Рішення

від 12.09.2014 по справі 315/406/14-ц

ГУЛЯЙПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 315/406/14-ц

Номер провадження № 2/315/222/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2014 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області

в складі: головуючого судді: Каракай Н.Д.,

при секретарі: Прокопенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Гуляйполе цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділ державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області, про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати суми заборгованості за аліментами,-

В С Т А Н О В И В:

03.04.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати суми заборгованості за аліментами.

В позовній заяві позивач зазначив, що 09.09.2009 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області на підставі рішення цього суду було видано виконавчий лист № 2-501 щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання їхнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 26.06.2009 року до досягнення сином повноліття. На теперішній час, ВДВС Гуляйпільського РУЮ Запорізької області стягує з позиває аліменти в розмірі близько 600 грн.. Однак, як зазначає позивач, його матеріальний стан змінився та суттєво погіршився, що не дає йому змоги сплачувати аліменти відповідачу у вказаному обсязі. На момент винесення рішення Гуляйпільським районним судом Запорізької області в 2009 році про стягнення аліментів позивач офіційно працював, проживав один та нікого не утримував, що давало йому змогу виплачувати аліменти. На теперішній час, він ніде не працює, оскільки тривалий час не може знайти собі роботи. Крім цього погіршився стан здоров'я його матері ОСОБА_4, яку він забрав до себе з с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області, де вона мешкала раніше. Матір позивача потребує сторонньої допомоги та тривалого амбулаторного лікування, на яке потрібно витрачати значні кошти. Єдиний вид доходу, який має позивач - це орендна плата за користування його земельним паєм, що перебуває в оренді у ТОВ «Агро-Континент». При цьому, орендну плату він отримує один раз на рік у грошовій або натуральній формі. На протязі 2010-2013 років позивач отримував орендну плату переважно в натуральній формі. За таких обставин у нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01.04.2014 року склала 22 252,35 грн.. Сплачувати цю заборгованість у нього не має можливості, але не з його вини. Просить суд, зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області за виконавчим листом № 2-501 від 09.09.2009 року на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 200 грн. щомісячно та стягувати аліменти в подальшому у твердій грошовій формі. Звільнити позивача від сплати заборгованості за аліментами у сумі 22 252,35 грн.

22.05.2014 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення на позов ( а.с.22-23). В обґрунтування своє позиції відповідач зазначила, що позивач не надав доказів зміни його матеріального стану та стану його здоров'я, а при цьому посилається на нерегулярний та мінливий дохід і погіршення стану здоров'я його матері. Хоча позивач не надав доказів, що він є непрацездатним чи має він хронічні захворювання, що позбавляє його можливості стати на облік у центрі зайнятості населення для подальшого працевлаштування. Матір позивача отримує пенсію та має майно, від якого отримує дохід (орендна плата на користування її земельною ділянкою (паєм)). Позивач є працездатною особою та може в подальшому працевлаштуватися для збільшення його доходів. Відповідач вказала на те, що позивачу слід, також, враховувати його зобов'язання щодо утримання малолітнього сина і те, що зменшення розміру аліментів буде порушувати права та законні інтереси дитини.

Далі відповідач зазначила, що вона сама утримує та виховує їхнього малолітнього сина, з кожним роком витрати зростають, а відповідач ніякої участі в цьому не приймає, хоча має три земельні ділянки (паї), один з яких знаходиться в оренді ТОВ «Агро-Континент» на території Верхньотерснянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області і два позивачем отримані у спадок та знаходяться на території Новомиколаївського району Запорізької області. Тому відповідач вважає, що позивач ухиляється від своїх обов'язків щодо утримання сина, що також, підтверджується розрахунком заборгованості складеним ВДВС Гуляйпільського РУЮ Запорізької області. Просить суд, відмовити позивачу у задоволенні його вимог повністю.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію за обставин, які викладені в позові.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила у повному обсязі, просила відмовити в задоволення позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, надали до суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника (а.с. 31, 39).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 180 СК України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі ( ч.3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до норм ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.182 України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини (дітей) може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.183 та 184 СК України рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 360-7 ЦПК України та ч. 2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Правовий висновок, зроблений ВС у рішенні, прийнятому за результатами розгляду справи, є обов'язковим для всіх органів державної влади, а також усіх судів, які застосовують у своїй практиці витлумачену ВС норму закону.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05.02.2014 року ( у справі за №143 цс 13), відсутня імперативна заборона змінювати розмір аліментів шляхом зміни їх способу присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Згідно з ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Суд встановив, що рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09.09.2009 року позов ОСОБА_2 був задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26.06.2009 року і до повноліття дитини (а.с. 42).

На виконання вказаного рішення суду 09.09.2009 року та 17.09.20009 року були видані виконавчі листи № 2-501/2009, який звернуто до виконання (а.с. 13, 46).

Склад сім'ї у позивача змінився, так згідно довідки Долинської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області № 66 від 06.03.2014 року встановлено, що з листопада 2013 року та на час звернення ОСОБА_1 до суду, з ним за адресою його проживання АДРЕСА_1 стала мешкати його мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Син з матір'ю ведуть спільне господарство (а.с. 7).

Відповідно до довідки № 35, виданої Новомиколаївською ЦРЛ Запорізької області від 12.02.2013 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду та тривалого амбулаторного лікування (захворювання колінних суглобів) (а.с. 9, 53-59).

Згідно довідки Долинської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області № 70 від 17.03.2014 року позивач ОСОБА_1 на території сільської ради станом на 17.03.2014 року ніде не працює (а.с. 8).

Довідкою № 39, виданою ТОВ «Агро-Континент» від 17.03.2014 року підтверджується те, що позивач має земельний пай у розмірі 4,9533 га, який знаходиться в оренді у товариства. Розрахунки проводяться один раз на рік у грошовій або натуральній формі (а.с. 10).

В довідці № 40, виданої ТОВ «Агро-Континент» від 17.03.2014 року вказано, що з позивачем за оренду його земельної ділянки (паю) здебільшого розрахунок проводився в натуральній формі за виключенням аліментів (а.с. 11).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВТО № 902838 від 26.02.2014 року, виданого приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6, позивач ОСОБА_1 на підставі заповіту спадкодавця ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15 року успадкував майно у вигляді земельної ділянки розміром 7,4054 га (кадастровий номер 2323680400:01:002:0017), яка розташована: Запорізька область, Новомиколаївський район, Барвінівська сільська рада, що належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЗП № 001164, виданого Новомиколаївською районної державною адміністрацією Запорізької області 18.07.2003 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5831, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 41).

Згідно довідки Новомиколаївського РУПФ № 495/05 від 12.03.2014 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримує пенсію за віком при повному стажі в розмірі 1346,76 грн. щомісяця (а.с. 33).

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, на підставі розпорядження Новомиколаївської райдержадміністрації від 25.10.2002 року № 259 була передана у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельна ділянка площею 7,40 га, яка розташована на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-ЗП № 001163, виданого Новомиколаївською районної державною адміністрацією Запорізької області від 18.07.2003 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5832 (а.с. 40).

Відповідно відомостей № 224 від 08.09.2014 року з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів в період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року: ОСОБА_1 виплачено доходи в ТОВ «Агроконтинент» 441,18 грн. та 3643,85 грн., в Оріхівському УГГ - 477,03 грн.; відносно ОСОБА_4 інформації про доходи немає (а.с. 60).

Відповідно до довідки № 159/02-02-12, виданої виконавчим комітетом Верхньотерснянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області від 16.05.2014 року гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 та має склад сім'ї: донька - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 та син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 27).

Відповідно до довідок № 115, 116 від 27 та 29.08.2014 року ТОВ «Агро-Континент» Гуляйпільського району Запорізької області ОСОБА_2 один раз на рік отримує орендну плату за оренду земельної ділянки у грошовій або натуральній формах та у 2013 році отримала від ОСОБА_1 аліменти від орендної плати за земельний пай, згідно виконавчого листа № 2-501, виданого 17.09.2009 року (а.с. 46, 47).

Згідно довідки про доходи № 10-3178/1 від 21.05.2014 року ОСОБА_2 працює в Запорізькій дирекції УДППЗ «Укрпошта» на посаді начальника відділення і отримує заробітну плату (а.с. 48).

Згідно розрахунку заборгованості боржника по аліментах, складеного державним виконавцем ВДВС Гуляйпільського РУЮ Клименко Г.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-501, виданого 09.09.2009 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання їхнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 26.06.2009 року до досягнення сином повноліття, від 01 квітня 2014 року заборгованість станом на 01.04.2014 року складає, з урахуванням сплачених в добровільному порядку сум, 22 252,35 грн.. Вказаний розрахунок сторонами виконавчого провадження оскаржений не був. З даного розрахунку, також, вбачається, що заборгованість виникла з моменту стягнення аліментів (26.06.2009 року) і боржник жодного разу не сплатив аліменти в повному обсязі (а.с.13).

Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні твердження позивача щодо того, що на час ухвалення Гуляйпільським районним судом Запорізької області у 2009 році про стягнення з нього аліментів він офіційно працював і це давало йому змогу сплачувати аліменти в розмірі визначеному рішенням суду. Так, судом встановлено, що при ухваленні рішення суду від 09.09.2009 року судом було враховано, що ОСОБА_1 ніде не працює, має прибутки від здачі в оренду земельного паю, мешкає в будинку своїх знайомих, аліментних обов'язків не має і стан його здоров'я задовільний (а.с. 42).

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлений прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років в розмірі 1286 грн.. Згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Суд, враховуючи матеріальний та сімейний стан позивача рахує, що він має змогу сплачувати аліменти в розмірі наближеному до мінімуму, визначеного в законодавстві. Таким чином, розмір аліментів в розглядуваному випадку можливо визначити з урахуванням того, що 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку складає 385,80 грн..

Узагальнюючи вищевикладене, враховуючи, що обов'язок утримання дітей покладений на обох батьків, а також те, що із часу винесення рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів ( в розмірі 1/4 всіх видів його заробітку) його матеріальний стан змінився - погіршився, він в даний час не працює, його доходи складають мінливі нерегулярні заробітки; в нього змінився склад сім'ї, він утримує свою непрацездатну матір ОСОБА_4, яка в свою чергу отримує пенсію та орендну плату за користування її земельною ділянкою, тому, суд робить висновки про те, що є всі підстави для зміни способу присудження аліментів та стягнення їх у твердій грошовій сумі в розмірі 400 гривень щомісячно.

Що стосується позовних вимог про звільнення від сплати заборгованості в розмірі 22 252,25 грн., то позивачем не наведено, а судом не здобуто жодних доказів, які б стверджували про підставність та обґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Питання щодо стягнення судового збору позивачем не порушувалося.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 157-158, 169, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 180, 182-184, 192, 197 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділ державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області, про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати суми заборгованості за аліментами - задовольнити частково.

Змінити спосіб присудження аліментів, призначених до сплати ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09.09.2009 року.

Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області, (ідентифікаційний код НОМЕР_1), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400 гривень, щомісячно починаючи з дня, коли дане рішення суду набуде законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

З повним текстом рішення учасники процесу зможуть ознайомитися 18.09.2014 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Каракай Н. Д.