Постанова

від 29.08.2014 по справі 826/7960/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2014 року 08:19 № 826/7960/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантрембуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантрембуд» (далі - позивач, ТОВ «Гарантрембуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 №105326151630.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ «Клуб С» та ПП «Унісон Дизайн» не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність виконання ремонтно-будівельних робіт вказаними контрагентами у періоді, що перевірявся. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилався на матеріали актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Клуб С» та ПП «Унісон Дизайн», які вказують на укладання даними товариствами угод без мети настання реальних наслідків. Крім того, відповідач посилався на те, що ОСОБА_1, який зареєстрований директором ПП «Унісон Дизайн» був допитаний працівниками податкової міліції в якості свідка, заперечив свою причетність до господарської діяльності даного підприємства. За таких обставин, відповідач зазначає, що господарські операції позивача з даними контрагентами протиправно відображені у податковій та бухгалтерській звітності позивача. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним.

В судовому засіданні 07.08.2014 представники сторін заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Посадовими особами відповідача, на підставі наказу від 01.11.2013 №316, згідно з підпунктами 20.1.4 пункту 20.1, підпунктами 75.1.2, пунктом 75.1 статті 75, пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Гарантрембуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Клуб С» (код ЄДРПОУ 36352656) та ПП «Унісон Дизайн» (код ЄДРПОУ 34795572) за період з 01.01.2012 по 01.10.2013, за результатами якої складено акт від 29.11.2013 №74/16-30/32916930.

Згідно висновків вказаного акту, відповідач встановив порушення позивачем вимог законодавства, а саме: пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 657 973,01 грн., в т.ч. 335 308,00 грн. за період липень 2012 року та 322 665,01 грн. за період серпень 2012 року.

На підставі акту перевірки від 29.11.2013 №74/16-30/32916930 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.12.2013 №105326151630, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 822 466,00 грн., в т.ч. основний платіж - 657 973,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 164 493,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 16.12.2013 №105326151630 ТОВ «Гарантрембуд» оскаржило його до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У періоді, який перевірявся відповідачем, ТОВ «Гарантрембуд» здійснювало фінансово-господарські відносини, зокрема, з ТОВ «Клуб С» та ПП «Унісон Дизайн».

Суд встановив, що між ТОВ «Гарантрембуд» (Підрядник) та ТОВ «Клуб С» (Субпідрядник) укладено три договори субпідряду, а саме: №0718-12 від 18.07.2012, №0727-12 від 27.07.2012 та №0801-12 від 01.08.2012, предметом яких є виконання будівельних робіт (а.с. 39-50 Додаток №1 до справи).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суду копії актів виконаних ремонтно-будівельних робіт на об'єкті та податкових накладних (а.с. 51-68 Додаток №1 до справи).

Між ТОВ «Гарантрембуд» (Підрядник) та ПП «Унісон Дизайн» (Субпідрядник) укладено шістнадцять договорів субпідряду, а саме: №0601-12/1 від 01.06.2012, №0601-12/2 від 01.06.2012, №0601-12/3 від 01.06.2012, №0601-12/4 від 01.06.2012, №0601-12/5 від 01.06.2012, №0601-12/6 від 01.06.2012, №0605-12 від 05.06.2012, №0606-12 від 06.06.2012, №0607-12 від 07.06.2012, №0608-12 від 08.06.2012, №0619-12 від 19.06.2012, №0703-12 від 03.07.2012, №0704-12 від 04.07.2012, №0706-12 від 06.07.2012, №0717-12 від 17.07.2012, №0801-12 від 01.08.2012 (а.с. 69-136 Додаток №1 до справи).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суду копії актів виконаних ремонтно-будівельних робіт на об'єкті та податкових накладних (а.с. 137-177 Додаток №1 до справи).

Позивач надав суду копії дизайн проектів та електричних проектів, відповідно до яких виконувались будівельно-ремонтні роботи (а.с. 173-192 Додаток №2 до справи, Додатки №3, №4 до справи).

Розрахунки з ТОВ «Клуб С» та ПП «Унісон Дизайн» позивач здійснював у безготівковій формі, на підтвердження чого надав копії банківських виписок (а.с. 178-231 Додаток №1 до справи).

Представник ТОВ «Гарантрембуд» посилався на те, що вищезазначені договори субпідряду були укладені з ТОВ «Клуб С» та ПП «Унісон Дизайн» з метою забезпечення виконання договорів підряду, укладених з ПАТ «Комфорт-Сервіс», АТ «Сбербанк Росії», ПАТ «Банк Форум», ПАТ «Платинум Банк». До матеріалів справи позивач надав копії первинних документів на підтвердження виконання договорів із зазначеними замовниками будівельно-ремонтних робіт (а.с. 4-253 Т. ІІІ).

Суд встановив, що на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Клуб С» позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 72 517,00 грн., а на підставі податкових накладених, виданих ПП «Унісон Дизайн», позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 585 456,00 грн., загальна сума склала 657 973,00 грн.

Відповідач, за результатами перевірки господарських взаємовідносин ТОВ «Гарантрембуд» з ТОВ «Клуб С» та ПП «Унісон Дизайн», дійшов висновку про відсутність у позивача права на їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку, в обґрунтування чого посилався на матеріали актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Клуб С» (акт від 24.07.2013 №481/22-90/36352656) та ПП «Унісон Дизайн» (акт від 26.12.2012 №2341/22-20/34795572), згідно з якими реальність здійснення господарської діяльності даними контрагентами позивача не підтверджена документально.

Крім того, відповідач надав суду копію протоколу допиту свідка від 11.04.2013, згідно якого ОСОБА_1 (директор ПП «Унісон Дизайн») заперечив його причетність до господарської діяльності ПП «Унісон Дизайн». Зазначив, що про те, що він є директором даного підприємства йому стало відомо від працівників податкової міліції. Свідок зазначив, що йому не відомо де знаходяться печатка та реєстраційні документи ПП «Унісон Дизайн».

Суд відхиляє посилання відповідача на протокол допиту свідка як доказ відсутності реального характеру здійснення спірних правочинів, оскільки матеріали кримінального провадження, за відсутності обвинувального вироку, не є беззаперечним доказом протиправності формування позивачем податкового кредиту і підлягають доведенню в межах розгляду даної справи.

Крім того, суд не приймає посилання відповідача на матеріали актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача ТОВ «Клуб С» та ПП «Унісон Дизайн», як на доказ недійсності правочинів між позивачем та вказаними юридичними особами, оскільки відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідач не звертався до суду з позовом про визнання Договору №23/05 від 23.05.2012 недійсним.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення Договорів субпідряду, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Клуб С» і ПП «Унісон Дизайн», не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Суд дійшов висновку, що первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим положеннями законодавства та їхні реквізити відповідають вимогам первинних документів, які передбачено статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що господарські відносини між позивачем та його контрагентами ТОВ «Клуб С» і ПП «Унісон Дизайн» документально підтверджені та мали реальний характер.

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із ТОВ «Клуб С» і ПП «Унісон Дизайн» у спірних періодах, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 №105326151630 є протиправним, з огляду на що, підлягає скасуванню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантрембуд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 №105326151630, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантрембуд» (код ЄДРПОУ 32916930) судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят гривень 20 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський