Постанова

від 16.09.2014 по справі 915/830/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р.Справа № 915/830/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Ярош А.І., Мирошниченко М.А.

(відповідно до розпорядження заступника голови суду від 15.09.2014р. розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Миколаївської області від 01 липня 2014 року

у справі №915/830/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроіндекс-Промо"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Євроіндекс-Промо" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ФО-П ОСОБА_1 про стягнення 14283,11 грн. боргу.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01 липня 2014 року у справі №915/830/14 (суддя Коваль С.М.) позов ТОВ "Євроіндекс-Промо" задоволено у повному обсязі: з відповідача на користь позивача стягнуто 14283,11 грн. основного боргу та 1827 грн. судового збору. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт надання послуг позивачем, а відповідачем, в свою чергу, не надано належних доказів щодо виконання своїх зобов'язань щодо оплати таких послуг.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням господарського суду першої інстанції, відповідач (ФО-П ОСОБА_1) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та розстрочити виконання договору від 01.09.2013р. до 01.09.2014р., з посиланням при цьому на порушення судом, при винесенні оскаржуваного рішення, норм процесуального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача (ТОВ "Євроіндекс-Промо") у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать відповідне поштове повідомлення від 05.08.2014р.

Представник відповідача (ФО-П ОСОБА_1) у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать відповідне поштове повідомлення від 05.08.2014р.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_1 за відсутністю представників позивача та відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 09 вересня 2013 року між ТОВ "Євроіндекс-Промо" (організатор, позивач) та ФО-П ОСОБА_1 (учасник, відповідач) було укладено договір № 114/RЕХ (далі-договір), предметом якого є рекламні послуги та роботи, що надаються учасникові позивачем виставки "REX 2013", який діє в комерційних інтересах учасника.

За п.п.2, 3 договору організатор надає учаснику виставковий стенд площею 9,0 кв.м. та комплекс послуг і виконує роботи щодо підготовки та проведення виставки.

Пунктом 4 договору сторони погодили, що ціна робіт та послуг, передбачених пунктами 1-3 цього договору, визначається залежно від розміру виставкового стенду, який надається згідно з цим договором, відповідно до наступного розрахунку: реєстраційний збір у розмірі 2198,08 грн., послуги у розмірі 17085,03 грн. Виходячи із розміру та типу площі виставкового стенду, на день підписання договору ціна робіт та послуг за цим договором складає 16069,26 гривень, крім того, ПДВ (за ставкою 20%) у сумі 3213,85 гривень, що разом становить 19283,11 грн.

Відповідно до п. 5 договору учасник зобов'язався провести попередню оплату ціни робіт та послуг, передбачених пунктами 1-3 цього договору, у такі терміни: 1) 50% ціни робіт та послуг за цим договором сплачується протягом трьох банківських днів з дня підписання цього договору; 2) 50% ціни робіт та послуг за цим договором сплачується до 27.12.2013 р. відповідач зобов'язаний повністю сплатити обумовлену ціну робіт та послуг, передбачених пунктами 1-3 цього договору з 27.12.2013 р. за визначеною договором формулою.

Згідно з п. 6 договору учасник зобов'язаний повністю сплатити обумовлену ціну робіт та послуг, передбачених пунктами 1-3 цього договору, до 27.12.2013р.

Приписами п.13 договору сторони погодили, що по завершенні виставки організатор виставки надає учаснику для погодження акт приймання робіт і послуг. У разі незгоди учасника з актом приймання робіт і послуг він зобов'язаний надати письмові зауваження протягом 3 робочих днів з моменту отримання акту.

За п. 18 договору усі суперечки та розбіжності щодо укладення, тлумачення, виконання та припинення цього договору вирішуватимуться шляхом переговорів між сторонами.

На виконання умов договору позивачем були виконані та надані в повному обсязі роботи та послуги на загальну суму 19283,11 грн., що підтверджується актом надання послуг № 531 від 27.09.2013 року (а.с.8.), підписаним та скріпленим печатками сторін.

Всупереч згаданим умовам договору відповідач свої грошові зобов'язання з оплати передбачених договором № 114/REX від 09.09.2013 року платежів за надані позивачем послуги здійснив частково у розмірі 5000 грн., що підтверджується банківською випискою. (а.с.9)

Вищенаведене стало підставою для звернення ТОВ "Євроіндекс-Промо" до місцевого господарського суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як стверджує позивач, та не спростовує відповідач, ТОВ "Євроіндекс-Промо" на виконання умов договору №114/REX від 09.09.2013р. було надано ФО-П ОСОБА_1 послуги на суму 19283,11 грн., в т.ч. ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково сплачено отримані послуги на суму 5000 грн.

За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 6 договору учасник зобов'язаний повністю сплатити обумовлену ціну робіт та послуг, передбачених пунктами 1-3 цього договору, до 27.12.2013р.

Колегія суддів зауважує, що сторонами не надано доказів щодо визнання спірного договору недійсним, або визнання недійсним п.6 договору №114/REX від 09.09.2013р.

Таким чином, відповідач мав здійснити повну оплату за отримані від позивача послуги до 27.12.2013р.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, на підтвердження відсутності або погашення відповідної заборгованості за договором №114/REX від 09.09.2013р. у розмірі 14283,11 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що за відповідачем залишилась несплаченою заборгованість за договором №114/REX від 09.09.2013р. у розмірі 14283,11 грн.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника стосовно порушення позивачем вимог п.18 спірного договору, в частині нездійснення досудового врегулювання спору, оскільки досудове врегулювання спору є правом, а не обов'язком сторін.

Доводи скаржника стосовно порушення позивачем вимог ст. 56 ГПК України, в частині не надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу при поданні позову до суду, апеляційний господарський суд не приймає до уваги, оскільки вказані доводи спростовуються матеріалами справи, а саме описом вкладення у цінний лист (а.с. 4) та фіскальним чеком (а.с. 5).

Також апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника, стосовно порушення місцевим господарським судом вимог ст.64 ГПК України, в частині не надсилання ухвали про порушення провадження по справі відповідачу, оскільки вказані твердження скаржника також спростовуються матеріалами справи, зокрема, відповідним поштовим повідомленням (а.с. 17), яке, відповідно до вимог чинного законодавства, є належним доказом сповіщення сторони про час, дату і місце розгляду справи.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника стосовно наявності усної домовленості між сторонами по справі стосовно відстрочення погашення спірної заборгованості, оскільки такі доводи скаржника не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Решта доказів, наданих сторонами, не стосуються предмету спору та не спростовують вищенаведених висновків апеляційного господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроіндекс-Промо" у повному обсязі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Одеський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 01 липня 2014 року у справі №915/830/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 18 вересня 2014 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.А. Мирошниченко А.І. Ярош