Рішення

від 22.09.2014 по справі 903/836/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 вересня 2014 р. справа №903/836/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс", с. Гірка Полонка Луцького району

до відповідача: Гіркополонківської сільської ради, с. Гірка Полонка Луцького району

про стягнення 48 433 грн. 25 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Михальчук О.В. - представник (дов. №1 від 01.08.2014р.)

від відповідача: Перванчук О.П. - сільський голова, Савчук В.В. - представник (дов. від 22.09.2014р. №592)

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Гіркополонківської сільської ради 48 433,25 грн., в тому числі 42 967 грн. заборгованості по оплаті наданих відповідно до договору від 12.08.2010р. у період з серпня місяця 2010 року по грудень місяць 2012 року послуг по перекачуванню каналізаційних стоків, а також 5 466,25 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в частині проведення належних розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 20.09.2010р. по 20.01.2013р.)

Ухвалою господарського суду від 09.09.2014р. за цим позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Присутній в судовому засіданні представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному об'ємі, поклавши при цьому на Гіркополонківську сільську раду обов'язок відшкодування ТОВ "Західтранссервіс плюс" понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат. При цьому представник посилається на укладення 12.08.2010р. договору на надання послуг, надання ТОВ "Фондтранс" Гіркополонківській сільській раді у період з серпня 2010 року по грудень місяць 2012 року включно послуг по перекачуванню каналізаційних стоків вартістю 42 967 грн., прийняття послуг відповідачем та не проведення будь-яких розрахунків по їх оплаті в порядку та розмірах, визначених угодою, існування у боржника заборгованості в розмірі 42 967 грн., укладення 24.12.2012р. між ТОВ "Фондтранс" та ТОВ "Західтранссервіс плюс" договору про відступлення права вимоги та перехід у зв'язку з цим від первісного кредитора до ТОВ "Західтранссервіс плюс" права вимоги за зобов'язаннями, які виникли у Гіркополонківської сільської ради перед ТОВ "Фондтранс" згідно договору на надання послуг від 12.08.2010р.

Гіркополонківський сільський голова та представник сільської ради в судовому засіданні (пояснення від 22.09.2014р. - а.с. 15-16) укладення договору на надання послуг по перекачуванню каналізаційних стоків від 12.08.2010р. та надання сільській раді відповідних послуг вартістю 42 967 грн. не заперечили, засвідчили, що невиконання договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати послуг викликане неналежним бюджетним фінансуванням сільської ради.

Поруч з цим представником відповідача, в порядку, визначеному статтею 267 Цивільного кодексу України, на адресу суду було здійснено заяву від 22.09.2014р. про пропуск позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом в частині вимог, котрі стосуються стягнення 17 467 грн. заборгованості (за період з серпня 2010 року по липень місяць 2011 року включно) та 5 466,25 грн. пені, загальних та скорочених строків позовної давності, та засвідчено, що визначені обставини виступають підставою для відмови ТОВ "Західтранссервіс плюс" у задоволенні позову в цій частині.

Відповідна заява Гіркополонківської сільської ради згідно ст. 267 ЦК України приймається судом до розгляду.

Також представниками відповідача, з огляду на недофінансування місцевого бюджету, а також те, що витрати за рішенням суду не передбачені місцевим бюджетом, було заявлене клопотання про розстрочку виконання рішення суду рівними частинами на один рік.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фондтранс", с. Гірка полонка Луцького району (Виконавець) та Гіркополонківською сільською радою, с. Гірка Полонка Луцького району (Замовник) було укладено договір (а.с. 8) згідно п. 2.1 якого Виконавець за завданням Замовника зобов'язувався надавати останньому послуги по перекачуванню каналізаційних стоків, а Замовник, в свою чергу, приймати ці послуги та проводити їх оплату в розмірах і строки, визначені угодою (п. 3.1 договору).

Пунктом 4.1 договору від 12.08.2010р. визначалось, що за щомісячне перекачування каналізаційних стоків в об'ємі 3 000 м.куб. (які прийняті сторонами для проведення розрахунку) по ціні 0,5 грн. за 1 м.куб., Замовник щомісячно сплачує Виконавцю 1 500 грн. з врахуванням ПДВ. Розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України - гривнях. Вид розрахунків - безготівковий, форма розрахунків - платіжне доручення.

Також визначеним пунктом договору було засвідчено, що оплата здійснюється Замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним. Днем оплати вважається день списання коштів з розрахункового рахунку Замовника.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фондтранс" договірні зобов'язання виконувались у період з серпня місяця 2010 року по грудень місяць 2012 року включно. У вказаний проміжок часу Гіркополонківській сільській раді було надано, а останньою прийнято, послуг по перекачуванню каналізаційних стоків на загальну суму 42 967 грн. (з розрахунку на суму 967 грн. в серпні 2010 року та по 1 500 грн. щомісячно у період з вересня 2010 року по грудень 2012 року).

Надання ТОВ "Фондтранс" відповідних послуг у визначені періоди та на вказану загальну суму, а також отримання послуг визнається відповідачем.

Проте, Гіркополонківська сільська рада взяті на себе згідно договору від 12.08.2010р. зобов'язання в частині проведення з ТОВ "Фондтранс" розрахунків по оплаті наданих послуг (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконала, їх вартість не оплатила у зв'язку з чим заборгувала вказаному товариству 42 967 грн.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що в даному випадку, відносини між ТОВ "Фондтранс" та Гіркополонківською сільською радою носять договірний характер, укладений між ними договір на надання послуг по перекачуванню каналізаційних стоків від 12.08.2010р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, договірними сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.

24 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фондтранс" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (а.с. 9) у відповідності до котрого Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги, належне Первісному кредиторові, і став кредитором за зобов'язанням по договору про відступлення права вимоги від 21.12.2011р. та договору про надання послуг по перекачуванню каналізаційних стоків від 12.08.2010р. За цим договором (п. 1.2 договору цесії) Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань.

У зв'язку з укладенням договору про відступлення права вимоги, Новим кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" 28 грудня 2012 року на адресу боржника направлялось відповідне повідомлення №73 (а.с. 17) про відступлення права вимоги, а також 24 червня 2014 року претензія-вимога №15 від 19.06.2014р. (а.с. 11) про проведення належних розрахунків по оплаті наданих послуг та погашення існуючої заборгованості в розмірі 42 967 грн. Доказами направлення визначених документів виступають долучені до матеріалів справи (а.с. 12, 18) поштові документи.

Претензію від 19.06.2014р. №15 було залишено боржником без відповіді та задоволення. Непроведення відповідачем розрахунків з позивачем, а також існування суми боргу в розмірі 42 967 грн. виступили підставою для звернення ТОВ "Західтранссервіс плюс" до суду з відповідним позовом.

За наслідками розгляду позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості 42 967 грн. судом засвідчується, що з огляду на укладення між ТОВ "Фондтранс" та Гіркополонківською сільською радою договору на надання послуг по перекачуванню каналізаційних стоків від 12.08.2010р., надання на виконання його умов відповідачу послуг вартістю 42 967 грн., їх отримання сільською радою села Гірка Полонка та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, існування заборгованості в розмірі 42 967 грн., беручи до увагу укладення між ТОВ "Фондтранс" та ТОВ "Західтранссервіс плюс" договору про відступлення права вимоги, передачу товариством "Фондтранс" у зв'язку з цим товариству "Західтранссервіс плюс" права вимоги за зобов'язаннями боржника згідно договору на надання послуг від 12.08.2010р. на суму 42 967 грн., суд прийшов до висновку про повну підтвердженість та підставність пред'явлених до Гіркополонківської сільської ради позовних вимог належними та допустимими доказами, наявність у ТОВ "Західтранссервіс плюс" правових підстав на звернення до суду з позовом про стягнення з боржника існуючої заборгованості.

Поруч з цим судом встановлено, що при зверненні до суду з позовом про стягнення суми боргу 42 967 грн. позивачем було частково пропущено встановлені законодавством (ст.ст. 256-257 Цивільного кодексу України) загальні трьохрічні строки позовної давності, зокрема, в частині вимог, що стосуються стягнення з боржника на користь кредитора 17 467 грн. заборгованості по оплаті послуг, наданих у період з серпня 2010 року по липень місяць 2011 року включно.

Судом засвідчується, що в силу положень статей 256-257 ЦК України, пункту 4.1 договору на надання послуг від 12.08.2010р. в частині встановлених термінів проведення оплати послуг (до 20 числа місяця, наступного за звітним), дати звернення до суду з відповідним позовом (позовну заяву зареєстровано службою діловодства суду 08.09.2014р. за вх. №01-32/876/14), в межах трьохрічних строків позовної давності знаходяться вимоги товариства "Західтранссервіс плюс" лише в частині стягнення з боржника заборгованості періоду з серпня 2011 року по грудень місяць 2012 року на суму 25 500 грн., строк на звернення до суду з вимогами по періоду серпня 2010 року - липня 2011 року у позивача збіг, в тому числі, за липень 2011 року 20 серпня 2014 року.

Відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин суд задовольняє заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності та відмовляє у задоволенні позовних вимог ТОВ "Західтранссервіс плюс" в частині стягнення з відповідача заборгованості періоду з серпня 2010 року по липень місяць 2011 року в сумі 17 467 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку пунктом 5.2 договору на надання послуг по перекачуванню каналізаційних стоків від 12.08.2010р. сторонами було визначено, що у випадку порушення передбачених пунктом 4.1 термінів проведення розрахунків, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Отже, сторони у п. 5.2 договору від 12.08.2010р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання Замовником умов договору щодо строків оплати наданих послуг. Зазначений договір недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 5.2 не визнавався. Відповідач зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг не виконав, тому сплата та пені є його договірним зобов'язанням.

Враховуючи викладені положення договору та наявні факти прострочення відповідачем оплати отриманих послуг, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми основного боргу 42 967 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з Гіркополонківської сільської ради 5 466,25 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в частині проведення належних розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 20.09.2010р. по 20.01.2013р.)

Розглянувши позовні вимоги товариства "Західтранссервіс плюс" стосовно стягнення на його користь з відповідача 5 466,25 грн. пені, перевіривши методику її нарахування, суд встановив, що вказану санкцію позивачем нараховано з врахуванням умов укладеного між сторонами договору в частині порядку та строків здійснення обов'язкових платежів, дати (моменту) виникнення тієї чи іншої суми боргу, а також положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Наведені розрахунки суми пені, а відтак і відповідні вимоги, судом визнаються арифметично вірними та обґрунтованими.

Поруч з цим судом встановлено, що при зверненні до суду з позовом про стягнення суми пені 5 466,25 грн. позивачем було пропущено встановлені законодавством (ст. 258 Цивільного кодексу України) спеціальні (скорочені) строки позовної давності.

Судом засвідчується, що в силу положень ст. 258 ЦК України, періодів нарахувань штрафних санкцій, товариство "Західтранссервіс плюс" вправі було звернутись до суду з позовом про стягнення з боржника пені нарахованої за період з 20.09.2010р. по 20.01.2013р. у певний річний строк з моменту нарахування тієї чи іншої суми санкцій з граничним зверненням такого звернення до суду в строк до 20.01.2014р., що останнім не було здійснено.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин суд задовольняє заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності та відмовляє у задоволенні позовних вимог ТОВ "Західтранссервіс плюс" в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 5 466,25 грн.

При цьому судом також враховується, що підставою для відмови в стягненні пені виступають також обставини, котрі підпадають під ознаки статті 266 Цивільного кодексу України (зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Зауважує суд при цьому й на тому, що позивачем у справі не було надано будь-яких пояснень стосовно наявності поважних причин пропуску товариством "Західтранссервіс плюс" як загальних, так і спеціальних строків позовної давності.

Беручи до уваги, що фактично спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати йому відповідно до ст. 49 ГПК України за рахунок Гіркополонківської сільської ради (пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог).

За наслідками розгляду в судовому засіданні клопотання Гіркополонківської сільської ради стосовно розстрочки виконання рішення суду рівними частинами терміном на один рік, господарським судом приймається рішення щодо відмови у його задоволенні.

При цьому судом засвідчується, що згідно із ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України і ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статті 617 ЦК України та 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності до ст. 1 ЦК України однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

На підставі ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору і за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Поруч із запереченнями на відповідне клопотання, висловленими в судовому засіданні представником позивача, судом засвідчується на тому, що заявляючи клопотання про розстрочку виконання рішення суду боржник до відповідної заяви не долучає будь-яких документів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування наявних причин, що унеможливлюють виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 256-259, 267, 509, 525-527, 530, 599, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Гіркополонківської сільської ради (Луцький район, с. Гірка Полонка, вул. Горохівська, 63а , код ЄДРПОУ 05441200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" (Луцький район, с. Гірка Полонка, вул. Горохівська, 2г , код ЄДРПОУ 37107375) 25 500 грн. заборгованості та 961,92 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 17 467 грн. заборгованості та 5 466,25 грн. пені в позові відмовити.

Суддя В.А. Войціховський

Повне рішення

складено

22.09.2014р.