Постанова

від 10.09.2014 по справі 911/865/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р. Справа№ 911/865/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Власова Ю.Л.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний дім буд"

на рішення господарського суду Київської області від 20.05.2014

у справі №911/865/14 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний дім буд",

про стягнення 37 305,58 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 20.05.2014 у справі №911/865/14, повний текст якого складено 23.05.2014, позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний дім буд" про стягнення 37 305,58 грн. задоволено частково, а саме, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний дім буд" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. В.Чайки, 16, ідентифікаційний код 32553445) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 29 920,96 грн. заборгованості, 305,24 грн. інфляційних втрат, 922,22 грн. 3% річних та 1 525,46 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідачем неналежно виконані зобов'язання за, укладеним з позивачем, договором виконання робіт в частині своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача стягнуто 29 920,96 грн. заборгованості по оплаті підрядних робіт, виконаних за актами №№ 3, 4.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором з відповідача на користь позивача стягнуто: 305,24 грн. інфляційних втрат та 922, 22 грн. 3% річних.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 4 225,82 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 1 928,88 грн. пені, нарахованої з 11.09.2013 по 10.03.2014 - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 20.05.2014 у справі №911/865/14 скасувати та постановити нове, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції:

- розглянув справу та прийняв оскаржуване рішення у відсутності представників відповідача, які не були повідомлені належним чином про дату судового засідання;

- не врахував, що надана позивачем копія відправлення №540813984376 не є належним доказом отримання відповідачем актів приймання виконаних робіт №3 та №4, оскільки вони надіслані не за місцем знаходження та особа, яка отримала цей лист не є уповноваженою особою відповідача на отримання кореспонденції

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний дім буд" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю "Рідний дім буд" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 20.05.2014 у справі №911/865/14, апеляційну скаргу прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи №911/865/14 призначено на 10.09.2014.

В судовому засідання 10.09.2014 представник позивача, з урахуванням поданого до Київського апеляційного господарського суду 10.09.2014 відзиву на апеляційну скаргу, проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний дім буд" залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 20.05.2014 у справі №911/865/14 змінити, виклавши частину 2 його резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний дім буд" (87500, м. Донецька область, м. Маріуполь, вул. Казанцева, 7-Б, ідентифікаційний номер 32553445) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 29 920 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 96 коп. заборгованості, 305 (триста п'ять) грн. 24 коп. інфляційних втрат, 922 (дев'ятсот двадцять дві) грн. 22 коп. 3% річних та 1 525 (одну тисячу п'ятсот двадцять п'ять) грн. 46 коп. судового збору.

Відповідач в судове засідання 10.09.2014 своїх представників не направив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 у справі №911/865/14 про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи №911/865/14 до розгляду на 10.09.2014 об 11:10 год., у встановленому законодавством порядку, апеляційним судом надіслано на повідомлену відповідачем в апеляційній скарзі адресу та вручено останньому, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (№0411611329571), судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 04.10.2012 між позивачем Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5, як виконавцем, та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Рідний дім буд", як замовником, укладено договір виконання робіт №03/10, відповідно до умов якого позивач зобов'язався своїми силами і засобами, на власний ризик виготовити і виконати роботи згідно додатка №1 на об'єкті відповідача за адресою: м. Нововолинськ, бул. Шевченка, 43, відповідно до затвердженого технічного завдання або проектної документації (п.1.1), а відповідач зобов'язався забезпечити своєчасне фінансування і проводити оплату виконаних позивачем робіт у відповідні терміні (п.4.3).

Відповідно до п. 3.4 договору розрахунок за виконані роботи проводиться відповідачем не пізніше 22 днів після прийняття виконаних робіт відповідачем, враховуючи усунення виявлених дефектів, на основі акту, оформленого у встановленому порядку.

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що передання-приймання виконаних робіт позивачем робіт (їх частини) оформляється актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами. Позивач повідомляє відповідача про готовність виконаних робіт (їх частини) до передачі, шляхом надання йому акту приймання виконаних робіт (п. 7.3).

Відповідно до п. 7.6 договору, якщо протягом 5 днів з моменту отримання акту відповідачем не подано зауважень у письмовій формі до акту виконаних робіт, то роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті згідно умов договору.

Як зазначав позивач, ним, на виконання укладеного з відповідачем договору, протягом листопада-грудня 2012 були виконані підрядні роботи загальною вартістю 199 006,96 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт: №1 від 01.11.2012 на суму 54 981,77 грн. та №2 від 01.11.2012 на суму 18 212,65 грн., які підписані сторонами без будь-яких претензій та зауважень та скріплені печатками юридичних осіб, а також актами приймання виконаних робіт: №3 від 25.12.2012 на суму 106 991,92 грн. та №4 від 25.12.2012 на суму 18 820,62 грн., які 26.12.2012, разом з довідками про вартість виконаних робіт за грудень 2012, були надіслані позивачем відповідачу для підписання на адресу: 03039, м. Київ, проїзд Саперно-Слобідський, 3 та отримані 31.01.2013 уповноваженою особою останнього Крикливим А.Г., однак, не підписані з боку відповідача. На підтвердження надсилання відповідачеві актів приймання виконаних робіт №3 та №4, позивачем суду надано: опис вкладення у цінний лист з відбитком печатки відділення поштового зв'язку УДППЗ "Укрпошта" №26121214; рекомендоване повідомленні про вручення поштового відправлення №540813984376 з підписом про отримання уповноваженого представника відповідача - Крикливого А.Г.; лист УДППЗ "Укрпошта" №303/15-207 від 05.04.2013.

Однак, як зазначав позивач, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних робіт в повному обсязі не виконав, здійснив оплату виконаних робіт частково, на суму 169 086,00 грн., внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 29 920,96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Згідно з ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 №01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)").

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що на виконання, укладеного між позивачем та відповідачем 04.10.2012 договору виконання робіт №03/10, позивачем протягом листопада-грудня 2012 були виконані підрядні роботи загальною вартістю 199 006,96 грн., що підтверджується:

- актами приймання виконаних робіт: №1 від 01.11.2012 на суму 54 981,77 грн. та №2 від 01.11.2012 на суму 18 212,65 грн., підписаних сторонами без будь-яких претензій та зауважень та скріплених печатками юридичних осіб;

- актами приймання виконаних робіт: №3 від 25.12.2012 на суму 106 991,92 грн. та №4 від 25.12.2012 на суму 18 820,62 грн., які 26.12.2012, разом з довідкою про вартість виконаних робіт за грудень 2012, були надіслані позивачем відповідачу для підписання на адресу: 03039, м. Київ, проїзд Саперно-Слобідський, 3 та отримані 31.01.2013 від імені останнього Крикливим А.Г.

Факт надсилання позивачем відповідачеві та отримання останнім довідки про вартість виконаних робіт за грудень 2012 та актів приймання виконаних робіт №3 від 25.12.2012 та №4 від 25.12.2012 підтверджується:

- описом вкладення у цінний лист з відбитком печатки відділення поштового зв'язку УДППЗ "Укрпошта" №26121214;

- рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №540813984376 з підписом про отримання уповноваженого представника відповідача - Крикливого А.Г.

Однак, довідку про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних робіт: №3 від 25.12.2012 на суму 106 991,92 грн. та №4 від 25.12.2012 на суму 18 820,62 грн. відповідач не підписав, будь-яких зауважень у письмовій формі до зазначених актів, в обумовленому пунктом 7.6 договору порядку (протягом 5 днів з моменту отримання актів) не подав.

Отже, враховуючи відсутність вмотивованої відмови відповідача від підписання довідки про вартість виконаних робіт та актів приймання виконаних робіт №3 та №4, відсутність заяв останнього щодо недоліків у виконаній позивачем роботі, а також з огляду на відсутність доказів визнання спірних актів недійсними в порядку ст. 882 Цивільного кодексу України, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що роботи за актами приймання виконаних робіт №3 та №4, в силу пункту 7.6 договору, вважаються прийнятими відповідачем 06.02.2013 (протягом 5 днів з дати отримання актів - 31.01.2013) та, відповідно, підлягають оплаті у повному обсязі у визначені п. 3.4 договору строки (не пізніше 22 днів після прийняття виконаних робіт відповідачем), а саме не пізніше 28.02.2013.

Однак, відповідач, не в повному виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем за договором №03/10 від 04.10.2012, здійснив оплату виконаних позивачем робіт лише в розмірі 169 086,00 грн., в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 29 920,96 грн.

Факт сплати відповідачем 169 086,00 грн. за договором підтверджується довідкою АТ "Райффайзен Банк Аваль" б/н від 11.04.2014.

Доказів оплати вартості виконаних позивачем робіт в розмірі 29 920,96 грн. ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження відповідачем не надано.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних робіт, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду, що вимога позивача про стягнення з відповідача 29 920,96 грн. заборгованості по оплаті виконаних робіт за договором №03/10 від 04.10.2012 підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, місцевим господарським судом стягнуто з відповідача на користь позивача 305,24 грн. інфляційних втрат, 922,22 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, про задоволення позовних вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, а саме, в розмірі 305,24 грн. та 922,22 грн. відповідно.

Також місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 1 928,88 грн. за, визначений позивачем період, з 11.09.2013 по 10.03.2014.

Пунктом 10.5 договору передбачено, що у випадку затримки оплати, проти встановлених в договору термінів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки, від неоплаченої суми.

Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Водночас, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу вимог ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене та враховуючи встановлені договором строки для оплати вартості виконаних робіт, а також те, що більш тривалого строку нарахування пені за затримку оплати ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, умовами договору не передбачено, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду, що право на нарахування пені за порушення відповідачем строків оплати виконаних позивачем робіт у останнього виникло з 01.03.2013 та припинилось 01.09.2013 відповідно, у той час, як позивач здійснював обрахунок пені з 11.09.2013 по 10.03.2014, що не відповідає наведеним законодавчим положенням.

Враховуючи те, що позивач здійснив нарахування пені після спливу періоду, протягом якого, у нього існувало право на її нарахування, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 928,88 грн. пені за визначений позивачем період з 11.09.2013 по 10.03.2014.

Позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4 225,82 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами з підстав ст. 536 Цивільного кодексу України, в розмірі 4 225,82 грн. за аналогією в порядку ст. 1048 Цивільного кодексу України виходячи з розміру облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Отже, аналогію закону можна застосовувати виключно у разі подібності спірних неврегульованих правовідносин.

Приписами статей 693, 536 Цивільного кодексу України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до статей 1054, 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи з системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку про те, що договір підряду і договір позики є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види цивільних правовідносин, а тому застосування до договору підряду положень про договір позики, зокрема, ст. 1048 Цивільного кодексу України є безпідставним.

З огляду наведеного, враховуючи неможливість застосування до спірних правовідносин за аналогією закону положень ст. 1048 Цивільного кодексу України, а також недоведеність позивачем факту погодження сторонами розміру процентів за користування відповідачем чужими грошовими коштами, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4 225,82 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Твердження відповідача в апеляцій скарзі про те, що надана позивачем копія відправлення №540813984376 не є належним доказом отримання відповідачем актів приймання виконаних робіт №3 та №4, оскільки вони надіслані не за місцем знаходження відповідача та особа, яка отримала цей лист не є уповноваженою особою відповідача на отримання кореспонденції спростовуються викладеним нижче.

Колегією суддів київського апеляційного господарського суду встановлено, що довідки про вартість виконаних робіт за грудень 2012, а також акти приймання виконаних робіт №3 та №4 були надіслані відповідачу 26.12.2012 та отримані останнім 31.01.2013, що підтверджується підписом уповноваженого представника останнього - Крикливого А.Г. на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №540813984376, а також листом УДППЗ "Укрпошта" №303/15-207 від 05.04.2013. При цьому доказів відсутності у Крикливого А.Г. повноважень на отримання поштової кореспонденції від імені відповідача ні під час розгляду справи в місцевому господарському суді, ні під час апеляційного провадження останнім не надано. До того ж, вручення вказаного листа з оголошеною цінністю та рекомендованим повідомленням з позначкою "пріоритетне" повноважному представнику відповідача свідчить про те, що зміна відповідачем 07.12.2012 місцезнаходження не позбавило останнього можливості отримати зазначений лист, що був надісланий позивачем за вказаною адресою. Лист був надісланий за вказаною в договорі адресою і доказів повідомлення позивача про її зміну- відповідачем не надано.

Щодо, викладених відповідачем в апеляційній скарзі, доводів про те, що місцевим господарським судом під час прийняття оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, зокрема, розглянуто справу та прийнято оскаржуване рішення у відсутності представників відповідача, які не були повідомлені належним чином про дату судового засідання, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, про що йдеться у пункті 2 частини третьої статті 104 ГПК, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене та враховуючи те, що місцевим господарським судом розгляд справи №911/865/14 неодноразово відкладався, в тому числі і за клопотанням відповідача, ухвала господарського місцевого суду від 13.05.2014 про відкладення розгляду справи на 20.05.2014 (дата прийняття оскаржуваного рішення) надіслана судом першої інстанції відповідачеві з дотриманням вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і не повернуто підприємством зв'язку, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи судом першої інстанції, а тому порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом допущено не було.

Щодо, викладеної у відзиві на апеляційну скаргу, вимоги позивача про зміну рішення місцевого господарського суду, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає, що розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України визначено порядок та строки оскарження рішення місцевого господарського суду шляхом подання до апеляційного суду апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення, оскарження ж рішення шляхом подання відзиву на апеляційну скаргу законодавством не передбачено, тому вимога позивача про зміну рішення, викладена у відзиві на апеляційну скаргу розгляду не підлягає.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний дім буд" на рішення господарського суду Київської області від 20.05.2014 у справі №911/865/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 20.05.2014 у справі №911/865/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/865/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

Ю.Л. Власов