Постанова

від 08.09.2014 по справі 802/2614/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 вересня 2014 р. Справа № 802/2614/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова М. В.,

секретаря судового засідання: Дмитрука В. В.,

представника позивача: Тімакіної Л. В.,

представників відповідача: Дмитрик Л. В., Нестерук М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Юшківці-Агро"

до: Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Юшківці-Агро" (далі - ТОВ "Юшківці-Агро", позивач) з адміністративним позовом до Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Іллінецька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте в порушення вимог чинного законодавства України, нормативне обґрунтування застосовано за відсутності юридичних фактів, на підставі помилкового застосування норм матеріального права до фактичних правовідносин, а тому підлягає скасуванню. Зокрема, позивач вважає помилковими висновки контролюючого органу щодо заниження податку на додану вартість під час безкоштовної роздачі продуктів харчування працівникам підприємства, безкоштовної передачі товарів та послуг відповідно до договорів пожертви, оскільки це не є постачанням товарів в розумінні ст. 14 Податкового кодексу України, що соєю чергою виключає обов'язок визначення зобов'язань з податку на додану вартість.

Крім того позивач не погоджується з висновком відповідача про нереальність операцій з придбання товару у приватного підприємства «Партнер», оскільки зазначений правочин повністю підтверджений усіма необхідними первинними документами, є реальним і укладений в межах господарської діяльності товариства. Тому, на переконання позивача, сума податку на додану вартість, визначена з вартості придбаного у контрагента товару, правомірно віднесена ТОВ "Юшківці-Агро" до податкового кредиту згідно з отриманими податковими накладними.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала заявлені позовні вимоги та надала пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями, просила суд адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти вимог позивача заперечили з мотивів, викладених у наданих суду 03.09.2014 письмових запереченнях. Представники Іллінецької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області наполягали на тому, що під час проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Юшківці-Агро" та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини.

ТОВ «Юшківці-Aгpo» перебуває на податковому обліку в Іллінецькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області (Оратівське відділення), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 12 від 24.02.2011

У період з 12.05.2014 по 30.05.2014 Іллінецька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області провела планову виїзну документальну перевірку ТОВ Юшківці-Агро» (код за ЄДРПОУ 34313809) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт № 11/22/34313809 від 06 .06.2014 (далі - акт перевірки).

Відповідно до висновків акта перевірки встановлено порушення:

1) за декларацією (повною) за результатами операцій із поставки продукції не власного виробництва - п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 188.1 ст. 188 ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання всього в сумі 74 120 грн., в тому числі:

- квітень 2011 року - 6 504 грн., червень 2011 року - 1200 грн., липень 2011 року -4 900 грн., серпень 2011 року - 8 713 грн., жовтень 2011 року - 5 618 грн., листопад 2011 року - 15 815 грн., грудень 2011 року - 2 218 грн.;

- квітень 2011 року - 908 грн., травень 2012 року - 4 997 грн., червень 2012 року -1543 грн., липень 2012 року - 5993 грн., серпень 2012 року - 1235 грн., вересень 2012 року - 5 515 грн., листопад 2012 року -757 грн., грудень 2012 року - 377 грн.,

- квітень 2013 року - 5000 грн., травень 2013 року - 800грн., серпень 2013 року -870 грн., вересень 2013 pоку -1 000 грн., жовтень 2013 року -58 грн., грудень 2013 року - 99грн.;

2) за декларацією(скороченою) за результатами операцій із поставки продукції, товарів власного виробництва, крім молока та м'яса живою вагою, реалізованих переробним підприємствам, та крім операцій з реалізації підакцизних товарів: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання в загальній сумі 177600 грн., в т.ч. грудень 2011 року в сумі 44 400 грн., січень 2012 року - в сумі 133200 грн.

На підставі висновків акта перевірки 24.06.2014 Іллінецька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області (Оратівське відділення) прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000762200, яким ТОВ «Юшківці-Агро» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 312 726 грн., з яких 251 720 грн. за основним платежем та 61006 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Оцінюючи податкове повідомлення-рішення № 0000762200 від 24.06.2014, суд виходив з такого.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення став, зокрема, висновок відповідача про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст.186, п.188.1 ст.188 ПК, внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 53026 грн. при безкоштовній роздачі продуктів харчування працівникам підприємства, занижено ПДВ на загальну суму 21094 грн. при безкоштовній передачі товарів та послуг згідно договорів пожертви.

Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Підпунктом в цієї ж норми встановлено, що постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).

Таким чином, згідно з пп. в пп. 14.1.191 ПК України безоплатна передача майна може вважатись постачанням виключно за наявності ключової умови - якщо платник податку у разі придбання такого майна мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи, що продукти харчування позивач придбав без мети їх подальшого використання в оподаткованих операціях та в зв'язку з діяльністю, не пов'язаною з господарською, ТОВ «Юшківці-Aгpo» за будь-яких умов не мало права на віднесення сум податку, сплачених у вартості придбаних товарів до податкового кредиту, що своєю чергою виключає визначення операції щодо використання придбаних продуктів харчування за принципом «шведський стіл» як постачання продукції в розумінні п. 14.1.191 ст.14 ПК України.

Суд звертає увагу, що відповідачу на підтвердження вказаного було надано акти списання продуктів харчування, яким він (відповідач) не надав жодної оцінки в акті перевірки.

Крім того, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Безкоштовна роздача продуктів харчування не пов'язана з жодною з подій, з якими законодавець пов'язує виникнення зобов'язань (за продукти харчування ніхто не сплачував, відвантаження товарів не відбулось - товари списано), відтак висновок відповідача про порушення вимог п. 185.1 ст.185, п. 186.1 ст.186, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 53026 грн. при безкоштовній роздачі продуктів харчування працівникам позивача є хибними.

Суд установив, що ТОВ «Юшківці-Агро» уклало договори пожертви: № 34 від 17.11.2011; № 10/12Ю від 09.07.2012; № 18/12Ю від 14.09.2012; № 23/12Ю від 29.11.2012; № 24/12Ю від 14.12.2012; № 24-1/12Ю від 14.12.2012; № 34-1/13Ю від 20.08.2013; № 35-2/13Ю від 05.09.2013; № 63/13Ю від 17.12.2013;

Згідно з указаними договорами пожертви, на підставі яких було здійснено перерахування коштів ТОВ «Юшківці-Aгpo», позивач здійснює виключно перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника - чи постачальника, тоді як підрядник чи постачальник бере на себе зобов'язання поставити товар (виконати роботи) обдарованому, а обдарований в свою чергу бере на себе зобов'язання прийняти належним чином виконані підрядні роботи.

Спеціальним законом у сфері надання благодійної допомоги є Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі - Закон). Статтею 4 цього закону визначено, що суб'єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до цього Закону, а також інші благодійники та бенефіціари.

При цьому визначення поняття «благодійник» наведено в п. 5 ст. 1 Закону, згідно з яким благодійник - дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Частиною 1 статті 6 Закону визначено, що благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону. Абзацом 2 цього пункту передбачено, що договір про благодійну пожертву валютних цінностей не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Відносно посилання відповідача на ту обставину, що договір пожертви за участю третіх осіб не передбачено нормами Цивільного законодавства, суд зауважує таке.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним.

Статтею 716 ЦК України визначено, що дарунком, серед іншого також можуть бути гроші, тоді як грошові кошти не є матеріальним активом, та не можуть бути предметом поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 цієї статті визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Абзацом 2 цієї статті визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм, договір пожертви, укладений трьома сторонами не суперечить чинному законодавству, не визнаний недійсним в установленому законом порядку, що своєю чергою згідно зі ст. 11 ЦК України є підставою для виникнення прав та обов'язків, передбачених саме цими договорами та актами законодавства.

Враховуючи, що ч. 6 ст. 6 Закону благодійнику надано право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб, з метою забезпечення такого контролю й були укладені трьохсторонні договори пожертви за якими перераховувались кошти на розрахунковий рахунок постачальника (підрядника) який в свою чергу передавав право власності на товари (роботи) безпосередньо бенефіціару (обдарованому).

Визначальним моментом для визначення обов'язку щодо нарахування та сплати зобов'язань з ПДВ с встановлення юридичного факту поставки товарів (робіт), які належать на праві власності платнику податку безоплатно.

Враховуючи, що ні договором пожертви, ні актом приймання передачі не передбачалось перехід права власності на товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ), а за вказаними договорами позивач був лише платником та мав право проконтролювати цільове використання предмету пожертви, посилання відповідача на те, що вказані договори є договорами безоплатної поставки товару є безпідставним, адже ні на момент укладення договорів, ні на момент передачі товарів (робіт) TOB «Юшківці-Агро » не було власником зазначених ТМЦ (робіт).

Крім того, суд звертає увагу на те, що в позивач відобразив указані операції на рахунку 39 - «благодійна діяльність», згідно з яким обліковується саме операція з перерахування благодійних коштів на користь отримувача благодійної допомоги.

Як у випадку надання безкоштовного харчування працівникам, так і у випадку проведення перерахування коштів за договорами пожертви дії позивача з надання харчування працівникам та з оплати за договорами пожертви не є поставкою товарів (послуг), позаяк у даному випадку між сторонами (працедавцем та працівниками) у першому випадку, так само як і між пожертвувачем та обдарованим у другому випадку відсутні правовідносини, пов'язані з реалізацією, оскільки відсутній перехід права власності на товар.

Відтак, висновок відповідача про порушення вимог п. 185.1 ст.185, п. 186.1 ст.186, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, є хибним.

Щодо висновку відповідача про те, що TOB «Юшківці-Агро» в порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п.185 ст.198 ПК України завищило податковий кредит у сумі 44 400 грн. в декларації з ПДВ за грудень 2011 року та 133200 грн. у декларації з ПДВ за січень 2012 року суд зазначає таке.

Згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ серії АБ № 439377 основними видами діяльності TOB «Юшківці-Агро» є вирощування зернових та технічних культур (вид діяльності за кодом 01.11.0). TOB «Юшківці-Агро» є сільськогосподарським товаровиробником, що було встановлено також під час проведення перевірки та не оспорювалось відповідачем в акті перевірки. В 2012 році у користуванні в TOB «Юшківці-Агро» знаходилось 1359,89 га земель, з яких 1265,3614 га на підставі зареєстрованих договорів оренди та 94.5286 га на підставі укладених договорів, які протягом 2012 року перебували на реєстрації.

09.11.2011 між TOB «Юшківці-Агро» та ПП «Партнер» було укладено договір № 763 купівлі-продажу, згідно з умовами якого ПП «Партнер» взяло на себе зобов'язання передати у власність TOB «Юшківці-Агро» карбамід марки «Б» у кількості 260 т за ціною 4 625 грн., на загальну вартість 1 202 500 грн., термін поставки - 25.12.2011, місце поставки - залізнична станція Монастирище, право власності набувається з моменту відвантаження товару на станції відправлення.

На виконання умов вказаного договору ПП «Партнер» здійснило поставки карбаміду, що підтверджується видатковою накладною № РН-0003751 від 11.12.2011 на 118 т. на загальну суму 532800 грн., в т.ч. ПДВ 88800 грн.; видатковою накладною № PH-0003753 від 11.12.2011 на 57.6 т. на загальну суму 266400 грн., в т.ч. ПДВ 44400 грн.; видатковою накладною № РН-00033694 від 04.12.2011 на 57.6 т на загальну суму 266400 грн., в т.ч. ПДВ 44400 грн.

Відповідно до вказаних поставок ПП «Партнер» надало TOB «Юшківці-Агро» податкові накладні № 2948 від 11.12.2011 на загальну суму ПДВ 266400 грн.; № 2898 від 04.12.2011 на загальну суму ПДВ 266400 грн.; № 2947 від 11.12.2011 на загальну суму ПДВ 532800 грн.

За отриманий карбамід TOB «Юшківці-Агро» здійснило перерахування на користь ПП «Партнер» грошових коштів 06.12.2011 платіжним дорученням № 236 на загальну суму 266400 грн.; 22.12.2011 платіжним дорученням № 287 на загальну суму 793769 грн.; 26.12.2011 платіжним дорученням № 294 на загальну суму 5431 грн.

Вказаний карбамід було доставлено залізничним транспортом, що підтверджено залізничними накладними.

Відносно питання про те, що отримувачем карбоміду в залізничних ТТН є TOB «Лукашівка і К», суд звертає увагу, що зазначена умова узгоджена ПП «Партнер» та TOB «Юшківці-Агро» в п. 3.3 договору № 763 купівлі продажу від 9 листопада 2011 року, згідно з яким, зокрема визначено, що відвантаження товару здійснюється з наступними реквізитами: залізнична станція Монастирище, код станції 42090, Одеська залізниця; вантажоотримувач: TOB «Лукашівка і К», адреса TOB «Лукашівка і К»: вул. Бастрикова, 21, с. Лукашівка, Монастирищенський район, Черкаська область, 19110; код отримувача - 5022 ; власник товару - TOB «Юшківці - Aгpo».

Позивач також надав договори на перевезення вантажу, згідно з умовами яких перевізники взяли на себе зобов'язання щодо здійснення перевезень за вказівкою TOB «Юшківці-Агро». На підставі вказаних договорів було надано послуги з перевезення мінеральних добрив - карбоміду, про що складено акти виконаних робіт. Вказана операція відображена TOB «Юшківці-Aгpo» по pax. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками » в листопаді та грудні 2011 року.

Посилання відповідача щодо відсутності у підприємства договору на зберігання карбаміду до моменту його внесення в ґрунт, спростовується договором оренди пайового майна, копію якого додано до матеріалів справи. Крім того, додатковим доказом існування складу є те, що в трудових відносинах з TOB «Юшківці-Aгpo» з 2006 року перебуває комірник складу Тихончук, що підтверджується копією трудової книжки та штатними розкладами TOB «Юшківці-Агро» за 2011 та 2012 роки.

Факт внесення карбаміду на земельні ділянки, що використовуються TOB «Юшківці-Aгpo» для забезпечення основного виду діяльності - вирощування зернових підтверджується актами про використання мінеральних та органічних добрив та засобів хімічного захисту рослин за формою № ВЗСГ-3 та лімітно-забірними відомостями.

Крім того, згідно з Державним статистичним спостереженням № 9-6-сг «Внесення мінеральних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 2012 року» TOB «Юшківці-Агро» під урожай 2012 року внесло вказані мінеральні добрива.

Таким чином, посилання контролюючого органу на ту обставину, що під час проведення перевірки не було надано документи, що підтверджують реальність операції, не відповідає дійсним обставинам справи, реальність вказаної операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що договір купівлі-продажу карбаміду мав реальний зміст, підтверджений належним чином оформленими бухгалтерськими документами, а висновок відповідача про непідтвердження реальності господарської операції є передчасним, адже згідно з частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно зі ст. 67 Господарського кодексу України відносини між підприємствами здійснюються на підставі договорів.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину (договору) має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В судовому порядку договір, укладений між ПП «Партнер» та TOB «Юшківці-Агро», недійсним також не визнавався. У зв'язку з цим висновки відповідача в частині визнання правочину фіктивним не відповідають дійсності.

Враховуючи, що TOB «Юшківці-Агро» надало відповідачу належним чином підписані та скріплені печатками видаткову накладну, податкову накладну, платіжне доручення, що підтверджує факт проведення розрахунку, висновок відповідача про відсутність необхідних документів, що доводить реальність операцій, не ґрунтується на дійсних обставинах справи.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України ПП «Партнер» надало TOB «Юшківці-Агро» податкові накладні, суми за якими були включені нами до податкового кредиту, відображеного в податкових деклараціях. На момент виписки податкових накладних, так само як і на момент надання послуг ПП «Партнер», мало статус платника ПДВ, а отже і мало право на виписку податкових накладних. Податкова накладна, так само як і видаткова накладна, підписані уповноваженою на те особою - ПП «Партнер».

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Посилання відповідача на ту обставину, що на момент перевірки ПП «Партнер» присвоєно статус 4 «порушено провадження у справі про банкрутство» не повинно братись до уваги, оскільки відповідно до відомостей ЄДР справа про банкрутство ПП «Партнер» порушена тільки 18.09.2013, що своєю чергу виключає неправомірність здійснення поставок вказаним підприємством в 2011 році.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі первинні документи, які підтверджують зазначені господарські операції позивача з ПП Партнер», та які були надані відповідачу під час перевірки складені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства.

Таким чином, сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій і не дає підстав для сумніву у їх реальності.

Натомість, відповідач не надав належних і допустимих доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій. Також представник відповідача не навів обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх фіктивність чи про те, що дії позивача і його контрагента були спрямовані на отримання незаконної податкової вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа). З урахуванням вказаної норми судові витрати в розмірі 487,20 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України (Оратівське відділення) від 24 червня 2014 року № 0000762200, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Юшківці-Агро» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 312726 грн., з яких 251720 грн. за основним платежем та 61006 грн. за штрафними санкціями.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юшківці-Агро» з Державного бюджету України сплачений при поданні адміністративного позову судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович