Рішення

від 16.09.2014 по справі 909/824/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 р. Справа № 909/824/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестхім", вул. Суворова, буд. 14, секція 3, офіс 1, м. Дніпропетровськ,49089

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" вул. Максимовича, 8, м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення 429000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився;

від відповідача: Дяків Д.І. - представник, посвідчення №000012 від 01.04.13;

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Вестхім" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" про стягнення 429000,00грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов"язання щодо поставки оплаченого позивачем товару та обґрунтовано положеннями ст.16, 536, 627, 628, 655, 663, 692, 712 Цивільного та 193, 202 Господарського кодексів України.

Позивач в судове засідання не з"явився, однак направив суду клопотання вх.№14098/14 від 15.09.14 щодо розгляду справи за відсутності свого повноважного представника та просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо розгляду справи без участі представника позивача в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представника відповідача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

27.02.14 між сторонами у справі укладено договір поставки №270214. За умовами даного договору постачальник (відповідач) зобов"язався поставити покупцю (позивачу) полімерну сировину, асортимент, найменування, кількість та ціна якого погоджуються сторонами у виставлених додатках до даного договору, а покупець, у свою чергу, - прийняти поставку товарів та оплатити вартість товару на умовах та в порядку, встановленому цим договором.

Поставка товару здійснюється зі складу постачальника згідно з товарно-прибутковими накладними, в яких зазначається найменування, кількість, ціна та загальна вартість партії товарів (п.2.3 договору).

Згідно з п.4.1 договору ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару є договірною і вказується у додатку до договору.

Пунктом 4.3 договору №270214 від 27.02.14 сторони погодили, що платежі здійснюються покупцем відповідно до умов, передбачених у додатках до даного договору.

Згідно з п.2 додатку №1 до спірного договору покупець зобов"язався оплатити 100% вартості товару авансовим платежем на поточний рахунок постачальника до 28.02.14 включно.

На виконання прийнятих на себе зобов"язань позивачем, на підставі виставленого відповідачем рахунку №658 від 27.02.14, здійснено оплату 100% вартості товару авансовим платежем, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №2888 та №8 від 27.02.14.

Відповідач своїх зобов"язань за договором не виконав, поставку товару у строк, визначений пунктом 3 додатку №1 до спірного договору, не здійснив. Згідно з наявними в матеріалах справи гарантійними листами товариство з обмеженою відповідальністю "Рона" зобов"язалося поставити обумовлений договором товар відповідно до 17.04.14, 15.06.14 та 11.08.14, однак товар не був поставлений і у ці строки.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 25.06.14 та 23.07.14 на адресу відповідача направлено претензії з вимогою поставити обумовлений договором товар. Факт направлення вказаних претензій відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій, фіскальних чеків та описів вкладень.

Зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Доказів поставки обумовленого договором товару чи повернення позивачу сплачених коштів відповідачем суду не подано.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Дана норма кореспондується з приписами статті 265 Господарського кодексу України: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наявність зобов'язання у відповідача щодо поставки товару позивачу випливає зі змісту частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться. Дана норма кореспондується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства(ст.530 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ( ч. 1 статті 33 ГПК України).

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ст.129 Конституції України та ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (п. 2 ст. 614 ЦК України). Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів погашення заборгованості суду не подав, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятого на себе зобов"язання, вимога про стягнення 429000,00грн. є обґрунтованою, доведеною та підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124, 129 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.11, 530, 639, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.193, 265 Господарського кодексу України, керуючись ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вестхім" до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" про стягнення 429000,00грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" (м.Івано-Франківськ, вул.Максимовича, 8, код ЄДРПОУ 31789757) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вестхім" (м.Дніпропетровськ, вул.Суворова, буд.14, секція 3, офіс 1, код ЄДРПОУ 33109562) 429000,00(чотириста двадцять дев"ять тисяч гривень) основного боргу та 8580,00(вісім тисяч п"ятсот вісімдесят гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.09.14

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"