Ухвала

від 13.11.2014 по справі 802/2614/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2614/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

13 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.

за участю секретаря судового засідання: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Тімакіної Л.В.

відповідача - Терепи С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Іллінецької об'єднаної податкової інспекції Головного управдіння Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальстю "Юшківці-Агро" до Іллінецької об'єднаної податкової інспекції Головного управдіння Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Юшківці-Агро" звернувся до суду з адміністративним позовом до Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000762200 від 24.06.2014 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року даний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Іллінецькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Юшківці-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт № 11/22/34313809 від 06 .06.2014 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем

1) за декларацією (повною) за результатами операцій із поставки продукції не власного виробництва - п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 188.1 ст. 188 ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання всього в сумі 74 120 грн., в тому числі:

- квітень 2011 року - 6 504 грн., червень 2011 року - 1200 грн., липень 2011 року -4 900 грн., серпень 2011 року - 8 713 грн., жовтень 2011 року - 5 618 грн., листопад 2011 року - 15 815 грн., грудень 2011 року - 2 218 грн.;

- квітень 2011 року - 908 грн., травень 2012 року - 4 997 грн., червень 2012 року -1543 грн., липень 2012 року - 5993 грн., серпень 2012 року - 1235 грн., вересень 2012 року - 5 515 грн., листопад 2012 року -757 грн., грудень 2012 року - 377 грн.,

- квітень 2013 року - 5000 грн., травень 2013 року - 800грн., серпень 2013 року -870 грн., вересень 2013 pоку -1 000 грн., жовтень 2013 року -58 грн., грудень 2013 року - 99грн.;

2) за декларацією (скороченою) за результатами операцій із поставки продукції, товарів власного виробництва, крім молока та м'яса живою вагою, реалізованих переробним підприємствам, та крім операцій з реалізації підакцизних товарів: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання в загальній сумі 177600 грн., в т.ч. грудень 2011 року в сумі 44 400 грн., січень 2012 року - в сумі 133200 грн.

На підставі акта перевірки, 24 червня 2014 року Іллінецькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області (Оратівське відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення №0000762200, яким ТОВ "Юшківці-Агро" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 312 726 грн., з яких 251 720 грн. за основним платежем та 61006 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийняте не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо тверджень відповідача про те, що TOB "Юшківці-Агро" в порушення вимог п.185.1 ст.185, п. 186.1 ст.186, п.188.1 ст.188 ПК України занижено ПДВ на загальну суму 53026 грн. при безкоштовній роздачі продуктів харчування працівникам підприємства, занижено ПДВ на загальну суму 21094 грн. при безкоштовній передачі товарів та послуг згідно договорів пожертви колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, що як у випадку надання безкоштовного харчування працівникам, так і у випадку проведення перерахування коштів за договорами пожертви дії позивача з надання харчування працівникам та з оплати за договорами пожертви не є поставкою товарів (послуг), так як у даному випадку між сторонами (працедавцем та працівниками) у першому випадку, так само як і між пожертвувачем та обдарованим у другому випадку відсутні правовідносини, пов'язані з реалізацією, оскільки відсутній перехід права власності на товар. Тому, висновок відповідача про порушення вимог п. 185.1 ст.185, п. 186.1 ст.186, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, є помилковим і вважає рішення суду в цій частині законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Що стосується висновку відповідача про те, що TOB "Юшківці-Агро" в порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п.185 ст.198 ПК України завищило податковий кредит у сумі 44 400 грн. в декларації з ПДВ за грудень 2011 року та 133200 грн. у декларації з ПДВ за січень 2012 року колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з ПДВ з 01 січня 2011 року врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В п.198.6 ст.198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Вимоги до оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст.201 ПК України, згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Положеннями п.44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

За змістом ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів зазначає, що право на формування податкового кредиту з ПДВ безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ серії АБ № 439377 основними видами діяльності TOB "Юшківці-Агро" є вирощування зернових та технічних культур (вид діяльності за кодом 01.11.0).

09.11.2011 між TOB "Юшківці-Агро" та ПП "Партнер" було укладено договір № 763 купівлі-продажу, згідно з умовами якого ПП "Партнер" взяло на себе зобов'язання передати у власність TOB "Юшківці-Агро" карбамід марки "Б" у кількості 260 т за ціною 4 625 грн., на загальну вартість 1202500 грн., термін поставки - 25.12.2011, місце поставки - залізнична станція Монастирище, право власності набувається з моменту відвантаження товару на станції відправлення.

На виконання умов вказаного договору ПП "Партнер" здійснило поставки карбаміду, що підтверджується видатковою накладною № РН-0003751 від 11.12.2011 на 118 т. на загальну суму 532800 грн., в т.ч. ПДВ 88800 грн.; видатковою накладною № PH-0003753 від 11.12.2011 на 57.6 т. на загальну суму 266400 грн., в т.ч. ПДВ 44400 грн.; видатковою накладною № РН-00033694 від 04.12.2011 на 57.6 т на загальну суму 266400 грн., в т.ч. ПДВ 44400 грн.

Відповідно до вказаних поставок ПП "Партнер" надало TOB "Юшківці-Агро" податкові накладні № 2948 від 11.12.2011 на загальну суму ПДВ 266400 грн.; № 2898 від 04.12.2011 на загальну суму ПДВ 266400 грн.; № 2947 від 11.12.2011 на загальну суму ПДВ 532800 грн.

За отриманий карбамід TOB "Юшківці-Агро" здійснило перерахування на користь ПП "Партнер" грошових коштів 06.12.2011 платіжним дорученням № 236 на загальну суму 266400 грн.; 22.12.2011 платіжним дорученням № 287 на загальну суму 793769 грн.; 26.12.2011 платіжним дорученням № 294 на загальну суму 5431 грн.

Вказаний карбамід було доставлено залізничним транспортом, що підтверджено залізничними накладними.

Позивач також надав договори на перевезення вантажу, згідно з умовами яких перевізники взяли на себе зобов'язання щодо здійснення перевезень за вказівкою TOB "Юшківці-Агро". На підставі вказаних договорів було надано послуги з перевезення мінеральних добрив - карбоміду, про що складено акти виконаних робіт. Вказана операція відображена TOB "Юшківці-Aгpo" по pax. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками " в листопаді та грудні 2011 року.

Таким чином, посилання контролюючого органу на ту обставину, що під час проведення перевірки не було надано документи, що підтверджують реальність операції, не відповідає дійсним обставинам справи, реальність вказаної операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Враховуючи, що TOB "Юшківці-Агро" надало відповідачу належним чином підписані та скріплені печатками видаткову накладну, податкову накладну, платіжне доручення, що підтверджує факт проведення розрахунку та інші документи, висновок відповідача про відсутність необхідних документів, що доводить реальність операцій, не ґрунтується на дійсних обставинах справи.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що матеріали справи та наявні в дій докази об'єктивно засвідчують реальний намір на виконання укладених між позивачем та контрагентом - ПП «Партнер» господарських відносин.

За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не було доведено правомірність встановлених під час перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту та як наслідок обґрунтованості винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000762200, яким ТОВ "Юшківці-Агро" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 312 726 грн., з яких 251 720 грн. за основним платежем та 61006 грн. за штрафними санкціями, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду від повідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Іллінецької об'єднаної податкової інспекції Головного управдіння Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 листопада 2014 року .

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар