Постанова

від 09.09.2014 по справі 810/4515/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2014 року 810/4515/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С. Центр-Захисту" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Л.С. Центр - Захисту» з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2014 № 0005992204, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13092,00 грн. (основне зобов'язання - 8727,00 грн., штрафні санкції - 4364,00 грн.).

В основу оскаржуваного податкового повідомлення - рішення покладено висновок податкового органу про безпідставне формування ТОВ «Л.С. Центр Захисту» податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ«ТІКІ ТРЕЙЛЕР», що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 8727,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у березні 2014 року товариством було подано до Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області податкову звітність з податку на додану вартість за лютий 2014 року. При цьому, товариством було невірно відображено податковий номер одного з контрагентів, що призвело до того, що в поданій звітності містилась податкова накладна, яка товариством не отримувалась. З метою виправлення зазначеної помилки, 28.05.2014 товариством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2014 року.

Під час камеральної перевірки вказаного розрахунку, податковий орган виявив розбіжність між задекларованим товариством податковим кредитом по взаємовідносинах з ТОВ «ТІКІ ТРЕЙЛЕР» та інформацією, яка містилась у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому, в порушення положень пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, відповідач не повідомив позивача про наявність розбіжностей з даними контрагентів та виніс оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Позивач вважає, що такими діями відповідач всупереч статті 201 Податкового кодексу України, позбавив його права самостійно уточнити податкові зобов'язання протягом 10 днів з моменту повідомлення податковим органом платника про наявність розбіжностей.

За таких обставин, вважав дане податкове повідомлення - рішення протиправним та просив його скасувати.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених в письмових запереченнях. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання сторони, повідомлені належним чином про час, дату та місце судового розгляду, не з'явились.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, із заявами про відкладення судового розгляду до суду не звертався.

Згідно із частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін та у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.С. Центр - Захисту» є юридичною особою, що зареєстрована Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, взято на податковий облік в органах ДПС 29.03.2007 за № 13551070014002262, перебуває на обліку в Броварській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

У березні 2014 року позивачем було подано в електронному вигляді до податкового органу звітну декларацію з ПДВ за лютий 2014 року, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, при поданні податкової звітності за лютий 2014 року товариством було невірно відображено податковий номер одного з контрагентів - зазначено податковий номер ТОВ «ЛІНК СТЕЙТ» (390273210134) замість податкового номера ТОВ «ТІКІ ТРЕЙЛЕР» (364288410043).

З рядку 9 розділу ІІ Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) за лютий 2014 року, позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість 8727,49 грн. по взаємовідносинах із контрагентом з податковим номером 390273210134 (ТОВ «ЛІНК СТЕЙТ»).

У зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, 28.05.2014 товариством подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2014 року, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

У травні 2014 року посадовими особами відповідача була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Л.С. Центр - Захисту» за лютий 2014 року, за результатами якої складено Акт від 30.05.2014 № 127/10-06-22-04/34838089.

Перевіркою встановлено порушення позивачем положень пункту 198.2 статті 198 розділу V, пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ Податкового кодексу України, пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, що призвело до заниження зобов'язання з ПДВ за лютий 2014 року на суму 8727,00 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що товариством включено до сум податкового кредиту суму ПДВ, сформовану на підставі податкової накладної, що не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим занижено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8727,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.06.2014 № 0005992204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13092,00 грн. (основне зобов'язання - 8727,00 грн., штрафні санкції - 4364,00 грн.).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, з урахуванням наведеного можна зробити висновок, що предметом контролю при проведенні камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій (розрахунків), та документів, які мають відношення до такої перевірки.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджиними податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Як убачається з Акту перевірки від 30.05.2014 № 127/10-06-22-04/34838089, та не заперечувчалось позивачем під час розгляду справи, податкова накладна по взаємовідносинах із контрагентом з податковим номером 364288410043 (ТОВ «ТІКІ ТРЕЙЛЕР»), на підставі якої позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість 8727,49 грн., не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Це означає, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з ТОВ «ТІКІ ТРЕЙЛЕР» у розмірі 8727,49 грн.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно розділу ІV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, 28.05.2014 позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2014 року, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок при поданні податкової звітності за лютий 2014 року.

Зокрема, позивачем було додатково відображено в податковій звітності за лютий 2014 року, та віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість 8727,49 грн. по взаємовідносинах із контрагентом з податковим номером 364288410043 (ТОВ «ТІКІ ТРЕЙЛЕР»), та відображено у додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» у рядку 8 розділу ІІ додатку.

Разом з тим, суму податку на додану вартість у розмірі 8727,49 грн. у складі податкового кредиту по взаємовідносинах із контрагентом з податковим номером 390273210134 (ТОВ «ЛІНК СТЕЙТ»), було виключено.

При цьому, під час перевірки уточнюючого розрахунку, податковий орган виявив розбіжність між задекларованим товариством податковим кредитом по взаємовідносинах з ТОВ «ТІКІ ТРЕЙЛЕР» та інформацією, яка містилась у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: товариством включено до сум податкового кредиту суму ПДВ, сформовану на підставі податкової накладної по взаємовідносинах з ТОВ «ТІКІ ТРЕЙЛЕР», що не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Під час судового розгляду справи судом встановлено та відповідачем не спростовано, що податковий орган не повідомляв позивача про наявність розбіжностей між задекларованим товариством податковим кредитом по взаємовідносинах з ТОВ «ТІКІ ТРЕЙЛЕР» та інформацією, яка містилась у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що посадові особи податкового органу не повідомивши ТОВ «Л.С. Центр - Захисту» про наявність розбіжностей у поданій ним податковій звітності за лютий 2014 року, порушили його право на самостійне уточнення податкових зобов'язань без застосування штрафних санкцій.

А відтак, суд вважає, що хоча в поданій ТОВ «Л.С. Центр - Захисту» податковій звітності за лютий 2014 року і містяться розбіжності з даними контрагентів, висновки податкового органу про завищення позивачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13092,00 грн. (основне зобов'язання - 8727,00 грн., штрафні санкції - 4364,00 грн.) та порушення положень пункту 198.2 статті 198 розділу V, пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ Податкового кодексу України, пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, є передчасними та такими, що позбавили позивача права на самостійне уточнення податкових зобов'язань без застосування штрафних санкцій.

Це означає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014 № 0005992204 прийнято безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області від 17.06.2014 № 0005992204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Л.С. Центр - Захисту» (код ЄДРПОУ 34838089) сплачений судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.