Рішення

від 10.06.2014 по справі 478/756/14-ц

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/756/14-ц пров. № 2/478/273/2014

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

10.06.2014 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому посилаючись на своє право на спадщину як спадкоємця за законом після смерті батька - ОСОБА_3, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1, і смерті матері ОСОБА_4, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2, та на відмову нотаріуса видати йому свідоцтво про право на спадщину, просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 1,5 га, розташовану на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, належну його батьку ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №616018 від 12.05.2008 року.

30.04.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до того ж відповідача, в якому посилаючись на своє право на спадщину як спадкоємця за законом після смерті матері - ОСОБА_4, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2, та відмову нотаріуса видати йому свідоцтво про право на спадщину, просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 1,5 га та на земельну ділянку площею 0,5 га, які розташовані на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, належні ОСОБА_4 згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно за індексними номерами 7676167 та 7675113 від 07.08.2013 року.

Ухвалою суду від 14.05.2014 року вищевказані позови одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача об'єднано в одне провадження.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги і пояснив, що рішенням 3-ї сесії 22 скликання Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району від 14.03.1995 року його батьку ОСОБА_3 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 1,5 га, розташовану на території Миколо-Гулаківської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства, та видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-МК №007558 від 28.03.1995 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №109. До дня своєї смерті, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1, батько використовував земельну ділянку за цільовим призначенням та здав документи для її приватизації. 12 травня 2008 року на підставі розпорядження Казанківської райдержадміністрації від 02.07.2007 року №357-р на ім'я батька було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №616018, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010801600457 в Казанківському відділі земельних ресурсів, згідно з яким останній зазначений власником земельної ділянки площею 1,50 га для особистого селянського господарства з кадастровим номером 4823684200:03:000:0018, розташованої на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району.

Рішенням сесії 23 скликання Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району від 24.02.2000 року його матері ОСОБА_4 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 2,0 га, розташовану на території Миколо-Гулаківської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства, та видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІІ-МК №010390 від 29.12.2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №347. Розпорядженням Казанківської райдержадміністрації від 21.03.2002 року №88-р за заявою матері було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2 га, якою вона користувалася на підставі згаданого Державного акта на право постійного користування землею від 29.12.2001 року. Розпорядженням Казанківської райдержадміністрації від 20.09.2012 року №770-р було затверджено технічну документацію щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передано у власність його матері земельні ділянки площею 1,5 га та 0,5 га (ріллі) для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Миколо-Гулаківської сільської ради. Зазначені земельні ділянки були зареєстровані відділом Держземагенства у Казанківському районі 25.07.2013 року за кадастровими номерами: 4823684200:03:000:0212 (площа 1,5 га) та 4823684200:03:000:0213 (площа 0,5 га). ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати ОСОБА_4 померла, а 07.08.2013 року реєстраційною службою Казанківського РУЮ було здійснено державну реєстрацію вказаних земельних ділянок та видано два Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САК №064162 та серії САК №064157.

17.12.2013 року він звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті матері. 09.04.2014 року отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом, до складу якого ввійшли грошові вклади на загальну суму 58836 грн. 47 коп., які належали матері і знаходилися на відповідних рахунках у відділені №1001/0101 Філії Миколаївського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» та Свідоцтво про право на спадщину за законом, до складу якого ввійшло майно (грошові вклади на загальну суму 1229 грн. 54 коп., які знаходилися на відповідних рахунках у відділені №1001/0101 Філії Миколаївського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України»), яке належало його батьку ОСОБА_3, спадкоємцем якого після його смерті була дружина, а його мати ОСОБА_4, яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових справ. У видачі Свідоцтва про право на спадщину законом на земельну ділянку, яка належала його батьку ОСОБА_3, та на земельні ділянки, які належали його матері ОСОБА_4, нотаріусом було відмовлено з посиланням на те, що останні за життя не набули права власності на вказані земельні ділянки, а тому ці ділянки не входять до складу спадкового майна, яке залишилось після їх смерті. Вважає, що відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії не відповідає чинному законодавству, тому просив задовольнити заявлені позовні вимоги і визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на зазначені вище земельні ділянки.

Відповідач ОСОБА_2 пред'явлені до неї позовні вимоги визнала і пояснила, що вона, як дочка, є спадкоємицею за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, але до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті матері, не зверталася, так як виявила бажання, щоб спадщину успадкував позивач ОСОБА_1, який є її рідним братом.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч.1, ч.2, ч.4 ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

В силу приписів ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до вимог ч.2, ч.3 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення 3-ї сесії 22 скликання Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району від 14.03.1995 року громадянину ОСОБА_3 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 1,5 га, розташовану на території Миколо-Гулаківської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства, і 28.03.1995 року йому було видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-МК №007558, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №109.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.10.2007 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років в селі Миколо-Гулак Казанківського району Миколаївської області.

Не зважаючи на те, що згідно до ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність громадянина ОСОБА_3 була припинена внаслідок його смерті, 12 травня 2008 року (тобто після смерті фізичної особи) на підставі розпорядження Казанківської райдержадміністрації від 02.07.2007 року №357-р на ім'я померлого ОСОБА_3 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №616018, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010801600457 в Казанківському відділі земельних ресурсів, згідно з яким останній зазначений власником земельної ділянки площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 4823684200:03:000:0018, розташованої на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4800762752014 від 12.03.2014 року земельна ділянка площею 1,50 га з кадастровим номером 4823684200:03:000:0018 на ім'я ОСОБА_3, пройшла державну реєстрацію 12.05.2008 року (після смерті фізичної особи і без зазначення реквізитів документа, що посвідчує особу).

З матеріалів спадкової справи №113/2008 року вбачається, що 06.05.2008 року дружина спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулася в Казанківську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті чоловіка, однак Свідоцтво про право на спадщину за законом їй не видавалось.

Відповідно з рішенням Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району від 24.02.2000 року громадянці ОСОБА_4 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 2,0 га, розташовану на території Миколо-Гулаківської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства, і 29.12.2001 року їй було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІІ-МК №010390, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №347.

Розпорядженням Казанківської райдержадміністрації від 21.03.2002 року №88-р громадянці ОСОБА_4 було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2 га.

Розпорядженням Казанківської райдержадміністрації від 20.09.2012 року №770-р було затверджено технічну документацію щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передано у власність громадянці ОСОБА_4 земельні ділянки площею 1,5 га та 0,5 га (ріллі) для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Миколо-Гулаківської сільської ради.

07 травня 2013 року секретарем виконкому Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району було за реєстраційним № 18 було посвідчено довіреність, якою ОСОБА_4 уповноважила громадянку ОСОБА_2 на здійснення представництва своїх інтересів в реєстраційній службі Казанківського районного управління юстиції.

25.07.2013 року відділом Держземагенства у Казанківському районі за громадянкою ОСОБА_4 було зареєстровано земельні ділянки за кадастровими номерами: 4823684200:03:000:0212 (площа 1,5 га) та 4823684200:03:000:0213 (площа 0,5 га), розташовані на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.08.2013 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 72 років в селі Миколо-Гулак Казанківського району Миколаївської області.

Не зважаючи на те, що цивільна правоздатність громадянки ОСОБА_4 була припинена внаслідок її смерті (ч.4 ст.25 ЦК України), та 04.08.2013 року було припинено представництво громадянки ОСОБА_2 за довіреністю від 07.05.2013 року (п.6 ч.1 ст.248 ЦК України), остання 07.08.2013 року звертається до реєстраційної служби Казанківського РУЮ із заявою про державну реєстрацію права власності громадянки ОСОБА_4 на земельні ділянки і отримує два Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САК №064162 та серії САК №064157 на ім'я ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

З матеріалів спадкової справи №30/2013 року вбачається, що 17.12.2013 року син спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_1 звернувся в Казанківську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті матері.

05 березня 2014 року нотаріусом Казанківської державної нотаріальної контори постановлено про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку розміром 1,5 га (кадастровий номер 4823684200:03:000:0212) та земельну ділянку розміром 0,5 га ( кадастровий №4823684200:03:000:0213), розташовані в межах території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району, з посиланням на те, що за життя спадкодавець ОСОБА_4 не набула права власності на вказані вище земельні ділянки, оскільки правовстановлюючі документи, а саме Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, були видані на ім'я спадкодавця вже після її смерті, а тому ці земельні ділянки не входять до складу спадкового майна, яке залишилось після її смерті.

08 квітня 2014 року нотаріусом Казанківської державної нотаріальної контори постановлено про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку розміром 1,50 га (кадастровий номер 4823684200:03:000:0212), яка розташована в межах території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району, з посиланням на те, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 не набув права власності на вказану вище земельну ділянку, оскільки правовстановлюючий документ, а саме Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №616018, який був виданий Казанківської райдержадміністрацією Миколаївської області 12.05.2008 року (після смерті спадкодавця), і відповідно вона не входять до складу спадкового майна, яке залишилось після його смерті.

09 квітня 2014 року спадкоємець ОСОБА_1 звернувся Казанківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, що залишилася після смерті матері ОСОБА_4, в якій зазначив, що на день смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складається: 1) з грошових вкладів з належними відсотками та компенсаціями в Казанківському ТВБВ ПАТ «Державний ощадний банк України», що належали ОСОБА_4, 2) з грошових вкладів з належними відсотками та компенсаціями в Казанківському ТВБВ ПАТ «Державний ощадний банк України», та коштів на депонентному рахунку відділу освіти Казанківської райдержадміністрації, що належали ОСОБА_3, спадщину якого прийняла його дружина ОСОБА_4, але не оформила своїх спадкових справ і померла. При цьому зазначено, що іншого спадкового майна після смерті спадкодавця не залишилось. Просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане вище спадкове майно: грошові вклади та гроші на рахунку.

Згідно Витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №37118895 та №37118996 від 09.04.2014 проведено реєстрацію видачі спадкоємцю ОСОБА_1 Свідоцтва про право на спадщину за законом на кошти (рухоме майно) у виді грошових вкладів в ПАТ «Державний ощадний банк України», в Казанківському ТВБВ №10014/0101 на загальну суму 58836 грн. 47 коп. (номер у спадковому реєстрі 55961124, спадкодавець ОСОБА_4) та Свідоцтва про право на спадщину за законом на кошти (рухоме майно) у виді грошових вкладів в ПАТ «Державний ощадний банк України», в Казанківському ТВБВ №10014/0101 та депонентному рахунку відділу освіти Казанківської РДА, на загальну суму 1229 грн. (номер у спадковому реєстрі 55961178, спадкодавець ОСОБА_4).

Аналіз наведених доказів свідчить про те, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 набув право на отримання у власність земельної ділянки площею 1,5 га, розташованої на території Миколо-Гулаківської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства, якою він користувався на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-МК №007558 від 28.03.1995 року.

Розпочату ним процедуру приватизації (набуття права власності) цієї ділянки не було завершено і він не набув право власності на неї, так як в силу вимог ч.1 ст.125 ЗК України (в редакції Закону від 25.10.2001 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем, документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Держану реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №616018 на ім'я ОСОБА_3 було вчинено 12 травня 2008 року, тобто після його смерті, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оскільки на час відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 до її складу не входило право власності на зазначену земельну ділянку, тому це право не перейшло до спадкоємця, якою була його дружина ОСОБА_4, внаслідок чого воно не було успадкованим останньою за її життя і не може бути успадкованим спадкоємцями після її смерті, що унеможливлює визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на зазначену земельну ділянку.

За життя спадкодавець ОСОБА_4 набула право на отримання у власність земельної ділянки площею 2,0 га, розташованої на території Миколо-Гулаківської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства, якою вона користувалася на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-МК №010390 від 29.12.2001 року.

Розпочату нею процедуру приватизації (набуття права власності) земельних ділянок площею 1,5 га та 0,5 га (ріллі) не було завершено і вона не набула право власності на них, так як в силу вимог ст.125 ЗК України (в редакції Закону 05.03.2009 року) право власності на земельну ділянку а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Державну реєстрація права власності громадянки ОСОБА_4 на зазначені земельні ділянки було вчинено 07 серпня 2013 року, тобто після її смерті, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2.

Оскільки на час відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 до її складу не входило право власності на зазначені земельні ділянки, тому це право не перейшло до спадкоємця, яким є її син ОСОБА_1, внаслідок чого воно не може бути ним успадкованим, що унеможливлює визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на зазначені земельні ділянки.

За таких обставин суд приходе висновку про те, що вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання за ним в порядку спадкування за законом права власності на земельні ділянки, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору, належить віднести на його рахунок.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя