Рішення

від 15.09.2014 по справі 914/2601/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2014 р. Справа № 914/2601/14

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоінвест», м. Золочів Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамед», м. Золочів Львівської області,

про стягнення заборгованості у сумі 9'536,63 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Гелеш Г.

Представники :

від позивача: Чоповський І.В.,

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоінвест» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамед» про стягнення заборгованості у сумі 9'536,63 грн.

Ухвалою суду від 21.07.2014 р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 04.08.2014 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. У судовому засіданні 19.08.2014р. оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 15.09.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просить позовні вимоги задоволити та стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з жовтня 2013 р. по січень 2014 р. включно в розмірі 8' 833,09 грн. з врахуванням індексу інфляції. Крім того, відповідачу нараховано107,58 грн. - 3% річних та 595,96 грн. - пені.

У судові засідання 04.08.2014р. та 15.09.2014р. відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. У судовому засіданні 19.08.2014р. проти позову усно заперечив.15.09.2014 р. представником відповідача подано через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника прибути в судове засідання.

Позивач заперечив проти задоволення такого клопотання.

Щодо клопотання про відкладення розгляду справи суд відзначає таке. У п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

У даному випадку відповідачем не доведено неможливість забезпечення явки представника у судове засідання та неможливість розгляду справи без його участі, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи і вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

01.01.2011 р. між Міським комунальним підприємством «Золочівтеплоенерго» (виконавець) та ТзОВ «Вітамед» (споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві своєчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Адреса опалювального приміщення: АДРЕСА_1. Опалювальна площа приміщення - 81,3 кв.м (п.2.1., 2.2 договору). Відповідно до п.5.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Оплата за спожиту теплову енергію проводиться по виставлених рахунках не пізніше 25 числа поточного місяця, в якому надається послуга на р/р виконавця з вказівкою призначення платежу «За теплову енергію, з ПДВ».

22.07.2013 р. між Золочівською міською радою, Міським комунальним підприємством «Золочівтеплоенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоінвест» було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Золочева: нежитлове приміщення площею 540,00 кв.м в будівлі котельні на вул. Львівська, 12в , нежитлове приміщення площею 610,5 кв.м в будівлі котельні на вул. Шашкевича, 28а, що знаходиться на балансі міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго». Майно передається з метою влаштування котлів на твердому паливі.

22.07.2013 р. сторони даного договору підписали Акт приймання-передачі орендованого нерухомого майна. Крім того, сторони підписали Акт приймання-передачі списків споживачів (юридичних і фізичних осіб), які користуються послугою з централізованого опалення від кожної з котелень, частини яких є об'єктом оренди. Як передбачили сторони у п.2 Акту, дані списки передаються на виконання п.5.22 Договору з метою укладення орендарем з даними споживачами договорів про надання послуг з постачання теплової енергії.

Рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області від 13.09.2013 р. №254 затверджено тарифи на послуги з централізованого теплопостачання. З ПДВ на жовтень-грудень 2013 р.

Розпорядженням голови Золочівської РДА Львівської області від 30.09.2013 р. №326 «Про початок опалювального сезону 2013/14 року» встановлено початок опалювального сезону з 01.10.2013 р.

30.01.2014 р. між ТзОВ «Вітамед» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі продажу приміщення аптеки, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1, площею 81,6 кв.м.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-00000000000000087 від 05.02.2014 р. на суму 8' 030,81 грн. на оплату теплової енергії.

Листом №27/02/14-1 від 27.02.2014 р. позивач надіслав відповідачу повідомлення-претензію про погашення заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 8' 030,82 грн., з яких: за жовтень 2013 р. - 1' 887,79 грн., за листопад 2013 р. - 2' 007,30 грн., за грудень 2013 р. - 2'007,30 грн., за січень 2014 р. - 1' 128,43 грн.

Листом №57 від 21.03.2014 р. відповідач повідомив позивача, що не укладав з ТзОВ «Золочівенергоінвест» договору про надання послуги з теплопостачання. Крім того, ТзОВ «Вітамед» припинило свою діяльність у приміщенні по АДРЕСА_1. Тому відсутні підстави оплачувати надані послуги з теплопостачання.

Докази погашення заборгованості відповідачем в матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Свобода договору, закріплена у ст. ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України). Так, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 ст. 30 цього ж Закону передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Цьому праву кореспондує передбачений п.5 ч.3 ст. 20 Закону обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальні послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.

Аналогічна позиція відображена у постанові судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 30.10.2013 р., копія якої долучена до матеріалів справи.

Як встановлено судом у судових засіданнях, підтверджується позивачем та не заперечувалося відповідачем у судовому засіданні 19.08.2014 р., між ТзОВ «Золочівенергоінвест» та ТзОВ «Вітамед» не укладався договір на послуги з теплопостачання, проте такі послуги надавалися і їх вартість не була оплачена.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків споживача щодо оплати послуг з теплопостачання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 7' 933,14 грн. є підставними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум на підставі ст.625 ЦК України суд встановив, щодо стягнення з відповідача підлягає 899,96 грн. - інфляційних втрат та 107,58 грн. - 3% річних.

Щодо заявленої до стягнення суми пені, то суд зазначає наступне. Відповідно до п.23 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах. У ст.1 ЗУ «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Позивачем нараховано відповідачу 595,96 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки за період з 30.01.2014 р. по 17.07.2014 р. що відповідає наведеним вище положенням закону.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Згідно зі ст. 111 28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 19-21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.6, 11, 526,625, 627 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 111 28 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамед» ( 80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22329676 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоінвест» ( 80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Шашкевича, 28, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38708779 ) 7' 933,14 грн. - основного боргу, 899,96 грн. - інфляційних втрат , 107,58 грн. - 3% річних, 595,96 грн. - пені та 1' 827,00 грн. - сплаченого судового збору.

3 . Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 15.09.2014р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний

текст складений та підписаний 19.09.2014 р.

Суддя Яворський Б.І.