Постанова

від 04.09.2014 по справі 808/5230/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/5230/14

04 вересня 2014 року 12год. 01хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Демченко А.А.

відповідача: представник Радова С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Оіл"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000982211 від 04.07.2014р , - ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех Оіл" (далі по тексту постанови - позивач, ТОВ "Тех Оіл") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту постанови - ДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000982211 від 04.07.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач позбавлений можливості подати до податкового органу в електронному вигляді документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів або факт отримання товарів. Крім того, відповідно до абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки, а не камеральної перевірки. Жодного офіційного запиту щодо надання додаткових документів для огляду/перевірки від ДПІ позивачу не надходило. Усі первинні документи, що підтверджують факт отримання товарів, є в наявності у позивача. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить позов задовольнити повністю, податкове повідомлення-рішення від 04.07.2014 № 0000982211 - скасувати.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях. Зокрема пояснила, що позивачем до заяви зі скаргою на постачальника (який порушив порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі) не додано товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що є обов'язковим відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України. Такі документи позивач міг подати в паперовому вигляді. А відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а позовні вимоги безпідставними. Просить в задоволення позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року.

За результатами перевірки складено Акт № 101/22-11/37442389 від 19.06.2014 року (а.с.27-30), яким встановлено, що позивач подав звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 від 20.05.2014. У зазначеній звітності позивач задекларував податковий кредит в сумі 23333,00 грн. на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Ліберум".

До податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року позивач додав заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (додаток 8 до декларації з ПДВ) від 20.05.2014 № 9029002622, у якій включена податкова накладна ПН № 94 від 28.03.2014 на суму ПДВ 23333,33 грн., виписана ТОВ "Ліберум" (388732104170), опис порушення - не зареєстрована в ЄДРПН. Але копії первинних документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів по зазначеній операції підприємством до ДПІ не надані.

Згідно висновків Акту перевірки відповідач встановив заниження позивачем суми податкового зобов'язання, заявленого у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року на суму 23333,00 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000982211 від 04.07.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 29166,25 грн., в тому числі основний платіж - 23333,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5833,25 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав у ТОВ "Ліберум" паливо дизельне автомобільне на загальну суму 140000,00 грн., в тому числі ПДВ - 23333,33 грн. На вказану поставку ТОВ "Ліберум" видало позивачу податкову накладну №94 від 28.03.2014 на загальну суму 140000,00 грн., в тому числі ПДВ - 23333,33 грн. (а.с.33).

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Позивач включив суми податку на додану вартість, згідно податкової накладної № 94 від 28.03.2014 до складу податкового кредиту за звітний період - квітень 2014 року. Вказані обставини сторонами не заперечуються та підтверджують копією податкової звітності (а.с.43-52).

У зв'язку із тим, що контрагент - ТОВ "Ліберум" не зареєструвало податкову накладну №94 від 28.03.2014 у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач разом із декларацією з податку на додану вартість за квітень 2014 подав до податкового органу заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток 8) (а.с.52).

В Акті перевірки відповідачем зазначено, що Товариство на момент подання заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) не надало до заяви копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, чим порушило вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі по тексту постанови - ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, право включити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, не зареєстрованих продавцем товарів/послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних надається виключно у випадку звернення платником податків із відповідною заявою та за умови документального підтвердження факту сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів.

Позивачем не додано до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) жодних документів, передбачених пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на підтвердження права на податковий кредит на підставі податкової накладної, виданої ТОВ "Ліберум".

Покликання позивача на неможливість подання таких документів в електронному вигляді суд не визнає поважною причиною неподання таких документів, оскільки п. 49.3 ст. 49 ПК України передбачена можливість подання податкової декларації особисто платником податків або уповноваженою на це особою; поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Тобто, ПК України передбачає можливість подання декларації не лише в електронній формі, а й в паперовій.

Щодо покликань позивача на обов'язок відповідача провести документальну позапланову виїзну перевірку, а не камеральну, суд зазначає таке. Відповідно до абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. А відтак, вказана норма передбачає підставу для проведення перевірки продавця товару, тобто ТОВ "Ліберум".

Крім того, відповідно до ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Таким чином, суд не вбачає порушень в діях відповідача, які полягають в проведенні камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем в податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року.

За таких обставин суд зазначає, що ТОВ "Тех Оіл" не виконало вимоги абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України, а тому не мало права на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі податкової накладної, виданої ТОВ "Ліберум" №94 від 28.03.2014, як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000982211 від 04.07.2014 є правомірним.

Позивачем при подачі позову сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору. Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", решта суми судового збору стягується з позивача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Оіл" (код ЄДРПОУ 37442389) до Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька