Рішення

від 18.09.2014 по справі 912/2110/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 рокуСправа № 912/2110/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2110/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Шторм-Нет", м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер-Кіровоград", м. Кіровоград

про зобов'язання передати майно.

Представники сторін:

від позивача - Майнард Н.О., довіреність № 3 від 23.07.14 р.;

від відповідача - Шаповалов Д.В., довіреність № 2 від 12.02.14 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Шторм-Нет" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про зобов'язання відповідача передати новий автомобіль марки Fiat Doblo Cargo на користь позивача з оформленням бухгалтерської документації та технічним паспортом (сертифікатом) на виконання договору постачання від 07.02.14 р.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 15.09.14 р. оголошувалась перерва до 16.09.14 р. Після перерви в судове засідання 16.09.14 р. представники сторін не з'явились, хоча, як вбачається з судового повідомлення про наступне засідання від 15.09.14 р., належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення (а.с. 100).

Пред'явлені позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору поставки автомобіля марки Fiat Doblo Cargo, що укладений між сторонами у спрощений спосіб шляхом виставлення відповідачем рахунку (оферти) та його оплати позивачем (акцепту).

Згідно письмового відзиву на позовну заяву № 573 від 26.08.14 р., відповідач стверджує про те, що між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору поставки автомобіля Fiat Doblo Cargo, зокрема, в частині предмету договору, строків поставки та ціни товару. В свою чергу, не досягнення згоди щодо істотних умов договору не дає підстав вважати його укладеним, а, отже, у сторін відсутні відповідні права і обов'язки, що, на думку відповідача, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 42-45).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані позивачем і відповідачем докази, господарський суд встановив наступне.

07.02.14 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Шторм-Нет" (далі - ТОВ "Шторм-Нет" або Покупець) звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер-Кіровоград" (далі - ТОВ "Автолідер-Кіровоград" або Продавець) з метою придбання автомобіля марки Fiat Doblo Cargo.

Як стверджує позивач, оскільки між сторонами було досягнуто згоди щодо комплектації, вартості автомобіля, його основних характеристик і параметрів, Продавцем виставлено Покупцю рахунок № СФ00001163 від 07.02.14 р. на суму 142 900,00 грн. (а.с. 14), який того ж дня був оплачений позивачем в повному обсязі згідно платіжного доручення № 939 від 07.02.14 р. (а.с. 12).

Фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару, вказаного в рахунку № СФ00001163 від 07.02.14 р.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для його виконання сторонами.

У статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

В силу вимог ст. ст. 640 - 642 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції; пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору; пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття; відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною; якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Наведені вище норми чинного законодавства дають підстави стверджувати, що виставлення Продавцем рахунку № СФ00001163 від 07.02.14 р. є офертою відповідача, а платіжний документ про оплату виставленого рахунку - це акцепт позивача, а тому є відповідним підтвердженням прийняття до виконання.

Господарський суд вважає, що рахунок № СФ00001163 від 07.02.14 р. є формою договору, укладеного у спрощений спосіб, який містить обов'язкові істотні умови, що властиві правовідносинам, які склались між сторонами.

Так, виставлений відповідачем рахунок містить найменування товару - Fiat Doblo Cargo (далі - товар), код ЦБ000451 в кількості 1 шт., ціна 142 900,00 грн., у тому числі ПДВ 23816,67 грн. Крім того, в рахунку зазначено, що оплата даного рахунку означає згоду з умовами поставки товару. Повідомлення про оплату є обов'язковим, в іншому випадку - не гарантується наявність товару на складі. Товар відпускається по факту надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника шляхом самовивозу за наявності довіреності і паспорта. Крім того, в документі зазначено, що рахунок дійсний на протязі трьох днів (а.с. 46).

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару, вказаного в рахунку № СФ00001163 від 07.02.14 р. на тих умовах, що в ньому містяться. А саме, визначені найменування товару, його ціна, строки оплати та поставки товару. Зі змісту даного рахунку зокрема вбачається, що сторонами визначена попередня оплата товару.

Факт укладення між сторонами у лютому 2014 року Договору відповідач визнав у наданій на адресу позивача письмовій відповіді за № 436 від 07.05.14 р. на виставлену останнім претензію за № 98 від 23.04.14 р. (а.с. 15).

А отже, доводи відповідача щодо відсутності між сторонами договірних відносин, які викладено у відзиві на позов, спростовується вищенаведеним.

Крім того, господапрський суд також враховує і положення норм процесуального закону, а саме ст. 35 ГПК України, в новій її редакції.

Так, частиною 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість звільнення від доказування перед судом обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У застосуванні відповідної норми господарським судом враховуються визнання обставин учасниками судового процесу.

Про визнання обставин може свідчити, зокрма, й зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості).

Можливості відмови учасника судового процесу від раніше здійсненого ним визнання обставин, законом не передбачено.

Дана правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 10.07.14 р. за № 6 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов Пленуму Вищого господарського суду України.

Оскільки відповідач у даній справі у своїй відповіді за № 436 від 07.05.14 р. на претензію позивача визнав обставини укладення сторонами договору на постачання позивачу автомобіля Fiat Doblo Cargo, господарський суд враховує визнання відповідачем цих обставин, звільняючи позивача від обов"язку доказування перед судом цих обставин в силу ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Що ж стосується письмових доводів відповідача, викладені ним у наданому до суду відзиві на позовну заяву, господарський суд вважає, що вони свідчать про спробу відповідача уникнути визначених чинним законодавством наслідків невиконання взятих на себе договірних зобов"язань щодо поставки позивачу, оплаченого в повному обсязі автомобіля Fiat Doblo Cargo, з огляду на те, що відповідач не визнав повністю вимоги позивача (а.с. 42-45).

Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що матеріалами даної справи спростовуються також і доводи відповідача в тій частині, що рахунок № СФ00001163 від 07.02.14 р. позивачу виставлено на часткову предоплату автомобіля, оскільки дана обставина змістом даного рахунку не підтверджується.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання.

Правовідносини поставки регулюються параграфами 1 та 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Абзацом другим ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Господарським судом встановлено, що рахунок № СФ00001163 від 07.02.14 р. оплачений позивачем в повному обсязі у день його виставлення, тобто 07.02.14 р., що підтверджується платіжним дорученням № 939 від 07.02.14 р. Кошти на розрахунковий рахунок Постачальника надійшли цього ж дня, що у судовому засіданні підтвердив також і представник відповідача.

Оскільки за умовами Договору, факт надходження коштів на рахунок Постачальника є підставою для передачі Покупцю товару, позивачем 08.02.14 р. видано наказ № 4, яким зобов'язано працівника ТОВ "Шторм-Нет" ОСОБА_3 отримати автомобіль Fiat Doblo Cargo у ТОВ "Автолідер-Кіровоград" за адресою: м. Кіровоград, вул. Садова, 65, а також на ім'я ОСОБА_3 видано довіреність № 12 від 08.02.14 р. на отримання товару, вказаного в рахунку № 1163 від 07.02.14 р. (а.с. 64-65).

Однак, за твердженням позивача, що не заперечується відповідачем, з моменту оплати Покупцем коштів за товар і до теперішнього часу автомобіль Fiat Doblo Cargo позивачу не передано.

У квітні 2014 року Продавець, посилаючись на зміну вартості автомобіля виставив рахунок № СФ00001326 від 09.04.14 р. на суму 162 900,00 грн. (а.с. 24).

23.04.14 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 98, яка містить вимогу про виконання Постачальником умов договору та передання Покупцю автомобіля марки Fiat Doblo Cargo у строк до 07.05.14 р. (а.с. 22-23).

Оскільки відповідачем обов'язок щодо поставки автомобіля Fiat Doblo Cargo виконано не було, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів і звернувся до суду з даним позовом.

В ході розгляду даної справи господарським судом також встановлено наступне.

10.04.14 р. позивач платіжним дорученням за № 1006 від 10.04.14 р. перерахував відповідачу 6000,00 грн., з призначенням платежу, як часткова доплата за автомобіль Fiat Doblo згідно рахунку № 1326 від 09.04.14 р. на суму 162 900,00 грн. (а.с. 24).

За доводами ТОВ "Шторм - Нет" Постачальником та Покупцем погоджено купівлю-продаж автомобіля Fiat Doblo Cargo за ціною 142 900,00 грн., що визначена у рахунку № СФ00001163 від 07.02.14 р. Вказана ціна є повною вартістю товару, а не частиною, як зазначає відповідач.

Так, згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р., господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для обліку господарської операції є первинний документ, який фіксує факт здійснення операції, а в п.п. 2.2., 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, вказано, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції на бланках типових і спеціальних форм, затверджених відповідним органом державної влади.

Таким чином, у бухгалтерському обліку позивача дана операція була відображена саме як операція із купівлі-продажу основного засобу із передоплатою, а не часткова оплата в рамках якогось договору. Це підтверджується копією платіжного доручення № 939 від 07.02.14 р. (а.с. 12).

Крім того, в банківській виписці з рахунку позивача за 07.02.14 р. в частині платежу в сумі 142900,00 грн. в графі "Призначення платежу" значиться: "за автомобіль Fiat Doblo згідно рах № 1163 від 07.02.14 р. в сумі 119083,33 грн., ПДВ 20% 23816.67 грн. (а.с. 62).

А отже про часткову оплату автомобіля в сумі 142 900,00 грн. не зазначено ані у виставленому позивачу відповідачем рахунку від 07.02.14 р., ані у платіжному дорученні на оплату відповідного рахунку, що спростовує доводи відповідача у цій частині.

Що ж до факту оплати позивачем 6000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1006 від 10.04.14 р., позивач пояснив наступне. В графі "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення міститься "часткова доплата за автомобіль Fiat Doblo Cargo згідно рахунку № 1326 від 09.04.14 р. в сумі 5 000,00 грн. ПДВ 1000.00 грн". Таким чином невірно буде відносити цей платіж до рахунку від 07.02.14 р. № СФ00001163 на суму 142900,00 грн., як це намагається представити відповідач. Позивач вважає, що слово "доплата" є опискою від слова "оплата", допущеною з боку бухгалтера підприємства, оскільки до цього рахунок № 1326 від 09.04.14 р. на суму 162900,00 грн. не оплачувався взагалі. В якості письмового доказу не віднесення даної суми до предмету спору позивач просить прийняти копію листа № 107 від 15.09.14 р. із вимогою повернути кошти в сумі 6000,00 грн. позивачеві (а.с. 101-102).

Господарсьским судом також встановлено, що відоповідач на момент розгляду даної справи отриманні від позивача 07.02.14 р. грошові кошти в сумі 142900,00 грн. на рахунки позивача не повернув.

Виходячи із наданого до суду відповідачем платіжного доручення № 107 від 11.04.14 р. (а.с. 94) сплачені грошові кошти повернуто ТОВ "Автоторіно" відповідачу 11.04.14 р., однак позивачу сплачені ним горошові кошти в сумі 142 900,00 грн. відповідачем фактично не повернуто і автомобіль Fiat Doblo Cargo не поставлено.

Згідно наданих у судовому засіданні представником позивача пояснень, сплата 6000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1006 від 10.04.14 р. була здійснена Покупцем за інший автомобіль Fiat Doblo Cargo, усні домовленості про поставку якого існували між сторонами. Однак, у зв'язку зі спором, що виник між сторонами у даній справі, ТОВ "Шторм-Нет" від домовленостей відмовився, відповідного договору між сторонами укладено не було.

При цьому, позивач вказує на те, правовідносини з відповідачем щодо поставки позивачу автомобілів марки Fiat Doblo Cargo між сторонами мали місце і раніше, ще до 07.02.14 р.

Так наприклад, вказує позивач, 18.10.12 р. між сторонами укладено договір поставки автомобіля Fiat Doblo Cargo шляхом виставлення відповідачем рахунку № СФ00000867 на суму 119900,00 грн., який був оплачений позивачем згідно платіжних доручень № 359 від 23.10.12 р. на суму 24900,00 грн., № 363 від 24.10.12 р. на суму 10000,00 грн., № 365 від 25.10.12 р. на суму 85000,00 грн. (а.с. 79-82) і в даному випадку в призначеннях платежу згаданих платіжних документів зазначалось "авансовий платіж за Fiat Doblo Cargo згідно рахунку від 18.10.12 р.".

Таким чином, господарський суд вважає, що відсутність у реквізитах рахунку від 07.02.14 р. № СФ00001163 на суму 142900,00 грн. та платіжного доручення № 939 від 07.02.14 р. на суму 142 900,00 грн. слів "часткова оплата" або "авансовий платіж" дає підстави стверджувати про повну оплату Покупцем вартості товару, що погоджена сторонами в розмірі 142 900,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за договором поставки автомобіля від 18.10.12 р. обома сторонами фактично були виконано, будь-яких претензій сторони один до одного не мали. Позивач також стверджує, що враховуючи, зокрема, ці обставини, останній, маючи намір набуття у власність ще декількох автомобілів цієї марки, звернувся до відповідача, у зв"язку з чим відповідачем і було виставлено рахунок № СФ00001326 від 09.04.14 р. на суму 162900,00 грн., який не пов"язаний з предметом даного спору.

Відповідно до ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Стаття 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так як згідно рахунку № СФ00001163 від 07.02.14 р., умовою поставки автомобіля Fiat Doblo Cargo є надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, є підстави стверджувати, що сторони погодили поставку товару на умовах попередньої оплати.

Доказування в господарському процесі полягає не лише в поданні учасниками судового процесу відповідних доказів, а й у доведенні їх переконливості, що не було зроблено відповідачем у справі.

Так, всупереч вимогам ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано до суду належних доказів на підтвердження доводів про домовленості між сторонами про те, що розрахунок між сторонами за автомобіль Fiat Doblo Cargo має бути здійснений Покупцем на момент наявності певного автомобіля. До того ж ці доводи спростовуються змістом самого рахунку № СФ00001163 від 07.02.14 р., виставленого відповідачем на оплату позивачу.

Доводи відповідача про те, що автомобіль Fiat Doblo Cargo на момент виставлення на оплату позивачем рахунку № СФ00001163 від 07.02.14 р. не було в наявності також спростовуються змістом зазначеного рахунку.

Не знайшли свого підтвердження належними доказами також і інші доводи відповідача в тій частині, що відповідач станом на 07.02.14 року мав намір замовити вказаний у розрахунку автомобіль Fiat Doblo Cargo для позивача у ТОВ "Автоторіно", який є його дилером на підставі наданого до суду відповідачем договору або ж у будь-якого іншого дилера, як стверджує відповідач.

Однак, дані доводи відповідача спростовуються змістом наданого відповідачем до суду того ж дилерського договору № 12 від 31.01.14 р., укладеного між ТОВ "Автоторіно" (Дистриб'ютор) та відповідачем (Дилер), за змістом якого вбачається, що Дилер не має права здійснювати реалізацію автомобілів Fiat, що були придбані у інших (крім Дистриб'ютора) постачальників; дане обмеження розповсюджується на всі моделі автомобілів Fiat (пункт 2.4.48 Дилерського договору № 12 від 31.01.14 р., а.с. 87-93).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Звертає на себе увагу також той факт, що грошові кошти за автомобіль Fiat Doblo Cargo відповідач від позивача отримав 07.02.14 р., в той же час, стверджує відповідач, останнім цей автомобіль було замовлено у ТОВ "Автоторіно" та сплачено грошові кошти на його придбання.

Однак зі змісту наданих відповідачем до суду доказів, на які останній посилається, як на підтвердження своїх доводів, вбачається, що відповідач грошові кошти на придбання автомобіля для позивача перерахував лише 31.03.14 р., тобто, по-перше, майже через два місяці, після фактичного їх отримання від позивача, по-друге, перерахував не всю суму, а лише незначну її частину (майже п'яту частину).

А пізніше, як стверджує відповідач, 09.04.14 р. відповідач додатково ще перерахував ТОВ "Автоторіно" 139 955,00 грн. за придбання автомобіля Fiat Doblo Cargo, що загалом становить 169 955,00 грн.

При цьому, господарський суд звертає увагу на те, що відповідач перерахував за вказаними платіжними документами більшу суму, ніж ту, яку сплатив позивач 07.02.14 р., що ставить під сумнів доводи відповідача в цій частині, оскільки відповідач міг сплачувати також вартість автомобілів, зокрема, замовлених і іншими покупцями.

Відповідно до змісту наданого відповідачем до суду Дилерського договору № 12 від 31.01.14 р., укладеного останнім з ТОВ "Автоторіно", подання заявки Дистриб'юторові на поставку Автомобіля належить до обов'язків Дилера, яким за вказаним договором є саме відповідач.

Разом з тим, відповідач не довів суду належними доказами доводів, на які він посилається у своїх поясненнях, про те, що автомобіль Fiat Doblo Cargo, після отримання грошових коштів 07.02.14 р. від позивача, замовлявся для останнього відповідачем у ТОВ "Автоторіно", з метою виконання взятих на себе за Договором зобов'язань. До матеріалів справи такі докази відповідачем не надано.

Відсутність в наявності у відповідача замовленого позивачем автомобіля Fiat Doblo Cargo, не виключає взяття відповідачем на себе обов"язку поставити позивачу вказано автомобіля, оскільки виходячи зі змісту положень ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде ним створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Враховуючи те, що відповідач, отримавши від позивача грошові кошти на придбання автомобіля Fiat Doblo Cargo, не виконав взятого на себе обов'язку щодо поставки позивачу даного автомобіля, в силу ст.ст. 526, 629, 662 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що є обґрунтованими.

Оскільки відповідач не передав позивачу автомобіль Fiat Doblo Cargo разом з його приналежностями та документами, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для замовлення позову в повному обсязі.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 35, 49, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер - Кіровоград" (25009, м. Кіровоград, вул. Садова, 65, код ЄДРПОУ 35804485) передати новий автомобіль марки Fiat Doblo Cargo на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шторм-Нет" (25028, м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, буд. 8, код ЄДРПОУ 37918512) із оформленням бухгалтерської документації та технічним паспортом (сертифікатом) на виконання договору постачання від 07.02.14 р.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер - Кіровоград" (25009, м. Кіровоград, вул. Садова, 65, код ЄДРПОУ 35804485) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шторм-Нет" (25028, м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, буд. 8, код ЄДРПОУ 37918512) судовий збір в сумі 2 858,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням у справі законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 22.09.2014 року.

Суддя Л.С. Вавренюк