Ухвала

від 24.02.2016 по справі 826/7960/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2016 р. м. Київ К/800/5891/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - ОСОБА_1,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015

у справі № 826/7960/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантрембуд" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015, позов задоволено; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 № 105326151630.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що Товариство документально підтвердило право на податковий кредит за реальними господарськими операціями з придбання субпідрядних робіт у задекларованих контрагентів - (товариства з обмеженою відповідальністю Клуб С та приватного підприємства Унісон Дизайн ), тоді як за відсутності вироків, постановлених відносно офіційних осіб контрагента, наведені в акті зустрічної перевірки ознаки його фіктивності не можуть спростовувати товарності спірних господарських операцій.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить ухвалені у справі судові акти та відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що судами не надано належної правової оцінки обставинам щодо фіктивного характеру діяльності спірних постачальників та відсутність у них об'єктивної можливості виконати розглядувані роботи в силу браку матеріальних та трудових ресурсів, тоді як подання платником формального складеного пакету документів не може підтверджувати обґрунтованість податкової вигоди платника за відсутності фактичного руху активів між учасниками поставки.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю Клуб С та приватним підприємством Унісон Дизайн за період з 01.01.2012 по 01.10.2013.

За наслідками цієї перевірки відповідачем складено акт від 29.11.2013 № 74/16-30/32916930 та прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення згідно з яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 822 466 грн. (у тому числі на 657 973 грн. за основним платежем та 164 493 грн. за штрафними санкціями).

Підставою для цього донарахування слугував висновок податкового органу про те, що господарські операцій з поставки названими постачальниками субпідрядних робіт позивачеві не здійснювалися, подані платником первинні документи на підтвердження виконання цих операцій містять недостовірні відомості та представлені платником з метою одержання необґрунтованої податкової вигоди, дії платника спрямовані на штучне створення документального підтвердження факту виконання взаємних зобов'язань між господарюючими суб'єктами.

На обґрунтування цього висновку Інспекція посилається на обставини, установлені у ході проведення зустрічних перевірок (звірок) товариства з обмеженою відповідальністю Клуб С та приватного підприємства Унісон Дизайн щодо відсутності у цих контрагентів ознак реальних суб'єктів господарювання в силу відсутності матеріальних та трудових ресурсів для провадження господарської діяльності та виконання розглядуваних операцій, неперебування на місцем реєстрації; також відповідач зазначає про факт реєстрації приватного підприємства Унісон Дизайн на підставну особу - ОСОБА_2, який заперечив свою причетність до утворення та діяльності цього підприємства.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.3 цієї ж статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналізовані положення Закону пов'язують податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту з ПДВ з реальністю виконання господарської операції та з її підтвердженістю належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт.

Оцінюючи податкові наслідки господарських операцій позивача (замовник) зі спірними контрагентами, суди визнали належним документальним підтвердженням реальності виконання цих операцій подані платником договори субпідряду, акти виконаних будівельних робіт, податкові накладні, виписки з банківського рахунку, якими засвідчені розрахунки позивача з розглядуваними постачальниками.

Втім власне наявність формально складених первинних документів, не опосередкованих фактичним рухом активів між учасниками господарської операції, не породжує податкових наслідків, а тому перевірка правильності відображення господарської операції у податковому обліку вимагає дослідження дійсного переміщення активу між учасниками поставки та аналіз змін їх майнового стану з урахуванням усіх доводів та доказів, наданих учасниками провадження.

При цьому суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та взаємозв'язку за правилами статті 86 КАС та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.

Втім у справі, що переглядається, судами не виконано наведених процесуальних вимог.

Так, відхиляючи доводи Інспекції щодо фіктивності приватного підприємства Унісон Дизайн , суди послалися на відсутність вироку, постановленого за фактом фіктивного підприємництва, що саме по собі не є ознакою реального суб'єкта господарювання.

Адміністративний суд наділений достатніми процесуальними інструментами для безпосередньої перевірки та/або достеменного з'ясування обставин, що входять до предмета доказування у справі та мають правове значення для правильного вирішення адміністративного спору.

А відтак для з'ясування цієї обставини адміністративний суд повинен був дослідити умови укладення позивачем договорів субпідряду з приватним підприємством Унісон Дизайн , перевірити встановлення ділових контактів Товариством безпосередньо з директором цього підприємства, повноваження якого підтверджені в установленому законом порядку, витребувати у позивача відомості про телефони та адреси, через які підтримувалися стосунки з цим постачальником тощо; також з'ясувати наявність у приватного підприємства Унісон Дизайн умов для виконання договірних зобов'язань, витрат, супутніх звичайній господарській діяльності (як-от - на виплату заробітної плати, на оренду, оплату комунальних послуг, послуг зв'язку тощо), за необхідності викликати у судове засідання та допитати як свідка керівника цього підприємства.

Також суди взагалі не надали правової оцінки обставинам, установленим в актах про неможливість проведення зустрічних звірок товариства з обмеженою відповідальністю Клуб С та приватного підприємства приватним підприємством Унісон Дизайн . Адже результати заходів податкового контролю, які стосуються одних і тих самих обставин та мають істотне значення для справи, повинні враховуватися незалежно від того, яким податковим органом вони встановлені.

Чинне податкове законодавство не передбачає заборони використання податковим органом інформації, що одержана від іншого контролюючого органу та відповідає профілю покладених на нього завдань, при прийнятті рішення за наслідками перевірки. А відтак акти, складені за наслідками вжиття заходів проведення зустрічної звірки контрагентів, на які посилається Інспекція на підтвердження обґрунтованості оспорюваного донарахування, підлягав оцінці у сукупності з іншими доказами у справі за правилами статті 86 КАС в рамках даного судового провадження.

Під час розгляду цієї справи відповідач неодноразово наголошував на відсутності у спірних постачальників об'єктивної можливості виконати підрядні роботи у задекларованих обсягах з огляду на відсутність трудових ресурсів, основних засобів, виробничих активів, необхідних для досягнення результатів відповідної господарської діяльності та виконання розглядуваних поставок.

Суди не перевірили, якими силами та засобами виконувалися спірні роботи, на яких саме об'єктах, хто виступав їх конкретним виконавцем, яким чином забезпечувався доступ цих виконавців до об'єктів, яким чином позивач здійснював контроль за станом виконання цих робіт тощо.

Таким чином, оскільки прийняття рішення з даного спору вимагає додаткового встановлення обставин цієї справи, що перебуває поза межами повноважень касаційного суду, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувані судові акти та направити справу на розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду суду слід врахувати вказівки та висновки касаційного суду, викладені в цій ухвалі, ретельно дослідити подані сторонами докази, надати правову оцінку доводам сторін, встановити обставини, що входять до предмета доказування у справі, та прийняти рішення у відповідності зі статтею 159 КАС.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 у справі № 826/7960/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько