Ухвала

від 17.09.2014 по справі 814/182/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 р. Справа № 814/182/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Жук С.І.,

- Кравченко К.В.

при секретарі - Романові Д.І.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" - Архипова Дмитра Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Баштанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" до Баштанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Баштанська птахофабрика" звернулось до суду з адміністративним позовом до Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000932200 від 30 грудня 2013 року, яким збільшено суму грошового

зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 119 235 грн.;

- №0000952200 від 30 грудня 2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 8 075 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті з порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Відповідачем позов не визнано, оскільки податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у межах повноважень, що передбачені нормами ПК України, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року позов задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області №0000932200 від 30 грудня 2013 року.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області №0000952200 від 30 грудня 2013 року.

В апеляційній скарзі Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що у період з 05 грудня 2013 року по 11 грудня 2013 року податковою було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Баштанська птахофабрика" з питань взаємовідносин з платниками податків-постачальниками: ТОВ "Вторметекспорт" за липень 2013 року, ТОВ "Асса плюс" за березень 2012 року, ТОВ "Фрайт" за березень, травень, червень 2012 року, ТОВ "Компанія Сервісагротрейд" за серпень 2012 року та ПП "Промтехсервіс-Юг" за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №129/22-36074464 від 18 грудня 2013 року, відповідно до висновків якого ТОВ "Баштанська птахофабрика" порушено:

- п.198.1, п.198.3 ст. 198, ст.ст.200, 201 ПК України, пп.5.4.1 п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, п.2, 3, 6 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 16 травня 1996 року №99 товариством штучно сформовано податковий кредит у сумі 97 076 грн., в тому числі: у жовтні 2011 року в сумі 8 076 грн., у березні 2012 року в сумі 12 791 грн., у травні 2012 року в сумі 6 527 грн., у червні 2012 року в сумі 6 553 грн., у липні 2013 року в сумі 42 046 грн. та у серпні 2012 року в сумі 21 083 грн.;

- ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року з обсягами придбання від ПП "Промтехсервис-Юг", за березень, травень, червень 2012 року з обсягами придбання від ТОВ "Фрайт", за березень 2012 року з обсягами придбання від ТОВ "Асса плюс", за липень 2013 року з обсягами придбання від ТОВ "Вторметекспорт", за серпень 2012 року з обсягами придбання від ТОВ "Сервісагротрейд" (а отже і задекларований податковий кредит) є недійсними;

- п.44.1, 44.3, 44.5, 44.6 ст. 44 ПК України товариством до кінця перевірки не було надано повного переліку первинних документів.

В ході перевірки встановлено відсутність реальності придбання товарів (робіт, послуг) підприємству ТОВ "Баштанська птахофабрика" від ПП "Промтехсервис-Юг" у жовтні 2011 року, ТОВ "Фрайт" у березні, травні, червні 2012 року, ТОВ "Асса плюс" у березні 2012 року, ТОВ "Вторметекспорт" у липні 2013 року, ТОВ "Сервісагротрейд" у серпні 2012 року в сумі 21 083 грн., що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, договори відповідно до п.п.1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 ЦК України є недійсними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків.

На підставі акта перевірки відповідачем були оформлені та направлені позивачу податкові повідомлення-рішення від 30 грудня 2013 року:

- №0000932200, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на 119 235 грн., з яких 89 000 грн. за основним платежем та 44 500 грн. - штрафні санкції;

- №0000952200, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 8 075 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятих рішень, а позивачем в свою чергу надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та дійсності укладених з контрагентами правочинів, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а порушені права та інтереси позивача -такими, що підлягають судовому захисту.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Таким чином, обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції, а предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Протягом перевіряємого періоду ТОВ "Баштанська птахофабрика" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Вторметекспорт", ТОВ "Асса плюс", ТОВ "Фрайт", ТОВ "Компанія Сервісагротрейд" та ПП "Промтехсервис-Юг".

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договорів купівлі-продажу сої №01807/13В від 01 липня 2013 року та №12/08/13В від 12 серпня 2013 року, які були укладені з ТОВ "Вторметекспорт" позивачем надано видаткові накладні (№621 від 01 липня 2013 року та №687 від 09 липня 2013 року), податкові накладні (№15 від 01 липня 2013 року та №40 від 09 липня 2013 року), товарно-транспортні накладні (№664631 від 01 липня 2014 року та №664632 від 08 липня 2013 року), картка рахунку №631 за серпень 2012 року та платіжні доручення.

Факт виконання умов договору поставки шрот соняшникового №0103-01 від 01 березня 2012 року та додаткової угоди №1 від 05 березня 2012 року, які були укладені з ТОВ "Асса плюс" підтверджено видатковою накладною №6 від 05 березня 2013 року, податковою накладною №1 від 05 березня 2012 року, товарно-транспортною накладною від 05 березня 2012 року, карткою рахунку №631 за березень 2012 року та платіжними дорученнями.

Також, на виконання умов договору поставки кормових добавок №25011 від 25 січня 2012 року, який був укладений з ТОВ "Фрайт" позивачем надано видаткові накладні (№41 від 01 березня 2012 року, №52 від 22 березня 2012 року, №69 від 10 травня 2012 року та №77 від 08 червня 2012 року), податкові накладні (№1 від 13 березня 2012 року, №16 від 22 березня 2012 року, №5 від 10 травня 2012 року та №4 від 08 червня 2012 року), картки рахунку №631 за березень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року та платіжні доручення.

На виконання умов договору поставки №ДГ-08/08-12 від 08 серпня 2012 року позивач отримав від ТОВ "Компанія Сервісагротрейд" сою за товарно-транспортними накладними (№811504 від 04 серпня 2012 року, №811509 від 05 серпня 2013 року та №811504 від 06 серпня 2012 року), видатковими накладними (№аг-0000005 від 08 серпня 2012 року та №аг-0000006 від 06 серпня 2012 року), податковими накладними №2 від 08 серпня 2012 року, факт оплати за придбаний товар, а саме сою підтверджено карткою рахунку №631 за серпень 2012 року та платіжними дорученнями.

У жовтні 2011 року позивач отримав від ПП "Промтехсервис-Юг" пісок мармуровий за товарно-транспортними накладними (№181 від 04 жовтня 2011 року, №204 від 18 жовтня 2011 року) та видатковими накладними (№РН-0000214 від 04 жовтня 2011 року, №РН-0000233 від 18 жовтня 2011 року). Крім того, ПП "Промтехсервис-Юг" були видані податкові накладні (№4 від 04 жовтня 2011 року та №15 від 18 жовтня 2011 року), а позивачем в свою чергу було частково сплачені кошти за отриманий товар, що підтверджується карткою рахунку №631 за жовтень 2011 року та платіжними дорученнями.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг, у зв'язку з чим твердження апелянта щодо відсутності доказів, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій є необґрунтованими.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ "Вторметекспорт", ТОВ "Асса плюс", ТОВ "Фрайт", ТОВ "Компанія сервісагротрейд" та ПП "Промтехсервис-Юг", що підтверджено належним чином складеними первинними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що на момент укладення позивачем договорів з вказаними контрагентами та отримання податкових накладних, останні були в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали діюче свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Твердження апелянта, що господарські операції ТОВ "Баштанська птахофабрика" із контрагентами є нікчемними та безтоварними не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину та вимог ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, а саме Баштанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що ці операції в реальності не виконувались, а мало місце лише їх документування з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання придбаного товару, але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

В даному випадку Баштанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області не посилається на факти вчинення посадовими особами позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Посилання апелянта на акт ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №773/222/36205981 від 20 лютого 2013 року "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Асса плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Лігран" за період з 01 грудня 2011 року по 30 квітня 2012 року, з 01 червня 2012 року по 31 липня 2012 року та з ТОВ "Шоковіта" за період з 01 серпня 2012 року по 31 серпня 2012 року", акт Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №873/22-5/33808865 від 26 лютого 2013 року "Про неможливість проведення звірки ТОВ "Фрайт" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "АТМ" за березень, травень, червень 2012 року; ТОВ "Старт Д" за березень, травень, червень 2012 року; ТОВ "Феріт Д" за березень, червень 2012 року", акт Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області ДПС №62/23-1/8047252 від 29 жовтня 2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Компанія Сервісагротрейд" за липень-серпень 2012 року" колегія суддів вважає безпідставними, оскільки висновки актів жодним чином не доводять факт порушення позивачем приписів податкового законодавства при отриманні товарів у контрагентів, оскільки можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з податку на додану вартість по операціям з такими контрагентами.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

На підставі викладеного, суд першої інстанції, з врахуванням встановлених обставин справи, дійшов правильного висновку про те, що позивачем підтверджено факт реальності спірних операцій з його контрагентами та правомірність формування позивачем податкового кредиту, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення №0000932200 та №0000952200 підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Жук С.І.

Суддя: Кравченко К.В.