Ухвала

від 16.09.2014 по справі 404/8038/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/639/14 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - 191 (84, 86-4) Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2014 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

представника потерпілого - ОСОБА_7 ,

захисника адвоката - ОСОБА_8 ,

обвинуваченої - ОСОБА_9 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження № 12013120020000478 за апеляційними скаргами прокурора та захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_8 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.06.2014 року яким, -

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Осикувате, Кіровоградського району та області, мешканку АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

визнано винною та засуджено:

-за ч. 5 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна, належній їй на праві власності;

-за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна, належній їй на праві власності.

Вироком суду ОСОБА_9 визнана винною та засуджена за привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненого в особливо великих розмірах та підроблення офіційного документа, який посвідчується особою, яка має право посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем. Кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.

ОСОБА_9 , працюючи завідуючою каси сектору касових операцій відділення «Провідне «ПАТ ВТБ Банк» згідно з наказом ПАТ «ВТБ Банк» № 3552-к від 27.08.2012 року переведена на посаду головного касира відділу грошового обігу та касових операцій відділення «Кіровоградська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» з укладанням договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 03.09.2012 року, згідно з яким вона приймає на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених їй Банком матеріальних цінностей. Також ОСОБА_9 , обіймаючи посаду головного касиру відділу грошового обігу та касових операцій відділення «Кіровоградська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», розташованого у місті Кіровограді по вул. Жовтневої революції 16, корпус 1, в силу покладених на неї посадовою інструкцією обов`язків була матеріально відповідальною особою, на яку на ряду з іншими були покладені такі обов`язки: приймання/видача готівкових коштів під час здійснення операцій з касового обслуговування клієнтів банку; здійснення валютно-обмінних операцій, оброблення готівки національної та іноземної валюти, інших цінностей (визначення справжності та платіжності, сортування, перерахування, формування та упакування відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України, внутрішніх документів банку); забезпечення схоронності готівки національної та іноземної валюти, інших цінностей, які знаходяться під її відповідальністю, формування касових документів дня; приймання в установленому порядку від касирів відділення готівки та інших цінностей та касових документів; перерахування цінностей, сформованих в установленому порядку та інші, передбаченні посадовою інструкцією обов`язки.

Працюючи на посаді головного касира відділу грошового обігу та касових операцій відділення «Кіровоградська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» 07.06.2013 року близько 13 год. 00 хв. у ОСОБА_9 виник умисел на незаконне збагачення шляхом привласнення ввіреного їй майна. У подальшому, діючи умисно та з корисливих мотивів, ОСОБА_9 з метою подальшого привласнення взяла з каси банку ввірені їй в силу функціональних обов`язків грошові кошти в сумі: 8475 гривень; 42041 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 07.06.2013 року становить 336033 грн. 71 коп.; 29600 Євро, що згідно з курсом Національного банку України станом на 07.06.2013 року становить 310361 грн. 92 коп. та 472730 російських рублів, що згідно з курсом Національного банку України станом на 07.06.2013 року становить 117567 грн. 95 коп., - усього на загальну суму 772438 грн. 58 коп. Далі, близько 13 год. 10 хв. ОСОБА_9 поклала грошові кошти у вказаній сумі до поліетиленового пакету, який помістила до власної сумки та винесла з приміщення банку, обернувши їх у свою власність та розпорядилася ними на власний розсуд, заподіявши відділенню «Кіровоградська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», майнову шкоду в розмірі 772438 грн. 58 коп., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Крім того, цього ж дня, 07.06.2013 року, з метою приховування злочину та введення в оману керівництва відділення «Кіровоградська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», ОСОБА_9 у сформовані нею пачки з готівкою поклала замість привласнених нею грошових коштів сувенірні несправжні купюри, на яких наявна назва «сувенір» та «не являється платіжним засобом». Також, діючи умисно, ОСОБА_9 як уповноважений працівник, з метою власного використання вчинила підроблення офіційного документу, який надає права та звільняє від обов`язків - «Книги обліку прийнятих та виданих грошей (цінностей)», внісши до неї завідомо неправдиві відомості, які стосуються залишку грошових коштів на кінець робочого дня, - вказавши в книзі обліку національної валюти в графі за 07.06.2013 року «ВИДАТОК» суму 254378 грн. 48 коп., яка не відповідала дійсній сумі наявних грошових коштів, та вказавши в книзі обліку іноземної валюти в графі за 07.06.2013 року «ВИДАНА СУМА» з кодом валюти (840) суму 43201,00 доларів США, з кодом валюти (978) суму 30255,00 євро та з кодом валюти (643) суму 539900,00 російських рублів, які не відповідають дійсності сум грошових коштів, які є в наявності.

Не погоджуючись із рішенням суду прокурор подала апеляційну скаргу в якій просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винною та призначити покарання за ч. 5 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна, належній їй на праві власності; за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна, належній їй на праві власності.

Своє прохання мотивує тим, що суд першої інстанції при призначенні покарання не в повній мірі врахував, що ОСОБА_9 вчинила особливо тяжке кримінальне правопорушення, вину у вчиненому не визнала та не розкаялась, а тому на переконання апелянта обвинувачена повинна понести більш суворіше покарання, ніж було призначено судом першої інстанції.

В апеляційних скарзі захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_8 , просить вирок районного суду скасувати, а провадження по справі закрити. Свої апеляційні вимоги захисник мотивує наступним. Так, по справі не встановлено дату, час, спосіб вчинення інкримінованих ОСОБА_9 кримінальних правопорушень. Також, не було встановлено власні потребі обвинуваченої в грошових коштах, яким чином вона розпорядилась привласненими коштами на власний розсуд та не встановлено мотив вчинення кримінальних правопорушень, що в свою чергу вказує на істотно порушення вимог кримінального процесуального закону. Окрім цього, на переконання апелянта судом було допущено неповноту судового розгляду, яка виразилась у безпідставній відмові в допиті свідків, яких просила викликати сторона захисту, що дає підстави вважати про порушення судом права обвинуваченої на захист. Також, для повного та всебічного розгляду справи та встановлення істини по справі не було проведено слідчий експеримент, судово-фінансову (економічну) експертизу. Разом з цим, на переконання апелянта, всі докази, які зазначені у вироку суду свідчать про те, що вони оцінені поверхово та вибірково, а також їм не надано відповідної юридичної оцінки. Судом взято до уваги тільки ті докази, або їх частина, яка підтверджує причетність ОСОБА_9 до вчинення інкримінованих їй злочинів, незважаючи на те, що вони суперечливі і не узгоджуються з іншими доказами, які є в матеріалах справи. В результаті неналежної юридичної оцінки доказів, відхилення доказів без обґрунтування їх відхилення, без оцінки суду про те, чому взято до уваги одні докази і відхилено інші, які істотно могли вплинути на висновки суду, не усунення протиріч у доказах дозволило суду ухвалити незаконний вирок, який на думку захисту підлягає безумовному скасуванню.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, обвинувачену ОСОБА_9 та в її інтересах захисника адвоката ОСОБА_8 , які просили вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити, представника потерпілого ОСОБА_7 , яка просила вирок суду стосовно ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши доводи апеляційних скарг колегія суддів приходить до наступних висновків.

Будучи допитаною в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачена ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнала та суду пояснила, що ніяких коштів вона не привласнювала, а 07.06.2013 року вона на своєму робочому місці в касі підготувала кошти в сумі близько 130000 грн. та 3000 доларів США, які є дещо зношеними і не придатними для «заправки» банкомату, що зафіксовано на відеозаписі з камер спостереження, які планувала обміняти на нові у своєї знайомої ОСОБА_10 , яка працює завідуючою каси Кіровоградського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», з якою мала відповідну домовленість. У зв`язку із тим, що ОСОБА_11 як її керівник попросила видати їй 70000 грн., вона виконала вказівку останньої і вийшла з банку з коштами в розмірі 60000 грн. Проте, у зв`язку із закінченням обідньої перерви, вона не встигала здійснити обмін грошей для банкомату, а тому повернула кошти до своєї каси.

Оскільки грошових коштів банку вона не привласнювала, то вважає, що злочин вчинили інші працівники банку, які знищили відповідні докази і на даний час оговорюють її в суді.

Незважаючи на повне невизнання своєї вини, вина обвинуваченої ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України підтверджується сукупністю достовірних, належних та узгоджуваних між собою доказів, а саме:

- Наданими суду першої інстанції показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , з яких слідує, що вказані свідки працювали у відділенні «Кіровоградської регіональної дирекції» ПАТ «ВТБ Банк» та підтвердили факт виявлення нестачі грошових коштів, які булли ввірені ОСОБА_9 , як головному касиру відділу, що підтвердилось актом проведеної ревізії.

При цьому, свідки зазначили, що у збірних пачках, які були предметом проведеної ревізії були як справжні грошові купюри, так і замість справжніх купюр були вкладені аркуші паперу, зовні схожі на справжні грошові одиниці в гривні, євро та доларі США, але з позначками «сувенір» та «не є платіжним засобом», що створювало видимість наповнюваності збірних пачок і позбавляло можливості виявити нестачу візуально.

Окрім цього, свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зазначили, що після виявленні нестачі вони намагалися знайти ОСОБА_9 та протягом дня до них на роботу прийшов син обвинуваченої, який повідомив, що мати отримала великий переказ коштів у сумі близько 800 000 грн. та він її не може знайти. Надвечір до відділення банку завітав чоловік обвинуваченої, який повідомив, що та намагалася отруїтися і перебуває в лікарні. Наступного дня у лікарні свідки відвідали ОСОБА_9 та остання визнала нестачу в касі, повідомила, що їй необхідні були кошти для погашення боргу, та пообіцяла повернути кошти. 13.06.2013 року вони приїхали додому до ОСОБА_9 , де остання запевнила, що поверне кошти, а 14.06.2013 року обвинувачена прийшла на роботу із сином, принісши 50 000 грн. в рахунок погашення нестачі. Оскільки права рука ОСОБА_9 вже була в гіпсі, то обвинувачена попросила сина скласти відповідну заяву, яку самостійно підписала, але кошти не були прийняті у зв`язку із відсутністю відповідного відкритого на ім`я ОСОБА_9 рахунку, який призначений для погашення нестач. Також ОСОБА_9 відмовилася надавати і підписувати письмові пояснення, тому був складений і підписаний присутніми відповідний акт. Але з наступного дня ОСОБА_9 почала категорично заперечувати вину в нестачі коштів.

У зв`язку із вищевикладеними подіями вказаними свідками безперервно були переглянуті всі події, зафіксовані камерами спостереження відділення банку за 7 та 10 червня 2013 року, серед яких було виявлено факт, який стосується виносу ОСОБА_9 07.06.2013 року коштів з каси в обідню пору.

Крім всього, переглядом відеозаписів за 10.06.2013 року було встановлено, що у вказаний день ОСОБА_9 фактично не працювала і ухилялася від роботи із клієнтами, оскільки постійно розмовляла по телефону, виходила із каси, коли приходили клієнти, пила воду тощо. Така поведінка обвинуваченої була обумовлена тим, що остання не мала грошових коштів для роботи з клієнтами, оскільки 07.07.2013 року привласнила грошові кошти і замість них помістила до середини збірних пачок, які отримала 10.10.2013 року, «сувенірні купюри»;

- Показаннями свідка ОСОБА_16 , яка суду першої інстанції пояснила, що у червні 2013 року вона працювала провідним касиром відділення «Кіровоградська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», де також працювала ОСОБА_9 і їх робочі місця були поруч. Оскільки 11.06.2013 року ОСОБА_9 не вийшла на роботу було проведено ревізію коштів, зданих останньою до сховища 10.06.2013 року, за якою вона спостерігала зі свого робочого місця. Під час ревізії в збірних пачках грошей, сформованих ОСОБА_9 , було виявлено «сувенірні купюри», які вона вперше бачила, а також встановлено нестачу коштів. Вона підтверджує, що напередодні 10.06.2013 року ОСОБА_9 постійно відлучалася зі свого робочого місця і майже не працювала з клієнтами та готівкою, а тому всі клієнти йшли до неї. Під час роботи у відділенні було заборонено виносити кошти з каси для обміну на нові для банкомату, а також вона з такими проханнями до ОСОБА_9 ніколи не зверталася;

- З наданих суду першої інстанції показань свідка ОСОБА_17 , слідує, що останній підтвердив, що у 2013 році працював водієм відділення «Кіровоградська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» та категорично заперечив показання ОСОБА_9 про те, що перевозив її із грошами для обміну їх в банкомат в інші банки;

- Наданими суду першої інстанції показаннями свідка ОСОБА_10 , встановлено, щол свідок працює завідуючою каси Кіровоградського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» та обвинувачена ОСОБА_9 є її подругою. За час її роботи не більше декількох разів до неї зверталася обвинувачена із проханням допомогти в обміні купюр гривні на більш нові кошти, але сума цього складала не більше 15 000 грн. При цьому свідок категорично заперечила можливість такого обміну іноземної валюти, в тому числі доларів США. Також, наскільки вона пам`ятає, 07.06.2013 року ОСОБА_9 по телефону зверталася до неї із подібним проханням, але мова про значну суму коштів не йшла, і до обіду надіслала «СМС-повідомлення» про те, що вже не прийде;

Окрім цього, вина ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується наступними письмовими доказами по справі, а саме:

- договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 03.09.2012 року, згідно з яким ОСОБА_9 приймає на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених їй Банком матеріальних цінностей (т. 1 а.п. 49-50, т. 5 а.п. 8);

- наказом № 50-АД від 11.06.2013 року про проведення ревізії та контрольний перерахунок 100 % готівкових коштів головного касира ОСОБА_9 станом на ранок 11.06.2013 року (т. 1 а.п. 58);

- актом від 11.06.2013 року № 10 про проведення ревізії цінностей головного касира ОСОБА_9 відділення «Кіровоградська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», під час якої виявлено та зафіксовано факт нестачі грошових коштів в операційній касі ОСОБА_9 в сумі 8 475 гривень, 42 041 доларів США, 29 600 Євро та 472 730 російських рублів (т. 1 а.п. 59, т. 5 а.п. 7);

- довідкою відділення «Кіровоградське» ПАТ «ВТБ Банк» від 26.06.2013 року, згідно з якою станом на 07.06.2013 року курс гривні до іноземних валют, встановлений НБУ, становив: 1 долар США 7,993 грн.; 1 євро 10,4852 грн.; 1 російський рубль 0,2487 грн. (т. 1 а.п. 63);

- протоколом огляду місця події від 17.06.2013 року, під час якого оглянуто місце вчинення злочинів: робоче місце головного касира ОСОБА_9 каса № НОМЕР_1 в приміщенні ПАТ «ВТБ Банк» по АДРЕСА_2 , - де виявлено та вилучено речові докази у кримінальному провадженні: аркуші паперу розміром та зовні схожі на грошові купюри номіналом по 1, 5, 20 і 100 доларів США та 100 й 500 євро з написами «Сувенір» та «не являється платіжним засобом» (т. 1 а.п. 67, 110-119);

- протоколом обшуку від 20.06.2013 року за місцем проживання ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 , під час якого виявлено аналогічні аркуші паперу розміром та зовні схожі на грошові купюри номіналом по 100 доларів США та 200 гривень з написами «Сувенір» та «не являється платіжним засобом» (т. 1 а.п. 70-71, 110-119);

- CD-диском із відеозаписом, переглянутим судом першої інстанції, яким зафіксовано перекладання ОСОБА_9 07.06.2013 року грошових коштів у пачках на робочому місці до чорного пакету, який вона помістила у власну сумку, з якими вона вдень залишила приміщення банку, а також Книгою обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей) та Книгою обліку іноземної валюти, які підтверджують внесення недостовірних відомостей у вказані документи у відповідні графи «Видаток» та «Видана сума» щодо залишку переданих ОСОБА_9 грошових коштів на кінець робочого дня 07.06.2013року, які оглянуті судом, були вилучені згідно з протоколом від 27.06.2013 року та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т. 1 а.п. 92, 110-119);

- актом від 14.06.2013 року про відмову головного касира Відділу грошового обігу та касових операцій відділення «Кіровоградська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» ОСОБА_9 від надання пояснень щодо нестачі коштів, згідно з яким обвинувачена у присутності працівників банку ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 в усній формі підтвердила факт наявності нестачі коштів, вказаних у акті ревізії № 10 від 11.06.2013 року, запропонувавши її часткове погашення, але відмовилася надавати письмові пояснення (т. 1 а.п. 43, т. 5 а.п. 5);

- заявою, підписаною ОСОБА_9 14.06.2013 року, яка адресована директору відділення «Кіровоградська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», в якій обвинувачена просить прийняти кошти в сумі 50000 грн. в рахунок часткового погашення нестачі готівкових коштів в касі Банку (т. 1 а.п. 60, т. 5 а.п. 6).

Аналізуючи вище вказані докази в їх сукупності, які є достатніми, належними, допустимими, та зібрані у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, і жодних сумнівів у колегії суддів не викликають, судова колегія приходить до висновку, що вина ОСОБА_9 у вчиненні привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненого в особливо великих розмірах, та підробленні офіційного документа, який посвідчується особою, яка має право посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем, доведена повністю, а тому її дії правильно кваліфіковані районним судом за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час проведення досудового та судового слідства, які б давали підстави для безумовного скасування вироку суду першої інстанції, колегією суддів встановлено не було.

Що стосується показань обвинуваченої ОСОБА_9 щодо не причетності до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, колегія суддів зазначає, що вказані показання були предметом дослідження судом першої інстанції та районний суд належним чином обґрунтував своє рішення з приводу того, що наданні ОСОБА_9 показання в повному обсязі спростовуються сукупністю здобутих в ході досудового та судового слідства доказів і з таким висновком районного суду погоджується колегія суддів.

Не відповідають дійсності апеляційні доводи захисту з приводу не встановлення судом дати, часу та мотиву злочину, оскільки з вироку суду вбачається, що у ОСОБА_9 саме 07.06.2013 року близько 13 год. 00 хв. виник умисел на незаконне збагачення шляхом привласнення ввіреного їй майна. У подальшому, діючи умисно та з корисливих мотивів, ОСОБА_9 з метою подальшого привласнення взяла з каси банку ввірені їй в силу функціональних обов`язків грошові кошти, на загальну суму 772438 грн. 58 коп. Далі, близько 13 год. 10 хв. ОСОБА_9 поклала грошові кошти у вказаній сумі до поліетиленового пакету, який помістила до власної сумки та винесла з приміщення банку, обернувши їх у свою власність та розпорядилася ними на власний розсуд. Вказані дії ОСОБА_9 були зафіксовані камерами відео-спостереження, де чітко видно дату та час вчинення протиправних дій обвинуваченої.

Окрім цього, судова колегія не погоджується з доводами захисту з приводу необхідності призначення по кримінальному провадженню слідчого експерименту та судово-бухгалтерської експертизи, оскільки вважає їх проведення неможливим та не доцільним, так як із відеозапису камер спостереження Банку від 07.06.2013 року вбачається, що ОСОБА_9 у вказаний день перекладала грошові кошти у пачках на робочому місці до чорного пакету, який вона помістила у власну сумку, з якими вона вдень залишила приміщення банку. Окрім цього, актом ревізії встановлено нестачу грошових коштів саме на загальну суму 772438 грн. 58 коп.

Також, колегій суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно частини другої вказаної статті КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, стороною обвинувачення були надані вичерпні докази, які в своїй сукупності вказують на причетність ОСОБА_9 до вчинення нею інкримінованих кримінальних правопорушень, при цьому стороною захисту жодним належним та допустимим доказом не спростовано позицію сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_9 до вчинених кримінальних правопорушень, а доводи захисту, які викладені в апеляційній скарзі, щодо недоведеності вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, є лише припущеннями, які не обґрунтовані жодним об`єктивним доказом.

За вказаних обставин, колегія суддів визнає апеляційну скаргу захисту безпідставною та залишає її без задоволення.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_9 покарання, суд першої інстанції дотримався загальних засад призначення покарання, які закріплені в ст.ст. 50, 65 КК України, належним чином врахувавши тяжкість вчинених правопорушень, особу винної, відсутність обставин, які обтяжують та пом`якшують покарання, призначив останній остаточне покарання у виді позбавлення волі. Колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання є виваженим, не є занадто м`яким, як на це в своїй апеляційній скарзі вказує прокурор та в повній мірі буде сприяти виправленню обвинуваченої. Окрім цього, судом першої інстанції обґрунтовано призначено додаткові покарання обвинуваченій у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями і конфіскацію всього майна, належній обвинуваченій на праві власності.

Підстав, які б давали можливість задовольнити апеляційну скаргу прокурора, колегія суддів не вбачає, а тому залишає її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора та захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 червня 2014 року стосовно ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України, залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою, яка утримується під вартою в той же строк з моменту отримання копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4