Рішення

від 15.09.2014 по справі 907/791/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.2014р. Справа № 907/791/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Стимекс Інжиніринг Груп", м. Кременчук Полтавської області

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Гофротара-Закарпаття", с. Павшино Мукачівського району

ПРО стягнення суми 26177,94грн. заборгованості по оплаті придбаного товару.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - Когут В.В. - представник за довіреністю №1/10 від 01.10.2013р.

від відповідача - не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Стимекс Інжиніринг Груп", м. Кременчук Полтавської області звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Гофротара-Закарпаття", с. Павшино Мукачівського району про стягнення суми 26177,94грн. заборгованості по оплаті придбаного товару.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2014р. порушено провадження у справі №907/791/14 та призначено справу до розгляду на 01.09.2014р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.09.2014р. розгляд справи було відкладено на 15.09.2014р. для надання відповідачу можливості виконати вимоги суду та направити свого повноважного представника в судове засідання.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зазначає про невиконання відповідачем вимог чинного законодавства в частині забезпечення проведення повного та своєчасного розрахунку за своїми зобов'язаннями.

Відповідач вимог ухвали суду від 15.08.2014р. та від 01.09.2014р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника в судове засідання не направив. Про належне повідомлення відповідача у справі про порушення провадження у справі свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення №89600 10348741, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками відповідача ухвали суду від 15.08.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81.1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.09.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Стимекс Інжиніринг Груп", м. Кременчук Полтавської області та товариством з обмеженою відповідальністю „Гофротара-Закарпаття", с. Павшино Мукачівського району 21.03.2013р. було укладено договір купівлі-продажу №2103/2013, згідно п.1.1 якого позивач взяв на себе зобов'язання доставити та передати відповідачу у власність обладнання фірми Spirax Sarco LTD, Donaldson та інше обладнання згідно рахунків фактур, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Пунктом 3.2 договору сторонами узгоджено порядок розрахунків за цим договором та передбачено, що відповідач повинен сплатити 30% попередньої оплати протягом 3-х днів з дня отримання рахунку-фактури (підписання угоди); 30% оплати протягом 30-ти днів після отримання товару та 30% оплати протягом 60-ти днів після отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно видаткової накладної №РН-0000222 від 04.07.2014р. за довіреністю №0142 від 14.06.2014р. передав відповідачу промислове обладнання на суму 39869,88грн.

Позивач подав суду докази про те, що на виконання умов договору відповідачем 03.07.2014р. було проведено попередню оплату вартості придбаного товару на суму 13289,96грн. Окрім цього, відповідачем 05.02.2014р. та 19.02.2014р. проведено часткове оплату вартості придбаного товару на загальну суму 2000грн. Залишок суми боргу у розмірі 24579,92грн. на день звернення з позовом відповідачем не оплачено.

Пунктом 8.3 договору сторонами узгоджено, що за порушення термінів оплати згідно з п.3.2 договору покупець, тобто відповідач, сплачує продавцю, тобто позивачу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Позивачем подано суду розрахунок нарахування суми пені за прострочення платежу на суму 1598,02грн. за період з 04.08.2014р. по 04.02.2014р. з врахуванням відстрочки сплати вартості придбаного товару.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору просить суд стягнути з відповідача суму боргу та пені за прострочення платежу в примусовому порядку.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №2103/2013 купівлі-продажу від 21.03.2013 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, поставив товар відповідачеві вартістю 39869,88грн., який прийнятий останнім без зауважень по видатковій накладній №РН-0000222 від 04.07.2013 р.

Однак відповідач оплати поставленого товару в повному обсязі не провів, доказів зворотного суду не надав.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи, що пунктом 3.2 договору сторони погодили обов'язок відповідача оплатити поставлений товар у розмірі 30% попередньої оплати протягом 3-х днів з дня отримання рахунку-фактури (підписання угоди); 30% оплати протягом 30-ти днів після отримання товару та 30% оплати протягом 60-ти днів після отримання товару, суд приходить до висновку, що такий обов'язок відповідача настав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №2103/2013 купівлі-продажу від 21.03.2013 р. та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 24579,92грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Позов в частині стягнення пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати отриманого товару за договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим та підлягає задоволенню у розмірі 1598,02грн. за розрахунком позивача, який здійснено відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Гофротара-Закарпаття" (с. Павлино, вул. А.Волошина, 8 Мукачівського району, код ЄДРПОУ 32513926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Стимекс Інжиніринг Груп" (39600, м. Кременчук, вул. Чапаєва, 75-А Полтавської області, код ЄДРПОУ 35939546) суму 26177,94грн., в тому числі 24579,92грн. заборгованості по оплаті боргу та 1598,02грн. пені за несвоєчасний розрахунок, а також суму 1827грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору,

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 22.09.2014р.

Суддя О.Ф. Ремецькі