Ухвала

від 26.02.2015 по справі 808/5230/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2015 рокусправа № 808/5230/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Тех Оіл" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі № № 808/5230/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Тех Оіл" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Тех Оіл" (далі за текстом - ТОВ „Тех Оіл") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі за текстом - ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000982211 від 04.07.2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ „Тех Оіл" у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 101/22-11/37442389 від 19.06.2014 року, відповідно до висновків якого податковим органом встановлено, що позивач подав звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 від 20.05.2014 року. У зазначеній звітності позивач задекларував податковий кредит в сумі 23333,00 грн. на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ „Ліберум".

До податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року позивач додав заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (додаток 8 до декларації з ПДВ) від 20.05.2014 № 9029002622, у якій включена податкова накладна ПН № 94 від 28.03.2014 на суму ПДВ 23333,33 грн., виписана ТОВ „Ліберум" (388732104170), опис порушення - не зареєстрована в ЄДРПН. Але копії первинних документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів по зазначеній операції підприємством до ДПІ не надані.

Згідно висновків акта перевірки відповідач встановив заниження позивачем суми податкового зобов'язання, заявленого у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року на суму 23333,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000982211 від 04.07.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 29166,25 грн., в тому числі основний платіж - 23333,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5833,25 грн.

Судом встановлено, що ТОВ „Тех Оіл" придбав у ТОВ „Ліберум" паливо дизельне автомобільне на загальну суму 140000,00 грн., в тому числі ПДВ - 23333,33 грн. На вказану поставку ТОВ „Ліберум" видало позивачу податкову накладну №94 від 28.03.2014 на загальну суму 140000,00 грн., в тому числі ПДВ - 23333,33 грн.

Згідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ „Перехідні положення" Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Позивачем включено суми податку на додану вартість, згідно податкової накладної № 94 від 28.03.2014 року до складу податкового кредиту за звітний період - квітень 2014 року, що не заперечуються сторонами у справі та підтверджується матералами справи.

У зв'язку із тим, що контрагент - ТОВ „Ліберум" не зареєструвало податкову накладну №94 від 28.03.2014 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач разом із декларацією з податку на додану вартість за квітень 2014 подав до податкового органу заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток 8).

В акті перевірки відповідачем зазначено, що Товариство на момент подання заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) не надало до заяви копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, чим порушило вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно до абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Враховуючи наведене, право включити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, не зареєстрованих продавцем товарів/послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних надається виключно у випадку звернення платником податків із відповідною заявою та за умови документального підтвердження факту сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів.

Позивачем не додано до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) жодних документів, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, на підтвердження права на податковий кредит на підставі податкової накладної, виданої ТОВ „Ліберум".

Судом обґрунтовано не прийнято до уваги посилання позивача на неможливість подання таких документів в електронному вигляді, з огляду на те, що п. 49.3 ст. 49 Податкового Кодексу України передбачена можливість подання податкової декларації особисто платником податків або уповноваженою на це особою; поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Крім того, судом вірно не прийнято до уваги посилання позивача на обов'язок податкового органу провести документальну позапланову виїзну перевірку, а не камеральну, з огляду на те, що згідно абз. 10 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, а відтак, вказана норма передбачає підставу для проведення перевірки продавця товару, тобто ТОВ „Ліберум".

Крім того, ст. 76 Податкового Кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Враховуючи наведене, в діях податкового органу, які полягають в проведенні камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем в податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року, порушення відсутні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність права у позивача на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі податкової накладної, виданої ТОВ „Ліберум" №94 від 28.03.2014, та, як наслідок, визнання правомірним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Тех Оіл" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі № 808/5230/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров