Постанова

від 18.09.2014 по справі 804/7551/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 р. Справа № 804/7551/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Присенко О.Г. Кисельова А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

29.05.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.05.2014 року №0001722201, прийнятого на підставі Акту № 153/221/33165522 від 30.04.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДАК-Енергетика» (код ЄДРПОУ 33165522) з питань взаємовідносин із ПНВП «Укртехінвест» (код 30269348) за листопад та грудень 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ПНВП «Укртехінвест» за період листопад та грудень 2013 року, оскільки факт виконання договорів підтверджується видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними. Позивач зазначає, що порушення ПНВП «Укртехінвест» податкової дисципліни та не знаходження останнього за юридичною адреспю не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Ухвалою суду від 30.05.2014 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, а також повідомив суд про те, що придбаний у ПНВП «Укртехінвест» товару використаний у господарській діяльності позивача, а саме: використаний позивачем під час здійснення підрядних робіт для третіх осіб.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про нереальність правочину укладеного позивачем з ПНВП «Укртехінвест», з наступних причин:

- правочини укладені ПНВП «Укртехінвест» визнані недійсними податковим органом;

- ПНВП «Укртехінвест» не подає податкову звітність та не знаходиться за юридичною адресою;

- згідно інформації отриманої відповідачем із бази даних ДАЇ більшість автомобілів, якими було здійснено перевезення вантажу, належать не перевізникам, що вказані у товарно-транспортних накладних наданих позивачем під час перевірки, а третій особі - ТОВ «Айсберг-Фіш»; крім того не всі державні номери автотранспорту відповідають маркам машин вказаних у товарно-транспортних накладних; у товарно-транспортних накладних наданих до перевірки графи пункт навантаження та пункт розвантаження не заповненні, відсутні відомості щодо довіреностей, за якими отримано товар.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

З 14.04.2014 року по 18.04.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПНВП «Укртехінвест» за листопад та грудень 2013 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 153/221/33165522 від 30.04.2014 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочинів позивача з ПНВП «Укртехінвест» на настання правових наслідків.

Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обґрунтовується наступним:

- правочини укладені ПНВП «Укртехінвест» визнані недійсними податковим органом;

- ПНВП «Укртехінвест» не подає податкову звітність та не знаходиться за юридичною адресою;

- згідно інформації отриманої відповідачем із бази даних ДАЇ більшість автомобілів, якими було здійснено перевезення вантажу, належать не перевізникам, що вказані у товарно-транспортних накладних наданих позивачем під час перевірки, а третій особі - ТОВ «Айсберг-Фіш»; крім того не всі державні номери автотранспорту відповідають маркам машин вказаних у товарно-транспортних накладних; у товарно-транспортних накладних наданих до перевірки графи пункт навантаження та пункт розвантаження не заповненні, відсутні відомості щодо довіреностей, за якими отримано товар.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення від 13.05.2014 року №0001722201, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з ПДВ на суму 283 830,13 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 141 915,07 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 153/221/33165522 від 30.04.2014 року щодо не спрямованості правочину, який укладено позивачем з ПНВП «Укртехінвест» на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ПНВП «Укртехінвест» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ПНВП «Укртехінвест» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ПНВП «Укртехінвест» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ПНВП «Укртехінвест»

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ПНВП «Укртехінвест» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678) та не знаходження ПНВП «Укртехінвест» за юридичною адресою.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ПНВП «Укртехінвест».

Судом встановлено, що між позивачем та ПНВП «Укртехінвест» укладено чотири договори поставки, а саме: від 03.07.2013 року № 030713, від 08.02.2013 року № 080213, від 04.05.2012 року № 040512 та від 13.12.2013 року № 96/13П, у відповідності до умов яких ПНВП «Укртехінвест» зобов'язувалось поставити позивачу товар, а останній зобов'язувався його оплатити.

Факт поставки ПНВП «Укртехінвест» позивачу товару підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ПНВП «Укртехінвест» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України.

Позивач розрахувався з ПНВП «Укртехінвест» у повному обсязі за надані послуги, що відображено у акті перевірки та підтверджується копіями платіжних доручень, що знаходяться у матеріалах справи.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ПНВП «Укртехінвест» анульовано 13.02.2014 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ПНВП «Укртехінвест» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ПНВП «Укртехінвест» зареєстрована як юридична особа 16.02.1999 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ПНВП «Укртехінвест» було юридичною особою.

Факт перевезення товару від ПНВП «Укртехінвест» до позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, що знаходяться у матеріалах справи. У матеріалах справи також знаходяться копії договорів перевезення вантажів автомобільним транспортом, що укладені між ПНВП «Укртехінвест» та ТОВ «Логіста Днепр» і ПП «Ін-Терго».

Також судом встановлено, що придбаний позивачем товар був використаний у власній господарській діяльності позивача, а саме: позивач використав його під час здійснення підрядних робіт для «ГПК Україна» компанії «ГПК Гамбург Порт Консалтинг ГмбХ», Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, що підтверджується копіями договорів, актами виконаних підрядних робіт, а також зазначено у акті перевірки № 153/221/33165522 від 30.04.2014 року.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Згідно листа Міністества доходів і зборів України від 19.09.2013 № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 «основаниями для формирования налогового кредита является наличие надлежащим образом оформленной налоговой накладной, таможенной декларации, заявления с жалобой на поставщика, поданного в соответствии с пунктом 201.10 статьи 201 Кодекса, бухгалтерской справки, составленной в соответствии с пунктом 198.5 статьи 198 Кодекса, или других документов, предусмотренных пунктом 201.11 статьи 201 Кодекса. Товарно-транспортная накладная не содержится в перечне документов, определяющих право на формирование налогового кредита».

На підставі викладеного судом відхиляються твердження відповідача про те, що неналежним чином оформлена товарно-транспортна накладна може свідчити про неправомірність формування платником податків податкового кредиту, оскільки судом під час розгляду справи встановлено рух активів від ПНВП «Укртехінвест» до позивача.

У зв'язку з викладеним оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.05.2014 року №0001722201, прийнятого на підставі Акту № 153/221/33165522 від 30.04.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДАК-Енергетика» (код ЄДРПОУ 33165522) з питань взаємовідносин із ПНВП «Укртехінвест» (код 30269348) за листопад та грудень 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДАК-Енергетика» судовий збір у розмірі 487,60 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 18.09.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка