Ухвала

від 11.09.2014 по справі 804/7652/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 рокусправа № 804/7652/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі №804/7652/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Парадіс-Дніпропетровськ» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Парадіс-Дніпропетровськ» 3 червня 2013 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно якого, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000482304 від 26 грудня 2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 596 791 грн., №0001521530 від 16 квітня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 407 558 грн., №0001531530 від 16 квітня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 236 541, 25 грн., №0002091530 від 27 травня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 364 135 грн., №0002101530 від 27 травня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 65 134,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача, щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 р. викладені у акті №1225/15-3/34886148 від 13.05.2013р. (далі - акт перевірки), на підставі якого їх було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржені податкові повідомлення-рішення відповідача.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що правомірність висновків перевіряючих осіб, які зроблено в актах перевірок позивача щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення у податкових деклараціях з ПДВ.

Згідно заперечень на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив у її задоволені відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який заперечував, щодо задоволення апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що в період з 12.12.2012р. по 14.12.2012р. відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Парадіс - Дніпропетровськ» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення за жовтень 2012 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт №5270/22-6/34886148 від 14.12.2012 року, який було направлено позивачу, за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 135, проте конверт повернувся із поміткою поштового відділення «Організація вибула».

Згідно п.2.4 вказаного акта, місцезнаходженням суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 135.

Крім того, згідно арк. 24 вказаного акта перевірки позивача, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено перевірку ТОВ «ТД Парадіс-Дніпропетровськ» з питання фактичного зарахування на баланс підприємства майнової іноземної інвестиції та її наявності. З метою підтвердження фактичної наявності майна у ТОВ «ТД Парадіс-Дніпропетровськ» внесеного нерезидентом-інвестором, в ході вищезазначених перевірок були здійснені огляди ввезеного майна, які проведено за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 135. За результатами перевірки підтверджено фактичне внесення майнової іноземної інвестиції і зарахування її на баланс ТОВ «ТД Парадіс Дніпропетровськ», та складено інформаційні повідомлення про внесення іноземної інвестиції.

Із врахуванням зазначеного та даних додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012р. частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТОВ «ТД Парадіс-Дніпропетровськ» постачальникам та/або до державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів) складає 5 596 791 грн.

Згідно арк. 26 вказаного акта перевірки, податковий орган зазначає, що позивач фактично у попередніх податкових періодах мав право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло за рахунок від'ємних значень податкових декларацій з ПДВ за серпень 2008 р. в сумі 1 113 469 грн., вересень 2008р. в сумі 3 805 177 грн., жовтень 2008р. в сумі 378 249 грн., листопад 2008р. в сумі 299 896 грн.: від'ємне значення є фактично сплаченим у попередніх звітних періодах; товариство зареєстровано платником податку на додану вартість понад 12 календарних місяців. За таких обставин, платник податків мав скористатись правом на отримання бюджетного відшкодування в момент виникнення такого права.

Тобто, завищення позивачем залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 р. по від'ємним значенням, що сформовані у податкових деклараціях з ПДВ за серпень 2008 р., вересень 2008 р., жовтень 2008 р., листопад 2008 р., фактично є наслідком заниження суми бюджетного відшкодування за грудень 2008 р.

Відповідно до висновків вказаного акта перевірки: перевіркою встановлено порушення п.102.5 ст.102 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ТОВ «Торговий дім «Парадіс-Дніпропетровськ» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за жовтень 2012 року на суму 5596 791,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000482304 від 26.12.12р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 596 791 грн., яке було направлено позивачу, проте повернуто із поміткою на поштовому конверті «організація вибула».

Крім того судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року ТОВ «Торговий дім «Парадіс - Дніпропетровськ», внаслідок якої було складено акт №1035/15-3/34886148 від 05.04.13 р.

Згідно вказаного акта перевіркою було встановлено порушення п.200.2, п.200.3 ст.200 та п.4.6.7 розділу V Порядку, так позивачем неправомірно сформовано залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду за лютий 2013 року у розмірі 5407 558 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання та сплати податку в бюджет лютий 2013 року на 189 233 грн.

На підставі вищевказаного акта прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.04.2013 року №0001531530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на суму 236541,25 грн., у тому числі: за основним платежем 189 233 грн., за штрафними санкціями 47 308,25 грн., та податкове повідомлення - рішення форми «В4» від 16.04.2013 року № 0001521530, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 407 558 грн.

Також відповідачем Державною податковою інспекцією в Амур - Нижньодніпровському районі проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2013 року ТОВ «Торговий дім «Парадіс-Дніпропетровськ», внаслідок якої було складено акт №1225/15-3/34886148 від 13.05.13 р.

Згідно вказаного акта перевіркою було встановлено порушення п.200.2, п.200.3 ст.200 та п.4.6.7 розділу V Порядку, позивачем неправомірно сформовано залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду за березень 2013 року у розмірі 5407 558 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання та сплати податку в бюджет березень 2013 року на 43 423 грн.

На підставі цього акта прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р» №0002101530 від 27.05.13р., яким збільшено суму грошового зобов'язання на 65134,50 грн., у тому числі: за основним платежем 43 423 грн., штрафні санкції 21 711,50 грн. та податкове повідомлення - рішення форми «В4» №0002091530 від 27.05.13 р., яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 364 135 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно зі статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.102.5 ст. 1012 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно з п. 200.1, 200.2, 200.3 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції в акті перевірки від 14.12.2012р. зазначено про порушення позивачем п.102.5 ст.102 та п.200.4 «б» ст.200 ПК України та безпідставне включення до складу податкового кредиту податкової декларації за жовтень 2012р. по рядкам 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» залишку від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ за серпень 2008р., вересень 2008р., жовтень 2008р., листопад 2008р. у загальному розмірі 5 596 791 грн. Висновки наступного акта перевірки від 05.04.2013р. базуються на висновках акта перевірки від 14.12.2012р. та податковому повідомленні-рішенні від 14.12.2012р., яким позивач зменшене від'ємне значення ПДВ. Висновки наступного акта перевірки від 13.05.2013р. базуються на висновках акта перевірки від 14.12.2012р. та податковому повідомленні-рішенні від 14.12.2012р. та на висновках акта перевірки від 05.04.2013р. та податкових повідомлення-рішеннях від 16.04.2013р., якими позивачу зменшене від'ємне значення ПДВ та збільшена сума грошового зобов'язання з ПДВ.

Як вбачається згідно арк..26 акта перевірки позивача від 14.12.2012р., податковий орган зазначив, що позивач фактично у попередніх податкових періодах мав право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло за рахунок від'ємних значень податкових декларацій з ПДВ за серпень 2008 р. в сумі 1 113 469 грн., вересень 2008р. в сумі 3 805 177 грн., жовтень 2008р. в сумі 378 249 грн., листопад 2008р. в сумі 299 896 грн.: від'ємне значення є фактично сплаченим у попередніх звітних періодах; товариство зареєстровано платником податку на додану вартість понад 12 календарних місяців. За таких обставин, платник податків мав скористатись правом на отримання бюджетного відшкодування в момент виникнення такого права.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ та збільшення суми грошових зобов'язань з ПДВ став висновок відповідача, що в термін 1095 днів, визначений п.102.5 ПК України, позивачем не подано заяву на повернення надміру сплачених податків або на їх відшкодування з бюджету. Однак вимоги Податкового Кодексу України не встановлюють для платника податку, який має право на бюджетне відшкодування обов'язку щодо прийняття такого рішення, а в разі його не прийняття застосування штрафних санкцій до платника.

Таким чином враховуючи вірно встановлені судом першої інстанції обставини справи та зазначені норми права суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п.102.5 ст.102 ПК України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування, до показників рядка 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду) декларації з податку на додану вартість, оскільки застосування цієї норми права можливо у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку, між тим позивач не заявляв свого наміру на відшкодування цього податку із бюджету, відповідного рішення не приймав та не звертався до відповідача із необхідною заявою.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі №804/7652/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 12 вересня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.О. Круговий