Ухвала

від 15.09.2014 по справі 910/2026/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

про відмову у скасуванні рішення третейського суду

Справа № 910/2026/14 15.09.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі Крапивній А.М., розглянувши у судовому засіданні матеріали

за заявою Підприємства з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез"

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 05.11.2013 р. у справі № С3-01-37/2013

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система-Київ"

до Підприємства з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез"

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від заявника :Мова В.І. - представник за довіреністю № 01-15 від 04.02.2014 р. від позивача:Нетреба С.О.- представник за довіреністю б/н від 01.01.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Підприємство з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез" з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 05.11.2013 р. у справі № С3-01-37/2013 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система-Київ" до Підприємства з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез" про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своєї заяви зазначили, що 06.04.2010 року між заявником (покупець) та ТОВ "Єдина Торгова Система-Київ" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 48, який містив третейське застереження щодо розгляду спорів між сторонами, пов'язаних з виконанням цього договору. Дія договору припиналась 31.12.2011 р. (додаткова угода № 1 до договору), отже, і дія третейського застереження так само припинилась, однак, не зважаючи на ці обставини, третейський суд 05.11.2013 р. прийняв спірне рішення.

Заявник просить суд визнати п. 11.7 договору купівлі-продажу № 48 від 06.04.2010 р., який стосується третейського застереження, недійсним та просить скасувати рішення третейського суду від 05.11.2013 р. у третейській справі № С3-01-37/2013 з вище наведених підстав.

У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про скасування рішення третейського суду, просив її задовольнити.

Представник позивача у третейській справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система - Київ" проти заяви заперечив, вказав, що договір купівлі - продажу № 48 від 06.04.2010 р. продовжив свою дію на підставі специфікації № 27 від 06.09.2012 р., а рішенням господарського суду Луганської області від 09.12.2013 р. у справі № 913/2943/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2014 р., Підприємству з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез" вже відмовлено у визнанні недійсним договору купівлі - продажу № 48 від 06.04.2010 р., зокрема, й у визнанні третейського застереження. Оскільки підстав для скасування рішення третейського суду немає, то у заяві Підприємства з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез" необхідно відмовити.

Вивчивши подану заяву, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що вимоги заявника задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.11.2013 р. рішенням Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" у третейській справі № С3-01-37/2013 позовні вимоги ТОВ "Єдина Торгова Система-Київ" до Підприємства з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез" задоволено, стягнуто із заявника заборгованість за договором купівлі-продажу № 48 від 06.04.2010 р. в сумі 973 872,50 грн., третейський збір в сумі 14 608,00 грн., реєстраційний збір у сумі 500,00 грн. та витрати пов'язані із наданням правової (юридичної) допомоги у сумі 48 693,62 грн.

Як вбачається із рішення третейського суду, що оскаржується, у Підприємства з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез" виникла заборгованість у зв'язку з неналежним виконанням договору купівлі-продажу в частині своєчасної оплати за поставлений товар, а саме - по специфікації № 27 від 06.09.2012 р., що була укладена сторонами як невід'ємна частина договору.

Згідно зі ст. 122-4 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 122-5 ГПК України та ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, якщо:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

При цьому господарський суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 122-5 цього Кодексу.

Перевіряючи доводи заявника, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Відповідно до ст. 13 Закону якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди вцілому.

У судовому засіданні встановлено, що 06.04.2010 року між Підприємством з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез" (покупець) та ТОВ "Єдина Торгова Система-Київ" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 48.

Відповідно до п. 1.2 договору передача товару по даному договору здійснюється по цінам, у строки, номенклатурі, у кількості згідно з специфікаціями до даного договору на кожну окрему поставку, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 11.7 договору купівлі - продажу № 48 від 06.04.2010 р. сторони дійшли згоди, що всі спори, які виникають при укладенні, зміні, розірванні, виконанні даного договору та розбіжності між ними, повинні бути вирішені шляхом переговорів, або при відсутності згоди, неврегульовані спірні питання передаються на розгляд Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" у складі одного судді, призначеного головою даного суду, відповідно до регламенту цього суду.

Таким чином, із вказаного слідує, що в п. 11.7 договору купівлі-продажу у відповідності до ст.12 Закону України «Про третейські суди» сторони узгодили третейське застереження, яким надали свою згоду на розгляд будь-якого спору, що може виникнути між ними у зв'язку з виконанням договору купівлі-продажу в третейському суді.

Строк дії договору сторони визначили до 31.12.2010 р. Закінчення дії даного договору не звільняє сторону від повного виконання прийнятих на себе зобов'язань (п. 12.1 договору).

Відповідно до пункту п. 12.1 додаткової угоди № 1 від 21.03.2011 р., що була укладена сторонами до договору купівлі-продажу, цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 р. Закінчення дії даного договору не звільняє сторону від повного виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Згідно зі специфікацією № 27 від 06.09.2012 р., наявною в матеріалах третейської справи, сторони домовились, що покупець продає заявнику товар на суму 506 400,00 грн. При цьому, із цієї ж специфікації вбачається, сторони її підписали як невід'ємну частину договору купівлі - продажу № 48 від 06.04.2010 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони дійшли згоди про продовження дії договору купівлі - продажу № 48 від 06.04.2010 р., оскільки сторони визнали специфікацію № 27 від 06.09.2012 р. невід'ємною частиною договору, про що свідчать підписи їх представників. При цьому, дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про продовження між ними правовідносин купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, підписання первинних документів (специфікацій, видаткових накладних) свідчить про продовження договору спрощеним способом і є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань в межах вже укладеної угоди купівлі-продажу.

Отже, суд вважає, що продовжив свою дію і пункт договору про третейське застереження.

З огляду на викладене суд відхиляє твердження заявника, що поставка товару за специфікацією № 27 від 06.09.2012 р. відбулась окремо від договору купівлі - продажу № 48 від 06.04.2010 р.

Крім того, судом встановлено, що дійсність договору купівлі - продажу № 48 від 06.04.2010 р. заявник вже оскаржував в господарському суді Луганської області. При цьому обґрунтовуючи підсудність справи вказаному суду, позивач посилався на існуючу заборгованість перед відповідачем по цьому договору і саме по специфікації № 27 від 06.09.2012 р., що в свою чергу свідчить про фактичне продовження сторонами договору № 48 від 06.04.2010 р..

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.12.2013 р. у справі № 913/2943/13, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2014 р., у позовних вимогах Підприємства з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез" про визнання недійсним договору-купівлі продажу № 48 від 06.04.2010 р. було відмовлено.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що зміст договору купівлі-продажу № 48 від 06.04.2010 р., в тому числі і третейське застереження, не суперечить вимогам чинного законодавства, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення їх було вільним та відповідало внутрішній волі, а умови спірного договору направлені на реальне настання наслідків, обумовлених даним договором, а, отже, підстав для визнання спірного договору купівлі-продажу немає.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, обставини щодо визнання договору купівлі-продажу № 48 від 06.04.2010 р., зокрема і п. 11.7 про третейське застереження, в даній справі доказуванню не підлягають та суд їх вважає встановленими.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що наявні у справі докази свідчать про необґрунтованість доводів заявника, у зв'язку з чим заява Підприємства з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез" про скасування рішення третейського суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 49, 86, 122-4 - 122-6 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Підприємства з 100% іноземною інвестицією "ІнтерГазСінтез" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 05.11.2013 р. у справі № С3-01-37/2013 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя К.І. Головіна