Ухвала

від 15.09.2014 по справі 2а-7011/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 року Справа № 50285/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Іщук Л.П., Сапіги В.П

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі (на даний час - Державна податкова інспекція у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області) до комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі звернулося в суд з адміністративним позовом до комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов'язань відповідно до поданих ним податкових декларацій в загальній сумі 208 027,78 грн. Податковим органом виставлено дві податкових вимоги боржнику: перша від 11.10.2001 року №1/21 на суму 51 657,66 грн., та друга від 26.11.2001 року № 2/178 на суму 12 426,66 грн. Жодна з них не була виконана.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю. Суд виходив з того, що сума податкового боргу є узгоджена. Крім того, строк звернення до суду був змінений з року на шість місяців в період подачі позову, а тому заперечення відповідача з цього приводу до уваги не взяті.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються на те, що заборгованість є Держави перед позивачем, а не відповідача. Не взято до уваги наявність між відповідачем та Державним казначейством договору з організації проведення взаєморозрахунків, який не виконується другою стороною.

У свою чергу, позивач направив до суду заперечення на апеляційну скаргу, де зазначив, що податкові повідомлення - рішення, які є частиною податкового боргу відповідача ні в адміністративному, ні в судовому порядку на оскарженні не перебувають, тому нараховані суми є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені. Також було надіслано податкові вимоги, належним чином отримані відповідачем.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачем узгоджено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, земельного податку, сум, що вносяться до державного бюджету підприємством монополістом у зв'язку із перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці, штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість (податкові повідомлення-рішення від 10.12.2009 року №0001401502/0, від 23.03.2010 року №0000161502/0) на загальну суму 208027,78 грн. 11.10.2010 року відповідачу було скеровано першу податкову вимогу №1/21, а 26.11.2010 року - другу податкову вимогу №2/178, які відповідач не виконав.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Колегія суддів бере до уваги твердження позивача про те, що податкові повідомлення - рішення, зазначені вище, ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалися, а відтак є узгодженими. Предметом дослідження в даному випадку є несплата відповідачем суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірам встановлених законом. Згідно із п. 5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Відповідно до п. 5.4.1. Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року по справі № 2а-7011/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Л.П.Іщук

В.П. Сапіга