Постанова

від 15.09.2014 по справі 813/5861/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2014 року м. Львів № 813/5861/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Небесної М.В., представника позивача Коропецька М.М., представника відповідача Музика М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області про зобов'язання до вчинення дій і стягнення коштів ,-

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області. Позивач, з врахуванням заявлених уточнень до позовних вимог, просить суд стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області суми пенсії, виплачені управлінням ПФУ в Золочівському районі Львівської області, громадянину ОСОБА_3 за період з 01.02.2014р. по 31.07.2014р. в сумі 907,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» передбачає обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Виплата пенсії здійснюється на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях наданих суду при розгляді справи 03.09.2014 року. Просив задовольнити позов повністю.

Представник відповідача щодо заявленого позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи 03.09.2014 року, в яких, зазначив, що громадянин ОСОБА_3, з яким стався нещасний випадок 28.09.2004 року не був застрахований від нещасного випадку на виробництві в Україні, так як працював на підприємстві в Російській Федерації, трудовий договір з ним був укладений відповідно до норм Трудового кодексу Російської федерації. На підставі чого, на громадянина ОСОБА_3 не розповсюджується законодавство СРСР, який станом на дату нещасного випадку вже не існував як держава, а також, що на момент нещасного випадку ОСОБА_3 не був застрахованим від нещасного випадку на виробництві за законодавством України. У задоволенні позовних вимог представник відповідача просив відмовити.

Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи.

Згідно з актами щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - акти звірки) з лютого 2014 по липень 2014 року Пенсійного фонду України в Золочівському Львівської області виплатило громадянину ОСОБА_3 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві заподіяного на підприємстві, яке розташоване на території Росії, країни Співдружності Незалежних Держав (далі-СНД) на загальну суму 907,14 грн.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області відмовилось прийняти до заліку витрати, пов'язані з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві гр. ОСОБА_3, оскільки на думку відповідача, відсутні підстави для відшкодування витрат з виплати державної адресної допомоги.

Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду, оскільки відповідач відмовився прийняти до відшкодування виплачену пенсію.

Оцінюючи встановлені обставини, суд керується наступними положеннями законодавства:

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку) визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-ХVI (далі - Закон №1105-ХVI). З набранням чинності якого, обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або вразі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Частиною 2 статті 2 Закону № 1105-ХVI передбачено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема виплатити пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на підставі ст. 21 Закону № 1105-ХVI.

При цьому право на таке забезпечення, встановлене в Україні не залежить від того, в якій з колишніх республік РСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконання ним трудових обов'язків.

Стаття 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україна, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Нормами ч. 2 ст. 24 Закону № 1105-ХVI визначено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 року №5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійного фонду України витрат, пов'язаних з виплатою, пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок №5-4/4).

Вказаний Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у тому числі добровільно застрахованим та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше не було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону № 1105 XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до пункту 3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону № 1105- XIV Фондом провадяться відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац 3).

Отже, за змістом наведеного пункту 3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону № 1105- XIV обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 13.03.2014 року, від25.03.2014 року, від 17.06.2014 року.

На підставі вищезазначеного, вимоги управління ПФУ у Золочівському районі Львівської області про відшкодування відділеннями Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією та основними завданнями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду від 20.04.2001 року №15.

Підсумовуючи наведе вище, суд прийшов до висновку, що витрати пов'язані із виплатою Управлінням пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області громадянину ОСОБА_3 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року підлягає до відшкодування за рахунок Фонду, як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, у зв'язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, від 13 березня 1992р., пенсійне забезпечення держав учасниць цієї угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у форму судового збору у даній справі не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 128, 160-163 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області (м.Золочів, вул.І.Труша,2 ЄДРПОУ 25253727) на користь управлінням Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області (м.Золочів, вул.Валова, 4; ЄДРПОУ 20859150) за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року виплачену суму пенсії гр. ОСОБА_3 у сумі 907 (дев'ятсот сім ) грн. 14 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України з сторін не стягуються.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2014 року.

Суддя Сподарик Н.І.