Постанова

від 11.09.2014 по справі 816/3227/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/3227/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Христич О.С.,

представника позивача - Магди В.А.,

представника відповідача - Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" (далі по тексту - ПАТ "Тепловозоремонтний завод") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 31 липня 2014 року №0000182308.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем за наслідками перевірки спірне податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2014 року №0000182308 є неправомірним, оскільки при формуванні податкового кредиту позивачем дотримані вимоги Податкового кодексу України. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в перевіряємому періоді повністю підтверджуються наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Зазначав, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у процесі сплати податків до бюджету. А тому, з урахуванням вищевикладеного вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірністю висновків проведеної виїзної позапланової документальної перевірки позивача по взаємовідносинах з ПП "Польщиков і К" за вересень 2013 року та з ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз" за грудень 2014 в ході якої встановлено завищення податкового кредиту. Вказував на те, що за висновками акту Кременчуцької ОДПІ від 28 лютого 2014 року №614/16-03-22-02-12/36195209 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ПП "Польщиков і К" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Асток Інвест" за період вересень 2013 року встановлено відсутність платника за місцезнаходженням, а відповідно до довідки Західної ОДПІ м. Харкова від 27 березня 2014 року №242/20-33-22-03-07/38774815 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз" щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за грудень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, встановлено нереальність здійснення господарських операцій. За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2014 року №0000182308, прийняте ДПІ у м. Полтаві, є правомірним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 13962568) зареєстрований як юридична особа 20 вересня 1994 року, номер запису 1 588 120 0000 000437 (а.с. 69).

Відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби і також являється платником податку на додану вартість (а.с. 69 зворотній бік, 125), що не оспорюється сторонами.

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010, є: ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів, виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, неспеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 126).

ДПІ у м. Полтаві згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, у період з 09 липня 2014 року по 15 липня 2014 року, проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Тепловозоремонтний завод" по взаємовідносинах з ПП "Польщиков і К" за вересень 2013 року та з ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз" за грудень 2013 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 18 липня 2014 року №4371/16-01-22-02/13962568 (а.с. 9-15), за висновками якого встановлено порушення позивачем пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено:

- завищення податкового кредиту за вересень 2013 року на суму 76586 грн по взаємовідносинам з ПП "Польщиков і К", що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18 декларації) за вереснь 2013 року на суму 76586 грн.,

- завищення податкового кредиту за грудень 2013 року на суму 43410 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз", що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18 декларації) за грудень 2013 року на суму 43410 грн.

На підставі акту перевірки від 18 липня 2014 року №4371/16-01-22-02/13962568 ДПІ у м. Полтаві 31 липня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000182308 (а.с. 18), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 179994 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 119996 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 59998 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2014 року №4371/16-01-22-02/13962568.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо взаємовідносин ПАТ "Тепловозоремонтний завод" із Приватним підприємством "Польщиков і К" (код ЄДРПОУ 36195209) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ПАТ "Тепловозоремонтний завод" у вересні 2013 року здійснювало придбання робіт/послуг у ПП "Польщиков і К" на загальну суму 459516 грн. в тому числі ПДВ 76586 грн.

Між ПАТ "Тепловозоремонтний завод" та ПП "Польщиков і К" 03 липня 2013 року укладено Договір підряду №03-7/13 (а.с. 30-31).

За умовами договору Підрядник (ПП "Польщиков і К") зобов'язується на свій ризик і власними силами та засобами передбачені даним договором на території ПАТ "Тепловозоремонтний завод" за адресою м. Полтава, вул. Гайового, 30 виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: ремонт покрівлі на будові ділянці точного лиття, ремонт будівлі дизельного цеху, ремонт покрівлі на будові ТЕЦ, ремонт станції промливневої каналізації, ремонт кута будови дизельного цеху, демонтаж споруд на території заводу (залізобетонних колон фундаменту, металевих стійок, трубопроводу від ТЕЦ, будівлі контори вугільного складу та інш). Загальна вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною і складає 459516 грн.. Виконані роботи приймаються Замовником (ПАТ "Тепловозоремонтний завод") з обов'язковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт, який підписується уповноваженими представниками Замовника та Підрядника. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині виконання зобов'язань, до повного виконання зобов'язань Сторонами.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає дані договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.

На виконання досягнутих домовленостей позивачем отримано від вказаного контрагента послуги з виконання підрядних робіт з ремонту покрівлі на будові ТЕЦ на загальну суму 18144 грн. в тому числі ПДВ 3024 грн., з ремонту станції промливневої каналізації на загальну суму 12718,80 грн. в тому числі ПДВ 2119,80 грн., з ремонту кута будови дизельного цеху на загальну суму 28935,60 грн. в тому числі ПДВ 4822,60 грн., демонтаж споруд на території заводу (залізобетонних колон, фундаменту, металевих стійок, трубопроводу від ТЕЦ, будівлі контори вугільного складу та інші) на загальну суму 348874,80 грн. в тому числі ПДВ 58145,80 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Польщиков і К" останнім виписано позивачу: податкові накладні: від 03 вересня 2013 року №1, від 16 вересня 2013 року №3, від 20 вересня 2013 року №4, від 24 вересня 2013 року №5 та від 30 вересня 2013 року №6 (а.с. 33-37).

Дослідивши вказані первинні документи ПП "Польщиков і К" для документального оформлення господарських операцій з придбання ПАТ "Полтаваобленерго" робіт (послуг), суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, ціну товару/послуг. Будь-яких порушень щодо оформлення накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано суду:

- акти здачі-приймання робіт (а.с. 38-40),

- локальні кошториси (а.с. 41-52),

- акт звірення взаємних рахунків (а.с. 167),

- Ліцензію Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області (а.с. 168)

Також судом встановлено, що розрахунок за придбані послуги здійснювалися позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Польщиков і К", що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 32) та банківськими виписками (а.с. 127-128).

Щодо взаємовідносин ПАТ "Тепловозоремонтний завод" із Товариством із обмеженою відповідальністю "Слобожанський агропромисловий союз" (код ЄДРПОУ 38774815) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ПАТ "Тепловозоремонтний завод" у грудня 2013 року здійснювало придбання робіт/послуг у ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз" на загальну суму 260460,80 грн. в тому числі ПДВ 43410,13 грн.

Між ПАТ "Тепловозоремонтний завод" та ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз" 18 жовтня 2013 року укладено Договір підряду №05-17/04 (а.с. 53-54).

За умовами договору Підрядник (ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз) зобов'язується на свій ризик і власними силами та засобами передбаченими даним договором на території ПАТ "Тепловозоремонтний завод" за адресою м. Полтава, вул. Гайового, 30 виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: роботи з фарбування мостових кранів вантажопідйомністю 50 тон (два крани складського цеху), роботи утеплення приміщення колісного цеху, роботи з ремонту фонаря дизельного цеху, роботи з планування ділянки. Загальна вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною і складає 260460,80 грн. Виконані роботи приймаються Замовником (ПАТ "Тепловозоремонтний завод") з обов'язковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт, який підписується уповноваженими представниками Замовника та Підрядника. Договір набирає законної сили з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині виконання зобов'язань, до повного виконання зобов'язань Сторонами.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає дані договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.

На виконання досягнутих домовленостей позивачем отримано від вказаного контрагента послуги з виконання підрядних робіт з фарбування мостових кранів вантажопідйомністю 50 тон на загальну суму 124865 грн. в тому числі ПДВ 20811,33 грн., роботи з утеплення приміщення колісного цеху (акваріуму) на загальну суму 57108 грн. в тому числі ПДВ 9518 грн., роботи з ремонту фонаря дизельного цеху на загальну суму 25522,80 грн. в тому числі ПДВ 4253,80 грн., роботи з планування ділянки на загальну суму 52962 грн. в тому числі ПДВ 8827 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз" останнім виписано позивачу податкові накладні: від 31 грудня 2013 року №60, №61, №62 та 63 (а.с. 58-61).

Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз" для документального оформлення господарських операцій з придбання ПАТ "Тепловозоремонтний завод" робіт (послуг), суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, ціну товару/послуг. Будь-яких порушень щодо оформлення накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано суду:

- акти здачі-приймання робіт (а.с. 56-57),

- локальні кошториси (а.с. 62-68),

- акт звірення взаєморозрахунків (а.с. 166).

Також судом встановлено, що розрахунок за придбані роботи здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз", що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 55) та банківськими виписками (а.с. 129-130).

З пояснень представника позивача судом встановлено, що проведення ремонтних робіт було пов'язане з необхідністю забезпечити нормальні та безпечні умови праці та з метою приведення технічного стану споруд у відповідність до встановлених норм у відповідність

Отже, позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Стосовно контрагентів позивача - ПП "Польщиков і К" та ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз" то слід зазначити, що фактів визнання недійсним або анулювання свідоцтв про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; підрядники знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

При цьому, суд зауважує, що подальше припинення юридичної особи та анулювання свідоцтва платника ПДВ не робить виписані ним первинні документи та податкові накладні недійсними та не позбавляють позивача права на формування на їх підставі податкового кредиту.

Крім того суд зазначає, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно з частини другої статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 244 2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31 січня 2011 року Верховним Судом України винесена постанова у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ПАТ "Тепловозоремонтний завод" чи його контрагентів ПП "Польщиков і К" та ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз". В акті перевірки податковим органом не встановлений факт відсутності виконаних підрядних робіт за результатами придбання яких позивачем сформовано податковий кредит. Твердження відповідача про відсутність здійснення господарської операції ПАТ "Тепловозоремонтний завод" фактично грунтуються на підставі Актів перевірок його контрагентів. Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції. Виконані підрядні роботи відповідають меті діяльності ПАТ "Тепловозоремонтний завод".

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ПАТ "Тепловозоремонтний завод" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №4371/16-01-22-02/13962568 від 18 липня 2014 року, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000182308 від 31 липня 2014 року.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, незважаючи на вимогу частини другої статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, останній в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000182308 від 31 липня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 179294 грн. грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 119996 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 59998 грн. не довів, а відтак позовні вимоги ПАТ "Тепловозоремонтний завод" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000182308 від 31 липня 2014 року.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення №123/ від 11 серпня 2014 року, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ПАТ "Тепловозоремонтний завод" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 360 грн.

Підпунктом 3 частини дев'ятої Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ПАТ "Тепловозоремонтний завод" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 360 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

В силу статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 31 липня 2014 року №0000182308.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 360 (триста шістдесят) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2014 року.

Суддя С.О. Удовіченко