cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" грудня 2014 р. Справа № 914/2601/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Гнатюк Г. М.
суддів: Кравчук Н.М.
Мирутенка О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамед», м.Золочів від 29.09.2014р.
на рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2014р.
у справі № 914/2601/14
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоінвест», м.Золочів, Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамед», м.Золочів
про стягнення 9536,63грн.,
за участю представників:
від позивача: Чоповський І.В. - представник,
від відповідача: Банах Ю.О. - представник,
07.10.2014р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамед», м.Золочів від 29.09.2014р. на рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2014р. у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу суду розподілена до розгляду судді-доповідачу Гнатюк Г.М.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 року у склад колегії для розгляду справи №914/2601/14 введено суддів Галушко Н.А. та Мирутенка О.Л.
Ухвалою суду від 09.10.2014р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 11.11.2014р.
Зважаючи на зайнятість судді Галушко Н.А. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 року у склад колегії для розгляду справи №914/2601/14 замість судді Галушко Н.А. введено суддю Кравчук Н.М.
В судовому засіданні 11.11.2014р. заслухано пояснення представників сторін та оголошено перерву до 02.12.2014р.
При цьому, 11.11.2014р. представником відповідача подано заяву про долучення до матеріалів справи ряду документів (вх.№01-04/6632/14 від 11.11.2014р.), яка апеляційним судом задоволена, так як представник відповідача обгрунтовує неподання цих документів тим, що не зважаючи на клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, господарський суд Львівської області розглянув спір по суті за відсутності представника відповідача.
01.12.2014р. поступило клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамед» В.Єрохіна про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю останнього в судовому засіданні в Радехівському районному суді. Зазначене клопотання судом апеляційної інстанції відхилено, так як пояснення представника В.Єрохіна були заслухані в судовому засіданні 11.11.2014р., а в судове засідання 02.12.2014р. прибув інший повноважний представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамед» п.Банах Ю.О., який надав суду свої пояснення.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 15.09.2014р. у справі №914/2601/14 (суддя Яворський Б.І.) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівенергоінвест" та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамед" на користь позивача 7933,14грн. - основного боргу, 899,96 грн. - інфляційних втрат, 107,58 грн. - 3% річних, 595,96 грн. - пені та 1827,00 грн. - сплаченого судового збору.
Не погоджуючись з таким рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітамед" подало апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та невірно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв'язку з чим, просить його скасувати та в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає те, що суд дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами виникли взаємні права та обов'язки, так як договір між сторонами не укладався. При цьому апелянт зазначає, що договір на надання послуг з централізованого теплопостачання ним було укладено з МКП «Золочівтеплоенерго», правонаступником якого ТзОВ «Золочівенергоінвест» не являється. Апелянт зазначає також, що не отримував пропозицій позивача щодо укладення договору на теплопостачання. Крім цього, на думку скаржника, позивач не довів, що ним надавалися послуги теплопостачання, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості, а також річних, інфляції та пені.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу (вх.№01-04/6609/14 від 10.11.2014р.) та в судових засіданнях представник ТзОВ «Золочівенергоінвест» усно спростовував доводи скаржника та зазначав про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши подану апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про часткове скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2011 р. між Міським комунальним підприємством "Золочівтеплоенерго" (виконавець) та ТзОВ "Вітамед" (споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві своєчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Адреса опалювального приміщення: м. Золочів, вул. Шашкевича, 1. Опалювальна площа приміщення - 81,3 кв.м (п.2.1., 2.2 договору). Відповідно до п.5.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Оплата за спожиту теплову енергію проводиться по виставлених рахунках не пізніше 25 числа поточного місяця, в якому надається послуга на р/р виконавця з вказівкою призначення платежу "За теплову енергію, з ПДВ".
Однак, 22.07.2013 р. між Золочівською міською радою, Міським комунальним підприємством "Золочівтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золочівенергоінвест" було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності.
Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Золочева: нежитлове приміщення площею 540,00 кв.м в будівлі котельні на вул. Львівська, 12в , нежитлове приміщення площею 610,5 кв.м в будівлі котельні на вул. Шашкевича, 28а, що знаходиться на балансі міського комунального підприємства "Золочівтеплоенерго". Майно передається з метою влаштування котлів на твердому паливі.
22.07.2013р. сторони даного договору підписали Акт приймання-передачі орендованого нерухомого майна. Крім того, сторони підписали Акт приймання-передачі списків споживачів (юридичних і фізичних осіб), які користуються послугою з централізованого опалення від кожної з котелень, частини яких є об'єктом оренди. Як передбачили сторони у п.2 Акту, дані списки передаються на виконання п.5.22 Договору з метою укладення орендарем з даними споживачами договорів про надання послуг з постачання теплової енергії.
Рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області від 13.09.2013 р. №254 затверджено тарифи на послуги з централізованого теплопостачання. З ПДВ на жовтень-грудень 2013 р.
Розпорядженням голови Золочівської РДА Львівської області від 30.09.2013 р. №326 "Про початок опалювального сезону 2013/14 року" встановлено початок опалювального сезону з 01.10.2013 р.
30.01.2014 р. між ТзОВ "Вітамед" та Барна І.Б. укладено договір купівлі продажу приміщення аптеки, що знаходиться в будинку №1, розташованому по вул. Шашкевича в м. Золочеві Львівської області, площею 81,6 кв.м. 31.01.2014р. між Барна І.Б. та ТзОВ "Золочівенергоінвест" укладено договір №45 про надання послуг з централізованого опалення в приміщенні по вул..Шашкевича,1 в м.Золочеві.
Натомість між ТзОВ "Золочівенергоінвест" та ТзОВ "Вітамед" не укладався договір на послуги з теплопостачання, проте такі послуги надавалися і їх вартість не була оплачена.
Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-00000000000000087 від 05.02.2014 р. на суму 8030,81 грн. на оплату теплової енергії.
Листом №27/02/14-1 від 27.02.2014 р. позивач надіслав відповідачу повідомлення-претензію про погашення заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 8' 030,82 грн., з яких: за жовтень 2013 р. - 1887,79 грн., за листопад 2013 р. - 2007,30 грн., за грудень 2013 р. - 2007,30 грн., за січень 2014 р. - 1128,43 грн.
Листом №57 від 21.03.2014 р. відповідач повідомив позивача, що не укладав з ТзОВ "Золочівенергоінвест" договору про надання послуги з теплопостачання. Крім того, ТзОВ "Вітамед" припинило свою діяльність у приміщенні по вул. Шашкевича, 1, у м. Золочеві. Тому відсутні підстави оплачувати надані послуги з теплопостачання.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статті 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору. Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".
З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Пунктом 1 ст. 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Цьому праву кореспондує передбачений п.5 ч.3 ст. 20 цього ж Закону обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, у відповідності до ч.1 ст.43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надавалися відповідачу послуги з централізованого теплопостачання, однак останнім такі послуги оплачені не були.
В свою чергу Відповідача посилається на те, що ним не отримувалися послуги теплопостачання у спірному періоді, про що свідчать заява ТзОВ «Вітамед» скерована МКП «Золочівтеплоенерго» та отримана останнім 02.10.2013р. про відключення приміщень аптеки по вул.Шашкевича,1 у м.Золочеві від теплопостачання та акт від 30.09.2013р. про відключення теплопостачання у зазначеному приміщенні шляхом перекривання кранів на радіаторах опалення. Зазначені документи судом першої інстанції не досліджувалися. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що такі документи не є належними та допустимим доказами в розумінні ст.ст.34,36 ГПК України, так як акт від 30.09.2013р. складений лише працівниками ТзОВ «Вітамед» без залучення представників МКП «Золочівтеплоенерго» чи позивача, а заява, адресована МКП «Золочівтеплоенерго» з проханням відключити від теплопостачання не свідчить про його фактичне відключення. При цьому, копії зазначених документів не засвідчені належним чином.
Не може слугувати підставою для звільнення від оплати за отримані послуги і та обставина, що між ТзОВ «Вітамед» та МКП «Золочівтеплоенерго» було укладено угоду про розірвання з 01.09.2013р. Договору про надання послуг з централізованого опалення №30 від 01.01.2011р., незасвідчену копію якої долучено в суді апеляційної інстанції, так як відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити отримані послуги в повному обсязі, про що викладено в Постанові судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 30.10.2013р. При цьому слід відмітити, що з пояснень представників сторін, приміщення аптеки по вул.Шашкевича,1 в м.Золочеві знаходиться з багатоквартирному житловому будинку, і фактично відключити від централізованого опалення лише приміщення аптеки було неможливо.
Як вбачається з розрахунку плати за теплову енергію, заборгованість відповідача складає 7933,14грн., зокрема за жовтень 2013р. - 1894,75грн., за листопад 2013р.- 2014,70грн., за грудень 2013р. -2014,70грн. та за січень 2014р. -2008,99грн. (а.с.35)
Крім цього, позивачем було нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 899,96грн. інфляційних втрат, 107,58грн.- 3% річних та 595,96грн. пені.
У відповідності до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції встановивши обставини справи та визначившись із характером спірних правовідносин сторін, правильно застосував норми матеріального права і вирішив стягнути з ТзОВ «Вітамед» на користь позивача - 7933,14грн. основного боргу, 899,96грн. інфляційних втрат, 107,58грн. - 3% річних.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення 595,96грн. пені, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Відповідно до ст. 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Ст. 3 даного Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З матеріалів справи вбачається, що позивач нарахував відповідачеві пеню з посиланням на ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Однак дана норма не встановлює розміру нарахування пені, вона лише визначає межі та строк її нарахування. Зважаючи на те, що між сторонами у справі не було укладено договору, а отже і не передбачено такого виду відповідальності як стягнення пені за неналежне виконання договору, у позивача відсутні правові підстави для пред'явлення вимоги про стягнення пені, і в цій частині позову слід відмовити.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамед» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоінвест» 595,96грн. пені та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамед» задоволена частково, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, виходячи із суми, яка задоволена до стягнення, розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за розгляд справи в суді першої інстанції становить 1712,83грн., а розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню відповідачу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції становить 57,08грн.
Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамед» задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2014р. по справі №914/2601/14 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамед» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоінвест» 595,96грн. пені скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.
3. В решті рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2014р. по справі №914/2601/14 залишити без змін.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамед" (80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22329676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівенергоінвест" (80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Шашкевича, 28, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38708779) 1712,83грн. - судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівенергоінвест" (80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Шашкевича, 28, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38708779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамед" (80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22329676) 57,08грн. - судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
6. Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
8. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.
Повний текст постанови
виготовлено 08.12.2014р.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2014 |
Оприлюднено | 09.12.2014 |
Номер документу | 41799642 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Гнатюк Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні