Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
. Іменем України
РІШЕННЯ
18 вересня 2014 року Справа № 927/1327/14
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк-Буд",
юридична адреса: вул. Пирятинська, 115, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500
поштова адреса: вул. Київська, 140, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500
відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 17500
предмет спору: про стягнення 17907,14 грн.
Суддя Лавриненко Л.М.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Андрєєва-Сікач А.О., довіреність від 27.08.2014 року, представник
від відповідача: не з"явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Технопарк-Буд" подано позов про стягнення з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 16161,56 грн. заборгованості по орендній платі; 1487,52 грн. пені за несвоєчасну сплату орендних платежів та 258,06 грн. відсотків за несвоєчасну сплату орендних платежів, за неналежне виконання умов договору №22 оренди нерухомого майна від 01.10.2012 року; додаткових угод до нього.
В судовому засіданні 28.08.2014 року судом було здійснено огляд оригіналів: актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000246 від 30.12.2013 року; №ОУ-0000008 від 31.01.2014 року; №ОУ-0000027 від 28.02.2014 року; №ОУ-0000047 від 31.03.2014 року; акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 28.02.2014р.; договору №22 оренди нерухомого майна від 01.10.2012 року; актів прийому-передачі від 01.10.2012 року; 01.08.2013 року; 21.10.2013 року; витягу про державну реєстрацію прав №31364482 від 20.09.2011 року; договору купівлі-продажу від 31.08.2011 року; витягу з Державного реєстру правочинів №10326367 від 31.08.2011 року; витягу про державну реєстрацію прав №31364582 від 20.09.2011 року; договору купівлі -продажу від 31.08.2011 року; витягу Державного реєстру правочинів №10326371 від 31.08.2011 року.
Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але відповідач повноважного представника в судові засідання 28.08.2014 року, 09.09.2014 року та 18.09.2014р. не направив, документів, витребуваних ухвалами суду від 21.08.2014 року, від 28.08.2014 року та від 09.09.2014р. суду не надав.
Ухвала суду від 21.08.2014 року про порушення провадження у справі та ухвали суду від 28.08.2014р. та від 09.09.2014р. направлені на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві - АДРЕСА_1, 17500, повернулась до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
На час розгляду справи заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.
Також представником позивача в судовому засіданні 18.09.2014 року було заявлено усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів. Суд клопотання задовольнив, подані документи залучено судом до матеріалів справи.
Суд вжив всіх заходів щодо попередження відповідача про розгляд даної справи, але ухвала суду від 21.08.2014 року про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1, 17500, зазначена позивачем у позовній заяві, договорі, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо державної реєстрації відповідача, місцезнаходження фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1, повернулась до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання".
Частиною 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвалами суду від 21.08.2014р., 28.08.2014 року та від 09.09.2014р. сторони були попереджені, що не з'явлення повноважного представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 18.09.2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача виклав позовні вимоги.
Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма міститься у ст. 759 Цивільного кодексу України.
01.10.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Технопарк-Буд", (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір №22 оренди нерухомого майна.
Відповідно до розділу І договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року, орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в строкове, платне володіння і користування частину нежитлової будівлі - склад НОМЕР_2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, площею 186,9м. кв. Загальна площа нежитлової будівлі - склад НОМЕР_2, складає 540,7 м. кв.
У відповідності до ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Пункт 1.2. договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року, встановлено, що об»єкт оренди належать орендодавцю (ТОВ «Технопарк-Буд») на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 31.08.2011 року №3580 та №3583.
В підтвердження права власності на об»єкт оренди позивачем надано до матеріалів справи копії договорів купівлі - продажу від 31.08.2011 року №3580 та №3583, а також витяги про державну реєстрацію прав від 20.09.2011р.
Відповідно до п. 1.3. Договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року, вартість об»єкту оренди на дату укладання договору за домовленістю сторін становить 20 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.1., 3.4. Договору визначено, що передача об»єкта оренди в оренду здійснюється на підставі відповідного Акту прийому-передачі у триденний строк з моменту укладання договору. Об»єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання вищезазначеного Акта.
Відповідно до Акту прийому-передачі від 01.10.2012 року до договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року, орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове, платне користування частину нежитлової будівлі - склад НОМЕР_2, площею 186,9 м. кв. за адресою: АДРЕСА_2, який підписаного сторонами та скріплений печатками сторін, копія якого додана до матеріалів справи.
Пунктом 4.1., 4.2. Договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року, визначений термін дії договору - до 31.12.2012 року (до кінця року). Якщо жодна за сторін на протязі одного місяця після закінчення строку оренди не заявить про намір припинити дію цього договору, цей Договір та строк оренди автоматично продовжується на строк один рік, проте не більш ніж до 31.12.2013 року.
29.07.2013 року між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року, якою сторони погодили внести зміни до п. 1.1. договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року, яким погодили, що орендодавець (позивач) зобов»язується передати, а орендар (відповідач) прийняти в строкове, платне володіння і користування частину нежитлової будівлі - склад НОМЕР_2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, а саме: частину приміщення зазначене в технічному паспорті під №1, №2, №3, №4, №6 загальною площею 429,8 кв. м. Крім того, сторони погодили внести зміни до п. 1.3. договору, яким визначили, що вартість об»єкту оренди за домовленістю сторін становить 40 000, 00 грн. та до п. 5.1. договору, яким встановили, що розмір орендної плати з урахуванням її індексації за весь об»єкт в цілому складає 7 736 грн. в т.ч. ПДВ 1 289,40 грн. за місяць. Дана додаткова угода набирає законної сили з 01.08.2013 року.
Відповідно до Акту прийому-передачі від 01.08.2013 року до договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року, орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове, платне користування частину нежитлової будівлі - склад НОМЕР_2, розташований за адресою: АДРЕСА_2, а саме: приміщення зазначене в технічному паспорті під №2, №3, №4, загальною площею 242,9 кв.м., який підписаного сторонами та скріплений печатками сторін, копія якого додана до матеріалів справи.
21.10.2013 року між сторонами була укладена Додаткова угода №2 до договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року, якою сторони погодили внести зміни до п. 1.1. договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року, яким погодили, що орендодавець (позивач) зобов»язується передати, а орендар (відповідач) прийняти в строкове, платне володіння і користування частину нежитлової будівлі - склад НОМЕР_2, загальною площею 186,9 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, а саме: частину приміщення зазначене в технічному паспорті під №1 та під №6. Крім того, сторони погодили внести зміни до п. 1.3. договору, яким визначили, що вартість об»єкту оренди за домовленістю сторін становить 20 000, 00 грн. та до п. 4.1. договору, яким встановили, що термін дії договору оренди - до 31 грудня 2014 року. Пункт 4.2. договору виключити, а пункт 5.1. викласти в такій редакції: розмір орендної плати з урахуванням її індексації за весь об»єкт в цілому складає 3738,00 грн. в тому числі за місяць. Дана додаткова угода набирає законної сили з 22.10.2013 року, підписана сторонами та скріплена печатками сторін.
Відповідно до Акту прийому-передачі від 21.10.2013 року до договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року, орендар (відповідач) повертає, а орендодавець (позивач) приймає зі строкового платного володіння і користування частину нежитлової будівлі - склад НОМЕР_2, розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 242,9 кв. м., а саме: приміщення зазначені в технічному паспорті під №2, №3, №4, який підписаного сторонами та скріплений печатками сторін, копія якого додана до матеріалів справи.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 5.2., 5.3. Договору, орендна плата перераховується в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача (орендодавця) авансом до 05 числа кожного місяця за поточний місяць. Орендна плата сплачується на підставі письмових рахунків, що надаються орендодавцем (позивачем), але за будь-яких умов (у тому числі в разі неотримання письмового рахунку) не пізніше дати, зазначеної у даному пункті договору.
Орендна плата сплачується орендарем (відповідачем) за фактичний термін користування об»єктом оренди. Першим днем строку, за який орендар (відповідач) повинен вносити орендну плату за цим договором, є день підписання сторонами акту прийому-передачі в оренду об»єкта оренди, а останнім днем цього строку є день підписання сторонами акта передання-приймання об»єкта оренди з оренди.
Пунктом 5.6. договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року, встановлено, що орендар (відповідач) відшкодовує орендодавцю (позивачу) витрати на комунальні послуги, пов»язані з користуванням об»єктом оренди, які розраховуються, виходячи з обсягів спожитих орендарем послуг та/або відповідно до показань лічильників та сплачуються додатково на підставі виставлених орендодавцем рахунків. Плата за комунальні послуги провадиться орендарем (відповідачем) орендодавцю (позивачу) та за своєю суттю не є оплатою поставки комунальних послуг від орендодавця (позивача) до орендаря, а являє собою відшкодування орендарем своєї частки в витратах орендодавця по сплаті комунальних послуг.
Відповідно до п. 5.7-5.8. договору, сплата відшкодування витрат на комунальні послуги здійснюється наступним чином:
- до 02 числа кожного місяця орендар сплачує аванс на здійснення відшкодування витрат з комунальних послуг у розмірі, визначеному в рахунках Орендодавця;
- на протязі 2 (двох) банківських днів з моменту отримання рахунку орендодавця, який орендодавець виставляє у разі перевищення витрат над розміром авансового платежу.
Відшкодування витрат на комунальні послуги за будь-яких умов (у тому числі в разі неотримання письмового рахунку) має бути здійснено орендарем не пізніше десятого числа наступного місяця. Якщо до настання терміну відшкодування витрат відповідний рахунок не був отриманій орендарем, він може звернутись до орендодавця з метою отримання даного рахунку.
В підтвердження факту виконання позивачем взятих на себе зобов»язань, між сторонами були підписані та скріплені печатками акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № ОУ-0000246 від 30.12.2013 року за грудень 2013 року на суму 4239 грн. 50 коп., № ОУ-0000008 від 31.01.2014 року за січень 2014 р. на суму 4184 грн. 23 коп., № ОУ-0000027 від 28.02.2014 року за лютий 2014 року на суму 4807 грн. 26 коп., № ОУ-0000047 від 31.03.2014року за березень 2014 року на суму 4100 грн. 03 коп., копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали були оглянуті в судовому засіданні.
На виконання п.п. 5,2, 5.6., 5.7, 5.8. договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року, позивачем (орендодавцем) було виставлено відповідачу (орендарю) рахунки на сплату орендної плати та відшкодування витрат по газопостачанню за грудень 2013 р., за січень 2014 р., за лютий 2014 та березень 2014р. на загальну суму 17331,02 грн., а саме: -№ СФ-0000491 від 31.12.2013 року на суму 4239,50 грн., який включає в себе орендну плату в розмірі 3738 грн. та відшкодування комунальних послуг в розмірі 501 грн. 50 коп.; №СФ-0000490 від 31.01.2014 року на суму 4184,23 грн., який включає в себе орендну плату в розмірі 3738 грн. та відшкодування комунальних послуг в розмірі 446 грн. 23 коп.; №СФ-0000510 від 28.02.2014 року на суму 4807,26 грн., який включає в себе орендну плату в розмірі 3738 грн. та відшкодування комунальних послуг в розмірі 1069 грн. 26 коп.; №СФ-0000529 від 31.03.2014 року на суму 4100,03 грн., який включає в себе орендну плату в розмірі 3738 грн. та відшкодування комунальних послуг в розмірі 362 грн. 03 коп.
Факт отримання рахунків за грудень 2013, січень, лютий та березень 2014р. підтверджується підписом представника відповідача на актах здачі - прийняття робіт (надання послуг), в який йдеться посилання на вказані рахунки.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. 7.1. договору, відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі згідно з договором.
Таким чином, згідно рахунку та акту надання послуг № ОУ-0000246 від 30.12.2013 р. за грудень 2013 р. на суму 4239,50 грн. відповідач зобов»язаний був розрахуватися в частині сплати орендної плати в розмірі 3738 грн. в строк до 05.12.2013р. (п.5.2. договору), а в частині відшкодування комунальних послуг в розмірі 501 грн. 50 коп. в термін по 10 січня 2014р. включно (п.5.8. договору); згідно рахунку та акту надання послуг № ОУ-0000008 від 31.01.2014року за січень 2014 р. на суму 4184,23 грн. в частині сплати орендної плати в розмірі 3738 грн. в строк по 08.01.2014р. включно, оскільки 5-7.01.2014р. вихідні дні, (п.5.2 договору), а в частині відшкодування комунальних послуг в розмірі 446 грн. 23 коп. в термін по 10 лютого 2014р. включно (п.5.8 договору); згідно рахунку та акту надання послуг №ОУ-0000027 від 28.02.2014 року за лютий 2014 р. на суму 4807,26 грн. в частині сплати орендної плати в розмірі 3738 грн. в строк до 05.02.2014р. (п.5.2. договору), а в частині відшкодування комунальних послуг в розмірі 1069 грн. 26 коп. в термін по 11 березня 2014р. включно, оскільки 10.03.2014р. - вихідний день (п.5.8. договору); згідно рахунку та акту надання послуг №ОУ-0000047 від 31.03.2014 року за березень 2014 р. на суму 4100,03 грн. в частині сплати орендної плати в розмірі 3738 грн. в строк до 05.03.2014р. (п.5.2. договору), а в частині відшкодування комунальних послуг в розмірі 362 грн. 03 коп. в термін по 10 квітня 2014р. включно (п.5.8. договору).
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення взятих на себе зобов»язань орендну плату та інші платежі за договором оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року за період з 30.12.2013 року по 31.03.2014 року в повному обсязі не сплатив, заборгованість становить 16161,56 грн.
Претензію товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд-Парк» №4 від 14.03.2014 року з вимогою сплати боргу відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Таким чином, заборгованість по сплаті орендної плати та інших платежів за період з грудня 2013 року по березень 2014 року становить 16161,56 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача 1487,52 грн. пені за період з 01.01.2014 року по 18.08.2014 року, відповідно до п. 10.1. договору.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 10.1. договору оренди нерухомого майна №22 від 01.10.2012 року передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар (відповідач) сплачує на користь орендодавця (позивач) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідача щодо оплати орендної плати та інших платежів, але приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку пені не враховано вимоги п.6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано, і умовами договору не передбачено інший порядок нарахування пені, а тому суд з урахуванням вищевикладеного доходить висновку, що пеня за прострочку оплати за період з 01.01.2014р. по 18.08.2014р. підлягає стягненню в сумі 1308 грн. 43 коп.
Також позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 258,06 грн. за період з 01.01.2014 року по 18.08.2014 року.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендної плати та інших платежів, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано три проценти річних в сумі 258,06 грн. за період з 01.01.2014 року по 18.08.2014 року.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, орендну плату та інші платежі своєчасно в повній сумі не сплатив і позовні вимоги не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 16 161 грн. 56 коп. боргу, 1308 грн. 43 коп. пені, 258,06 грн. 3% річних. В решті позову відмовити.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст.4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1808,73 грн.
Керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 193, 231, 232, 283 Господарського кодексу України; ст.ст. 11, 202, 205, 526, 530, 546, 549, 625, 626, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України; ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 17500 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк-Буд", юридична адреса: вул. Пирятинська, 115, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; поштова адреса: вул. Київська, 140, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500 (р/р 26009051410639 в Чернігівське РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернігів, МФО 353586, код ЄДРПОУ 34913396) 16161 грн. 56 коп. боргу, 1308 грн. 43 коп. пені, 258 грн. 06 коп. трьох процентів річних та 1808 грн. 73 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Повне рішення підписано 19.09.2014р.
Суддя Л.М. Лавриненко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2014 |
Оприлюднено | 23.09.2014 |
Номер документу | 40535326 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Лавриненко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні