Рішення

від 15.09.2014 по справі 910/13267/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/13267/14 15.09.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13267/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕФ ЕФ», м. Київ,

до приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка», м. Київ,

про стягнення 7 222,83 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Грека А.Б. (ордер від 14.02.2014 №24341);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕФ ЕФ» (далі - ТОВ «Компанія «ЕФ ЕФ») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка» (далі - ПАТ «ХК «Укрспецтехніка»): 19 000 грн. заборгованості, що утворилася в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з впровадження програмного забезпечення від 11.07.2011 №014/11 (далі - Договір); 1 311 грн. втрат від інфляції; 984,86 грн. 3% річних та 4 926,97 грн. пені, а всього 26 222,83 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014 порушено провадження у справі.

02.09.2014 представник позивачу подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з погашенням відповідачем боргу у сумі 19 000 грн. Так, позивач просив суд стягнути з відповідача: 1 311 грн. втрат від інфляції; 984,86 грн. 3% річних та 4 926,97 грн. пені, а всього 7 222,83 грн.

У судовому засіданні 15.09.2014 представник позивача надав пояснення по суті спору, зменшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.09.2014 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.07.2011 ТОВ «Компанія «ЕФ ЕФ» (виконавець) і відкритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Укрспецтехніка», правонаступником якого є ПАТ «ХК «Укрспецтехніка» (замовник), укладено Договір, за умовами якого:

- виконавець зобов'язується на умовах, передбачених Договором, надати послуги з поставки програмного забезпечення, що включають в себе розробку та поставку програмного забезпечення, послуги з впровадження програмного забезпечення, характер, обсяг і вартість яких вказані в додатку №1 до Договору (пункт 1.1 Договору);

- програмне забезпечення є модулем інтеграції системи відеоспостереження на базі роботизованих камер виробництва компанії «HIKVISION» та радіолокаційної системи на базі РЛС «Барсук» та «Мангуст» (пункт 1.2 Договору);

- загальна вартість впровадження системи без ПДВ становить 134 583,33 грн. і ПДВ 29 916,67 грн., що разом з ПДВ складає 161 500 грн. (пункт 2.1 Договору);

- вартість розробки програмного забезпечення без ПДВ становить 39 583,33 грн. та ПДВ 7 916,67 грн., що разом складає 47 500 грн. (пункт 2.2 Договору);

- вартість програмного забезпечення без ПДВ становить 55 416,67 грн. і ПДВ 11 083,33 грн., що разом складає 66 500 грн. (пункт 2.3 Договору);

- вартість впровадження програмного забезпечення без ПДВ становить 39 583,33 грн. і ПДВ 7 916,67 грн., що разом складає 47 500 грн. (пункт 2.4 Договору);

- оплата за Договором проводиться поетапно шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок виконавця згідно з виставленими рахунками (пункт 3.1 Договору);

- замовник вносить передплату у сумі 47 500 грн., включаючи ПДВ у сумі 7 916,61 грн. в триденний термін після підписання сторонами Договору (пункт 3.2 Договору);

- оплата вартості програмного забезпечення у сумі 66 500 грн., включаючи ПДВ у сумі 11 083,33 грн. здійснюється протягом п'яти днів з дати підписання видаткових накладних (пункт 3.3 Договору);

- передплата за впровадження програмного забезпечення у сумі 28 500 грн., включаючи ПДВ у сумі 4 750 грн. здійснюється до початку впровадження програмного забезпечення (пункт 3.4 Договору);

- кінцева оплата у сумі 19 000 грн., включаючи ПДВ у сумі 3 166,67 грн. здійснюється після закінчення впровадження програмного забезпечення у триденний термін після підписання актів приймання-передачі наданих послуг (пункт 3.5 Договору);

- факт поставки програмного забезпечення підтверджується видатковою накладною, яка підписується сторонами (пункт 4.4 Договору);

- замовник зобов'язаний підписати надану йому виконавцем видаткову накладну або надати мотивовану відмову від прийняття програмного забезпечення протягом 3 (трьох) робочих днів з дня передачі програмного забезпечення (пункт 4.5 Договору);

- факт надання послуг із впровадження програмного забезпечення підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами. Протягом 3 (трьох) робочих днів з дня закінчення робіт замовник зобов'язаний підписати наданий йому виконавцем акт приймання-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від прийняття послуг. Виконавець протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання мотивованої відмови замовника від підписання акта зобов'язаний усунути виявлені замовником недоліки, після чого замовник зобов'язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг. У випадку, якщо замовник не підписує акт та не надає обґрунтованої відмови від підписання, вважається, що замовник прийняв послуги. Датою прийняття послуг в такому випадку є п'ятий робочий день після одержання замовником акта приймання-передачі наданих послуг від виконавця (пункт 4.8 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань за Договором (пункт 7.1 Договору).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач здійснив оплату за розробку програмного забезпечення у сумі 47 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.07.2011 № 1100.

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату від 06.10.2011 № 307 на суму 114 000 грн.

23.11.2011 позивач передав відповідачу програмне забезпечення, що підтверджується видатковою накладною від 23.11.2011 № 23/11-2 та довіреністю від 22.11.2011 № 730.

Відповідач здійснив часткову оплату за виконані роботи, перерахувавши позивачу грошові кошти: 24.11.2011 у сумі 66 500 грн. (платіжне доручення № 1891) та 13.12.2011 у сумі 28 500 грн. (платіжне доручення № 969).

Сторонами було складено акт приймання-передачі наданих послуг від 07.05.2012 № 7/05-1 на суму 47 500 грн.

Судом встановлено, що вказаний акт приймання-передачі наданих послуг було підписано та скріплено печатками юридичних осіб, а отже, послуги, передбачені Договором, були повністю та належним чином виконані позивачем та без будь-яких зауважень прийняті ПАТ «ХК «Укрспецтехніка».

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не виконав пункт 3.5 Договору та не здійснив перерахування позивачу у триденний термін кінцевої оплати у сумі 19 000 грн.

Позивачем було надіслано відповідачу претензії від 11.02.2013 № 0211/1 та від 06.03.2014 № 0603/2 про погашення заборгованості та сплату штрафних санкцій.

Надіслання вказаних претензій на адресу відповідача підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Проте відповідач відповіді на вказані претензії не надав.

Відповідач повністю погасив борг 27.05.2014, сплативши позивачу грошові кошти у сумі 19 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.05.2014 № 41.

Позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 1 311 грн. втрат від інфляції, 984,86 грн. 3% річних і 4 926,97 грн. пені. Позивач визначає період прострочення з 07.05.2012 до 19.05.2014.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд не погоджується з визначеним позивачем періодом прострочення, а саме з 07.05.2012 до 19.05.2014, оскільки грошові кошти у сумі 19 000 грн., відповідно до пункту 3.5 Договору, відповідач мав перерахувати в триденний термін після підписання акта приймання-передачі наданих послуг (07.05.2012). Таким чином, прострочення виконання вказаного зобов'язання почалося з 11.05.2012.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки втрат від інфляції і 3% річних, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні, проте здійснення судом перерахунку таких сум за визначений судом період прострочення фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог (за перерахунком суду втрати від інфляції становлять 1 902,62 грн., а 3 % річних - 1 154,05 грн.).

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення втрат від інфляції та 3% річних, а тому стягненню з відповідача підлягає 1 311 грн. втрат від інфляції та 984,86 грн. 3% річних.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання замовником будь-яких грошових зобов'язань за Договором замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. На наведені приписи позивач увагу не звернув.

За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 1 440, 57 грн. пені, розмір якої визначено за період з 11.05.2012 до 11.11.2012, що не перевищує шести місяців (частина шоста статті 232 ГК України), у стягненні ж решти суми пені слід відмовити.

У розподілі судових витрат господарським судом враховується, що за приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Урспецтехніка» (01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 11-А; ідентифікаційний код 23724999) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕФ ЕФ» (02166, м. Київ, вул. Волкова, 20-А, кв. 94; ідентифікаційний код 33228519): 984 (дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 86 коп. 3% річних; 1 311 (одну тисячу триста одинадцять) грн. втрат від інфляції; 1 440 (одну тисячу чотириста сорок) грн. 57 коп. пені та 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 12 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.09.2014.

Суддя О. Марченко