 01.12.2003року до 30.11.2010 року; зобов'язано відповідача повернути позивачу безпідставно утримані з нього на підставі рішення комісії зі стягнення переплат пенсії та грошової допомоги №235 від 15.11.2010року суми пенсій. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року по справі №2-а-60/11/1502 постанову Арцизького районного суду Одеської області від 11 лютого 2011р. залишено без змін. На виконання постанови Арцизького районного суду Одеської області від 11.02.2011 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року по справі №2-а-60/11/1502 управлінням Пенсійного фонду України в Арцизькому районі були повернуті гр. ОСОБА_3 утримані з нього кошти на підставі рішення комісії №235 від 15.11.2010р.

З метою досудового врегулювання спору, управлінням Пенсійного фонду України в Арцизькому районі на адресу ТДВ „Арцизький завод залізобетонних виробів" за вих..№ 7243/08 від 26.12.2013р. був направлений лист, в якому зазначено, що вказана сума переплати пенсії підлягає відшкодуванню та про можливість добровільного відшкодування суми переплати пенсії ОСОБА_3 Відповідь на адресу Управління не надходила, відповідач вказану вимогу не задовольнив, матеріальної шкоди не відшкодував, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Як зазначив кредитор, надмірна виплата сум пенсій відбулася внаслідок видачі відповідачем недостовірної довідки, в якій ним було вказано завищені розміри заробітної плати гр.. ОСОБА_3, що враховується при обчисленні пенсій. Ці обставини свідчать про те, що завдана шкода у вигляді переплати пенсії в розмірі 13993,69 грн. відбулася внаслідок неправомірних дій відповідача за його вини. Отже, відшкодування вказаної шкоди завданої управлінню, за нормами статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" повинно бути покладено на відповідача.

Згідно Статуту відкритого акціонерного товариства „Арцизького заводу залізобетонних виробів", затвердженого регіональним відділенням Фонду Держмайна України по Одеській області 25.01.1996 року, зареєстрованого в Арцизькій райдержадміністрації 01.03.1996 року за реєстраційним номером 108, відкрите акціонерне товариство „Арцизькій завод залізобетонних виробів" створено відповідно до наказу регіонального відділення Фонду Держмайна України по Одеській області від 25.01.1996 року № 86 шляхом перетворення державного підприємства Арцизького заводу залізобетонних виробів у відкрите акціонерне товариство згідно Указу Президента України від 19.01.1995р. №66/95 „Щодо прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі".

Згідно Статуту товариства з додатковою відповідальністю „Арцизького заводу залізобетонних виробів", затвердженого Протоколом установчих зборів засновників Товариства від 04.02.2011 року, зареєстрованого в Арцизькій райдержадміністрації 10.02.2011 року за реєстраційним номером 15271450000000834, товариство з додатковою відповідальністю „Арцизького заводу залізобетонних виробів" було створено шляхом реорганізації Відкритого акціонерного товариства „Арцизький завод залізобетонних виробів" у товариство з додатковою відповідальністю.

З позовом Управління зверталося до відповідача в порядку адміністративного судочинства, проте ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. управлінню відмовлено у відкритті провадження у даній справі з вказівкою на те, що вимоги про відшкодування шкоди мають розглядатися у порядку господарського судочинства.

Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 11.02.2011 року, позов ОСОБА_3 задоволено повністю. Визнано нечинним рішення комісії УПФУ в Арцизькому районі зі стягнення переплат пенсії та грошової допомоги № 235 від 15.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 - 13 993, 69 грн. в якості переплати пенсії за період з 01.12.2003 року по 30.11.2010 року; зобов'язано відповідача повернути позивачу безпідставно утримані з нього на підставі рішення комісії зі стягнення переплат пенсії та грошової допомоги № 235 від 15.11.2010 року, суми пенсій. У постанові від 11.02.2011р. № 2-а-60/11 суд, зокрема, зазначає, що ст. 50 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV чітко вказує, ким мають бути повернуті суми переплат пенсії. Крім того, суд вказує на те, що у даному випадку мають бути застосовані ст.ст. 101 та 103 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХН

22.04.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Арцизькому районі було подано апеляційну скаргу на зазначену постанову суду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року по справі №2-а-60/11/1502, постанова Арцизького районного суду Одеської області від 11.02.2011 року, залишено без змін.

Управлінням на виконання вимог ст. 50 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІV було винесено рішення № 235 від 15.11.2010 про стягнення переплати пенсії з пенсіонера, та в період з 31.01.2011р. (дата подання позову ОСОБА_3) по 12.11.2013р. (дата ухвали Одеського апеляційного суду, тобто дата набрання чинності постанови Арцизького районного суду Одеської області від 11.02.2011 року) тривало провадження за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про визнання нечиним рішення зі стягнення переплат пенсії, та в цей період рішення комісії зі стягнення переплат пенсії та грошової допомоги № 235 від 15.11.2010 року було чинним та з пенсії ОСОБА_3 щомісячно проводилося утримання надміру виплаченої суми пенсії у розмірі 20%, управління немало змоги одночасно звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення переплати пенсій до ТДВ „Арцизький завод залізобетонних виробів" про той самий предмет і з тих самих підстав. Отже, ці обставини, перешкоджали управлінню своєчасно звернутись до суду. Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року по справі №2-а-60/11/1502 отримана управлінням 03.12.2013 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції управління на ухвалі суду. Саме тоді набирає чинності рішення Арцизького районного суду Одеської області від 11.02.2011 року, рішення комісії УПФУ в Арцизькому районі зі стягнення переплат пенсії та грошової допомоги № 235 від 15.11.2010 року втрачає чинність, та ОСОБА_3 управлінням повернуто утримані з нього на підставі рішення комісії суми пенсії.

Вказані обставини стали підставою для до суду з даною позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю „Арцизький завод залізобетонних виробів" про стягнення надлишкової виплаченої пенсії 13 993,69грн.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до положень ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 257 Цивільний кодекс України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Стороною, що заявляє про закінчення строку позовної давності виступає, як правило відповідач. Така заява може бути зроблена зацікавленою стороною на будь якій стадії процесу до винесення рішення судом першої інстанції. Це означає, що посилання на пропуск строку, які не зроблені в суді першої інстанції, не допускається на інших стадіях процесу, в тому числі, при апеляційному перегляді спору.

Оскільки рішення по суті ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перегляд законності та обґрунтованості рішення суду, то посилання скаржника про застосування позовної давності є безпідставним, оскільки заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи по суті першої інстанції.

У суді апеляційної інстанції заявляти про сплив позовної давності може сторона у справі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Відповідач участі в суді першої інстанції не приймав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що посвідчується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

З огляду на викладене, рішення господарського суду є законним, обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю „Арцизький завод залізобетонних виробів" залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2014р. у справі № 916/2838/14 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складено та підписано 17.09.2014 року.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран

Суддя В.І. Жеков